Ухвала

від 17.01.2022 по справі 320/10107/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

17 січня 2022 року м. Київ №320/10107/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

до Бучанської міської ради Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із позовом до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивачами подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Бучанській міській раді Київської області вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:01:060:0026 площею 0,47 га, що розташована в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено про наявність у відповідача можливості безперешкодно звернутися до територіальних підрозділів Держгеокадастру з питанням поділу земельної ділянки, що призведе до надання (відчуження) новостворених окремих земельних ділянок іншим особам у приватну власність, унеможливить збереження цілісності земельної ділянки, повернення її в попередній стан, зумовить подачу ряду адміністративних та цивільних позовів до суду щодо захисту права власності позивачів на земельну ділянку, а також призведе до значних затрат. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 №2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно правової позиція Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 15.11.2007 по справі Бендерський проти України , судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено у вказаній заяві будь-яких аргументів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, інтересам позивача та очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що межі розгляду в даній адміністративній справі фактично зводяться лише до оцінки судом правомірності рішення Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026 . Водночас, законність дій Бучанської міської ради Київської області щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3210945600:01:060:0026 лежить поза межами предмету спору.

При цьому у заяві про забезпечення позову позивачем не наведено аргументів щодо існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, та очевидних ознак протиправності спірних рішень відповідача - суб`єкта владних повноважень, відмінних від обґрунтування позовної заяви, з огляду на що такі аргументи та доводи позивача можуть бути взяті до уваги та оцінені судом лише під час розгляду та вирішення адміністративної справи по суті.

Відтак, з огляду на відсутність у заяві належних доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №320/10107/21, відповідно в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/10107/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.