Постанова

від 29.06.2010 по справі 2/426-16/430

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 р. № 2/426-16/430

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. ,

розглянувши касаційну ска ргу комунального підприє мства "Міський інформаційний центр", м. Харків,

на рішення господарськ ого суду міста Києва від 22.09.2009

та постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 24.03.2010

зі справи № 2/426-16/430

за позовом комунальног о підприємства "Міський інфо рмаційний центр" (далі - Підп риємство)

до відкритого акціонер ного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (далі - Товар иство), м. Київ,

про стягнення 621,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернул ося до господарського суду м іста Києва з позовом про стяг нення з Товариства 621,98 грн. пла ти за фактичне користування місцем для розташування спец іальної конструкції, яке пер ебуває в комунальній власнос ті.

Справа неодноразово розгл ядалася господарськими суда ми.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 22.09.2009 (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеля ційного господарського суду від 24.03.2010 (колегія суддів у скла ді: Новіков М.М. - головую чий, судді Зубець Л.П., Мартюк А .І.), у задоволенні позову відм овлено. Прийняті судові ріше ння мотивовано відсутністю п ідстав для стягнення з Товар иства плати за фактичне кори стування місцем для розташув ання спеціальної конструкці ї через відсутність у сторін відповідних договірних відн осин.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни Підприємство просить ріше ння місцевого та постанову а пеляційного господарських с удів зі справи скасувати вна слідок їх прийняття з поруше нням норм матеріального і пр оцесуального права та прийня ти нове рішення про задоволе ння позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 Госп одарського процесуального к одексу України (далі - ГПК Укра їни) належним чином повідомл ено про час і місце розгляду к асаційної скарги.

Представники сторін у судо ве засідання не з' явилися.

Перевіривши повноту встан овлення попередніми судовим и інстанціями обставин справ и та правильність застосуван ня ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України д ійшов висновку про відсутніс ть підстав для задоволення к асаційної скарги з урахуванн ям такого.

Попередніми судовими інст анціями у справі встановлено , що:

- 12.04.2007 Товариству надано дозв іл про встановлення пріорите ту на розміщення спеціальної конструкції за адресою: м. Хар ків, вул. Нехаєнка;

- 16.04.2007 сторонами укладено дог овір № 2398 (далі - Договір), на вико нання умов якого Підприємств о за актом приймання-передач і передало Товариству в кори стування місце для розташува ння спеціальної конструкції , яке перебуває у комунальній власності (пункт 1);

- сторонами визначено строк дії Договору: з 16.04.2007 по 30.06.2007 (пунк т 2.1);

- Договір відповідно до пунк ту 2.2 Договору не був пролонго ваний сторонами та припинив свою дію 30.06.2007;

- Товариство не має заборгов аності перед Підприємством, що підтверджується актом зві рки взаєморозрахунків від 01.01 .2008;

- згідно з пунктом 3.4.10 Договор у Товариство зобов'язувалося звільнити та повернути Підп риємству місце в належному с тані та в порядку, визначеном у розділом 5 Договору;

- пунктом 5.1 Договору передба чено, що протягом 3-х днів післ я припинення дії Договору з п ідстав, передбачених пунктам и 8.1, 8.3 Договору, Товариство зоб ов'язано звільнити надане в к ористування місце та передат и його Підприємству за актом приймання-передачі;

- пунктом 3.2.5 Договору серед і нших обов'язків позивача вст ановлено, що позивач зобов'яз аний готувати та своєчасно н адавати відповідачеві всі не обхідні документи за цим Дог овором (додаткові угоди, акт в иконаних робіт тощо);

- відповідно до пункту 6.2 Дого вору у разі прострочення пов ернення місця, наданого в кор истування, Товариство сплачу є Підприємству штраф у розмі рі 50 грн. за кожен день затримк и;

- пунктом 8.1.7 Договору передб ачено припинення Договору по закінченні строку його дії;

- 13.05.2008 Підприємство демонтув ало спеціальну конструкцію в ідповідача на підставі ріш ення виконавчого комітету Ха рківської міської ради від 06.0 6.007 № 516 та згідно з наказом Підпр иємства від 12.06.2007 № 114;

- Підприємство не повідомил о Товариство про заплановани й демонтаж його спеціальної конструкції, що є порушенням и пунктів 2.4-2.6 Порядку демонт ажу, обліку та зберігання спе ціальних конструкцій, встано влених на місцях, які перебув ають у комунальній власност і (додаток № 5 до рішення викон авчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977 "Про по рядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові") та п ункту 3.2.7 Договору;

- сторони не мали договірних відносин з приводу використ ання згаданого місця в періо д з 01.07.2007 по 12.05.2008.

Причиною даного спору є пит ання щодо наявності правових підстав для стягнення з Това риства коштів на підставах т а в обсязі, визначених позива чем.

Відповідно до частини друг ої статті 11 Цивільного кодекс у України (далі - ЦК України) п ідставами виникнення цивіль них прав та обов'язків, зокрем а, є договори та інші правочин и.

Статтею 525 ЦК України встано влено, що одностороння відмо ва від зобов'язання або однос тороння зміна його умов не до пускається, якщо інше не вста новлено договором або законо м.

Згідно з статтею 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, а за ві дсутності таких умов та вимо г - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Отже, попередні судові інст анції, встановивши порушення Підприємством умов демонтаж у спеціальної конструкції, в ідсутність між сторонами дог овірних відносин з приводу в икористання (платного) місця для розміщення спеціальної (рекламної) конструкції у виз начений позивачем період та врегулювання спірного питан ня положеннями пункту 6.2 Дог овору щодо відповідальності за несвоєчасне повернення н аданого місця, за відсутност і підстав для покладення на Т овариство цивільно-правової відповідальності за завданн я шкоди Підприємству дійшли обґрунтованого висновку сто совно необхідності відмови в даному позові.

Посилання скаржника на те, щ о плата за фактичне користув ання місцем стягується не на підставі договору, а на підст аві пункту 3 додатку № 5 до ріше ння виконавчого комітету Хар ківської міської ради від 20.10.20 04 № 977 "Про порядок розміщенн я зовнішньої реклами у місті Харкові", не можуть буті взяті до уваги, оскільки надання в к ористування місця здійснюєт ься саме на підставі договор у, який містить відповідні іс тотні умови.

Інші доводи скаржника тако ж не можуть бути підставами д ля задоволення вимог його ка саційної скарги, оскільки зг ідно з статтею 1117 ГПК України к асаційна інстанція на підста ві встановлених фактичних об ставин справи лише перевіряє застосування судом першої ч и апеляційної інстанції норм матеріального і процесуальн ого права; касаційна інстанц ія не має права встановлюват и або вважати доведеними обс тавини, що не були встановлен і у рішенні або постанові гос подарського суду чи відхилен і ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншог о доказу, про перевагу одних д оказів над іншими, збирати но ві докази або додатково пере віряти докази.

Таким чином, рішення місцев ого та постанова апеляційног о господарських судів відпов ідають встановленим ними фак тичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріаль ного та процесуального права і передбачені законом підст ави для їх скасування відсут ні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду міста Києва від 22.09.2009 та постанову Київського апеляц ійного господарського суду в ід 24.03.2010 зі справи № 2/426-16/430 за лишити без змін, а касаційну с каргу комунального підприєм ства "Міський інформаційний центр" - без задоволення.

Згідно з статтями 125, 129 Консти туції України та рішенням Ко нституційного Суду України в ід 11.03.2010 № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не п ідлягає.

Суддя В.Селіва ненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов