Рішення

від 25.01.2022 по справі 320/8930/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року № 320/8930/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "МАРС 2021" до Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "МАРС 2021" з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради, оформлене листом від 12.07.2021 № 65 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування та будівництва об`єкта «Мініброварня з дегустаційною залою» земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Озерна;

- зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Козинської селищної ради надати товариству містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва об`єкта «Мініброварня з дегустаційною залою» земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Озерна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є орендарем земельної ділянки, він має право планування та забудови такої земельної ділянки в межах її цільового призначення. У відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки позивачем для їх отримання було подано всі необхідні документи, визначені частиною 3 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Посилання відповідача у рішенні про відмову на невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права щодо будівництва об`єкта Мініброварня з дегустаційною залою .

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що рішенням Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області 19 сесії 24 скликання від 20.01.2005 земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 виділена ТОВ ДЕРБІСТАР для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування та виданий ТОВ ДЕРБІСТАР державний акт на право власності ЯА № 300629 від 07.02.2005.

Між ТОВ ДЕРБІСТАР та гр. ОСОБА_1 26.02.2021 укладено договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 603.

Згідно з витягом від 26.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 246108724 земельна ділянка (кадастровий номер 3223186800:03:030:0010) площею 0,382 га, зареєстрована 07.05.2005 Обухівським районним відділом земельних ресурсів, належить на праві власності ОСОБА_1 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 56828248 від 26.02.2021, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 16.07.2021№НВ-9900977482021 цільовим призначенням земельної ділянки зазначено: (03.08) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного комплексу.

Між позивачем та гр. ОСОБА_1 12.04.2021 укладено договір орендизазначеної земельної ділянки.

Позивач 31.05.2021 звернувся до начальника відділу містобудування та архітектури смт. Козин Козирєвої Ю.С. із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки на об`єкт архітектури Мініброварня з дегустаційною залою .

Листом від 10.06.2021 № 44 відповідачем відмовлено TOB МАРС 2021 у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки відповідно до плану зонування території с. Підгірці Обухівського району Київської області, затвердженого рішенням 63 сесії 7 скликання Підгірцівської сільської ради від 24.10.2019 № 2.63.VII, територія, на якій заплановано будівництво, визначена як рекреаційна зона, а саме: Р-3-1 зона розміщення парків, скверів, міських садів, бульварів, міських лісів. Відтак, позивача повідомлено, що у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні надання містобудівних умов та обмежень на підставі отриманих документів відділом містобудування та архітектури Козинської селищної ради не вбачається за можливе.

ТОВ МАРС 2021 повторно 02.07.2021 звернулось до начальника Відділу містобудування та архітектури смт. Козин Козирєвої Ю.С. із аналогічною заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови цієї земельної ділянки із зазначенням в заяві підстав незаконності відмови у видачі містобудівних умов та обмежень з огляду на цільове призначення земельної ділянки, що перебуває у приватній власності.

Листом від 12.07.2021 № 65 відповідачем відмовлено ТОВ МАРС 2021 у видачі містобудівних умов та обмежень з тих же підстав.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 26 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VІ) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

затвердження проектної документації;

виконання підготовчих та будівельних робіт;

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону № 3038-УІ встановлено, що основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови та обмеження;

технічні умови;

завдання на проектування.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону № 3038-VІ фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VІ містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною 4 статті 29 Закону № 3038-VІ встановлено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (ч. 6 ст. 29 Закону № 3038-VІ).

Відповідно до п. 1 Положення про Відділ містобудування та архітектури Козинської селищної ради (далі - Положення) відділ містобудування та архітектури Козинської селищної ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Козинської селищної ради з питань архітектури, підзвітним і підконтрольним селищному голові, Департаменту містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської обласної державної адміністрації та Міністерству розвитку громад та територій України. Згідно з п 3 Положення основним завданням відділу є:

забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території населених пунктів Козинської територіальної громади;

забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, здійснення контролю за їх реалізацією та моніторингу;

аналіз стану містобудування на території Козинської' територіальної громади, організація розроблення, подання на затвердження в установленому порядку генеральних планів населених пунктів, його складових частин та іншої містобудівної документації;

координація діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексного розвитку і забудови населених пунктів Козинської територіальної громади, поліпшення їх архітектурного вигляду

Пунктом 4.7. Положення до функцій Відділу віднесено надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва, інші вихідні дані для проектування об`єктів архітектури для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, благоустрою територій у порядку, визначеному законодавством України.

Отже, містобудівні умови та обмеження видаються Відділом містобудування та архітектури Козинської селищної ради на підставі заяви замовника, до якої має бути додано документи відповідно до переліку, визначеного ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VІ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу або ним приймається рішення про відмову у їх видачі.

При цьому, виключний перелік підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень визначений ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VІ та до них віднесено: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до плану зонування території с. Підгірці Обухівського району Київської області, затвердженого рішенням 63 сесії 7 скликання Підгірцівської сільської ради від 24.10.2019, територія, на якій заплановано будівництво, визначена як рекреаційна зона, а саме: Р-3-1 зона розміщення парків, скверів міських садів, бульварів, міських лісів.

Згідно ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VІ забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (ч.1 ст. 25 Закону № 3038-VІ).

Статтею 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

Таким чином, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх орендарями, виключно в межах їх цільового призначення.

Судом встановлено, що позивач є законним орендарем спірної земельної ділянки, а отже, має право планування та забудови земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 12 ЗУ Про основи містобудування до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно ст. 1 ЗУ Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Цільове призначення конкретної земельної ділянки зазначається у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VІ генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Статтею 18 Закону № 3038-VІ план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3)відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів;

8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Згідно ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.12.2011 № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні, курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально - складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення, зона земель природно-заповідного фонду.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються переважні види використання, супутні види дозволеного використання допустимі види використання.

Тобто, нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки відображуються у державному земельному кадастрі, а не генеральному плані населеного пункту, і не в плані зонування територій, які в силу ч.1 ст. 16 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності розробляються з урахуванням його даних.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст 36 ЗУ Про Державний земельний кадастр на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості про Генеральні плани та про цільове призначення земельних ділянок.

На офіційному веб-сайті Держгеокадастру оприлюднено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010, згідно яких цільовим призначенням земельної ділянки є: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування для будівництва та обслуговування ресторанно - готельного комплексу.

Зазначене також підтверджується договором оренди земельної ділянки та відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 зазначено (03.08) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; категорія земель: землі житлової та громадської забудови: вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного комплексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідачем не надано суду доказів щодо правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради, оформлене листом від 12.07.2021 № 65, про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування та будівництва об`єкта «Мініброварня з дегустаційною залою» земельної ділянки за кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Озерна, не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним і скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд вважає, що вимога позивача про зобов`язання Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради надати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва об`єкта «Мініброварня з дегустаційною залою» земельної ділянки за кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Озерна, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 4540, 00 грн (квитанції про сплату від 27.07.2021 №31018, №31074)

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 4540, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143,194, 205, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради, оформлене листом від 12.07.2021 № 65 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування та будівництва об`єкта «Мініброварня з дегустаційною залою» земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Озерна.

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Козинської селищної ради Обухівського району Київської області надати ТОВ МАРС 2021 містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва об`єкта «Мініброварня з дегустаційною залою» земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0010 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Озерна.

Стягнути на користь ТОВ МАРС 2021 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради Обухівського району Київської області судовий збір у сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.