Ухвала

від 25.01.2022 по справі 640/4393/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 640/4393/19

адміністративне провадження № К/990/2815/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №640/4393/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому проси визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу з єдиного внеску №Ф-271220-17 від 29.12.2018 в сумі 15819,54грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 позовні вимоги задоволено частково.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.12.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №640/4393/19.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 18.01.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини .

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26.07.2021 (прийнятим у порядку спрощеного (письмового) провадження) позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу з єдиного внеску №Ф-271220-17 від 29.12.2018 в сумі 15819,54грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої скарги відповідно до ухвали від 27.09.2021 без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві вдруге 28.10.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №640/4393/19.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач вказав, що контролюючий орган раніше вже звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору ухвалою суду від 19.10.2021 раніше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Відповідач зазначив про наявність обставини, які залежать виключно від можливостей бюджету забезпечити фінансування певних видатків контролюючого органу, а також наголосив про вчинення контролюючим органом всіх можливих та залежних від нього дії направлених на забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Крім того, вказав на відсутність законодавчого обмеження щодо подання апеляційної скарги повторно. На думку апелянта, повернення апеляційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на апеляційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 18.11.2021 клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 залишив без задоволення, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Одночасно суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення відповідачем пропущено, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав визначених апелянтом, суд відповідно до ухвали від 18.11.2021 залишив без задоволення, контролюючому органу необхідно надати до Шостого апеляційного адміністративного суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску з доказами на їх підтвердження.

При цьому, суд звернув увагу апелянта, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

А тому, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку щодо необхідності залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з доводами про вжиття відповідачем всіх необхідних заходів щодо сплати судового збору та про відсутність обмеження строку звернення до суду апеляційної інстанції після повернення раніше поданої апеляційної скарги скаржнику.

Відповідач повторно наголошує, що ним постійно вживаються заходи із реалізації права на апеляційне оскарження, а тому подання заяви про поновлення строку є достатньою підставою для її задоволення з огляду на гарантоване Конституцією України право на апеляційний перегляд судового рішення, як і подання апеляційної скарги невідкладно після повернення вперше поданої.

Отже, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головне управлінням ДПС у м. Києві не вказало.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.12.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.11.2021 визначив відповідачу достатній строк на реалізацію свого права щодо надання, крім іншого, обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Шостим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Твердження контролюючого органу про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення, суд обґрунтовано визнав помилковим у контексті спірних правовідносин, з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №640/4393/19.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №640/4393/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова