ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" січня 2022 р. Cправа № 902/613/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000)
про стягнення 2 435 825,01 грн.
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
прокурор Моніч Л.В., Ярмощук В.П. за посвідченнями;
позивача Педченко Г.О. згідно витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ;
відповідача не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 15/1-536вих-21 від 10.06.2021 першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з вимогами до Державного підприємства "Хмельницьке лісове господарство" про стягнення матеріальної шкоди, завданої правопорушенням природоохоронного законодавства в сумі 2 435 825,01 грн.
Ухвалою суду від 18.06.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/613/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15.07.2021.
08.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 368 від 07.07.2021, в якому відповідач наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні. В додаток до відзиву відповідачем долучено клопотання про зупинення провадження у справі № 902/613/21 до моменту набрання законної сили судовими рішеннями у кримінальних справах № 149/1580/20 та № 149/2092/20.
15.07.2021 до суду надійшло клопотання № 15/1-662вих-21 від 14.07.2021 прокурора у справі - В. Паука про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів у справі та витребування у Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" копії документів, згідно наведеного у клопотанні переліку.
15.07.2021 до суду надійшли заперечення № 15/1-669вих-21 від 14.07.2021 прокурора у справі - В. Паука проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
За наслідками судового засідання 15.07.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 15.07.2021 про відкладення вирішення поданих учасниками клопотань, відкладено підготовче засідання на 07.09.2021.
15.07.2021 до суду надійшла відповідь на відзив за підписом заступника першого заступника керівника обласної прокуратури В. Гайворона № 15/1-655вих-21 від 13.07.2021.
01.09.2021 до суду надійшла заява за підписом заступника першого заступника керівника обласної прокуратури В. Гайворона № 15-1-838вих-21 від 30.08.2021 про зміну предмету позову, за змістом якої прокурор просить стягнути з Державного підприємства Хмільницьке лісове господарство на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області матеріальну шкоду, завдану правопорушенням природоохоронного законодавства, в сумі 2 435 825,01 грн.
В судовому засіданні 07.09.2021 судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та клопотання прокурора у справі про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, за результатами чого постановлено ухвалу у протокольній формі, про відмову у задоволенні означених клопотань.
За наслідками судового засідання 07.09.2021 судом прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову, оголошено перерву в судовому засіданні до 16.09.2021, про що постановлено ухвалу у протокольній формі.
У визначену судом дату судове засідання не відбулось, з огляду на те, що з 10 год. 44 хв. до 12 год. 44 хв. 16 вересня 2021 року роботу Господарського суду Вінницької області було призупинено в зв`язку із надходженням анонімного повідомлення про мінування адміністративної будівлі суду, про що складений акт № 8/2021 від 16.09.2021, який долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 07.10.2021.
За наслідками судового засідання 07.10.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07.10.2021 про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2021.
20.10.2021 до суду надійшло клопотання прокурора у справі № 15/3-65вих-21 від 19.10.2021 про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копії додатків до позовної заяви.
За наслідками судового підготовчого засідання 20.10.2021, суд, за погодженням представників сторін, закрив підготовче провадження та перейшов у судовому засіданні згідно частини 3 статті 201 ГПК України до розгляду справи по суті 20.10.2021, оголосивши перерву в судовому засіданні до 30.11.2021.
У визначену судом дату (30.11.2021) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 20.12.2021 розгляд справи по суті призначено на 27.01.2022, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
26.01.2022до суду надійшла заява №б/н від 26.01.2022 (вх. № 01-34/850/22) за підписом адвоката Гурби М.В., за змістом якої, на даний час Державне підприємство Хмільницьке лісове господарство перебуває в стадії припинення, яке проводить комісія з припинення Державного підприємства Хмільницьке лісове господарство . Даною комісією не підтверджено повноваження адвоката щодо подальшого представництва підприємства в даній справі. Відтак, адвокат доводить до відома суду про відсутність у нього належних повноважень для представництва Державного підприємства Хмільницьке лісове господарство в даній справі.
На визначену судом дату з`явились прокурори у справі та представник позивача.
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. Про час та місце розгляду справи по суті повідомлений ухвалою суду від 20.12.2021, яка направлена на адресу електронної пошти, та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 20.12.2021.
З огляду на неявку представника відповідача в засідання суду, суд зважає на наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, проте останній не скористався своїм правом участі у судовому засіданні.
Присутні в засіданні прокурори та представник позивача позовні вимоги, в редакції заяви про зміну предмету позову, підтримали та просили про їх задоволення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на наступне.
Проведеною з 11 по 18 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області перевіркою дотримання ДП Хмільницьке лісове господарство вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (акт перевірки № 204/ВН від 18.03.2020) встановлено ряд порушень лісового та природоохоронного законодавства, що заподіяли шкоду навколишньому природному середовищу.
Зокрема, встановлено, що у кварталі 21 виділу 5 площею 10,2 га у 2019 році на території Громадської сільської ради Літинського району проведено вибірково-санітарну рубку згідно лісорубного квитка від 19.06.2019 № 74 (серія ВІ ЛРК № 003209), виписаного на підставі переліку заходів з поліпшення стану лісів по ДП Хмільницьке лісове господарство . Однак при проведенні контрольного переліку пнів зрізаних дерев виявлено незаконну порубку дерев породи дуб, граб та черешня, які відсутні у матеріалах відводу (не відводились в рубку) у кількості 92 шт.
Також установлено порушення при проведенні ДП Хмільницьке лісове господарство у 2019 році вибіркових санітарних рубок у кварталах 18, 19 та 20 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району згідно лісорубного квитка від 10.10.2019 № 94 (серія ВІ ЛРК № 001631). Установлено, що наведений лісорубний квиток виданий за відсутності визначених законодавством підстав, оскільки вибірково-санітарні рубки на зазначених ділянках не включено до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП Хмільницьке лісове господарство на 2019 рік, що суперечить положенням п. 3 та п. 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756. А також всупереч положенням п. 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724, ці рубки не запроектовані у матеріалах лісовпорядкування.
Таким чином, державним підприємством Хмільницьке лісове господарство у 2019 році безпідставно проведено вибірково-санітарні рубки та незаконно зрізано: у кварталі 18 виділ 4.1 площа 4,0 га - 44 дерева (у т.ч. 5 сухостійних); у кварталі 18 виділ 12.3 площа 1,5 га - 6 дерев; у кварталі 20 виділ 5.1 площа 1,0 га - 6 дерев (у т.ч. 1 сухостійне); у кварталі 20 виділ 1.1 площа 2,8 га - 11 дерев; у кварталі 19 виділ 2.1 площа 1,6 га - 18 дерев (у т.ч. 5 сухостійних).
Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області розрахунку розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди (згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу ) внаслідок незаконної порубки дерев на зазначених ділянках завдано шкоди на загальну суму 2 435 825,01 грн., яка, за інформацією позивача, відповідачем в добровільному порядку не сплачена.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що згідно з позовом протиправне діяння полягає в незаконній порубці 177 дерев в 2019 році в кварталах 18, 19, 20, 21 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області, якою завдано шкоду державі в розмірі 2435825,01 грн.
Так, за фактами незаконної порубки вищевказаних дерев було зареєстровані кримінальні провадження, а саме:
- по факту незаконної порубки дерев в кількості 92 шт. у кварталі 21 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області, чим було завдано шкоди на загальну суму 1 132 672,63 грн., було зареєстровано кримінальне провадження № 62020240000000394 від 22.03.2019.
За результатами досудового розслідування в вказаному кримінальному провадженні було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), ч.5 ст. 191 КК України.
На даний час Літинський районний суд Вінницької області розглядає справу №149/2092/20 по розгляду кримінального провадження № 62020240000000394 від 22.03.2019 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч.5 ст.191 КК України.
У даній кримінальній справі Вінницькою обласною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шкоди завданої незаконною порубкою дерев.
- по факту незаконної порубки 85 дерев у кварталах 18, 19, 20 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області, чим було завдано шкоди на загальну суму 1 329 379,38 грн., було зареєстровано кримінальне провадження № 62020240000000393.
За результатами досудового розслідування в вказаному кримінальному провадженні було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.246 (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), ч.2 ст.366 КК України.
На даний час Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області розглядає справу № 149/1580/20 по розгляду кримінального провадження № 62020240000000393 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч,4 ст.246, ч.2 ст.366 КК України.
У даній кримінальній справі Вінницькою обласною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" про стягнення з ОСОБА_4 шкоди завданої незаконною порубкою дерев.
Таким чином, на даний час встановлено осіб, які мають безпосереднє відношення до незаконної порубки 177 дерев у 2019 році у кварталах 18, 19, 20, 21 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району.
Наведені обставини, на переконання відповідача, підтверджують, що завдана державі незаконною порубкою дерев шкода виникла не з вини ДП "Хмільницьке лісове господарство", а внаслідок протиправних дій інших осіб.
Тому відповідач вважає, що в діях ДП "Хмільницьке лісове господарство" відсутній склад деліктного правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача завданої державі шкоди.
Окрім того відповідач зазначає, що на сьогоднішній день Вінницькою обласною прокуратурою заявлено відповідні позови в інтересах держави до осіб винних в незаконній порубці дерев, тому повторне звернення з таким позовом до ДП "Хмільницьке лісове господарство" суперечить положенням ст.ст. 22, 116 Цивільного кодексу України, якими передбачено необхідність здійснення відповідного стягнення з винних осіб в межах розміру завданої шкоди. При цьому, стягнення в інтересах держави шкоди як з ДП "Хмільницьке лісове господарство" у даній справі, так і з винних осіб в рамках кримінальних справ, призведе до подвійного відшкодування шкоди, що є неможливим.
Також відповідач вважає, що відсутні передбачені законом підстави для звернення заступника керівника Вінницької обласної прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, наголошуючи на тому, що прокурор звернувся до суду фактично підміняючи собою Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, яка повинна та має можливість захищати інтереси держави у даних правовідносинах.
Заперечуючи доводи відповідача, прокурор , у відповіді на відзив на позовну заяву наголошує на тому, що постійним лісокористувачем ділянок лісу в межах території кварталів 18, 19, 20, 21, де мали місце факти незаконної порубки лісу є ДП Хмільницьке лісове господарство .
Безпосередньо незаконні порубки дерев та оформлення лісорубних квитків здійснювали працівники вказаного державного підприємства під час виконання своїх службових обов`язків.
Таким чином, саме ДП Хмільницьке лісове господарство не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу спричинено збиток у сумі 2 435 825,01 грн.
Сам факт притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб ДП Хмільницьке лісове господарство ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконною порубкою дерев, що призвело до заподіяння шкоди інтересам держави на зазначену суму, є лише свідченням вжиття прокуратурою заходів по притягненню винних фізичних осіб до встановленої законом відповідальності за допущені ними правопорушення.
Відтак, притягнення службових осіб ДП Хмільницьке лісове господарство ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, на переконання прокурора, не перешкоджає розгляду позову про цивільно-правову відповідальність самого підприємства як юридичної особи.
Щодо доводів відзиву про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, прокурор наголошує, що під час моніторингу інформації, розміщеної на сайті Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, встановлено, що інспекцією у березні 2020 року проведено перевірку додержання природоохоронного законодавства в діяльності ДП Хмільницьке лісове господарство і у зв`язку із виявленими порушеннями лісового законодавства нараховано 2,43 млн грн збитків, заподіяних підприємством внаслідок незаконної рубки дерев.
Таким чином, орган, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Державна екологічна інспекція у Вінницькій області), про порушення відповідачем лісового законодавства та про наявну шкоду в сумі 2 435 825,01 грн був обізнаний ще з березня 2020 року, оскільки самостійно його виявив та нарахував зазначений розмір шкоди.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру Вінницькою обласною прокуратурою 25.05.2021 на адресу Державної екологічної інспекції надіслано лист № 15/1-483вих-21 щодо надання інформації про вжиті заходи щодо стягнення з ДП Хмільницьке лісове господарство зазначеної шкоди.
Згідно отриманої відповіді від 26.05.2021 № 1856/12/21 вбачається, що екологічна інспекція з позовом про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу діяльністю ДП Хмільницьке лісове господарство , в сумі 2 435 825,01 грн не зверталася, можливості самостійно звернутися до суду не має (внаслідок недостатнього фінансування на сплату судового збору) та не заперечує проти звернення Вінницької обласної прокуратури з відповідним позовом.
Отже, інспекція, будучи обізнаною про порушення ДП Хмільницьке лісове господарство лісового законодавства та нараховану суму шкоди, упродовж року з дня виявлення правопорушення та нарахування збитків не звернулася з позовом до суду про стягнення з відповідача зазначеної суми шкоди. Не вжито інспекцію такі заходи і упродовж 14 днів з дня надання відповіді на запит обласної прокуратури. Таким чином, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області мала розумний строк (1 рік до отримання запиту обласної прокуратури та 14 днів після надходження такого запиту) для вжиття заходів до стягнення нарахованої шкоди, однак цього не зробила.
Наведене, на думку прокурора, свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, що є підставою для реалізації прокурором наданих представницьких повноважень у спірних правовідносинах.
В судовому засіданні 27.01.2022 прийнято судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати 27.01.2022 прокурор у справі та представник позивача не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державне підприємство Хмільницьке лісове господарство є юридичною особою, основним видом діяльності якого є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (02.10) (витяг від 29.05.2018 № 23649333)
До складу підприємства входить Козятинське (площа - 3122,0га), Березнянське (площа - 1924,2га), Широкогребельське (площа - 4158,1га), Уладівське (площа - 4354,0га), Літинське (площа - 5719,2га) та Хмільницьке (площа - 2568,8га) лісництва. ДП Хмільницьке лісове господарство розташований в північно-західній частині Вінницької області на території Козятинського (загальна площа земель лісового фонду становить - 1405,0 га.), Хмільницького (загальна площа земель лісового фонду становить - 8079,9 га.), Калинівського (загальна площа земель лісового фонду становить - 1497,2 га.) та Літинського (загальна площа земель лісового фонду становить - 10786,2га.) адміністративних районів. Загальна площа земель становить 21846,3га.
Відповідно до ч.3, 4 ст.17 Лісового кодексу України ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Отже, в розумінні норм лісового законодавства відповідач є постійним лісокористувачем.
В період з 11 по 18 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання ДП Хмільницьке лісове господарство вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, за результатами якої складно акт перевірки № 204/ВН від 18.03.2020.
Перевіркою встановлено ряд порушень лісового та природоохоронного законодавства, зокрема:
у кварталі 21 виділу 5 площею 10,2 га у 2019 році на території Громадської сільської ради Літинського району проведено вибірково-санітарну рубку згідно лісорубного квитка від 19.06.2019 № 74 (серія ВІ ЛРК № 003209), виписаного на підставі переліку заходів з поліпшення стану лісів по ДП Хмільницьке лісове господарство . Однак при проведенні контрольного переліку пнів зрізаних дерев виявлено незаконну порубку дерев породи дуб, граб та черешня, які відсутні у матеріалах відводу (не відводились в рубку) у кількості 92 шт;
проведення ДП Хмільницьке лісове господарство у 2019 році вибіркових санітарних рубок у кварталах 18, 19 та 20 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району згідно лісорубного квитка від 10.10.2019 № 94 (серія ВІ ЛРК № 001631), який видано за відсутності визначених законодавством підстав, оскільки вибірково-санітарні рубки на зазначених ділянках не включено до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП Хмільницьке лісове господарство на 2019 рік, що суперечить положенням п.3 та п. 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756. А також всупереч положенням п. 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724, ці рубки не запроектовані у матеріалах лісовпорядкування.
Таким чином, державним підприємством Хмільницьке лісове господарство у 2019 році проведено вибірково-санітарні рубки та зрізано: у кварталі 21 виділу 5 площею 10,2 га - 92 дерева; у кварталі 18 виділ 4.1 площа 4,0 га - 44 дерева (у т.ч. 5сухостійних); у кварталі 18 виділ 12.3 площа 1,5 га - 6 дерев; у кварталі 20 виділ 5.1 площа 1,0 га - 6 дерев (у т.ч. 1 сухостійне); у кварталі 20 виділ 1.1 площа 2,8 га - 11 дерев; у кварталі 19 виділ 2.1 площа 1,6 га - 18 дерев (у т.ч. 5 сухостійних).
Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області розрахунку розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди (згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу ) внаслідок незаконної порубки дерев на зазначених ділянках завдано шкоди на загальну суму 2 435 825,01 грн, з них:
квартал 21 виділу 5 площею 10,2 га - 1 106 412,41 грн;
квартал 18 виділ 4.1 площа 4,0 га - 700 078,32 грн;
квартал 18 виділ 12.3 площа 1,5 га - 130 401,49 грн;
квартал 19 виділ 2.1 площа 1,6 га - 230 996,49 грн;
квартал 20 виділ 5.1 площа 1,0 га - 167 861,02 грн;
квартал 20 виділ 1.1 площа 2,8 га - 100 075,28 грн.
За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції в Вінницької області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 011530 від 18.03.2020, згідно якого встановлено, що головний лісничий ДП Хмільницьке лісове господарство ОСОБА_4 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 65, ст. 64 КУпАП, а також ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України.
Відповідно до постанови № 06/101 від 19.03.2019 заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванського В.Г. закрито справу про адміністративне порушення на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Як слідує з матеріалів справи, на адресу відповідача позивачем направлено претензію № 4193/6/20 від 23.12.2020, яка останнім залишена без задоволення.
Також судом встановлено, що за даним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано наступні кримінальні провадження:
- кримінальне провадження № 62020240000000394 по факту незаконної порубки дерев в кількості 92 шт. у кварталі 21 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області, чим було завдано шкоди на загальну суму 1 132 672,63 грн.
За результатами досудового розслідування в вказаному кримінальному провадженні було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), ч.5 ст. 191 КК України.
- кримінальне провадження № 62020240000000393 по факту незаконної порубки дерев 85 дерев у кварталах 18, 19, 20 Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області, чим було завдано шкоди на загальну суму 1 329 379,38 грн
За результатами досудового розслідування в вказаному кримінальному провадженні було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.246 (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), ч.2 ст.366 КК України.
Прокурор стверджує, що оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій в межах території кварталів 18, 19, 20, 21, допустив самовільну порубку дерев, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, тому має понести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди у розмірі, визначеному згідно з вимогами чинного законодавства, а саме у розмірі 2 435 825,01 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Суд погоджується з твердженнями прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах, виходячи з наступного.
Так, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, що підтверджується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230. Відповідно до п.2 р.II даного Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Проте позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача в березні 2020 року.
Листом від 25.05.2021 № 15/1-483вих-21 Вінницька обласна прокуратура повідомила про виявлення у діяльності ДП Хмільницьке лісове господарство порушень природоохоронного законодавства та завдання державі збитків, у зв`язку з чим просила Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області у найкоротший строк повідомити: чи відшкодовано ДП Хмільницьке лісове господарство заподіяну шкоду; які заходи вживалися інспекцією щодо стягнення зазначеної шкоди та їх результати; чи зверталась інспекція до суду (має намір звернутися) щодо стягнення зазначеної шкоди. Одночасно просила надати копії матеріалів перевірки ДП Хмільницьке лісове господарство , нарахування шкоди, документів про вжиті заходи щодо її відшкодування.
У відповідь на даний лист Державна екологічна інспекція у Вінницькій області листом від 26.05.2021 № 1856/12/21 повідомила про наступне: ДП Хмільницьке лісове господарство станом на 26.05.2021 не сплатило збитки в розмірі 2 435 825,01 грн за незаконну порубку дерев; Інспекція не зверталася до суду із позовною заявою про стягнення збитків в примусовому порядку у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування на сплату судового збору. Додатково Інспекція не заперечила щодо можливості здійснення Вінницькою обласною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та надала засвідчені копії запитуваних у листі від 25.05.2021 № 15/1-483вих-21 документів.
Листом від 09.06.2021 № 15/1-535вих-21 Вінницька обласна прокуратура повідомила позивача про звернення до Господарського суд Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача про стягнення 2 435 825,01 грн. шкоди.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.
Що стосується позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 2 435 825,01 грн. шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
У п.1 ч.2 ст.19 та ч.1, ч.5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п.5 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:
1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).
3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Частиною 2 ст.19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
За приписами п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).
Як встановлено судом вище, 10.03.2020 позивачем видано наказ № 85-П щодо здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство", відповідно до якого направлено спеціалістів для здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі ведення лісового господарства відповідачем.
За результатами проведення зазначеного вище планового заходу позивачем 18.03.2020 складено акт № 204/ВН, в якому зафіксовано факти правопорушень, вчинені Державним підприємством "Хмільницьке лісове господарство", а саме:
у кварталі 21 виділу 5 площею 10,2 га у 2019 році на території Громадської сільської ради Літинського району проведено вибірково-санітарну рубку згідно лісорубного квитка від 19.06.2019 № 74 (серія ВІ ЛРК № 003209), виписаного на підставі переліку заходів з поліпшення стану лісів по ДП Хмільницьке лісове господарство . Однак при проведенні контрольного переліку пнів зрізаних дерев виявлено незаконну порубку дерев породи дуб, граб та черешня, які відсутні у матеріалах відводу (не відводились в рубку) у кількості 92 шт;
проведення ДП Хмільницьке лісове господарство у 2019 році вибіркових санітарних рубок у кварталах 18 (виділ 4.1 площею 4,0 га, виділ 12.3 площею 1,5 га), 19 (виділ 2.1 площею 1,6 га) та 20 (виділ 5.1 площею 1,0 га, виділ 1.1 площею 2,8 га) Літинського лісництва на території Громадської сільської ради Літинського району згідно лісорубного квитка від 10.10.2019 № 94 (серія ВІ ЛРК № 001631), який видано за відсутності визначених законодавством підстав, оскільки вибірково-санітарні рубки на зазначених ділянках не включено до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП Хмільницьке лісове господарство на 2019 рік, що суперечить положенням п.3 та п. 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756. А також всупереч положенням п. 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724, ці рубки не запроектовані у матеріалах лісовпорядкування.
Таким чином встановлено, що Державним підприємством Хмільницьке лісове господарство у 2019 році проведено вибірково-санітарні рубки та зрізано: у кварталі 21 виділу 5 площею 10,2 га - 92 дерева; у кварталі 18 виділ 4.1 площа 4,0 га - 44 дерева (у т.ч. 5сухостійних); у кварталі 18 виділ 12.3 площа 1,5 га - 6 дерев; у кварталі 20 виділ 5.1 площа 1,0 га - 6 дерев (у т.ч. 1 сухостійне); у кварталі 20 виділ 1.1 площа 2,8 га - 11 дерев; у кварталі 19 виділ 2.1 площа 1,6 га - 18 дерев (у т.ч. 5 сухостійних).
По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу та індексації такс 2019 року, розраховано розмір шкоди в сумі 2 435 825,01 грн. та пред`явлено претензію № 4193/6/20 від 23.12.2020.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, за приписами ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
Відповідно до вимог ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що акт перевірки № 204/ВН від 18.03.2020 містить відомості зазначені у п.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, цей акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Вказаний акт перевірки є чинним, зазначені в акті достовірні відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.
Таким чином, прокурором доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна порубка дерев, які визначені в дозвільних документах (лісорубних квитках), та оформлення лісорубних квитків за відсутності визначених законодавством підстав, що свідчить про протиправність поведінки відповідача Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство".
Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, зазначає, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заперечення відповідача, що завдана державі незаконною порубкою дерев шкода виникла не з вини ДП "Хмільницьке лісове господарство", а внаслідок протиправних дій інших осіб, тому в діях ДП "Хмільницьке лісове господарство" відсутній склад деліктного правопорушення, що виключає підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення завданої шкоди, судом відхиляється, з огляду на наступне.
За змістом ч.2 ст.17 Лісового кодексу України спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи надаються у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.
Згідно з ч.2 ст.19 цього ж Кодексу на постійних лісокористувачів покладений обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів; вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
В статті 63 Лісового кодексу України визначається, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Водночас, згідно із п.5 ст.65 цього ж Кодексу до основних вимог щодо ведення лісового господарства віднесено обов`язок підприємств, установ, організацій і громадян здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного лісового законодавства, суд приходить до висновку, що саме на постійних лісокористувачів покладений обов`язок щодо забезпечення організації і захисту лісів з метою збереження та охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як свідчать матеріали справи, незаконна порубка дерев відбулась на території і в межах земельних ділянок, наданих у постійне користування саме відповідачу.
Тому, з огляду на вищевикладене, саме відповідач мав здійснювати комплекс охоронних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження лісу від самовільних незаконних порубок.
При цьому, суд приймає до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача. Проте факт самовільної рубки дерев, про що складено акт №204/ВН від 18.03.2020, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження Дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та Збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Таким чином, саме ДП Хмільницьке лісове господарство не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 2 435 825,01 грн., тому суд доходить висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та її об`єктивним наслідком - заподіяною шкодою.
Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презумується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.
Відповідач, заперечуючи проти позову не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев. Більше того, незаконні порубки дерев та оформлення лісорубних квитків здійснювали працівники вказаного державного підприємства під час виконання своїх службових обов`язків.
Сам факт відкриття кримінальних проваджень щодо службових осіб ДП Хмільницьке лісове господарство ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) по факту вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконною порубкою дерев не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства.
Отже, суд приходить висновку, що відповідач не довів відповідними засобами доказування відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, а також те, що під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку ст.1166 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у загальній сумі 2 435 825,01грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задоволити.
Стягнути з Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (вул. Курортна, 1, м. Хмільник, Вінницька область, 22003; код ЄДРПОУ 00991485) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ГУК у Вінницькій області (смт. Літин) 24062100; код ЄДРПОУ 37979858; банк - Казначейство України (ел. адм. подат.); UA748999980333179331000002852) матеріальну шкоду, завдану правопорушенням природоохоронного законодавства в сумі 2 435 825 грн. 01 коп.
Стягнути з Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (вул. Курортна, 1, м. Хмільник, Вінницька область, 22003; код ЄДРПОУ 00991485) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 36 537 грн. 38 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Додатково направити на відомі суду адреси електронної пошти Вінницької обласної прокуратури: ІНФОРМАЦІЯ_1, позивача: vin@dei.gov.ua, відповідача: @i.ua, @lisp-hm.dp.ua
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 07 лютого 2022 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивач (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000)
3 - відповідач (вул. Курортна, 1, м. Хмільник, Вінницька область, 22003)
4 - Вінницька обласна прокуратура (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2022 |
Оприлюднено | 08.02.2022 |
Номер документу | 102994384 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Матвійчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні