Постанова

від 03.06.2024 по справі 320/10107/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10107/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із позовом до Бучанської міської ради Київської області, в якому просять суд визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII "Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026".

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено про протиправність та необгрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026 з огляду на аналогічні правові підстави, викладені судом під час розгляду справи №320/2634/19. Позивачі вважають, що вказаним рішенням відповідач позбавив їх права на користування земельною ділянкою, закріпленою для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року позов задоволено: визнано протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII "Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026".

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 ст. 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 29.09.2017 на підставі договору №2257 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №167481043 до складових частин будинку належали: житловий будинок А, навіс Б, вольєр В, навіс Г, огорожа 1-3, колодязь 4, вигрібна яма І.

ОСОБА_1 29.09.2017 на підставі договору №2558 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1674744858, до складових частин будинку АДРЕСА_1 , належать: житловий будинок А, навіс Ж, вбиральня Б, літній душ В, огорожа 2, колодязь 4.

ОСОБА_4 04.06.2021 на підставі договору №1730 придбав 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 260075828 до складових частин будинку належали: житловий будинок А, огорожа 1-2.

ОСОБА_3 08.07.2021 на підставі договору №2242 придбав 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці площею 0,4700 га, кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 265015637 до складових частин будинку належали: житловий будинок А, навіс Б, вольєр В, навіс Г, огорожа 1-3, колодязь 4, вигрібна яма І.

Рішенням Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 №1289-12-VIII здійснено поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 3210945600:01:060:0026 площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок. Надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок, а саме:

земельна ділянка площею 0,15 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0290 га.

Позивачі, не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, вважаючи його протиправним та необґрунтованим, звернулись до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному рішенні не вказано причин (підстави) зміни норм площі земельних ділянок громадянам в сторону зменшення, а лише надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок. За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII "Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026" є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; г) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

У апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що на дату укладання договорів у продавця був відсутній статус землекористувача спірної земельної ділянки, а тому вона не могла передати дане право покупцям в силу його фактичної відсутності.

Поряд з цим, наведені доводи спростовуються наступним.

Матеріалами справи підтверджується, що питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки площею 0,1500 га щодо кожного з позивачів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території селища Ворзель (Ворзельської селищної ради) в межах вулиці Курортна № 98, вирішувалось у судовому порядку.

Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі № 320/2634/19:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 задоволено частково;

- рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до Ворзельської селищної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 25.04.2019 № 666-52-VІ «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності територіальної громади в АДРЕСА_1 »;

- зобов`язано Ворзельську селищну раду Київської області повторно розглянути заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 від 11.05.2018 та 25.04.2019 про надання дозволу на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок між їхніми будинками по 0,1500 га за кожним будинком (згідно кадастрового плану), враховуючи висновки суду апеляційної інстанції, викладені в даній постанові;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У вказаній постанові зазначено, що попередній власник будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , успадковуючи майно свого чоловіка ОСОБА_7 , набула право на спадщину на 5/9 часток у праві власності на житловий будинок. При цьому, намагаючись оформити право власності чи оренди на земельну ділянку площею 0,4700 га, яка перебувала відповідно до договору оренди землі від 01.08.2005 у ОСОБА_7 , з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, на частині якої розташований успадкований будинок, ОСОБА_6 неодноразово зверталася до відповідача із відповідними заявами.

За наслідками розгляду звернення ОСОБА_6 та враховуючи висновки постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, керуючись ст. 12, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі", Ворзельською селищною радою прийнято рішення від 21.08.2015 № 833-45-УІ "Про припинення договору оренди земельної ділянки в АДРЕСА_1 , укладеного між Ворзельською селищною радою та гр. ОСОБА_7 ", згідно із яким припинено дію договору оренди землі, укладеного між Ворзельською селищною радою та гр. ОСОБА_7 , що зареєстрований 04.08.2005 за № 105 на земельну ділянку площею 0,4700 га для обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 у зв`язку із смертю.

Cуд звертає увагу, що поняття переукладення договору оренди в розумінні Земельного кодексу та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відсутнє.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що в даному випадку передбачена відповідна процедура, а саме: договір оренди з попереднім власником, який помер, розривається, а за заявою спадкоємця, враховуючи, що належне їй майно знаходиться на цій земельній ділянці, укладається новий договір оренди.

Як зазначив Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 28.07.2020 у справі №320/2634/19, Ворзельська селищна рада не вирішивши питання щодо надання дозволу на укладення договору оренди із гр. ОСОБА_6 , натомість вирішила питання щодо розподілу земельної ділянки, прийнявши рішення Ворзельської селищної ради від 25.04.2019 № 666-52-VI про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером 3210945600:01:060:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, позбавив гр. ОСОБА_6 , а і в подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 права на користування земельною ділянкою, яка з 1976 року була закріплена для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 ), що свідчить про протиправність таких дій.

Отже, земельна ділянка, площею 0,47 га, була закріплена за будинковолодінням АДРЕСА_1 та весь час була у користуванні власників згаданого будинку, про що також свідчить укладений договір оренди землі від 04.08.2006 між Ворзельською селищною радою та ОСОБА_7 .

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних інтересів.

Натомість, згідно пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план території визначає функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Пунктом 10 статті 10 Закону №3038-VI визначено, що внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Згідно пункту 6 статті 19 Закону №3038-VI склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до генерального плану та деталізує і уточнює його положення.

Колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не вказано причин (підстави) зміни норм площі земельних ділянок громадянам в сторону зменшення, а лише надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:060:0026, площею 0,4700 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на 7 (сім) земельних ділянок, а саме:

земельна ділянка площею 0,15 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0582 га;

земельна ділянка площею 0,0290 га.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про поділ земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером 3210945600:01:060:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , діяла всупереч генеральному плану селища Ворзель, оскільки, як зазначено вище, детальний план території не може суперечити генеральному плану.

За таких обставин, рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Бучанської міської ради Київської області від 27.05.2021 за №1289-12-VIII "Про поділ земельної ділянки комунальної власності, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:060:0026" є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАСУ країни, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан