Рішення

від 09.05.2023 по справі 320/10107/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2023 року № 320/10107/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 доБучанської міської ради Київської області провизнання протиправним та скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із позовом до Бучанської міської ради Київської області, в якому просять суд визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII «Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026».

В обгрунтування позовних вимог позивачами зазначено про протиправність та необгрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026 з огляду на аналогічні правові підстави, викладені судом під час розгляду справи №320/2634/19. Позивачі вважають, що вказаним рішенням відповідач позбавив їх права на користування земельною ділянкою, закріпленою для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження у справі №320/10107/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/10107/21 відмовлено.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.10.2021, відповідачем вказаного на правомірність прийняого рішення від 27.05.2021 за №1289-12-VIII «Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026», оскільки попереднею власницею будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026», було прийнято спадщину, що складається з 5/9 часток у праві власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . В той же час, відповідачем наголошено на відсутності в матеріалах справи доказів щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026 ОСОБА_5 , як попередньому власнику домоволодіння, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки рішенням відповідача від 21.08.2015 договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_5 було припинено. При цьому, вказане рішення у судовому порядку не оскаржувалося та є чинним, новий договір оренди землі не укладався. Таким чином, на думку відповідача у ОСОБА_5 були відсутні будь-які дозвільні документи на право користування земельною ділянкою, площею 0,4700 га по АДРЕСА_1 , а тому вона не могла передати це право новим землекористувачам.

За посиланням відповідача, Ворзельська селищна рада та її виконавчий комітет не приймали рішення про дозвіл на виділення в окремі об`єкти права власності частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , не присвоювали окремих поштових адрес, як то передбачено нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Законом України "Про місцеве самоврядування".

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 29.09.2017 на підставі договору №2257 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №167481043 до складових частин будинку належали: житловий будинок А, навіс Б, вольєр В, навіс Г, огорожа 1-3, колодязь 4, вигрібна яма І.

ОСОБА_1 29.09.2017 на підставі договору №2558 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1674744858, до складових частин будинку АДРЕСА_1 , належать: житловий будинок А, навіс Ж, вбиральня Б, літній душ В, огорожа 2, колодязь 4.

ОСОБА_4 04.06.2021 на підставі договору №1730 придбав 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 260075828 до складових частин будинку належали: житловий будинок А, огорожа 1-2.

ОСОБА_3 08.07.2021 на підставі договору №2242 придбав 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 265015637 до складових частин будинку належали: житловий будинок А, навіс Б, вольєр В, навіс Г, огорожа 1-3, колодязь 4, вигрібна яма І.

Рішенням Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 №1289-12-VIII здійснено поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026 площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок. Надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок, а саме:

земельна ділянка площею 0,15 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0290 га.

Позивачі, не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, вважаючи його протиправним та необгрунтованим, звернулись до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування», в редакції, що діяли станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; г) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

У своїй позовній заяві позивачі посилаються на справу №320/2634/19, яка є аналогічною до правових підстав, що викладені у цьому позові.

Як зазначено судом у постанові від 28.07.2020 №320/2634/19, яка набрала законної сили, попередній власник будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , успадковуючи майно свого чоловіка ОСОБА_6 , набула право на спадщину на 5/9 часток у праві власності на житловий будинок. При цьому, намагаючись оформити право власності чи оренди на земельну ділянку площею 0,4700 га, яка перебувала відповідно до договору оренди землі від 01.08.2005 у ОСОБА_6 , з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, на частині якої розташований успадкований будинок, ОСОБА_5 неодноразово зверталася до відповідача із відповідними заявами.

За наслідками розгляду звернення ОСОБА_5 та враховуючи висновки постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, керуючись ст. 12, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», Ворзельською селищною радою прийнято рішення від 21.08.2015 № 833-45-УІ «Про припинення договору оренди земельної ділянки в АДРЕСА_1 , укладеного між Ворзельською селищною радою та гр. ОСОБА_6 », згідно із яким припинено дію договору оренди землі, укладеного між Ворзельською селищною радою та гр. ОСОБА_6 , що зареєстрований 04.08.2005 за № 105 на земельну ділянку площею 0,4700 га для обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 у зв`язку із смертю.

Відповідачем у своєму відзиві було наголошено на тому, що на дату укладання договорів купівлі-продажу житлових будинків (29.09.2017, 04.06.2021, 08.07.2021) між ОСОБА_5 та позивачами договір оренди спірної земельної ділянки було припинено, у зв`язку з чим, у ОСОБА_5 як продавця за вказаними договорами був відсутній статус землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, а тому вона не могла передати дане право покупцям, в силу його фактичної відсутності.

Cуд звертає увагу, що поняття переукладення договору оренди в розумінні Земельного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відсутнє.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що в даному випадку передбачена відповідна процедура, а саме, договір оренди з попереднім власником, який помер, розривається, а за заявою спадкоємця, враховуючи, що належне їй майно знаходиться на цій земельній ділянці, укладається новий договір оренди.

Як зазначив Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 28.07.2020 у справі №320/2634/19, Ворзельська селищна рада невирішивши питання щодо надання дозволу на укладення договору оренди із гр. ОСОБА_5 , натомість вирішила питання щодо розподілу земельної ділянки, прийнявши рішення Ворзельської селищної ради від 25.04.2019 № 666-52-VI про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером 3210945600:01:060:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, позбавив гр. ОСОБА_5 , а і в подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 права на користування земельною ділянкою, яка з 1976 року була закріплена для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 , що свідчить про протиправність таких дій.

З аналізу викладеного вбачається, земельна ділянка, площею 0,47 га, була закріплена за будинковолодінням АДРЕСА_1 та весь час була у користуванні власників згаданого будинку, про що також свідчить укладений договір оренди землі від 04.08.2006 між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_6 .

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних інтересів.

Натомість, згідно пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план території визначає функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Пунктом 10 статті 10 Закону №3038-VI визначено, що внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Згідно пункту 6 статті 19 Закону №3038-VI склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до генерального плану та деталізує і уточнює його положення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення на поділ земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером 3210945600:01:060:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , діяла всупереч генеральному плану селища Ворзель, оскільки, як зазначено вище, детальний план території не може суперечити генеральному плану.

Разом з тим, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не вказано причин (підстави) зміни норм площі земельних ділянок громадянам в сторону зменшення, а лише надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок, а саме:

земельна ділянка площею 0,15 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0290 га.

Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень полягає в дослідженні усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

Відтак, оскільки орган місцевого самоврядування не окреслив необхідності зменшення розміру земельної ділянки, - це вказує на необґрунтованість спірного рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII «Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026» є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та законність прийнятого оскаржуваного рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України п ри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що позивачами сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 908,00 грн., який слід стягнути з Бучаснької міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачів солідарно, тобто по 227,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII «Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026».

3. Стягнути з Бучанської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень).

4. Стягнути з Бучанської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень).

5. Стягнути з Бучанської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень).

6. Стягнути з Бучанської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень).

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Позивач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Позивач: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Позивач: ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Бучанська міська рада Київської області (ідентифікаційний код: 04360592, місцезнаходження: 08298, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.