Рішення

від 31.01.2022 по справі 480/14085/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року Справа № 480/14085/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника відповідача - Лютого М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/14085/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 480/6430/20 зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" від 13.08.2020 № 3 та від 19.08.2020 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

11 червня 2021 року Сумським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 480/6430/20.

22 липня 2021 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною відкрито виконавче провадження №66086975 з виконання судового рішення.

Вказаною постановою державним виконавцем Державній податковій службі України встановлено виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Проте, до цього часу, рішення суду Державною податковою службою України не виконано. За невиконання рішення суду без поважних причин, державним виконавцем прийнято постанови від 28.10.2021 та від 19.11.2021 про накладення штрафів на боржника та 19.11.2021 до органу досудового розслідування скеровано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення

19 листопада 2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66086975 у відповідності до вимог п.11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вважає, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду, що порушує права стягувача (позивача) та свідчить про протиправність рішення органу державної виконавчої служби. В обгрунтування зазначив, що звернення з повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою для закінчення виконавчого провадження. За таких обставин позивач просить визнати постанову державного виконавця протиправною та скасувати її.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до абзацу третього частини третьої статті 63 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

19.11.2021 до органу досудового розслідування державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у випадках, передбаченими пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або до іншого органу (посадовій особі), який його видав. Відтак, 19.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 липня 2021 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. відкрите виконавче провадження №66086975 з виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 480/6430/20, яким зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" від 13.08.2020 № 3 та від 19.08.2020 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

За невиконання рішення суду без поважних причин, державним виконавцем прийнято постанови від 28.10.2021 та від 19.11.2021 про накладення штрафів на боржника.

19.11.2021 до органу досудового розслідування державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66086975 у відповідності до вимог п.11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження ( а.с.3).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вищевказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд вважає, що державний виконавець при примусовому виконанні виконавчого документа, яким зобов`язано боржника вчинити дії позбавлений можливості застосовувати заходи примусового виконання рішень, передбачені ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , чи іншими правовими нормами, оскільки порядок виконання рішень даної категорії передбачений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , яка є спеціальною.

Таким чином, перевіривши постанову державного виконавця про арешт майна боржника на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" ( код ЄДРПОУ 41410012, вул.Нова, 12, с.Стягайлівка, Середино-Будський район, Сумська область, 41023) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( код ЄДРПОУ 00015622, вул.Городоцького, 13, м.Київ, 01001) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Опімах