Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
23 грудня 2021 р. Справа №120/9359/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Копчинської Ю.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Шарія С.В.,
представника відповідача: Тимошевської Ю.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:
товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Щербини" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2015 по 31.12.2020.
За результатами перевірки складено акт від 25.06.2021 за №6009/02-32-07-16/40148610, відповідно до якого встановлено порушення податкового законодавства.
На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення - рішення, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вони базуються на безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Ухвалою суду від 17.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 23.09.2021.
Від представника відповідача 15.09.2021 на адресу суду надійшов відзив, в якому останній зазначає, що основним критерієм правомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню мінеральних добрив у вищевказаних контрагентів, а саме: ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ 42219908, ТОВ «ЛІМАР ГРУП» код ЄДРПОУ 42219997, ТОВ «ЛІЛЕЯ» код ЄДРПОУ 42224022, ТОВ «ВЕРИСИМО» код ЄДРПОУ 42224059 та ТОВ «СЕЙМАН» код ЄДРПОУ 42541986 є наявність факту реального їх здійснення.
Вказує, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Досліджуючи господарські операції контролюючим органом встановлено.
1.ТОВ "ЛІМАР ГРУП" код ЄДРПОУ:42219997
Відповідно наданих до перевірки документів та в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ЩЕРБИНИ , встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню добрив у ТОВ "ЛІМАР ГРУП" код ЄДРПОУ:42219997 по податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року в сумі 322933,33 грн у ТОВ "ЛІМАР ГРУП" код ЄДРПОУ:42219997, фактична поставка якого не підтверджена документально.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ ЩЕРБИНИ (Покупець) та ТОВ "ЛІМАР ГРУП" укладено договір №63 від 19.11.2019.
Розрахунки за товар в перевіряємому періоді не проводилися. За даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2020 по контрагенту ТОВ "ЛІМАР ГРУП" рахується кредиторська заборгованість в сумі 1937600,0 грн.
З метою проведення оцінки діяльності ТОВ "ЛІМАР ГРУП" на предмет її відповідності необхідним умовам для здійснення, в ході перевірки проаналізовано всю наявну інформацію щодо задекларованих даним платником операцій з придбання та продажу. В результаті проведених заходів встановлено наступне:
Дані по ТОВ "ЛІМАР ГРУП" код ЄДРПОУ:42219997:
Вид діяльності: 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ
Перебуває на обліку в ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ.(ЗАВОДСЬКИЙ Р.М. МИКОЛАЄВА)
Засновник, директор - ОСОБА_1 , Державна реєстрація від 08.06.2018 Остання звітність з ПДВ подана до податкового органу за березень 2020 року.
Працюючих в листопаді 2019 року 3 особи. Основні засоби за даними балансу за 2019 рік - 0 грн; Свідоцтво платника ПДВ 25.02.2021 Анульовано за рішенням контролюючого органу; Звітність про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до податкового органу не подавалась.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ЛІМАР ГРУП" в 2019 році по ланцюгу постачання задекларувало придбання «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» в кількості 70 тон та карбамід в кількості 106,4 тони у TOB "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137. Крім даного товару ТОВ "ЛІМАР ГРУП" в 2019 році декларувало придбання іграшок, запчастин та овочів.
Дані по ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137:
Вид діяльності 46.90 - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; Перебуває на обліку в 2659, ГУ ДПС У М.КИЄВІ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА;
Остання звітність по ПДВ подана до податкового органу за жовтень 2019 року.
За даними ЄРПН та ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137 з моменту реєстрації товару за номенклатурою «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» не придбавало та не імпортувало. Номенклатура придбання TOB "АВРОРА-ТРАНС" переважно сигарети, овочі, запчастини.
Придбання товару за номенклатурою «Карбамід» ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" задекларувало по ланцюгу від ТОВ "БАЛАНСЕР ТРЕЙД" код ЄДРПОУ:42417993 (2655. ГУ ДПС У М.КИЄВІ (ПЕЧЕРСЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА); _46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; остання звітність по ПДВ липень 2019 року). Номенклатура придбання даного суб`єкта виключно косметика. Карбамід, реалізація якого була задекларована покупцю ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" не придбавався та не імпортувався.
Таким чином, походження документально оформленого постачання відповідної кількості товару «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» та «Карбамід» не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва.
Необхідно зазначити, що Карбамід (сечовина) CO(NH2)2 - найбільш концентроване з твердих азотних добрив, що містить 46% азоту, відноситься до групи амідних добрив. Сечовина випускається зазвичай під двома марками - А і Б. Сечовина марки А використовується в промисловості, а марка Б застосовується як добриво.
Гранульований карбамід має вигляд кулястих напівпрозорих гранул розміром від 1-2,5 до 4 мм. Має добрі фізичні властивості. Насипом (без тари) може зберігатися без злежування, близько 6 місяців, після чого, на відміну від аміачної селітри, насип вкривається зцементованою кіркою, але всередині добриво не злежується.
Порівняно з аміачною селітрою застосування карбаміду має свої особливості. Високий ступінь сипкості, незначна щільність засипки, малі гранули і невелика густина не дають змоги високопродуктивно використовувати відцентрові розкидачі. Ширина їх захвату має бути на 1/3 меншою, ніж під час внесення селітри.
За ефективністю карбамід не поступається аміачній селітрі, але найвища ефективність спостерігається після внесення його в ґрунт.
За ступенем впливу на організм людини карбамід відносять до помірно небезпечних речовин 3-го класу небезпеки. Карбамід за нормальних умов негорючий, пожежо-та вибухобезпечний. Всі виробничі приміщення повинні бути обладнані загально-обмінною примусовою вентиляцією, місця можливого утворення пилу - місцевими відсмоктувачами, повітря яких перед викидом в атмосферу повинен направлятися на очищення. Всі роботи з карбамідом необхідно проводити з дотриманням заходів індивідуального захисту.
Транспортувати карбамід можна або в розфасованому вигляді, або навалом - в залізничних вагонах-хоперах, спеціальних металевих контейнерах або мінераловозах. У нормальних умовах речовина є не токсичною і абсолютно безпечною з точки зору пожежної безпеки. Проте, транспортувати сечовину можна тільки наземним або водним транспортом. Авіаперевезення карбаміду заборонені. Зберігати сечовину, враховуючи її підвищену гігроскопічність, потрібно в сухому і провітрюваному приміщенні, за вологості повітря в 50% і нижче. Припустимо зберігання сечовини в більш вологих приміщеннях, але при цьому в герметично закритій тарі.
2. ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ:42219908.
Відповідно наданих до перевірки документів та в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ЩЕРБИНИ , встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню добрив у ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ 42219908 по податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року в сумі 326666,66 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ ЩЕРБИНИ (Покупець) та ТОВ "ВАРМЕЙН" укладено договір №20/11/19 від 20.11.2019.
З метою проведення оцінки діяльності ТОВ "ВАРМЕЙН" на предмет її відповідності необхідним умовам для здійснення, в ході перевірки проаналізовано всю наявну інформацію щодо задекларованих даним платником операцій з придбання та продажу. В результаті проведених заходів встановлено наступне.
Дані по ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ 42219908:
Вид діяльності: 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ
Перебуває на обліку в ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ. Статутний фонд 2155000, Засновник, директор Тягній С.О., державна реєстрація від 11.06.2018.Остання звітність з ПДВ подана до податкового органу за червень 2020 року; працюючих в листопаді 2019 року 3 особи ;
Основні засоби за даними балансу за 2019 рік - 0 грн; Свідоцтво платника ПДВ 25.02.2021 року анульовано за рішенням контролюючого органу. Звітність про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до податкового органу не подавалась. За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ВАРМЕЙН" в 2019 році по ланцюгу постачання задекларувало придбання «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» в кількості 140 тон у ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ: 40608137. Крім даного товару ТОВ "ВАРМЕЙН" в 2019 році декларувало придбання іграшок, запчастин та овочів (зелень).
Дані по ТОВ "АВРОРА-ТРАНС " код ЄДРПОУ 40608137.Вид діяльності 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ. Перебуває на обліку в 2659, ГУ ДПС У М.КИЄВІ. Остання звітність по ПДВ подана до податкового органу за жовтень 2019 року.
За даними ЄРПН та ІС «Податковий блок» встановлено, що TOB "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137 з моменту реєстрації товару за номенклатурою «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» не придбавало та не імпортувало. Номенклатура придбання ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" переважно сигарети, овочі, запчастини.
У системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС між ТОВ "ВАРМЕЙН" та ТОВ «ЩЕРБИНИ» є розбіжності за листопад 2019 року в сумі 326666,66 грн, по причині невизнання поданої ТОВ "ВАРМЕЙН» декларації з ПДВ податковою звітністю.
Враховуючи результати аналізу вищевказаного ланцюга постачання, встановлено відсутність факту реального походження (виробництва або ввезення на митну територію України) товару за номенклатурою «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» , придбаного ТОВ ЩЕРБИНИ у контрагента TOB ЛІМАР ГРУП . Дані обставини свідчать про нереальність задекларованих операцій по всьому ланцюгу постачання.
3.ТОВ «ЛІЛЕЯ» код ЄДРПОУ 42224022.
Відповідно наданих до перевірки документів та в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ЩЕРБИНИ , встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню добрив у ТОВ «ЛИЛЕЯ» код ЄДРПОУ:42224022 по податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року в сумі 149726,67 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ ЩЕРБИНИ (Покупець) та ТОВ "ЛИЛЕЯ" укладено договір №111 від 17.11.2019.
Розрахунки за товар в перевіряємому періоді не проводилися. За даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2020 по контрагенту ТОВ "ЛИЛЕЯ" рахується кредиторська заборгованість в сумі 898360,0 грн.
З метою проведення оцінки діяльності ТОВ "ЛИЛЕЯ" на предмет її відповідності необхідним умовам для здійснення, в ході перевірки проаналізовано всю наявну інформацію щодо задекларованих даним платником операцій з придбання та продажу. В результаті проведених заходів встановлено наступне. Дані по ТОВ "ЛИЛЕЯ" код ЄДРПОУ :42224022.
Вид діяльності: 01.61-ДОПОМІЖНА ДІЯЛЬНІСТЬ У РОСЛИННИЦТВІ.
Перебуває на обліку в ТУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ . Державна реєстрація від 08.06.2018
Остання звітність з ПДВ подана до податкового органу за березень 2020 року; Працюючих в листопаді 2019 року 3 особи, Основні засоби за даними балансу за 2019 рік - 0 грн.
Свідоцтво платника ПДВ 25.02.2021 Анульовано за рішенням контролюючого органу;
Звітність про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до податкового органу не подавалась.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ЛИЛЕЯ" в 2019 році по ланцюгу постачання задекларувало придбання «Сульфат амонію гранульований» в кількості 121,4 тони у ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ 40608137. Крім даного товару ТОВ "ЛИЛЕЯ" в 2019 році декларувало придбання іграшок та запчастин (різного асортименту).
Дані по ТОВ "АВРОРА-ТРАНС", вид діяльності 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.
Перебуває на обліку в ГУ ДПС У М. КИЄВІ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н, М. КИЄВА. Остання звітність по ПДВ подана до податкового органу за жовтень 2019 року. За даними ЄРПН та ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137 з моменту реєстрації товару за номенклатурою «Сульфат амонію гранульований» не придбавало та не імпортувало. Номенклатура придбання ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" переважно сигарети, овочі, запчастини. У системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС між ТОВ "ЛИЛЕЯ" та ТОВ «ЩЕРБИНИ» є розбіжності за листопад 2019 року в сумі 149726,67 грн по причині невизнання поданої ТОВ "ЛИЛЕЯ" декларації з ПДВ податковою звітністю. Враховуючи результати аналізу вищевказаного ланцюга постачання встановлено відсутність факту реального походження (виробництва або ввезення на митну територію України) товару за номенклатурою «Сульфат амонію гранульований» , придбаного ТОВ ЩЕРБИНИ у контрагента ТОВ ЛИЛЕЯ . Дані обставини свідчать про нереальність задекларованих операцій по всьому ланцюгу постачання.
4.ТОВ «ВЕРИСИМО» код ЄДРПОУ: 42224059.
Відповідно наданих до перевірки документів та в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ЩЕРБИНИ , встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню добрив у ТОВ «ВЕРИСИМО» код ЄДРПОУ 42224059 по податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року в сумі 326666,66 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ ЩЕРБИНИ (Покупець) та ТОВ "ВЕРИСИМО" укладено договір №119 від 19.11.2019.
З метою проведення оцінки діяльності ТОВ "ВЕРИСИМО" на предмет її відповідності необхідним умовам для здійснення, в ході перевірки проаналізовано всю наявну інформацію щодо задекларованих даним платником операцій з придбання та продажу. В результаті проведених заходів встановлено наступне: ТОВ "ВЕРИСИМО" код ЄДРПОУ:42224059, вид діяльності:46.90- НЕСПЕЦІАЛЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ. Перебуває на обліку в ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ., Статутний фонд - 2500000, засновник, директор - ОСОБА_2 . Державна реєстрація від 11.06.2018 року, остання звітність з ПДВ подана до податкового органу за березень 2020 року, працюючих в листопаді 2019 року 3 особи. Основні засоби за даними балансу за 2019 рік - 0 грн. Свідоцтво платника ПДВ 01.03.2021 Анульовано за рішенням контролюючого органу. Звітність про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до податкового органу не подавалась.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ВЕРИСИМО" в 2019 році по ланцюгу постачання задекларувало придбання «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» в кількості 140 тон у TOB "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ 40608137. Крім даного товару ТОВ "ВЕРИСИМО" в 2019 році декларувало придбання іграшок, запчастин та овочів (зелень). Дані по ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137 . Вид діяльності 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ. Перебуває на обліку в 2659, ГУ ДПС У М.КИЄВІ. Остання звітність по ПДВ подана до податкового органу за жовтень 2019 року. За даними ЄРПН та ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" код ЄДРПОУ:40608137 з моменту реєстрації товару за номенклатурою «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» не придбавало та не імпортувало. Номенклатура придбання ТОВ "АВРОРА-ТРАНС" переважно сигарети, овочі, запчастини.
У системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС між ТОВ "ВЕРИСИМО" та ТОВ «ЩЕРБИНИ» є розбіжності за листопад 2019 року в сумі 326666,66 грн по причині невизнання поданої ТОВ "ВЕРИСИМО" декларації з ПДВ податковою звітністю.
Враховуючи результати аналізу вищевказаного ланцюга постачання встановлено відсутність факту реального походження (виробництва або ввезення на митну територію України) товару за номенклатурою «Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 7-20-30» , придбаного ТОВ ЩЕРБИНИ у контрагента ТОВ ВЕРИСИМО . Дані обставини свідчать про нереальність задекларованих операцій по всьому ланцюгу постачання.
5.ТОВ «СЕЙМАН» код ЄДРПОУ:42541986.
Відповідно наданих до перевірки документів та в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ЩЕРБИНИ , встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню аміачної селітри у ТОВ «СЕЙМАН» код ЄДРПОУ:42541986 по податковій декларації з ПДВ за вересень 2019 року в сумі 488551,2 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ ЩЕРБИНИ (Покупець) та ТОВ "СЕЙМАН" укладено договір №ДГ-0000071 від 19.03.2019 на поставку аміачної селітри.
Розрахунки за даними операціями проведено частково в сумі 483948,0 грн в 2019 році в безготівковому порядку. За даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2020 по контрагенту ТОВ "СЕЙМАН" рахується кредиторська заборгованість в сумі 2509228,80 грн.
З метою проведення оцінки діяльності ТОВ "СЕЙМАН" на предмет її відповідності необхідним умовам для здійснення, в ході перевірки проаналізовано всю наявну інформацію щодо задекларованих даним платником операцій з придбання та продажу.
У результаті проведених заходів встановлено наступне: Дані по ТОВ "СЕЙМАН" код ЄДРПОУ 42541986.Вид діяльності:46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ. Перебуває на обліку в ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ. Статутний фонд - 215000, Державна реєстрація від 10.10.2018, Остання звітність з ПДВ подана до податкового органу за жовтень 2020 року.
Працюючих в вересні 2019 - 2 особи, основні засоби за даними балансу за 2019 рік - 0 грн. Свідоцтво платника ПДВ 26.10.2020 Анульовано за рішенням контролюючого органу,
Звітність про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до податкового органу не подавалась.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "СЕЙМАН" в 2019 році по ланцюгу постачання задекларувало придбання добрив «Аміачна селітра» в загальній кількості 438,1 тон у ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ" код ЄДРПОУ 42871215 (46.42-ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ОДЯГОМ І ВЗУТТЯМ, 1013, ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ , працюючих 7 осіб, остання звітність до податкового органу подана за лютий 2020 року).
За даними ЄРПН та ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ» код ЄДРПОУ:42871215 з моменту реєстрації товару за номенклатурою «Аміачна селітра» не придбавало та не імпортувало. Номенклатура придбання ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ» переважно сигарети, іграшки, продукти харчування, алкогольні напої. За даними ІС «Податковий блок» підсистеми «Митниця» в 2019 році ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ» було також імпортером одягу та взуття в значних обсягах з Китаю, Німеччини, Польщі та Австрії.
Таким чином походження документально оформленого постачання відповідної кількості товару «Аміачна селітра» не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва.
Враховуючи результати аналізу вищевказаного ланцюга постачання встановлено відсутність факту реального походження (виробництва або ввезення на митну територію України) товару за номенклатурою «Аміачна селітра» , придбання якого відображено ТОВ ЩЕРБИНИ у контрагента ТОВ СЕЙМАН .
Контролюючий орган зауважує, що аміачна селітра не згадується в Переліку небезпечних вантажів Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів під найменуванням аміачна селітра , що нерідко створює проблеми з її ідентифікацією. Під час пожежі аміачна селітра розкладається, виділяючи кисень, що підсилює горіння легкозаймистих предметів. Дерево, просочене селітрою, має значно більшу пожежонебезпеку, ніж звичайне дерево. Саме із цієї причини аміачна селітра під час її перевезення автомобільним транспортом є небезпечним вантажем і відноситься до класу 5.1 окиснювальні речовини . Аміачній селітрі зазвичай привласнюється №ООН 1942, і перевозиться вона під належним відвантажувальним найменуванням Нітрат амонію . Однак не завжди № ООН 1942 використовується для перевезення аміачної селітри.
При потраплянні в селітру органічних домішок (наприклад, вугілля) її критичний діаметр різко знижується, виникає небезпека переходу горіння в детонацію. При змісті більше 0,2% загальної кількості горючого матеріалу (включаючи будь-яку органічну речовину, розраховану по вуглецю) аміачна селітра є небезпечним вантажем класу 1 Вибухові речовини й вироби , №ООН 0222 і перевозиться під тим же самим належним відвантажувальним найменуванням Нітрат амонію .
Для придання аміачній селітрі необхідних товарних властивостей у неї додаються різні домішки. У цьому випадку для її перевезення може використовуватися №00Н 2067 і належне відвантажувальне найменування Добриво на основі амонію нітрату .
На перевезення небезпечних вантажів з №00Н 1942 і №00Н 2067 в упаковках (мішках, біг-бегах) у кількості до 1000 кг (маса нетто) на транспортну одиницю поширюється правило 1000 пунктів. Отже, під час перевезення аміачної селітри, віднесеної до цих номерів 00Н, у кількості не більше 1000 кг на транспортній одиниці не потрібно свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія; письмові інструкції; маркірування транспортної одиниці табличками оранжевого кольору, укомплектування транспортної одиниці ADR-комплектом.
У цих випадках під час її перевезення по території України буде потрібно погодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу Національною поліцією України.
Проте, жодного із передбачених законодавством документів, у т. ч. дозвільних, первинних документів, щодо руху вказаного небезпечного виду товарів позивачем, не надано. А враховуючи специфіку транспортованого товару та його значний обсяг, наявність таких документів, в тому числі і інших відомостей про вантажно-розвантажувальні операції мінеральних добрив мали би бути наявними у відповідних осіб.
Відтак, на переконання контролюючого органу, сукупність вищевикладених обставин дає підстави дійти висновку про те, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не спростовують висновки контролюючого органу щодо безтоварності відповідних операцій позивача з його контрагентами та, власне, і можливості здійснення самого постачання таких товарів.
На підтвердження факту подальшого використання придбаних мінеральних добрив за договорами купівлі - продажу. позивач посилається на акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, копії звіту №29-сг та копії довідки про наявність с/г угідь. указані обставини не ставляться контролюючим органом під сумнів. Разом із тим вони стосуються виключно обставин можливості здійснення самим позивачем власної господарської діяльності, проте не підтверджують фактичне придбання товару в його контрагентів, що є предметом даного судового дослідження. Так само як і надані позивачем акти про використання добрив та засобів хімічного захисту рослин не є беззаперечним доказом використання саме того товару, який був предметом спірних договорів.
Платник податків під час вибору контрагента та укладення з ним договорів має керуватись належною обачністю. Адже від цього залежить подальше фактичне виконання договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ. Саме на цю умову звернута увага Верховним Судом у постанові від 25.09.2019 р. у справі № 823/530/15.
Так, адже формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно- транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання Договірних відносин. Вона не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. З позиції суду касаційної інстанції первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.
Позивачем не зазначено умови та обставини, за якими позивач керувався при виборі своїх контрагентів, що укладення договорів з ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ 42219908, TOB «ЛІМАР ГРУП» код ЄДРПОУ 42219997, ТОВ «ЛІЛЕЯ» код ЄДРПОУ 42224022, ТОВ «ВЕРИСИМО» код ЄДРПОУ 42224059 та ТОВ «СЕЙМАН» код ЄДРПОУ 42541986 носить разовий характер. До цього часу жодних господарських стосунків із вказаними особами позивач не мав.
На переконання контролюючого органу, такі дії позивача не можуть свідчити про його належну обачність у виборі відповідних контрагентів. Виходячи із обсягів поставок мінеральних добрив: з ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ 42219908, ТОВ «ЛІМАР ГРУП» код ЄДРПОУ 42219997, ТОВ «ЛІЛЕЯ» код ЄДРПОУ 42224022, ТОВ «ВЕРИСИМО» код ЄДРПОУ 42224059 та ТОВ «СЕЙМАН» код ЄДРПОУ 42541986 на загальну суму 1472999,0 грн що є досить значними у співвідношенні із фактичним доходом підприємства (згідно фактичних доходів фактичний дохід підприємства за 2018-2019 р. становив 77662291 тис. грн. (Акт перевірки, с.5), тому не перевірка та неналежне з`ясування фактичних можливостей даних осіб здійснити відповідну поставку викликає обґрунтований сумнів.
Крім того, позивач будучи виробником сільськогосподарської продукції вочевидь має розуміти специфіку придбання, транспортування та використання мінеральних добрив, а також необхідність належної перевірки їх якості перед придбанням та використанням, оскільки від цього залежить економічний ефект їх використання та бажані результати його господарської діяльності.
Тому, першочергово позивач мав орієнтуватися на якісні показники цих мінеральних добрив, для чого необхідно було мати відомості щодо їх виробників та відповідні сертифікати відповідності.
Дійсно, наявність сертифікатів відповідності в цьому випадку не є обов`язковою умовою, однак враховуючи обсяг та вартість об`єкту поставки, спосіб укладення таких правочинів, отримання таких документів і могло бути свідченням в тому числі і проявом належної обачності для позивача. Також, до категорії належної обачності належить і перевірка умов транспортування мінеральних добрив, для чого в перевізника мали би бути спеціальні умови, які, як випливає із обставин справи, позивач також не перевіряв.
Щодо підтвердження обставин зберігання мінеральних добрив, то позивач у своїх письмових поясненнях жодним чином не пояснює дану обставину, хоча зберігання мінеральних добрив потребує інших умов зберігання, докази про що позивачем надано не було. Також позивачем не підтверджено і інші умови отримання (розвантаження, перевезення, складання) мінеральних добрив, що виходячи з їх кількості (загалом понад 500 т) не могло проходити безслідно.
Отже, підсумовуючи викладене, ТОВ "ВАРМЕЙН" код ЄДРПОУ 42219908, ТОВ «ЛІМАР ГРУП» код ЄДРПОУ 42219997, ТОВ «ЛІЛЕЯ» код ЄДРПОУ 42224022, ТОВ «ВЕРИСИМО» код ЄДРПОУ 42224059 та ТОВ «СЕЙМАН» код ЄДРПОУ 42541986 відсутність у контрагентів позивача необхідних матеріально - технічних та трудових ресурсів для виконання зобов`язань щодо поставки мінеральних добрив позивачу; невідповідність виду діяльності відсутність в податковому обліку цих контрагентів операцій з придбання мінеральних добрив за попередній час в необхідному обсязі та кількості, які в наданих позивачем документах вказані предметом поставки на його користь; відсутність в контрагентів позивача економічно - обґрунтованої мети здійснювати самостійне постачання предмету поставки всупереч умовам укладених правочинів; неможливість здійснення об`єктів поставки та відсутності всіх необхідних дозвільних документів та транспортування небезпечного вантажу, якими є мінеральні добрива; необачність позивача при виборі контрагентів; відсутність належного підтвердження умов зберігання мінеральних добрив.
При цьому контролюючий орган вкотре звертає увагу суду, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. У разі, якщо фактичного здійснення господарських операцій не було, документи, які складені за результатом таких операцій, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів на такому документі.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.10.2021 оголошено перерву до 03.11.2020, для надання додаткових доказів.
Від представника позивача на адресу суду 02.11.2021 надійшла відповідь на відзив в якій останній просить задовольнити позовну заяву та вказує, що відповідачем фактично не спростовано жодної іншої фактичної обставини справи та не наведено жодного аргументованого висновку, що відноситься до предмету доказування в даній справі.
Усі аргументи відповідача зводяться лише до того, що його постачальники, ймовірно, порушували податкове законодавство, однак вказане не дає дійти висновку, що порушення податкового законодавства постачальниками (навіть коли таке мало місце) тягне за собою не факт нереальності операцій, а необхідність індивідуальної відповідальності цих постачальників. Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.11.2021 оголошено перерву до 09.11.2020, для надання додаткових доказів.
08.11.2021 від відповідача надійшли заперечення, у яких останній не погоджується із твердженнями позивача з підстав, які більшою мірою зазначені у відзиві позовній заяві.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.11.2021 оголошено перерву до 17.11.2021, для надання додаткових доказів.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.11.2021 оголошено перерву до 25.11.2021, для надання додаткових доказів.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.11.2021 оголошено перерву до 23.12.2021, для надання додаткових доказів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Так, на підставі направлень від 28.05.2021 за №2050, №2051, №2052 виданих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, посадовими особами відповідача на підставі п.п.191.1.6 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75,п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, із змінами та доповненнями, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.05.2021 за №1494к проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ЩЕРБИНИ (скорочена назва ТОВ ЩЕРБИНИ код ЄДРПОУ:40148610), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2015 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Перевірка проводилась з 28.05.2021 року по 17.06.2021. Термін проведення перевірки продовжувався з 11.06.2021 на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.06.2021 року №1779-к.
За результатами перевірки складено акт від 25.06.2021 за №6009/02-32-07-16/40148610, відповідно до якого встановлено порушення податкового законодавства.
Згідно акту перевірки встановлено, що платником завищено податковий кредит на суму 1614545,0 грн, в тому числі по деклараціях за вересень 2019 року на суму 488551,00 грн та листопад 2019 року на суму 1125994,00 грн за рахунок:
- відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK7-20-30 та карбамід на загальну суму 1937600,0 грн, у тому числі: ПДВ 32293,33 грн у ТОВ Лімар Груп код ЄДРПОУ: 42219997, фактична поставка якого не підтверджена документально ;
- відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK7-20-30 на загальну суму 1960000,00 грн, у тому числі: ПДВ 326666,66 грн, у ТОВ Вармейн код ЄДРПОУ:42219908, фактична поставка якого не підтверджена документально ;
- відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару Сульфат амонію гранульований на загальну суму 898360 грн, у тому числі: ПДВ 149726,67 грн, у ТОВ Лілея код ЄДРПОУ:42224022, фактична поставка якого не підтверджена документально ;
- відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару Добриво азотно-фосфорне-калійне NPK7-20-30 на загальну суму 1960000,00 грн, у тому числі: ПДВ 326666,66 грн, у ТОВ Верисимо код ЄДРПОУ:42224059, фактична поставка якого не підтверджена документально ;
- відображення в складі податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року ПДВ з операцій по придбанню товару Аміачна селітра на загальну суму 2931307,2 грн, у тому числі: ПДВ 488551,2 грн, у ТОВ Сейман код ЄДРПОУ:42541986, фактична поставка якого не підтверджена документально .
Згідно акту перевірки встановлено, що основною підставою для наведених вище висновків послугували факти визнання перевіркою задекларованих господарських операцій такими, що не відбулися у дійсності, по контрагентах-постачальниках: ТОВ Лімар Груп , ТОВ Вармейн , ТОВ Лилея , ТОВ Верисимо , ТОВ Сейман , оскільки у відсутні докази на підтвердження перевезень добрив.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення Головним управління ДПС у Вінницькій області за №0066120701 від 26.07.2021, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 141544 грн. Податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області за №0066110701 від 26.07.2021, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1472999 грн та штрафними санкціями 368250 грн.
Позивач, не погоджуючись з винесеними рішеннями відповідача, та вважає, що вони прийняті всупереч вимогам чинного законодавства без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
При вирішенні спору суд враховує, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, п.п.14.1.156. п.14.1 ст.14 ПК України).
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Предметом даного позову є правомірність винесення відповідачем оскаржуваних рішень, якими знижено суму бюджетного відшкодування та донараховано штрафні санкції та при цьому занижено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного податкового періоду.
Згідно п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пп. "б" п.200.4 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Суд встановив, що відповідачем жодним чином не спростовується мета придбання позивачем добрив і те, що це на пряму пов`язано з його статутною та основною діяльністю. Наявність у позивача земельних ділянок на обробітку, використання добрив виключно на земельних ділянках позивача що підтверджується даними бухгалтерського обліку та актами списання добрив. Позитивний ефект даних господарських операцій відображений у статистичних звітах сг-29.
Разом з тим відповідач вказує на безтоварність вищезазначених господарських операцій, однак в акті перевірки відсутні зауваження, що первинні бухгалтерські документи, якими підприємство та його контрагенти супроводжували виконання спірних фінансово - господарських операцій, оскільки вони містять усі необхідні реквізити, дозволяють беззаперечно встановити зміст та обсяги господарських операцій та ідентифікувати осіб, які були їх учасниками та відповідальні за їх здійснення.
Окрім цього, пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 201.10 статі 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Враховуючи положення Закону України від 07.12.2017, №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", часові строки дії Постанови КМ України , від 21.02.2018, №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", абзац третій пункту 201.10 статі 201 ПК України на момент виникнення спірних правовідносин був чинним.
Як встановлено із пояснювальної записки до проекту Податкового кодексу України від 21.09.2010, запровадження Єдиного реєстру податкових накладних з метою покращення адміністрування податку на додану вартість; своєчасного виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету; запобігання мінімізації податкових зобов`язань; прискорення здійснення податковими органами перевірки достовірності даних податкової декларації. Впровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість відповідає вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС.
Тобто, вже на етапі реєстрації податкових накладних державою запроваджено механізм своєчасного виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету; запобігання мінімізації податкових зобов`язань.
При цьому варто зауважити, що показники податкового кредиту, які зазначені в податкових накладних, автоматично відображаються у податковій звітності платника податків, а відтак, з моменту реєстрації податкової накладної йде повна легалізація податкового кредиту з послідуючим відображенням у відповідній податковій звітності.
Суд звертає увагу, що податкові накладні відповідно до укладених договорів із контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з відсутністю даних про їх зупинення, а отже такі складені без значних порушень, а тому на думку суду у товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" були законні підстави для формування сум податкового кредиту з ПДВ на підставі вказаних податкових накладних.
Згідно з п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Первинні документи оформлюються у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88 (далі - Положення № 88).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІ, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що по вказаних господарських операціях описаних вище, простежується ланцюг постачання придбаних товарів, що дає право позивачу на податковий кредит.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Стосовно посилання відповідача на те, що за контрагентами позивача, не встановлено операцій з отримання послуг з оренди транспортних засобів, надання послуг з перевезення, суд зазначає наступне.
Чинне податкове законодавство України не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту з ПДВ.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі №805/4781/15-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону .
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19.
Окремо суд акцентує увагу й на принципі індивідуалізації юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Булвес АД проти Болгарії" та "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", які підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Так, судом встановлено, що на видаткових накладних наявні печатки, які належно підписані посадовими особами контрагентів та ТОВ «Щербини» .
Тому, на підставі вищевикладеного, твердження податкового органу про те, що видаткові накладні та інші фінансові документи не відповідають вимогам п.2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є суб`єктивним баченням і не відповідає дійсності, так як всі необхідні дані були відображені в первинних документах, а саме, зазначено особистий підпис працівника товариства, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції та відтиск печатки підприємства, що фактично підтверджує здійснення господарської операції, належним чином укладено договори між сторонами і які не визнані в судовому порядку нікчемними.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що твердження податкового органу про факти які свідчать про нереальність господарських операцій ТОВ «Щербини » з ТОВ "ВАРМЕЙН" , ТОВ «ЛІМАР ГРУП» , ТОВ «ЛІЛЕЯ» , ТОВ «ВЕРИСИМО» та ТОВ «СЕЙМАН» є безпідставними.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За статтею 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
На підтвердження реального здійснення господарських операцій за спірними правочинами позивачем надані: договір купівлі-продажу; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, договори на перевезення; платіжні доручення про перерахунок коштів за поставлений товар з яких вбачається, що вони складені належним чином та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність па момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.
Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).
Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань ТОВ «Щербини» дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання саме цих операцій.
Також визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.
Враховуючи наведене вище, суд вважає винесені відповідачем спірні повідомлення-рішення передчасним та з порушенням прямих норм закону.
Оскільки всі податкові накладні прийняті відповідачем та зареєстровані у в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області за №0066120701 від 26.07.2021, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 141544 грн., податкове повідомлення - рішення №0066110701 від 26.07.2021, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1472999 грн та штрафними санкціями 368250 грн., думку суду, є протиправним та підлягають скасуванню.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").
У відповідності до ч.ч.1, 2, 4 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а суд дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи вважає, що позовні вимоги ТОВ "Щербини" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано ряд доказів, дослідивши зміст яких, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 10000,00 грн є співмірним зі складністю справи, а показники часу на оформлення позову та заяв по суті справи - не є завищеними. Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області за №0066120701 від 26.07.2021, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 141544 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області за №0066110701 від 26.07.2021 яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1472999 грн та штрафними санкціями 368250 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 22700 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Щербини" (ЄДРПОУ-40148610, Україна, 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 64/47-А, кв. (офіс) 1).
Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (ЄДРПОУ-ВП44069150, Поштова адреса: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 09.02.2022 |
Номер документу | 103003065 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні