Ухвала

від 30.03.2022 по справі 902/613/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"31" березня 2022 р. Справа №902/613/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П.

судді Крейбух О.Г.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022р. (повний текст 07.02.2022р.) у справі №902/613/21 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м.Вінниця, 21001) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул.600-річчя, 19, м.Вінниця, 21000)

до Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (вул.Курортна, 1, м.Хмільник, Вінницька область, 22003)

про стягнення 2435825,01 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022р. у справі №902/613/21 задоволено позов першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" про стягнення 2435825,01 грн

Стягнуто з Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ГУК у Вінницькій області (смт.Літин) матеріальну шкоду, завдану правопорушенням природоохоронного законодавства в сумі 2435825 грн 01 коп. Стягнуто з Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" на користь Вінницької обласної прокуратури 36537 грн 38 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство "Хмільницьке лісове господарство" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Листом від 10.03.2022р. матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 30.03.2022р.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

При звернені з позовом у даній справі прокуратурою було сплачено судовий збір у розмірі 36537 грн 38 коп.

Згідно пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує рішення повністю.

Тому, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022р. у справі №902/613/21 становить 54806,07 грн.

Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних належних та допустимих доказів сплати судового збору, що не відповідає вищезгаданим положенням ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на те, що Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство» знаходиться в стадії припинення шляхом реорганізації, а саме - приєднанням до Державного підприємства «Вінницьке лісове господарство». У Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» закриті всі рахунки, з 29.11.2021р. на підприємстві відсутні штатні працівники, а з 29.12.2021р. підприємством повністю припинена господарська діяльність. На даний час на підприємстві діє позапланова перевірка ГУ ДПС у Вінницькій області. За результатом проведення перевірки Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство» зможе припинити свою діяльність шляхом приєднання до ДП «Вінницьке лісове господарство» та ввести відомості припинення юридичної особи шляхом приєднання до державного реєстру.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, звільнення від сплати судового збору відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ч.2 статті 6 та ч.2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).

Окрім того, за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам.

Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, 262, 270 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "Хмільницьке лісове господарство" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022р. у справі №902/613/21 - залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту - Державному підприємству "Хмільницьке лісове господарство" протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати оригінал доказу сплати судового збору в розмірі 54806,07 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Крейбух О.Г.