ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9186/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за транспортною заявкою в розмірі 52 515, 20 грн.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп" про стягнення заборгованості в розмірі 52 515, 20 грн. за транспортною заявкою №1 від 07.05.2021, яка складається з: 49 556, 85 грн. - збитків, завданих простоєм автомобіля, 463, 44 грн. - пені за несвоєчасну оплату вартості перевезення, 86,89 грн. - 3 % річних за несвоєчасну оплату вартості перевезення, 50, 34 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості перевезення, а також 1 961,91 грн. - пені, 346,22 грн. - 3% річних, 49,56 грн. - інфляційних втрат з несплату завданих збитків.
Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у відповідача примірники договорів позивача/перевізника або належним чином засвідчені копії договорів на транспортно-експедиційне обслуговування № 1012 від 10.12.2018 та № 1701/1 від 17.07.2020, оскільки обидва екземпляри договорів ним було направлено на адресу відповідача та не повернуто позивачу.
06.01.2022 від відповідача надійшло заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, в якому він просив розглядати справу в порядку загального провадження, оскільки вважає її складною.
Ухвалою суду від 13.01.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" про витребування доказів задоволено. Витребувано у відповідача копії договорів на транспортно-експедиційне обслуговування № 1012 від 10.12.2018 та № 1701/1 від 17.07.2020.
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп" про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження відмовлено.
27.01.2022 позивач надав відповідь на відзив.
01.02.2022 відповідач надав заяву про виконання ухвали суду щодо витребування копій договорів № 1012 від 10.12.2018 та № 1701/1 від 17.07.2020, в якій зазначив, що транспортна заявка № 1 від 07.05.2021 за своєю правовою природою є разовим договором перевезення вантажу у міжнародному сполученні і містить всі умови, необхідні для договорів даного виду згідно чинного законодавства України.
Також відповідач зазначив, що він не був зобов`язаний раніше і не зобов`язаний в даний час погоджуватися з пропозиціями позивача укладати договори, з якими відповідач не згоден.
Господарський суд зазначає, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
07.02.2022 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп" укладені два договори на транспортно-експедиційне обслуговування: № 1012 від 10.12.2018, № 1707/1 від 17.07.2020.
Між сторонами було укладено транспортну заявку № 1 від 07.05.2021.
За даною заявкою позивач зобов`язався здійснити перевезення вантажу об`ємом 86 м.куб./ вага 22 т. автомобілем Мерседес-Бенц НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , за маршрутом м. Дніпро - Weeton, PR4 3NJ, United Kingdom. Дата завантаження - 27.05.2021, адреса місця завантаження - м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 12-А, замитнення по місцю. Адреса місця розвантаження - Warmis LTD, Unit 11, Reams Hill Holiday Park, Mythop Road, Weeton Preston, PR4 3NJ, United Kingdom. Дата розвантаження - 3-4.06.2021 року. Сума фрахту та умови оплати - фрахт 3100,00 євро по курсу НБУ на день розвантаження (50% по замитненню, 50% по отриманню документів 14 банківських днів).
Під час перевезення автомобіль Мерседес-Бенц НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , у визначений транспортною заявкою строк, прибув 04.06 2021 року за адресою місця розвантаження у м. Престон (Preston, United Kingdom), як і було зазначено у транспортній заявці.
Однак, прибувши на місце розвантаження, водія відмовились розвантажувати, посилаючись на те, що автомобіль не було розмитнено у м Дувр, після проходження кордону Франція - Англія (після сходження з парому).
Водій автомобіля ОСОБА_2 діяв у відповідності до умов транспортної заявки на перевезення та прибув у місце розвантаження.
Позивач поніс збитки, оскільки після розвантаження за даною транспортною заявкою, автомобіль Мерседес-Бенц НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , повинен був виконувати замовлення Eurologistics s.a. згідно заявки №153.06.2021 від 01.06.2021.
Позивач виставив Відповідачу претензію на суму 1500 евро - штрафні санкції за понаднормативний простій автомобіля, штраф за зрив наступного завантаження та витрати за перепробіг. Також Позивач виставив Відповідачу рахунок №476 від 07.06.2021 на суму 49 595,25 грн. (еквівалент 1500 євро) - штрафні санкції за понаднормативний простій автомобіля д.р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 .
Претензія та рахунок були направлені Відповідачу електронною поштою, а пізніше Новою поштою. Документи Відповідач отримав 22.06.2021.
Позивач зазначає, що ним в повній мірі було виконано зобов`язання за заявкою та надано транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А №45280 від 28.05.2021, яка містить відмітки вантажоодержувача та вантажовідправника.
Після завершення розмитнення автомобіля, Позивачем було оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №26 від 04.06.2021.
Додатково позивач зазначає, що ним помилково було здійснено посилання у рахунку №442 від 27.05.2021 та в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №26 від 04.06.2021 на транспортну заявку №1 від 07.05.2021 та на договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 1707/1 від 17.07.2020, а також у транспортній заявці №1 від 07.05.2021 містить посилання на договір № 1012 від 10.12.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування.
Після виконання розмитнення, Позивачем було оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №26 від 04 06.2021.
Два екземпляри акту виконаних робіт було направлено Відповідачу, однак, Відповідач не повернув підписаний зі своєї сторони акт здачі-прийняття робіт.
Відповідно до умов транспортної заявки, наступні 50% вартості перевезення повинні бути оплачені - 14 банківських днів з дати отримання документів.
Документи були направлені Відповідачу новою поштою 21.06.2021 та відповідно до даних нової пошти Відповідач отримав дані документи 22.06.2021.
Таким чином, строк оплати настав 13.07.2021.
Відповідачем було прострочено оплату другої частини вартості перевезення за транспортною заявкою №1 від 07.05.2021 та фактично сплачено 50 343,54 грн. 03.08.2021.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг перевезення у розмірі 50 343,54 грн., позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 13.07.2021 по 03.08.2021 на суму 463,44 грн.;
- три проценти річних за період прострочення з 13.07.2021 по 03.08.2021 на суму 86,89 грн.;
- інфляційні втрати за період прострочення липень 2021 на суму 50,34 грн.
Крім того, позивач нарахував відповідачу збитки за простій автомобіля у розмірі 49 556,85 грн.
Відповідач вартість завданих збитків не сплатив, що і стало причиною звернення з позовом до суду.
У зв`язку з несплатою відповідачем збитків, позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 22.06.2021 по 15.09.2021 на суму 1 961,91 грн.;
- три проценти річних за період прострочення з 22.06.2021 по 15.09.2021 на суму 346,22 грн.;
- інфляційні втрати за період прострочення липень 2021 на суму 49,56 грн.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначає, що договори на транспортно-експедиційне обслуговування № 1012 від 10.12.2018 та № 1701/1 від 17.07.2020 ним не отримувалися та не підписувалися. Також відповідач посилається на положення Глави 55 ЦК, зокрема статті 638-645.
Відповідач наголошує, що за відсутності акцепту-повної та безумовної відповіді (частина перша статті 642 ЦК) - договір не може вважатися укладеним. Неукладена угода не породжує жодних правових наслідків, а відтак договори № 1012 від 10.12.2018 та № 1707/1 від 17.07.2020 не впливають на права та обов`язки сторін даного спору.
Відповідач зазначив, що за умовами заявки позивач мав перевезти вантаж об`ємом 36 м.куб., вагою 22 т з м. Дніпро до Вітона (Престона) у Великій Британії. Дата завантаження - 27.05.2021. Дата розвантаження - 3-4.06.2021.Сума фрахту - еквівалент 3100 євро в перерахунку за курсом НБУ на день розвантаження (50% після завершення митних процедур, 50% після отримання документів протягом 14 банківських днів). Тривалість навантаження/розвантаження та митного оформлення на території України та Європи - по 48 год. Понаднормативний простій оплачується у сумі, еквівалентній 50 євро, за кожну добу. Запізнення на завантаження/розвантаження оплачує перевізник у сумі, еквівалентній 100 євро за кожну добу. Перевізник зобов`язаний надати оригінали документів протягом 10 днів теля розвантаження, за перевищення термінів - штраф 500 грн. за кожну почату добу. Перевізник зобов`язаний надати скан-копії міжнародної ватажної накладної та супровідні документи протягом доби після розвантаження. За затримку з поданням документів - штраф 500 грн. за кожну почату добу. Відповідач також зазначає, що дорожній лист вантажного автомобіля, на який посилається позивач, як на доказ у справі, в даний час не передбачений жодним нормативним актом України. Згідно п. 11.3 Правил в редакції 2006 року, які застосовувалися виключно до внутрішніх перевезень, дорожній лист вантажного автомобіля є документам, без якого перевезення вантажів: не допускається. В подальших редакціях Правил (з 2014 по 2019 роки) ця норма взагалі виключена.
У відзиві відповідач також зазначає, що в графі 24 вантажної накладної наявний запис про прийняття вантажу одержувачем 08.06.2021 о 20 годині. В позовній заяві вказано, що авто з вантажем прибуло у місце розвантаження 04 червня, де перевізнику було відмовлено у прийняття вантажу з тих підстав, що він не виконав митне оформлення при в`їзді на територію Великої Британії у м. Дувр. Внаслідок відмови вантажоодержувача, за твердженням позивача, водій був змушений повернутися з Престона до Дувра, виконати митні процедури та знову повернутися до Престона, при цьому витратив 4 календарні дні. Відповідач звертає увагу суду на те, що у вантажній накладній взагалі відсутні відомості про те, коли авто перетнуло кордон Великої Британії. Відсутні також записи про прибуття у місце розвантаження 04 червня.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що сума фрахту сплачена позивачу у повному обсязі на підставі його рахунків, відтак його вимогифактично стосуються не стягнення заборгованості за транспортною заявкою, як вказано в заголовку позовної заяви, а відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій, пені, 3% річних та інфляційних збитків, про що прямо зазначено у прохальній частині позовної заяви.
Також відповідач зазначає, що в якості доказів, якими обґрунтовані вимоги про стягнення збитків, позивачем надано копію авансового звіту водія від 14.06.2021 на двох аркушах без додатків, копію реєстру документів до авансового звіту (без додатків), розрахунок завданих збитків в зв`язку з простоєм автомобіля. Первинні документи бухгалтерського обліку чи їх засвідчені копії відсутні.
Відповідач зауважує, що позивачем не надано доказів направлення претензії відповідачу та отримання останнім претензії про відшкодування збитків, а отже не визначено дату пред`явлення відповідної вимоги та період прострочення виконання зобов`язання. Крім того, штраф за простій не є грошовим зобов`язанням взагалі, а є видом забезпечення основного негрошового зобов`язання, а саме - своєчасного вчинених згідно умов договору перевезення певних дій відповідачем, його агентами чи особами, за яких він є відповідальним. Сума збитків також не є договірним зобов`язанням. Отже, пеня на суму штрафу та на суму збитків не нараховується.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач проти відзиву заперечив, зазначив, що у експрес-накладній від 21.06.2021 року вказано одержувача: ТОВ "Шевелл Інк. Україна", ОСОБА_3 . До позовної заяви також додано докази одержання даного відправлення - 22.06.2021 о 16:56 год. відправлення було видано в м. Дніпро, вул. Мечникова, 10Б. Одержувач прийняв відправлення та не повернув його відправнику.
Таким чином, позивач зазначає, що датою отримання претензії та рахунку Відповідачем є 22.06.2021, відповідно до інформації про відправлення Нової пошти . Крім того, Відповідач отримав відправлення та мав можливість відповісти на нього, заперечити проти суми збитків, однак, Відповідач залишив претензію без відповіді, у зв`язку з чим. Позивач був змушений звертатись до суду.
Позивач зазначає, що у відзиві Відповідач не заперечує, що господарські відносини сторін даного спору виникли на підставі транспортної заявки №1 від 07.05.2021, яка за своєю природою є разовим договором перевезення вантажу у міжнародному сполученні.
Транспортна заявка №1 від 07.05.2021 підписана і зі сторони Позивача, і зі сторони Відповідача. Відповідач у відзиві погоджується з тим, що транспортна заявка, з приводу якої виник спір, є разовим договором. У транспортній заявці визначені умови перевезення вантажу.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є встановлення укладання сторонами договору, факт надання послуг перевезення, строк оплати, наявність часткової оплати, існування заборгованості, правомірність нарахування збитків та штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Позивач в своєму позові посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп" двох договорів на транспортно-експедиційне обслуговування: № 1012 від 10.12.2018, № 1707/1 від 17.07.2020.
Однак, до матеріалів справи позивачем надано лише копії договорів, підписаних тільки позивачем.
Відповідач проти підписання ним договорів заперечив.
Таким чином, докази укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп" двох договорів на транспортно-експедиційне обслуговування: № 1012 від 10.12.2018, № 1707/1 від 17.07.2020 в матеріалах справи відсутні.
Також, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на укладену транспортну заявку № 1 від 07.05.2021, яка підписана та скріплена печатками сторін.
Згідно транспортної заявки, позивач зобов`язався здійснити перевезення вантажу об`ємом 86 м.куб./ вага 22 т. автомобілем Мерседес-Бенц НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , за маршрутом м. Дніпро - Weeton, PR4 3NJ, United Kingdom. Дата завантаження - 27.05.2021, адреса місця завантаження - м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 12-А, замитнення по місцю. Адреса місця розвантаження - Warmis LTD, Unit 11, Reams Hill Holiday Park, Mythop Road, Weeton Preston, PR4 3NJ, United Kingdom. Дата розвантаження - 3-4.06.2021 року. Сума фрахту та умови оплати - фрахт 3100,00 євро по курсу НБУ на день вигрузки (50% по замитненню, 50% по отриманню документів 14 банківських днів).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Перевезення вантажу, відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України, здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (стаття 909 Цивільного кодексу України).
До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчинена в м. Женеві 19.05.1956 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 01.08.2006 (ч. 1 ст. 1 Конвенції).
Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (ч. 1 ст. 17 Конвенції).
Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ч. 2 ст. 17 Конвенції).
Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (ч. 1 ст. 18 Конвенції).
Вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику (ст. 19 Конвенції).
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору перевезення вантажу, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що Автомобіль Мерседес-Бенц НОМЕР_1 / НОМЕР_2 прибув 04.06.2021 за адресою місця розвантаження у м. Престон (Preston, United Kingdom).
Позивач зазначає, що, прибувши на місце розвантаження, водія відмовились розвантажувати, посилаючись на те, що автомобіль не було розмитнено у м. Дувр, після проходження кордону Франція - Англія (після сходження з парому). Водій автомобіля прибув у місце розвантаження.
Позивач посилається на те, що він поніс збитки, оскільки відповідач зазначив невірну адресу розмитнення автомобіля, а тому понаднормативний простій автомобіля та додаткові витрати стались з вини відповідача.
Позивач вказує, що виставив Відповідачу претензію на суму 1500 євро - штрафні санкції за понаднормативний простій автомобіля, штраф за зрив наступного завантаження та витрати за перепробіг. Також Позивач виставив Відповідачу рахунок №476 від 07.06.2021 на суму 49 595,25 грн. (еквівалент 1500 євро) - штрафні санкції за понаднормативний простій автомобіля д.р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 . Претензія та рахунок були направлені Відповідачу електронною поштою, а пізніше Новою поштою. Документи Відповідач отримав 22.06.2021.
Надаючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При дослідженні матеріалів справи, суд встановив, що, в якості доказів направлення відповідачу претензії від 04.06.2021 та рахунку № 476 від 07.06.2021 позивачем надано експрес накладну № 59000699902363 від 21.06.2021, з якої вбачається, що одержувачем направлених документів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевелл Інк. Україна" , вул. Мечникова, 10Б, м. Дніпро. (а.с. 17,18). Відповідачем же в справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп", вул. Мечникова, 10Б, офіс 602, м. Дніпро.
Таким чином, документи були направлені іншій особі, а тому суд не приймає їх як доказ направлення відповідачу претензії та рахунку.
Отже, позивачем не надано доказів направлення відповідачу претензії та рахунку на оплату, не підтверджено отримання останнім претензії та рахунку про відшкодування збитків, а тому фактично не визначено дату пред`явлення відповідної вимоги та період прострочення виконання зобов`язання.
Враховуючи відсутність надання позивачем доказів направлення відповідачу претензії та рахунку, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 49 556,85 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем збитків, позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 22.06.2021 по 15.09.2021 на суму 1 961,91 грн.;
- три проценти річних за період прострочення з 22.06.2021 по 15.09.2021 на суму 346,22 грн.;
- інфляційні втрати за період прострочення липень 2021 на суму 49,56 грн.
Враховуючи відмову задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 49 556,85 грн., суд відмовляє і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих позивачем, у зв`язку з несплатою відповідачем збитків.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг перевезення у розмірі 50 343,54 грн., позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 13.07.2021 по 03.08.2021 на суму 463,44 грн.
Щодо вказаних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно частини третьої статті 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. В силу статті 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Враховуючи відсутність в заявці пункту щодо умов нарахування пені, суд відмовляє в позовних вимогах щодо стягнення пені за період прострочення з 13.07.2021 по 03.08.2021 на суму 463,44 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг перевезення у розмірі 50 343,54 грн., позивач нарахував відповідачу:
- три проценти річних за період прострочення з 13.07.2021 по 03.08.2021 на суму 86,89 грн.;
- інфляційні втрати за період прострочення липень 2021 на суму 50,34 грн.
Враховуючи відсутність доказів отримання та підписання відповідачем акту приймання-передачі робіт за транспортною заявкою № 1 від 07.05.2021, і, як наслідок, відсутність можливості встановити дату отримання відповідачем документів для перевірки розрахунків відповідача, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 3% річних за період прострочення з 13.07.2021 по 03.08.2021 на суму 86,89 грн. та інфляційних втрат за період прострочення липень 2021 на суму 50,34 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-груп" про стягнення заборгованості в розмірі 52 515, 20 грн. за транспортною заявкою №1 від 07.05.2021 - відмовити .
Судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.02.2022.
Суддя Н.Г. Назаренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2022 |
Оприлюднено | 08.02.2022 |
Номер документу | 102994574 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні