Постанова

від 02.02.2022 по справі 910/12876/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12876/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Приватного акціонерного товариства

"Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" - Метенка Т.І.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна" - Бабія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 (у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.), ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 (суддя Удалова О.Г.)

та касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 (у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 (суддя Удалова О.Г.)

та касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 (у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)

у справі № 910/12876/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна"

про стягнення 4 346 226,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна" (ТОВ "Інновер Україна", Відповідач) про стягнення 4 346 226,28 грн, у тому числі: 2 193 860,43 грн авансового платежу, 548 118,01 грн - пені, 534 749,28 грн - 10% штрафу за порушення строків надання послуг на строк понад 10 днів, 1 069 498,56 грн - 20% штрафу за порушення строків надання послуг на строк понад 30 днів, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором № IWK17028NIT від 09.11.2017 в частині своєчасного надання послуг з налаштування та здійснення модифікацій до програмного продукту та відповідно до здійсненої передоплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 (повний текст якого складено та підписано 27.02.2020) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Інновер Україна" на користь ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" 548 118,01 грн пені, 534 749,28 грн 10% штрафу, 1 069 498,56 грн 20% штрафу та 32 385,49 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

04.02.2020 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Інновер Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12876/19 щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просив стягнути з Позивача 84 198,33 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 заяву ТОВ "Інновер Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на користь ТОВ "Інновер Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 83 321,47 грн, в іншій частині заяви відмовлено.

18.03.2020 ТОВ "Інновер Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

25.03.2020 ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/12876/19, а заяву Відповідача про розподіл судових витрат залишити без задоволення.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інновер Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, та за апеляційною скаргою ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та призначено апеляційній скарги до розгляду у судовому засіданні.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 залишено без змін.

28.09.2020 ТОВ "Інновер Україна" звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 щодо розподілу судових витрат, в якій просило стягнути з Позивача на користь Відповідача 49 223,81 грн судових витрат понесених на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 заяву ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні.

З огляду на звернення ТОВ "Інновер Україна" з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 та рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у цій справі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, справу №910/12876/19 скеровано до Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційне провадження у справі з розгляду апеляційної скарги ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 зупинено до повернення матеріалів справи з Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 зупинено провадження у справі з розгляду заяви ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, понесених при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Інновер Україна", до повернення матеріалів справи з Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 та рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/12876/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким до стягнення з Відповідача на користь Позивача присуджено 120 318,59 грн пені та 534 749,28 грн - 20 % штрафу, у решті позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу відмовлено, в іншій частині рішення та постанову залишено без змін.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/12876/19.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 заяву ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови задоволено. Стягнуто з ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на користь ТОВ "Інновер Україна" 82 816,52 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанцій, ТОВ "Інновер Україна" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, винесену за результатами перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, шляхом внесення змін в її мотивувальну частину, вказавши про необхідність нового розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Інновер Україна" під час розгляду справи №910/12876/19 в Господарському суді міста Києва, та шляхом внесення змін в її резолютивну частину, доповнивши вказівкою про стягнення 57 593,16 грн з Позивача на користь Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" також подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, винесену за результатами його перегляду, та прийняти нове рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/12876/19 в Господарському суді міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 та протоколом передачі судової справ раніше визначеному складу суду від 11.01.2022 для розгляду зазначених касаційних скарг у справі № 910/12876/19 визначено колегію суддів у складі: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Волковицька Н.О.

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2022 (головуючий суддя Берднік І.С., судді Багай Н.О., Волковицька Н.О.) відкрито касаційне провадження у справі № 910/12876/19 за касаційними скаргами ТОВ "Інновер Україна" та ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.01.2022; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційні скарги до 21.01.2022.

Крім цього, ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" подало касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, просить вказану додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Інновер Україна" у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи №910/12876/19 у Північному господарському апеляційному суді.

Протоколом передачі судової справ раніше визначеному складу суду від 11.01.2022 для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі № 910/12876/19 визначено колегію суддів у складі: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Волковицька Н.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/12876/19 за касаційною скаргою ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.01.2022; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 21.01.2022.

24.01.2022 від ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Інновер Україна", відправлений поштовим відправленням 21.01.2022, у якому Позивач заперечив доводи касаційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

25.01.2022 ТОВ "Інновер Україна" подало до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", у яких вказано на те, що у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у цій же справі № 910/12876/19 викладено правовий висновок щодо застосування норм про відсутність якого зазначає скаржник у своїх касаційних скаргах, а тому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою, поданою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, а також частково закрити касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, а в іншій частині касаційну скаргу залишити скаргу без задоволення, а додаткову постанову - без змін.

Враховуючи те, що дані відзиви подано поза межами строку, встановленого судом в ухвалах Верховного Суду від 12.01.2022, який за доводами ТОВ "Інновер Україна" пропущено через те, що станом на 21.01.2022 ним не отримано копії вказаної ухвали Верховного Суду, та остання була відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень через атаку на веб-сайти державних органів влади України, тому заявило клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на підставі частини 1 статті 119 ГПК України.

Відносно викладених ТОВ "Інновер Україна" клопотань про поновлення строку на подання відзивів, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

За змістом частин 1 та 4 статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду, але не понад встановлений ГПК України строк.

З правового аналізу наведених норм ГПК України вбачається, що всі процесуальні строки у ньому чітко розділені на дві категорії: 1) процесуальні строки, встановлені законом, в межах яких вчиняються процесуальні дії, та які за заявою учасника можуть бути поновлені; 2) процесуальні строки, встановлені судом, в межах яких вчиняються процесуальні дії, та які можуть бути продовжені, у разі звернення учасника з заявою у межах встановлено судом строку.

Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу є строком, встановленим судом, який не може бути поновлений, як просить ТОВ "Інновер Україна", у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити, а відзиви як такі, що подані поза межами строку, встановленого судом, відповідно до положень статті 118 ГПК України слід залишити без розгляду.

Разом з цим, представник ТОВ "Інновер Україна" не позбавлений можливості навести свої заперечення на касаційні скарги Позивача під час надання усних пояснень в судовому засіданні.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатність судді Волковицької О.Н., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/12876/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Берднік І.С., судді Зуєв В.А., Багай Н.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022.

В судовому засіданні 26.01.2022 судом касаційної інстанції оголошено перерву до 02.02.2022.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатність судді Багай О.Н., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/12876/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Берднік І.С., судді Міщенко І.С., Зуєв В.А., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзиві доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій при розгляді заяви ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12876/19 про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, за результатами винесеного 29.01.2020 судом першої інстанції рішення про часткове задоволення заявлених ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" позовних вимог, Відповідачем заявлено до стягнення з Позивача 84 198,33 грн витрат на професійну правничу допомогу за представництво його інтересів у суді першої інстанції, пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено.

Обґрунтовуючи такі вимоги, Відповідач указав на те, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 031/19-МҐ від 27.09.2019 (далі - Договір № 031/19-МҐ від 27.09.2019), укладеного з Адвокатським об`єднанням "Моріс Ґруп" (далі - АО "Моріс Ґруп"), ТОВ "Інновер Україна" сплатило 166 795,42 грн за надання правової допомоги відповідно до протоколу наданих послуг по Замовленню, акта надання послуг та виставленого рахунку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частини 2 статті 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір цих витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( частина 6 статті 126 ГПК України).

Водночас, випадки, за яких суд мотивовано може (водночас не зобов`язаний) відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 5 статті 129 ГПК України, також визначено положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, і зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення про часткове задоволення заяви Відповідача про розподіл судових витрат, виходив з того, що за умовами Договору № 031/19-МҐ від 27.09.2019, обсяг правової допомоги, погоджується сторонами шляхом підписання Замовлення (пункт 2.1), загальна вартість Договору підтверджується Актами наданих послуг (пункт 4.1), вартість наданої правової допомоги визначається виходячи із погодинної ставки працівників АО "Моріс Ґруп", наведеної у Додатку № 1 до цього Договору, на основі фактично витраченого часу на надання правової допомоги клієнту, що підтверджуватися Протоколом наданих послуг (пункт 4.2.1).

Вартість погодинної тарифної ставки працівників АО "Моріс Ґруп", погоджена в пункті 1 Додатку № 1 до Договору, становить, серед іншого, провідного адвоката - 115 доларів США.

У Додатку № 3 до Договору "Замовлення" сторонами погоджено зміст правової допомоги, що надається, зокрема, у формі представництва інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді у справі № 910/12876/19 (пункт 1).

Також Додатком № 3 до Договору визначено вартість наданої правової допомоги та порядок розрахунків, осіб, уповноважених на приймання-передачу документів (Савчук А.В., Бабій В.В. ); погоджено, що кількісний і посадовий склад виконавців визначається АО "Моріс Ґруп" самостійно; вартість послуг визначається на підставі кількості часу, витраченого працівниками АО "Моріс Ґруп" на надання правової допомоги та розміру погодинної тарифної ставки відповідного працівника, зазначеної в Додатку 1 до Договору, але не більше суми, визначеної за кожен з наступних етапів окремо:

- еквіваленту 7 000 доларів США, який визначається в порядку, визначеному сторонами у підпункті 4.2.2 Договору, за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції;

- еквіваленту 5 000 доларів США, який визначається в порядку, визначеному сторонами у підпункті 4.2.2 Договору, за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції;

- еквіваленту 5 000 доларів США, який визначається в порядку, визначеному сторонами у підпункті 4.2.2 Договору, за представництво інтересів клієнта у суді касаційної інстанції.

Отже, за умовами укладеного сторонами Договору № 031/19-МҐ від 27.09.2019, розрахунок за надані послуги проводиться окремо по кожному етапу, і граничний розмір оплати наданих послуг у суді першої інстанції не може перевищувати 7 000 доларів США.

Судом встановлено, що надання ТОВ "Інновер Україна" правової допомоги у суді першої інстанції підтверджується поданими документами, і зокрема копіями: Протоколу наданих послуг АО "Моріс Груп" за період з 11.10.2019 по 31.01.2020 по Договору № 031/19-МГ від 27.09.2019, клієнт: ТОВ "Інновер Україна" (Замовлення про надання правової допомоги № 2 від 11.10.2019), в якому викладено перелік наданих послуг провідним адвокатом Бабій В.В., всього на суму 166 795,42 грн за витрачених 48 год. 15 хв.; Акту надання послуг № 3 від 31.01.2020 на суму 166 795,42 грн до Договору № 031/19-МГ від 27.09.2019; рахунку на оплату № 14 від 31.01.2020 на суму 166 795,42 грн; платіжного доручення № 103 від 01.02.2020 на суму 166 795,42 грн; банківської виписки з рахунку ТОВ "Інновер Україна" про зарахування коштів.

В Протоколі наданих послуг за період з 11.10.2019 по 31.01.2020 та Акті надання послуг № 3 від 31.01.2020 викладено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних провідним адвокатом Бабієм В.В. необхідних для надання правничої допомоги, які оплачені у повному обсязі за виставленим рахунком № 14 від 31.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 103 від 01.02.2020 на суму 166 795,42 грн.

За таких обставин та враховуючи положення пункту 1 частини 3 статті 123, частини 1 статті 124, статті 126, пункту 3 частини 4, частин 5, 6 - 8 статті 129, статті 221 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заявлених до стягнення Відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 83 321,47 грн, оскільки не підлягають стягненню включені до Протоколу та Акту витрати за послуги з подання процесуальних документів по справі № 910/12876/19 до Господарського суду міста Києва, на яку витрачено 0,5 год. та вартість якої визначено 57,50 доларів США, що по курсу гривні становить 876,86 грн, оскільки така послуга в силу положень статей 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не може бути віднесена до правничої допомоги, а є складовою діяльності з надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ТОВ "Інновер Україна" про розподіл судових витрат та залишив без змін додаткове рішення, при цьому відхилив доводи апеляційної скарги ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", на які скаржник посилався як на підставу скасування оскарженого ним додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020, вказавши на те, що в силу пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України часткове задоволення позовних вимог не може бути підставою для повної відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката; Позивачем не спростовано наведеного Відповідачем та підтвердженого належними доказами складу та вартості витрат на професійну правничу допомогу адвоката; заперечення Відповідача проти позовних вимог не може вважатися зловживанням процесуальними правами та підставою для застосування до нього диспозиції, визначеної частиною 9 статті 129 ГПК України; надання правової допомоги провідним адвокатом Бабій В.В. підтверджується умовами Договору № 031/19-МГ від 27.09.2019 (пункту 4.2.1) та змістом Протоколу наданих послуг до цього Договору та не спростовано Позивачем; заперечуючи проти обсягу та вартості витрат на професійну правничу допомогу, Позивачем належними та допустимими доказами не доведено неспівмірність наданих адвокатом послуг із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання зазначених робіт (надання послуг), обсягом таких послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони; відсутність повного тексту судового рішення по суті спору не є перешкодою для ухвалення додаткового рішення відповідно до положень статей 129, 244 ГПК України.

Доводи Позивача щодо ухвалення додаткового рішення з порушенням частини 3 статті 244 ГПК України неповноважним складом суду, оскільки додаткове рішення ухвалено іншим суддею, а не тим, що ухвалив рішення суду по суті спору, суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на те, що на момент надходження заяви ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12876/19 про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, суддя Селівон А.М., який ухвалив у цій справі рішення по суті, перебував у відпустці, тому з дотриманням строків, визначених в частині 3 статті 244, частині 2 статті 221 ГПК України, та у відповідності до положень частини 1 статті 32 ГПК України та вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 3 від 26.11.2010, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та для розгляду вказаної заяви визначено суддю Удалову О.Г., тобто зміну судді здійснено з дотриманням норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання ТОВ "Інновер Україна", викладені у додаткових поясненнях щодо скасування або зміни додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у зв`язку з тим, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 було частково скасовано рішення суду першої інстанції від 29.01.2020 і постанова суду апеляційної інстанції від 22.09.2020, та зменшено розмір стягнутих з Відповідача штрафних санкцій до 655 067,87 грн, виходячи з того, що в силу положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Відповідач з апеляційною скаргою на додаткове рішення не звертався, тому у суду відсутні підстави для розгляду збільшених вимог Відповідача, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції суді.

Крім цього, суд апеляційної інстанції ухвалюючи додаткову постанову від 23.11.2020 за результатами розгляду заяви ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката за представництво інтересів Відповідача у суді апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі Договору № 031/19-МҐ від 27.09.2019 за надану правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, ТОВ "Інновер Україна" сплатило 97 511,50 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем з дотриманням вимог частини 1 статті 124, частини 8 статті 129, частини 1 статті 221 ГПК України, подано належним чином засвідчені копії: Договору №031/19-МГ від 27.09.2019, укладеного між ТОВ "Інновер Україна" та АО "Моріс Груп"; Протоколу наданих послуг АО "Моріс Груп" за період з 01.02.2020 по 01.09.2020 до вказаного Договору; Акта надання послуг № 63 від 01.09.2020 на суму 97 511,50 грн; рахунку на оплату № 83 від 01.09.2020 на суму 97 511,50 грн; платіжного доручення №730 від 02.09.2020 на суму 97 511,50 грн; банківської виписки з рахунку АО "Моріс Груп" про зарахування коштів, з яких вбачається, що провідним адвокатом Бабієм В.В. на надання правової допомоги витрачено 25,5 год. на загальну суму 97 511,50 грн.

Разом з тим, ТОВ "Інновер Україна", враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, у поданій 28.09.2020 заяві про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 (щодо розподілу судових витрат), просив стягнути з Позивача 49 223,81 грн витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів у суді апеляційної інстанції, пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено судом першої інстанції.

Проте, 15.11.2021 ТОВ "Інновер Україна" було подано доповнення до заяви від 28.09.2020 про ухвалення додаткової постанови (щодо розподілу судових витрат), у якій Відповідач з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у цій справі, просив ухвалити додаткову постанову у справі № 910/12876/19 якою стягнути з Позивача на користь Відповідача 82 816,52 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 84,93% від загальної суми понесених Відповідачем під час розгляду його апеляційної скарги витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції посилаючись на те, що за змістом положень ГПК України розподіл судових витрат сторін безпосередньо залежить від вирішення спору по суті, тому з цих підстав відхилив заперечення Позивача щодо прийняття заяви Відповідача від 15.11.2021 до розгляду та розглянув подану Відповідачем заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/12876/19 (щодо розподілу судових витрат), з урахуванням доповнень до вказаної заяви, які найшли до Північного апеляційного господарського суду 15.11.2021.

Суд апеляційної інстанції, встановивши факт надання провідним адвокатом АО "Моріс Груп" Бабієм В.В. правової допомоги ТОВ "Інновер Україна", враховуючи обсяг та співмірність витрат, підтвердження їх виконання доказами та реальність понесення витрат ТОВ "Інновер Україна", а також відхиливши заперечення ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" як необґрунтовані та не підтвердженні належними доказами, дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови, та стягнув з Позивача на користь Відповідача 82 816,52 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Інновер Україна", обґрунтовуючи наявність передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судового рішення, посилається на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, ухвалена за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020, прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 14 статті 129 та підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України при вирішенні питання про новий розподіл судових витрат за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, коли такий апеляційний перегляд відбувається після касаційного перегляду основного рішення (по суті спору), яке за результатами касаційного перегляду було частково скасовано.

ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", оскаржуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, вказує на те, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 3, 4 частини 5, частини 9 статті 129 ГПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат та необхідності надання оцінки поведінки Відповідача під час розгляду справи, та неправомірності його дій як сторони в межах виконання Договору, на підставі якого виник спір; частини 3 статті 244 ГПК України щодо неможливості зміни складу суду при ухваленні додаткового рішення.

Крім цього, ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", оскаржуючи додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 3, 4 частини 5, частини 9 статті 129, 282 ГПК України при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо касаційних скарг ТОВ "Інновер Україна" та ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткове рішення місцевого суду і постанову апеляційного господарського суду, винесену за результатами перегляду додаткового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

Як зазначалося вище у цій постанові, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень у цій справі є пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" зазначало про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 3, 4 частини 5, частини 9 статті 129 ГПК України у подібних правовідносинах.

Разом з цим, під час касаційного провадження у цій справі з`ясовано, що Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у цій справі № 910/12876/19, якою вирішувалось питання про стягнення витрат ТОВ "Інновер Україна" на професійну правничу допомогу адвоката за наслідками розгляду справи в суді касаційної інстанції, дійшла висновку, що наведені Позивачем у запереченнях доводи (які є аналогічними доводам, що були викладенні у запереченнях на заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції) не спростовують обґрунтованості наведеного Відповідачем у наданих доказах складу та вартості витрат на професійну правничу допомогу адвоката; Позивачем не надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених Позивачем обставин відсутні (Позивачем відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України не подавалось таке клопотання і до суду першої інстанції); з урахуванням результату розгляду справи у спірних правовідносинах (Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01.06.2021 позовні вимоги задовольнила часткова на суму 655 067,87 грн), Велика Палата вказала на відсутність підстав для застосування частини 9 статті 129 ГПК України.

Отже, Великою Палатою Верховного Суду у цій справі викладено правовий висновок щодо застосування процесуальних норм, на які у касаційній скарзі посилається ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", обґрунтовуючи наявність передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020.

Доводи ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", викладені у касаційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, винесену за результатами її перегляду, щодо відсутності висновку Верховного Суду про застосування частини 3 статті 244 ГПК України, спростовуються правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 759/9300/13-ц (провадження № 61-35409св18), що аналіз змісту статті 270 ЦПК України (аналогічна статті 244 ГПК України) у системному зв`язку з іншими нормами права, дає підстави для висновку, що вказана процесуальна норма не встановлює беззаперечний обов`язок ухвалення додаткового рішення виключно в такому ж складі суду (суддів), що ухвалив рішення, оскільки у цьому разі законодавець використовує формулу "суд, що ухвалив рішення" як суддівська інституція, а не конкретних суддів суду. При цьому у справі № 759/9300/13-ц, як і у справі № 910/12876/19, що розглядається, судом було встановлено, що у зв`язку з відсутністю судді-доповідача, яким ухвалено рішення по суті спору, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України №25 від 02.04.2015, було здійснено заміну в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) для ухвалення додаткового рішення.

Отже, правовідносини у зазначеній цивільній справі № 759/9300/13-ц та у справі № 910/12876/19, яка розглядається, є подібними, з урахуванням правового висновку (уточненого), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, що, зокрема, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, та правове регулювання цих відносин.

ТОВ "Інновер Україна" у касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020, зазначало про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 14 статті 129 та підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України у подібних правовідносинах.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у справі 487/8206/18 (постанова від 08.06.2021) зробила висновок, що згідно з підпунктами б) та в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України (аналогічні положенням підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, і такі положення кореспондуються з положеннями частини 14 статті 129 ГПК України) постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного провадження, ухвалюючи нове рішення невірно визначив судовий збір за розгляд судом першої інстанції позовної вимоги немайнового характеру, Велика Палата Верховного Суду змінила постанову суду апеляційної інстанції в цій частині.

До того ж у чисельних постановах Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справах № 359/3373/16-ц, № 2610/27695/2012, № 643/21744/19, № 233/2021/19, № 766/20797/18) зазначається, що відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України перерозподіл судових витрат здійснює суд апеляційної чи касаційної інстанцій, який змінює рішення або ухвалює нове, і цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, наразі існують висновки Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 3, 4 частини 5, частини 9, частини 14 статті 129, частини 3 статті 244, підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України у подібних правовідносинах і здійснене судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі № 910/12876/19 правозастосування, при ухваленні додаткового рішення та постанови за результатами його перегляду в апеляційному порядку, повністю відповідає таким висновкам.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Зважаючи на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Інновер Україна" та ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткове рішення місцевого суду 18.02.2020 і постанову апеляційного господарського суду від 23.11.2021, винесену за результатами перегляду додаткового рішення, з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, підлягає закриттю згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 цього Кодексу.

Щодо доводів касаційної скарги ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, якою вирішено питання розподілу судових витрат на правову допомогу адвоката за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з частиною 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження та у суді апеляційної інстанції особливостей розподілу судових витрат не передбачено, тому розподіл судових витрат здійснюється у порядку, визначеному положеннями статті 129 ГПК України.

Як зазначалось вище, положеннями частини 4 статті 129 ГПК України закріплено загальні принципи розподілу судових витрат, до яких відповідно до статті 123 ГПК України належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інновер Україна" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Інновер Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 - без змін.

Відповідно до підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, у тому числі і з резолютивної частини із зазначенням у ній, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

До того ж, за змістом частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене за наслідками розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ТОВ "Інновер Україна" саме на останнього покладаються судові витрати, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, тому враховуючи положення частин 4, 5, статті 129 України у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Інновер Україна" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також врахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021, якою частково скасовано рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, ухвалені по суті спору у цій справа, виходячи з того, що відповідно до підпунктів б) та в) пункту 4 частини 1 статті 315, частини 14 статті 129 ГПК України саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

За наведеного заява ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Положеннями частини 1 статті 311 ГПК України унормовано, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З огляду на наведені вище приписи, здійснюючи перегляд судового рішення у межах доводів касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" слід задовольнити, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 910/12876/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Інновер Україна" від 28.09.2020 про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/12876/19 Північним апеляційним господарським судом.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження у справі № 910/12876/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 (ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020) та касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 задовольнити.

3. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 910/12876/19 скасувати.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна" від 28.09.2020 про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/12876/19 Північним апеляційним господарським судом, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко