Постанова

від 10.10.2007 по справі 30/455

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/455

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 жовтня 2007 р.                                                                                   № 30/455  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Заріцької А.О.

розглянувши  касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на рішення

та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2006Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006

у справігосподарського суду№ 30/455Дніпропетровської області

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

доВідкритого акціонерного товариства “Завод “Дніпропрес”

про стягнення 4267539,66 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивачаШпак О.О. (дов. №3852/01-42 від 21.09.2007)

від відповідачаШуненко Н.Ю. (дов. №31 від 26.06.2006)

В С Т А Н О В И В  :

          В листопаді 2005 року Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» про стягнення 4267539,66 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідач всупереч вимогам ст.5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»не сплачував збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при видачі заробітної плати в натуральному виразі.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2006 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2006.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення суду було залишено без змін.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, та задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, ст. 58, 124 Конституції України, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 5, 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково.

          Як вже було зазначено вище, Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» про стягнення 4267539,66 грн. Рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі прийнято 24.01.2006, а Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 11.04.2006 за нормами Господарського процесуального кодексу України.

01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно пункту 1 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем у даній справі є Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, яке у спірних правовідносинах виступає не як суб'єкт господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень.

Враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень та спір за своєю правовою природою належить до сфери регулювання публічного права, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що даний спір підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який як вже було зазначено набрав чинності  з 01.09.2005.    

Оскільки дану справу господарськими судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України за правилами господарського судочинства, що є порушенням приписів Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України, то прийняті у даній справі судові рішення господарського суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

За таких обставин, дана справа підлягає направленню до господарського суду першої інстанції для її розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України або передачі для розгляду до окружного адміністративного суду у випадку його створення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111,11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2006 скасувати, справу №30/455 направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий судовий розгляд.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                               Л. Катеринчук

              А. Заріцька