Ухвала

від 07.02.2022 по справі 910/4430/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/4430/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Львова Б. Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини (далі - Компанії)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021

зі справи № 910/4430/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Легіон 2015 (далі - Товариство)

до Компанії

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Компанія звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 в частині задоволених позовних вимог Товариства і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства до Компанії відмовити повністю.

За результатами розгляду матеріалів поданої скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

За приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто в касаційній скарзі має бути викладено, неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, та визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом у прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі Компанія вказує, що судами при розгляді справи неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, а в оскаржуваних судових рішеннях суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду. Водночас із касаційної скарги не вбачається, які норми права (пункт, частина, стаття) неправильно застосували суди у прийнятті відповідного висновку, а зміст касаційної скарги зводиться до цитування висновків окремих рішень Верховного Суду. Викладене стосується і посилання на порушення норм процесуального права, які обов`язково повинні наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Однак касаційна скарга Компанії за змістом не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в ній не зазначено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої статтею 287 ГПК України підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Компанії необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) з одночасним їх обґрунтуванням згідно з вимогами процесуального закону.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 зі справи № 910/4430/21 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати на адресу: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю Незалежна інформаційна компанія Голос Київщини , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Львов