10/159
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.10.2007 Справа № 10/159
За первісним позовом ВАТ „Сортнасінняовоч”, м. Ужгород
до відповідача ТзОВ „Мілленніум-ММ”, м. Ужгород
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та часткою об'єкту нерухомого майна
за зустрічним позовом ТзОВ „Мілленніум-ММ”, м. Ужгород
до ВАТ „Сортнасінняовоч”, м. Ужгород
про зобов'язання дати згоду на вилучення земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного ТОВ „Мілленніум-ММ” об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Можайська, 22а та погодити місце його розташування
Суддя І.В.Івашкович
Представники:
від позивача за первісним позовом ( відповідача - за зустрічним) –Андрейко М.М., голова правління; Стецяк П.І., довіреність від 04.07.07:
від відповідача за первісним позовом ( позивача –за зустрічним) –Колотуха О.М., довіреність від 18.08.07; Лосяков Г.О., довіреність від 18.08.07
У судовому засіданні 01.10.07 за участю представників: позивача –Андрейко М.М., голова правління, Стецяк Т.І., довіреність від 04.07.07; відповідача –Колотуха О.М., довіреність від 18.08.07, оголошувалась перерва до 03.10.07 15 годин.
У судовому засіданні 03.10.07 за участю представників: від позивача –Андрейко М.М., голова правління, Стецяк Т.І., довіреність від 04.07.07; від відповідача –Колотуха О.М., довіреність від 18.08.07, оголошувалась перерва до 04.10.07 11 годин 30 хвилин.
У судовому засіданні 04.10.07 за участю представників: від позивача –Андрейко М.М., голова правління, від відповідача –Колотуха О.М., довіреність від 18.08.07, оголошувалась перерва до 08.10.07 11 годин.
СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Сортнасінняовоч”, м. Ужгород звернулось з позовом до ТзОВ „Мілленніум-ММ”, м. Ужгород про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та частиною об'єкту нерухомого майна.
Позов мотивує тим, що після досягнення сторонами попередньої згоди щодо укладення договору оренди, за яким відповідачу мали передаватись в оренду вбудовані приміщення, що належать позивачу, під облаштування в них аптеки, у відповідача виникла необхідність провести добудову орендованих приміщень, оскільки приміщення аптеки за площею мало відповідати встановленим нормам. Листом № 120 від 21.11.2000 р. ВАТ „Сортнасінняовоч” надало згоду ТОВ „Мілленніум-ММ” на проведення реконструкції та добудови приміщень. В послідуючому відповідач на бетонній естакаді, що належить позивачу, облаштував прибудову площею 17,4 кв.м. Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 29.08.01 № 141 затверджено акти державних комісій про введення в експлуатацію та реконструкцію орендованого приміщення із добудовою, на підставі вказаного рішення відповідач отримав свідоцтво про право власності на добудову площею 17,4 м2.
Посилаючись на те, що:
- вказана добудова розміщена на естакаді позивача, яка, в свою чергу, розміщена на земельній ділянці площею 0,10 га, що перебуває у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 000576;
- судовим рішенням від 14.12.06 відповідача зобов'язано звільнити орендовані приміщення площею 71,5 кв.м., що передавались йому в оренду згідно з договором від 15.03.01;
- на протязі 5 років оренди приміщень відповідач користувався земельною ділянкою позивача, однак не вносив за користування нею орендну плату;
- між сторонами жодних угод щодо використання земельної ділянки не укладалось; а на даний час у позивача виникла необхідність використовувати самостійно земельну ділянку та розміщену на ній естакаду,
позивач вважає, що підлягає захисту його порушене право на земельну ділянку відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом відновлення її стану і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Представниками позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги за первісним позовом підтримано в повному обсязі
Відповідач за первісним позовом подав зустрічний позов до позивача про зобов'язання дати згоду на вилучення земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного ТОВ „Мілленніум-ММ” об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Можайського, 22а та погодити місце його розташування. За викладеними у зустрічному позові мотивами вимог відповідач за первісним позовом заперечує проти заявлених до нього за цим позовом вимог. При обґрунтуванні зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач - за первісним) посилається, зокрема, на те, що роботи по реконструкції та добудові спірного приміщення під аптеку в м. Ужгороді по вул. Можайського, 22а проводились за наявності письмової згоди ВАТ „Сортнасінняовоч” (додано копію листа № 120 від 21.11.2000 р.). Наголошує, що при спорудженні добудови було дотримано всі вимоги законодавства щодо забудови території, зокрема, вимоги ст. ст. 24, 29 Закону України „Про планування та забудову територій”, ст. ст. 25 - 29 Закону України „Про архітектурну діяльність”, ст. 5 Закону України „Про основи містобудування”. Зазначає, що ТОВ „Мілленніум-ММ” звертався із відповідною заявою до Ужгородського міськвиконкому і рішенням Ужгородського міськвиконкому від 20.12.2000р. ТОВ „Мілленніум-ММ” дано дозвіл на реконструкцію з добудовою орендованого приміщення під аптеку з окремим входом по вул. Можайського, 22а. На проведення реконструкції та добудови розроблено відповідну проекту документацію, погоджену головним архітектором міста Ужгорода та зареєстровану Ужгородською міською інспекцією архітектурно-будівельного контролю. Закінчений будівництвом проект здано в експлуатацію в серпні 2001 р., про що складено акт державної технічної комісії, який був затверджений рішенням Ужгородського міськвиконкому № 141 від 29.08.2001 р. 28.02.07 отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 56, яке 12.03.07 зареєстроване в КП „Бюро технічної інвентаризації міста Ужгорода” за № 1623.
Посилаючись на факт набуття права власності на спірну будівлю, позивач за зустрічним позовом (відповідач - за первісним) стверджує, що відповідно до норм ст. ст. 116, 120 Земельного кодексу України він має право на користування земельною ділянкою, на якій ця будівля розташована.
Оскільки на відповідне звернення від 21.05.07 до Ужгородської міської ради про оформлення права користування спірною земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди ТОВ „Мілленніум-ММ” дано відповідь від 29.05.07 про необхідність подати графічний матеріал та погодження землекористувача ВАТ „Сортнасінняовоч”, однак останнім на лист від 12.07.07 таку згоду не було надано, позивач за зустрічним позовом звернувся в порядку п.п. 16, 17 ст. 151 Земельного кодексу України із вимогами про оскарження відмови землекористувача ВАТ „Сортнасінняовоч” у погодженні місця розташування об'єкта.
Представником позивача за зустрічним позовом вимоги за зустрічним позовом підтримано в повному обсязі.
Відповідач за зустрічним позовом (позивач - за первісним) подав письмовий відзив, згідно з яким проти зустрічних позовних вимог повністю заперечує. Зокрема, заперечує правомірність набуття ТОВ „Мілленніум-ММ” права власності на спірну добудову площею 17,4 кв.м., вважає, що рішення Ужгородського міськвиконкому № 56 від 28.02.07 про реєстрацію за ТОВ „Мілленніум-ММ” права власності на вбудований об'єкт нерухомого майна по вул. Можайського, 22а є сумнівним, підлягає перевірці в судовому порядку. Стверджує, що спірна добудова протягом всього періоду дії договору оренди була предметом оренди та входила до складу орендованого ТОВ „Мілленніум-ММ” майна, за який останній сплачував орендну плату. Вказує на існування усної домовленості між сторонами до моменту укладення договору оренди від 15.03.01 про майбутнє спільне користування добудовою площею 17,4 кв.м. або її подальший викуп ВАТ „Сортнасінняовоч”.
Наголошує, що добудова споруджена на частині об'єкту нерухомого майна, що належить ВАТ„Сортнасінняовоч”, а саме, на естакаді, а в інвентарній справі ВАТ„Сортнасінняовоч” є опис об'єкту добудови з визначенням його розташування на естакаді.
Вимоги позивача за зустрічним позовом про примусове вилучення земельної ділянки вважає такими, що не можуть бути задоволені, оскільки ст. 143 Земельного кодексу України врегламентовано підстави примусового припинення прав на земельну ділянку, які в даному випадку відсутні.
Стверджує також про те, що ТОВ „Мілленніум-ММ” протягом п'яти років оренди не сплачувало плати за користування земельною ділянкою, що вважає однією із підстав заперечень проти задоволення зустрічного позову.
Представниками позивача за первісним позовом (відповідача –за зустрічним) подавались до суду письмові клопотання:
- клопотання № 126 від 01.10.07 про зупинення провадження у даній справі до винесення рішення по іншій справі, предметом позову якої є скасування рішення Ужгородської міської ради та свідоцтва про право власності на вбудовані приміщення площею 17,4 кв.м. по вул. Можайського, 22а, що належать ТОВ „Мілленніум-ММ”.
Таке клопотання було мотивоване з посиланнями на факт подачі до господарського суду Закарпатської області позовної заяви із вищевказаним предметом вимог. Клопотання про зупинення провадження у даній справі не задоволено судом з огляду на відсутність обґрунтованих відповідно до ст.79 ГПК України підстав, а саме, через неподання доказів знаходження у провадженні суду справи, пов'язаної із даною справою,
- клопотання від 03.10.2007 про залучення до участі у справі Ужгородської міської ради як третьої особи без самостійних вимог, оскільки остання є власником спірної земельної ділянки і правові наслідки винесеного по даній справі рішення будуть стосуватися її прав; про виклик в судове засідання спеціаліста КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” для дачі пояснень з питань розміщення та спорудження спірної добудови на естакаді ВАТ „Сортнасінняовоч”.
Судом відхилено клопотання про залучення Ужгородської міської ради до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог, оскільки предмет спору, в даному випадку, стосується визначення права кожної із сторін, як учасників господарсько-правових відносин, на спірну земельну ділянку, а не оформлення такого права, яке може здійснюватись за участю суб'єкта владних повноважень Ужгородської міської ради.
Судом відхилено також клопотання про виклик представника КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” для дачі пояснень з питань розміщення спірної добудови на естакаді, оскільки факт знаходження на спірній земельній ділянці естакади, як об'єкту нерухомого майна, що належить ВАТ „Сортнасінняовоч”, має бути документально підтверджено із дотриманням вимог про належність та допустимість доказів (ст.34 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд констатує такі висновки.
Із фактичних обставин і матеріалів справи вбачається, що між сторонами ВАТ „Сортнасінняовоч”, як орендодавцем, та ТОВ „Мілленніум-ММ”, як орендарем, було укладено договір оренди №1 від 15.03.2001р. який передбачав передачу орендарю у строкове (на 5 років) платне користування нежиле приміщення в м. Ужгород, вул.Можайського,22а загальною площею 71,5кв.м., розміщене на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ВАТ „Сортнасінняовоч” (додано копію Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК №000576 від 29.11.2001р.).
До моменту укладення вказаного договору ТОВ „Мілленніум-ММ” (відповідач за первісним позовом, позивач - за зустрічним) отримав письмову згоду ВАТ „Сортнасінняовоч” (додано копію листа №120 від 21.11.2000р.) на проведення реконструкції та добудови приміщення під аптеку в м. Ужгороді, вул.Можайського,22а. В послідуючому, за заявою ТОВ „Мілленніум-ММ”, рішенням №220 від 20.12.2000р. Ужгородського міськвиконкому останньому надано дозвіл на реконструкцію та добудову орендного приміщення під аптеку з окремим входом по вул.Можайського,22а.
Після отримання дозволу на реконструкцію та добудову орендного приміщення під аптеку по вул.Можайського,22а, на підставі розробленої технічної проектної документації за погодженням із відповідними службами (додано копії) та дозволу на виконання будівельних робіт №13 від 16.03.2001 р., наданого Ужгородською міською державною інспекцією архітектурно - будівельного контролю, ТОВ „Мілленніум-ММ” виконано роботи по реконструкції з добудовою орендованого приміщення під аптеку з окремим входом по вул.Можайського,22а.
У серпні 2001р. Державною технічною комісією, призначеною розпорядженням Ужгородського міського голови №33 від 29.01.2001р. (членом комісії, в т.ч., був представник ВАТ „Сортнасінняовоч”) складено акт про готовність закінченого будівництвом об'єкта, а саме, аптеки по вул.Можайського,22а, до експлуатації.
Акт державної технічної комісії затверджено рішенням №141 від 29.08.2001 р.виконкому Ужгородської міської ради, яким одночасно зобов'язано Ужгородське міжрегіональне державне підприємство технічної інвентаризації внести зміни в інвентарну справу та зареєструвати добудову по вул.Можайського,22а за ТОВ „Мілленніум-ММ”.
На підставі рішення Ужгородського міськвиконкому №141 від 29.08.2001р. ТОВ „Мілленніум-ММ” видано свідоцтво від 10.09.2001 р. про право власності на добудову загальною площею 17,4кв.м., що розташована в м.Ужгороді по вул.Можайського,22а (копію свідоцтва від 10.09.2001р. додано).
Вказана добудова зареєстрована за ТОВ „Мілленніум-ММ” в Ужгородському державному міжрегіональному підприємстві технічної інвентаризації, про що внесено запис в реєстрову книгу за №538 від 14.09.2001р..
На даний час ТОВ „Мілленніум-ММ” на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради №56 від 28.02.2007р. видано свідоцтво серії ЯЯЯ №744492 від 07.03.2007р. на право власності на нерухоме майно - вбудовані приміщення загальною площею 71,4кв.м. в м. Ужгород, вул.Можайського,22а.
Право власності ТОВ „Мілленніум-ММ” на об'єкт нерухомості - вбудовані приміщення загальною площею 71,4кв.м. по вул.Можайського,22а. на підставі свідоцтва серії ЯЯЯ №744492 від 07.03.2007 р. зареєстровано КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород” за реєстраційним номером 18087386 від 12.03.2007 р.
Таким чином, із наведених вище фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що спірний об'єкт нерухомого майна - добудова загальною площею 71,4кв.м., розташована в м. Ужгород по вул.Можайського,22а, належить на праві власності ТОВ „Мілленніум-ММ” (відповідачу за первісним позовом, позивачу - за зустрічним), що підтверджено доданими до справи відповідними правовстановлюючими документами про державну реєстрацію права власності, не спростованими у встановленому порядку. У п.2 ст.330 Цивільного кодексу України закріплено презумпцією правомірності набуття права власності та встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В даному випадку правомірність набуття ТОВ „Мілленніум-ММ” права власності на спірну добудову не спростована в судовому порядку. Окрім того, з огляду на те, що спірна добудова була споруджена на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ВАТ „Сортнасінняовоч”, суд звертає увагу на ті фактичні обставини, що останній не заперечував проти визнання за ТОВ „Мілленніум-ММ” права власності на цю будівлю. Так, як зазначено вище, добудову було споруджено за наявності письмової згоди ВАТ „Сортнасінняовоч”, а вищезгаданий акт про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації складено Державною технічною комісією за участю представника ВАТ „Сортнасінняовоч” і у п.2 рішення Державної технічної комісії вказано, що цей акт може бути підставою для реєстрації у відповідних органах права власності на збудований об'єкт, що і було проведено ТОВ „Мілленніум-ММ”.
Ст.41 Конституції України закріплено гарантії непорушності права приватної власності, що деталізовано у нормах ст.321 Цивільного кодексу України. Зокрема, у п.2 ст.321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених Законом.
Підстави припинення права власності врегульовані згідно зі ст.346 Цивільного кодексу України.
У спірному випадку вимоги позивача за первісним позовом - ВАТ „Сортнасінняовоч” про зобов'язання відповідача - ТОВ „Мілленніум-ММ” демонтувати добудову площею 17,4 кв.м. фактично тягне за собою припинення права власності останнього на спірну добудову, як об'єкт нерухомості, без наявності на це обґрунтованих відповідно до закону підстав. Посилання позивача за первісним позовом, як на підстави своїх вимог, на норми ст. 417 Цивільного кодексу України не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки нормами гл.35 Цивільного кодексу України, в т.ч. ст.417, врегульовано відносини щодо надання земельної ділянки її власником у користування іншій особі для будівництва (суперфіцій). Разом з тим, в даному випадку ВАТ „Сортнасінняовоч” не є власником спірної земельної ділянки.
Окрім того, положення гл.34 Цивільного кодексу України щодо правового інституту - суперфіцій, не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки відносини сторін щодо будівництва спірного об'єкту виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., а отже питання проведення такого будівництва вирішувались не в порядку застосування норм про суперфіцій.
Недоведеними суд вважає твердження позивача за первісним позовом про спорудження спірної добудови на належному йому об'єкті нерухомого майна –естакаді. Відповідно до норм чинного законодавства (ст. 331 Цивільного кодексу України, Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”) право власності на нерухоме майно має бути підтверджено документом про державну реєстрацію. Доказів на підтвердження державної реєстрації права власності на естакаду, як об'єкт нерухомості, позивачем за первісним позовом не подано. Додана ним копія довідки № 12424 від 24.11.03 Ужгородського МБТІ про реєстрацію за ВАТ „Сортнасінняовоч” будівлі по вул. Можайського, 22а, з витягами із інвентарної справи, не містять даних про реєстрацію за ВАТ „Сортнасінняовоч” такої споруди, як естакада.
Інші доводи позивача за первісним позовом стосовно сумнівності набуття відповідачем за первісним позовом права власності на спірну добудову не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено вище, правомірність такого набуття в установленому порядку не спростовано.
Виходячи із вищенаведених обґрунтувань, суд вважає вимоги за первісним позовом неправомірними, такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі правового аналізу і оцінки вимог за зустрічним позовом, суд прийшов до висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні матеріали і обставини справи свідчать про те, що виконання ТОВ „Мілленніум-ММ” робіт по реконструкції з добудовою приміщення під аптеку по вул. Можайського, 22а в м. Ужгороді здійснювалось відповідно до вимог чинного на той час законодавства, зокрема ст. ст. 24, 27, 28, 29 Закону України від 20.04.2000 р. „Про планування і забудову територій”. Так, на проведення реконструкції з добудовою приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Можайського, 22а було отримано згоду ВАТ„Сортнасінняовоч” - постійного користувача земельною ділянкою, на якій споруджено спірну добудову.
Відповідно до чинного на той час Земельного кодексу України від 18.12.1992 р. діяв порядок, за якого заінтересовані підприємства мали попередньо погодити місце розташування об'єкта із власником землі або землекористувачем, місцевою Радою та з відповідними компетентними державними органами.
Передбачалось, що відповідні матеріали попереднього погодження розглядаються відповідною місцевою радою, яка погоджує місце розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку. Отже, питання щодо розміщення об'єкту будівництва на відповідній земельній ділянці мало вирішуватись в порядку ст. ст. 31, 34 Земельного кодексу України 1992 р., а саме, шляхом погодження місця розташування об'єкта та вилучення земельної ділянки з метою передачі заінтересованій особі.
У даному випадку, не дивлячись на наявність всіх матеріалів попереднього погодження місця розташування спірного об'єкту будівництва (в т.ч. згоди землекористувача), Ужгородською міською радою не вирішувалось питання щодо вилучення земельної ділянки з метою її надання на відповідних підставах під спірний об'єкт будівництва.
У п. 4 розділу Х „Перехідні положення” чинного на даний час Земельного кодексу України передбачено, що матеріали погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) земель, щодо яких на момент введення в дію цього Кодексу не прийнято відповідних рішень, підлягають розгляду відповідно до цього Кодексу.
Порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок, врегульовано ст. 151 чинного Земельного кодексу України.
У п.п. 16, 17 вказаної статті зазначено, що у разі відмови власника землі або землекористувача у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються в судовому порядку, а у разі задоволення позову щодо оскарження відмови у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
ПРИЙМАЮЧИ ДО УВАГИ, ЩО:
- ТОВ „Мілленніум-ММ” , як власник об'єкту нерухомого майна загальною площею 17,4 кв. м., розташованого в м. Ужгород вул. Можайського, 22а звернувся до Ужгородської міської ради із заявою № 81 від 21.05.07 щодо оформлення права на земельну ділянку, необхідну для обслуговування належного йому об'єкту, шляхом укладення договору оренди;
- Ужгородський міськвиконком листом № 804/02-20 від 29.05.07 вказав на необхідність представити планово-картографічний матеріал з розподілом території за погодженням із землекористувачем ВАТ „Сортнасінняовоч”;
- на звернення ТОВ „Мілленніум-ММ” від 12.07.07 про надання згоди на вилучення земельної ділянки, на якій розміщене належне йому нерухоме майно, землекористувач ВАТ „Сортнасінняовоч” відповідного погодження не надав;
- на час підготовки до проведення робіт по реконструкції з добудовою спірного приміщення згода землекористувача ВАТ „Сортнасінняовоч” фактично була надана, такі роботи виконувались після оформлення та затвердження у встановленому порядку відповідної документації, а право власності ТОВ „Мілленніум-ММ” на збудований об'єкт з боку ВАТ „Сортнасінняовоч” не оспорювалось,
суд вважає, що вимоги за зустрічним позовом щодо оскарження відмови землекористувача у погодженні місця розташування об'єкта нерухомого майна, що належить ТОВ „Мілленніум-ММ” , на земельній ділянці в м. Ужгород вул. Можайського, 22а, підлягають задоволенню.
Посилання відповідача за зустрічним позовом на норми ст. 143 Земельного кодексу України, наведені при обґрунтуванні заперечень проти зустрічних позовних вимог, суд вважає помилковими, оскільки в даному випадку спір не стосується примусового припинення прав на земельну ділянку, підстави якого наведено у ст. 143. Предмет даного спору стосується погодження місця розташування об'єкта, яке відповідно до п. 7 ст. 151 Земельного кодексу України є підставою для вирішення у відповідній місцевій раді питання про вилучення земельної ділянки.
Згідно з нормами ст. 141 Земельного кодексу України вилучення земельної ділянки є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою, а не примусового припинення прав на земельну ділянку.
Таким чином, за результатами наданої судом правової оцінки доказів на підставі повного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин в сукупності суд виносить рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.
За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача за зустрічним позовом відшкодування витрат позивача за зустрічним позовом по оплаті держмита в розмірі 85 грн. та 118 грн. по оплаті інформаційно-технічних послуг, всього –203 грн.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 60, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2.Зустрічний позов задоволити.
3.Зобов'язати ВАТ„Сортнасінняовоч” (м. Ужгород, вул. Можайського, 22а) оформити погодження місця розташування об'єкта нерухомого майна, що належить ТОВ „Мілленніум-ММ” (м. Ужгород, вул. Михайловецька, 17) на земельній ділянці в м. Ужгород, вул. Можайського, 22а.
4.Стягнути з ВАТ „Сортнасінняовоч” (м. Ужгород, вул. Можайського, 22а, і.к. 4907190) на користь ТОВ „Мілленніум-ММ” (м. Ужгород, вул. Михайловецька, 17, і.к. 31179072) суму 203 грн. відшкодування судових витрат.
Видати наказ.
Рішення маже бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя І.В.Івашкович
Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 12.10.07.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2007 |
Оприлюднено | 19.10.2007 |
Номер документу | 1030245 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні