Ухвала

від 28.11.2022 по справі 240/1756/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 листопада 2022 року м. Житомир

справа № 240/1756/22

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати частину 4 рішення від 18.08.2021 №360 десятої сесії, восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови у затвердженні поданого проекту землеустрою;

- зобов"язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву та затвердити поданий проект землеустрою згідно з договором №373 від 22.02.2021 на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504 площею 1,1870 у спосіб, передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.11.2020 отримав дозвіл від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів Коднянської сільської ради.

На підставі вказаного дозволу Житомирською філією ДП Науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою Держгеокадастру України розроблено проект землеустрою згідно з договором №373 від 22 лютого 2021 року (надалі-проект), в тому рахунку і на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504 площею 1,1870 га, який 06.06.2021 подано відповідачу для його затвердження.

Однак, за результатами розгляду заяви Станишівська сільська рада Житомирського району прийняла рішення №360 від 18.08.2021, в пункті 4 якого відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою. Підставою відмови відповідачем вказано, що земельна ділянка за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504 площею 1,1870 га перебуває у користуванні інших громадянин.

Позивач, вважаючи, що рішення відповідача щодо відмови у затвердженні проєкту землеустрою на вищевказану земельну ділянку, є протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ухвалою суду від 21.01.2022 у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, відмовлено.

Ухвалою суду від 05.04.2022 у задоволенні клопотання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено.

Відповідно до ухвали суду від 05.04.2022 у зв"язку з задоволенням клопотання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

04 листопада 2022 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача до суду надійшли письмові пояснення (за вх.№55171/22), у яких просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування правової позиції зазначає, що згідно з Додатком 2 до рішення 10 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18 серпня 2021 року №360 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0504.

Окрім того вказує, що всі дозвільні документи на виготовлення землевпорядної документації отримані нею до 20.11.2020, тобто до моменту отримання позивачем дозволу на розробку проекту землеустрою.

Суд зазначає, що у прохальній частині письмових пояснень третя особа просить викликати у судове засідання представників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирської філії ДП "Науковий-дослідний та проектний інститут землеустрою".

З приводу викладеного суд зазначає, що третьою особою у порушення положення статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про виклик у судове засідання представників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирської філії ДП "Науковий-дослідний та проектний інститут землеустрою" не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прохання третьої особи про розгляд справи за участю представників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирської філії ДП "Науковий-дослідний та проектний інститут землеустрою" не підлягає розгляду, оскільки подане з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

18 листопада 2022 року ОСОБА_2 надіслала до суду заяву (за вх.№58202/22) про долучення додаткових доказів у справі.

Приписами ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із пунктом 7 частини 1статті 4 КАС Українивжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 4 КАС Українипублічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність конкретно визначеного майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, а також вимог процесуального закону.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно із частиною 1статті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПКУкраїникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про правомайнового або особистого характеру на конкретний об`єкт цивільних правовідносин, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Таким чином, суду необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Суд, дослідивши предмет позову у даній справі, зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування частини 4 рішення від 18.08.2021 №360 десятої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови йому у затвердженні поданого проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 1822083500:01:001:0504 площею 1,1870 га.

У позовній заяві позивач заявив, зокрема, вимогу про зобов`язання відповідача затвердити поданий проєкт землеустрою згідно з договором №373 від 22.02.2021 на земельну ділянку за кадастровим номером 1822083500:01:001:0504 площею 1,1870 га.

Отже зміст заявлених позовних вимог свідчить про те, що метою звернення позивача до суду з цим позовом є отримання спірної земельної ділянки у власність, що належать до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідачем, як на підставу відмови у затвердженні проекту землеустрою позивача вказано, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні громадянки ОСОБА_2 .

На підтвердження вказаного відповідачем та третьою особою надано до суду копію рішення від 18.08.2021 №360 десятої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, відповідно до Додатку №2 якого ОСОБА_2 затверджено проєкт землеустрою та передано у власність земельну ділянку за кадастровим номером 1822083500:01:001:0504 площею 1,1870 га.

Окрім того, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №314529412 від 08.11.2022 на земельну ділянку за кадастровим номером 1822083500:01:001:0504 площею 1,187 га 04 листопада 2022 року зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2 на підставі рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області №360 від 18.08.2021.

Таким чином, під час розгляду справи з`ясовано, що вирішення питання щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1822083500:01:001:0504 у власність ОСОБА_1 виходить за рамки адміністративних правовідносин, оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, передана у власність третій особі.

Суд наголошує, що аналіз вимогстатті 2 ЦПК Українитастатті 2 КАС Українивсвідчить, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного права.

При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб`єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову. За своїм змістом земельний спір, що виник із розпорядження уповноваженим органом землею, є складним і комплексним із правової точки зору. При прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність ці органи, з одного боку, перебувають у статусі суб`єкта владних повноважень, а з другого - реалізують право власності на землю територіальної громади. Крім того, таке рішення як правовий акт індивідуальної дії є підставою, з якої виникає речове право власності чи користування землею у суб`єктів приватного права.

Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування поглинається спором про речове, приватне право, яке як могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства (стаття 19 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №826/8018/17).

Також слід наголосити на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 стосовно того, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права заст. 16 ЦК Українита пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі №906/392/18 зробила такий правовий висновок: "Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України".

Отже, незважаючи на те, що предметом спору є рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, суть вимог в кінцевому результаті зводиться до конкруренції майнових прав на конкретну земельну ділянку, з одного боку - позивач, який розробив проєкт землеустрою і має намір отримати у власність земельну ділянку, а з іншого боку третя особа ОСОБА_2 ,яка відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме 04.11.2022 набула право приватної власності на спірну земельну ділянку, на яку претендує позивач.

Таким чином, спір хоч і пов`язаний із оцінкою повноважень суб`єкта владних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, проте визначальним є існування права власності на цю земельну ділянку, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Правомірність та добросовісність дій відповідача щодо розпорядження земельною ділянкою може бути перевірено під час вирішення цивільно-правового позову щодо захисту прав позивачів на одержання земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 580/1282/20 та від 06.10.2020 у справі 580/3779/19.

Отже, спір у цій справі не є публічно правовим, а пов`язаний з цивільним правом на земельну ділянку і з урахуванням суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Вказані обставини унеможливлюють подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору, та є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства відповідним судом загальної юрисдикції, визначеним за правилами підсудності, встановленими положеннямиЦивільного процесуального кодексу України, оскільки прийняття зазначеним органом оспорюваного рішення не змінює правової природи спірних правовідносин і не перетворює спір на публічно-правовий, а тому, відповідно до п.1 ч.1ст.238 КАС Українипровадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 2ст.239 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 32, 47, 183, 189, 238, 239, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Закрити провадження у справі №240/1756/22 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язання вчинити дії, відноситься до юрисдикції місцевого загального суду, визначеного за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко