Ухвала

від 21.01.2022 по справі 240/1756/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2022 року м. Житомир

справа № 240/1756/22

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною відмови та зобов"язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати частину 4 рішення від 18.08.2021 №360 десятої сесії, восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови у затвердженні поданого проекту землеустрою;

- зобов"язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву та затвердити поданий проект землеустрою згідно договору №373 від 22.02.2021 на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504 площею 1,1870 у спосіб передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення його позову шляхом встановлення заборони Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області розглядати та затверджувати (погоджувати) документацію із землеустрою (проекти землеустрою) з правом передачі в оренду, користування чи власність земельної ділянки площею 1,1870 га за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що існує велика ймовірність надання дозволу для ведення фермерського господарства на зазначеній земельній ділянці іншим особам, що може заподіяти шкоду його правам, свободам та інтересам.

Позивач вважає, зазначені обставини свідчать про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду, далі -КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.ч. 1, 4, 5, 6ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У контексті наведеного суд зазначає, що заявником жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, до ухвалення судового рішення у адміністративній справі, зокрема, інформації щодо винесення на розгляд сесії Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області питання щодо затвердження документацію із землеустрою (проекти землеустрою) з правом передачі в оренду, користування чи власність (третім особам (іншим особам) земельної ділянки площею 1,1870 га за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504, суду надано не було.

Задоволення вимог даної заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є недопустимим.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник лише вказує на дії, які можуть бути вчинені в майбутньому та які, на його думку, можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить жодних фактів того, що відповідач діє умисно недобросовісно.

Суд акцентує увагу на тому, що зважаючи на матеріали позовної заяви, позивач має намір набути право користування земельною ділянкою, проте його права порушено лише на стадії затвердження проекту землеустрою. В свою чергу, лише після позитивного рішення сільської ради вирішуватиметься питання про фактичну передачу земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, суд приходить до переконання про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною відмови та зобов"язання вчинити дії, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко