Постанова

від 02.02.2022 по справі 522/7444/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року

м.Київ

справа № 522/7444/21

провадження № 51-5234км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, кримінальне

провадження щодо якої закрито ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000001036, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 01 липня 2021 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_7 , звільнив від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК та закрив кримінальне провадження №62020100000001036від 20 травня 2020 року.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 частково задовольнив.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року щодо ОСОБА_6 змінив, виключив із резолютивної частини абзаци другий та третій.

Постановив доповнити резолютивну частину оскарженої ухвали абзацом, відповідно до якого кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК закрити на підставі п.2 ч. 3 ст. 314, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі сторона обвинувачення, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Аргументує свої вимоги тим, що суди постановили незаконні й необґрунтовані рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 314 та п.10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Так, прокурор зазначає, що сторона захисту, розпочавши ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у протоколі про надання доступу до матеріалів, як того вимагають статті 103, 104 КПК, не зафіксувала результат проведення цієї процесуальної дії. У зв`язку з цим захиснику і ОСОБА_6 неодноразово направлялись повідомлення для продовження ознайомлення. Однак сторона захисту не прибула в зазначений прокурором у повідомленні час, натомість на електронну пошту Офісу Генерального прокурора направила повідомлення про підтвердження факту ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі. Врахувавши цю обставину, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який було встановлено до 21квітня 2021 року включно. Лише після спливу цього строку, визначеного ухвалою слідчого судді, 22 квітня 2021 року ОСОБА_6 було вручено обвинувальний акт за його обвинуваченням та того ж дня направлено до суду.

З урахуванням вищенаведеного касатор вважає, що висновки судів про належне повідомлення стороною захисту щодо ознайомлення з матеріалами досудового розслідування шляхом направлення електронного повідомлення суперечать статтям 111, 135 КПК, оскільки таке повідомлення може бути надіслано лише певними визначеними суб`єктами слідчим, прокурором, слідчим суддею та судом.

Крім того, як стверджує прокурор, належним підтвердженням факту надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування може бути саме фіксація цієї процесуальної дії у протоколі, який відповідає вимогам ст. 104 КПК.

Також, посилаючись на норми ст. 219 КПК, вважає, що загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК, з 23 березня 2021 року припинив перебіг і не обчислювався до моменту завершення ознайомлення стороною захисту з матеріалами, до яких надано доступ.

У запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 указує на безпідставність доводів у цій касаційній скарзі й на законність і обґрунтованість судових рішень.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 висловив доводи на підтримання касаційної скарги.

Захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували проти касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Що стосується доводів прокурора про допущення судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, то вони є безпідставними з урахуванням такого.

Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст.113 КПК).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Законом України від 03 жовтня 2017року № 2147-VIII ч. 1 ст. 284 КПК було доповнено п. 10, згідно з якимкримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказана норма булавведена в дію з 16 березня 2018 року, через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказане узгоджується з рішенням, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа №711/3111/19, касаційне провадження № 51-2890км19).

Також у цьому рішенні суду касаційної інстанції міститься висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, в якому зазначено, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує учасі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК у частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя таздоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя таздоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у статтях 219, 294295-1 КПК, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.

Частиною 1 ст. 219 КПК передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду, зокрема, з обвинувальним актом або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПКдосудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Зазначена норма процесуального закону також передбачає, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомуст. 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5ст. 219 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК,визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити, зокрема, підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, після завершення досудового розслідування стороні захисту надається можливість ознайомитися (зокрема, робити копії або відтворювати іншим чином) з усіма матеріалами досудового розслідування, які є в розпорядженні прокурора, слідчого, що й було здійснено стороною обвинувачення в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст.284 цього Кодексу.

Постановляючи рішення 01 липня 2021 року, Приморський районний суд м. Одеси вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Так, 26 квітня 2021 року до районного суду з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.368 КК (зданий на пошту 22 квітня 2021 року).

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 62020100000001036 від 20 травня 2020 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Приморський районний суд м. Одеси, установивши, що у вказаному кримінальному провадженні строк досудового розслідування закінчився 29 березня 2021 року і до суду з обвинувальним актом, усупереч положенням КПК, сторона обвинувачення звернулася поза визначеним законом строком досудового розслідування, задовольнив клопотання сторони захисту.

Такого висновку суд дійшов на підставі матеріалів кримінального провадження, з яких установив, що 26 червня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні востаннє було продовжено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року до 26 березня 2021 року включно.

19 березня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

23 березня 2021 року прокурор ОСОБА_5 вручив підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_7 повідомлення про завершення досудового розслідування і цього ж числа надав їм доступ до матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62020100000001036 від 20 травня 2020 року, що було підтверджено відповідно у протоколі та підозрюваний ознайомився з усіма матеріалами кримінального провадження.

Крім того, як установив районний суд, 25 березня 2021 року підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 засобами електронного поштового зв`язку, з метою виконання вимог, передбачених ч. 9 ст. 290 КПК, направили на адреси Офісу Генерального прокурора та Територіального управління Державного бюро розслідувань письмове підтвердження факту надання 23 березня 2021 року стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження №62020100000001036 від 20 травня 2020 року, із зазначенням про ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження у повному обсязі, що тривало без обмежень у часі з можливістю виготовлення їх копій, та повідомлення про відсутність у сторони захисту речових доказів або їх частин, документів, копій з них, які вона має намір використати як доказ у цьому кримінальному провадженні.

Не погоджуючись із рішенням районного суду, прокурор подав апеляційну скаргу, де наводив доводи щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зі змісту положень ч. 2 ст.418, ст.419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Апеляційний суд, переглянувши вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою прокурора погодився із висновком суду першої інстанції щодо звернення прокурором із обвинувальним актом до суду поза межами строку досудового розслідування, належним чином обґрунтувавши своє рішення та навів відповідні мотиви прийнятого рішення про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення.

При цьому апеляційний суд спростував доводи прокурора про те, що 23 березня 2021 року сторона обвинувачення ознайомилася з матеріалами кримінального провадження не в повному обсязі. Так, суд послався на надані ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду пояснення про те, що він 23 березня 2021 року ознайомився з усіма матеріалами кримінального провадження, зробив відповідні фотокопії цих матеріалів і далі надав їх своєму захиснику ОСОБА_7 , який підтвердив указані обставини та додав, що 23 березня 2021 року дійсно ознайомився лише з двома томами кримінального провадження, проте обвинувачений ОСОБА_6 ознайомився з усіма матеріалами кримінального провадження та зробив фотокопії усіх документів, які надав йому, тому 25 березня 2021 року сторона захисту направила повідомлення про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі в порядку ч. 6 ст. 290 КПК.

Крім того, постановляючи своє рішення, цей суд указав те, що звернення прокурора до слідчого судді для встановлення строків стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є створенням умов для штучного продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру.

А також встановив, що лист прокурора ОСОБА_5 № 177/2/2-29537-20 від 31 березня 2021 стороні захисту про те, що їй встановлено строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відповідно до ухвали слідчого судді не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та направлено поза межами строку досудового розслідування.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, акасаційна скарга прокурора не містить переконливих доводів на їх спростування. До того ж із копії протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23 березня 2021 року, який містить підписи підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 і прокурора ОСОБА_5 та складений останнім вбачається, що прокурор надав стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування підшитими і пронумерованими, однак не зазначено відомостей щодо їх обсягу.

Доводи прокурора про те, що належне підтвердження стороною захисту факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів може бути здійснено шляхом фіксації цієї процесуальної дії саме у протоколі, який відповідає вимогам ст. 104 КПК, є неспроможними.

За загальним правилом сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ.

Крім того, відсутність найменувань відкритих матеріалів досудового розслідування, до яких було надано доступ стороні захисту, в цьому кримінальному провадженні не може свідчити про невідкриття таких матеріалів у розумінні приписів ч. 12 ст. 290 КПК.

Наведене вище узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду (постанова Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 607/5005/17, провадження № 51- 4726км19, постанова від 10 вересня 2021 року у справі № 756/16332/15-к, провадження № 51-705км20).

Отже, у касаційній скарзі прокурора відсутні обґрунтовані доводи, які би дозволили дійти висновку, що рішення судів у цьому кримінальному провадженні постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, а постановлені судові рішення щодо ОСОБА_6 без зміни.

Керуючись статтями433, 434, 436, 441, 442КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, залишити без задоволення, а ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 01липня 2021 року та Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року щодо ОСОБА_6 без зміни.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, єостаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3