УХВАЛА
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/18370/2020
адміністративне провадження № К/990/3274/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №520/18370/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САН-ГРУПП до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що процесуальним законом не передбачено строкових обмежень щодо права на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою, а також на помилкове відхилення судом апеляційної інстанції доводів про фінансову неспроможність сплатити судовий збір, які, на думку відповідача, є поважними причинами пропуску строку подання апеляційної скарги.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 судом з`ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що за результатами звернення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції вперше таку апеляційну скаргу було повернуто через невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, вдруге подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано обставинами попереднього звернення та відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.
Проте судом апеляційної інстанції наведені причини визнано неповажними, внаслідок чого ухвалою від 13.12.2021 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, зокрема, на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України для надання можливості скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги й зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В межах встановленого судом апеляційної інстанції строку недолік апеляційної скарги усунуто не було, інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено, що як наслідок стало підставою постановлення апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ж приписів пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Відповідно ж до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.12.2021 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліку апеляційної скарги щодо наведення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, проте, у встановлений судом апеляційної інстанції строк податковим органом недолік апеляційної скарги усунуто не було.
За таких обставин касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №520/18370/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САН-ГРУПП до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.С.Пасічник
І.А.Васильєва
В.П.Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2022 |
Оприлюднено | 09.02.2022 |
Номер документу | 103034841 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні