Постанова

від 01.02.2022 по справі 818/956/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 818/956/17

адміністративне провадження № К/9901/51590/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний ринок міста Суми до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 (суддя - Савицька Н.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді: Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі №818/956/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральний ринок міста Суми (далі - ТОВ Центральний ринок міста Суми ) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - ГУ ДФС у Сумській області) по проведенню документальної планової виїзної перевірки ТОВ Центральний ринок м. Суми з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 протиправними; скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2017 № 0002151402 та № 0002161402.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.06.2017 № 0002151402 та № 0002161402. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Сумській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Сумській області зазначає, що у спірний період ТОВ Трест Сумжитлобуд була відсутня можливість виконання комплексу будівельних робіт з огляду на відсутність необхідної кількості робітників у співвідношенні до значного об`єму виконаних робіт, що зазначений в актах приймання виконаних будівельних робіт; первинні документи складалися з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Центральний ринок міста Суми зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС України у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Центральний ринок міста Суми з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 525/18-28-14-02/01562148/34 від 09.06.2017, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1129698,00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 3 873 грн., з огляду непідтвердження факту здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ Трест Сумжитлобуд за період з червня 2015 року по березень 2016 року будівельних робіт.

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходив з того, що працівники ТОВ Трест Сумжитлобуд за вказаний період не мали можливості виконати той обсяг робіт, що зазначений в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2 роботи з будівництва), а первинні документи складалися з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту.

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем 23.06.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0002151402, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1129698,00 грн.;

№ 0002161402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3873,00 грн. за застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1936,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем підрядних робіт у спірного контрагента є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як з`ясовано судами, згідно з укладеним договором підряду № б/н від 01.06.2015, ТОВ Центральний ринок м. Суми придбано з ТОВ Трест Сумжитлобуд будівельні роботи з будівництва торгівельного комплексу по вул. Засумська, 2, м. Суми.

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податковими накладними, платіжними дорученнями.

ГУ ДФС у Сумській області, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Центральний ринок м. Суми розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

У той же час, відповідач вказує на неможливість проведення робіт в обсягах, вказаних в актах їх приймання, штатною чисельністю працівників ТОВ Трест Сумжитлобуд . Разом з тим, відповідно до акта перевірки не з`ясовувався факт можливого залучення товариством до виконання робіт інших, крім штатних працівників товариства, не були проведені зустрічні перевірки та не вчинено будь-яких дій для усунення сумнівів, які виникли в контролюючого органу під час проведення перевірки.

Так, на вимогу суду позивачем були наданні додаткові документи від Трест Сумжитлобуд , якими у повній мірі підтверджуються виконання цим суб`єктом господарювання вимог п. 4.3.1 Договору стосовно права залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників).

Для виконання робіт по об`єкту Торговий комплекс по вул.Засімській. 2 в м. Суми , що був укладений ТОВ Центральний ринок м. Суми з ТОВ Трест Сумжитлобуд від 01.05.2015 р., останнім також були укладені договори, а саме:

Договір підряду від 01.06.2015, що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та ТОВ Аліот-Груп (Підрядник), за умовами якого підрядник виконував установку перегородок, укладку плитки, шпаклівку, інші види будівельних робіт;

Договір підряду від 01.06.2015, що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та ТОВ ДВС Плюс , за умовами якого підрядник виконував шпаклювально-штукатурні, малярні роботи, опорядження ЛГК;

Договір №7 від 01.06.2015, що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та ТОВ Барса 2011 , з умовами якого останнє виконувало шпаклювання стін, стель, колон з фарбуванням водоемульсійними сумішами, улаштування покриттів з плиток, улаштування перегородок з гіпсокартону;

Договір №22/07 від 22.07.2015 що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд і Замовник) та ТОВ Електроленд (підрядник), за умовами якого підрядник виконував розробку, навантаження екскаватором та вивезення ґрунту;

Договір підряду від 01.08.2015р., що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та ТОВ Будівельна компанія Аркадія (Підрядник), за умовами якого підрядник виконував установку перегородок, шпаклівку, укладку плитки та інші види будівельних робіт;

Договір підряду 1/1 від 01.12.2015, що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник), за умовами якого останній виконував роботи з ґрунтування, шпаклювання, покраски та інші види опоряджувальних робіт;

Договір підряду від 01.12.2015, що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та ТОВ Будсвіт-7 , за умовами якого виконувались загально-будівельні та опоряджувальні роботи на будівництві торгового комплексу по вул.Засумська. 2 в м. Суми;

Договір підряду №16/01/01 від 01.01.2016, що укладений між ТОВ Трест Сумжитлобуд (Замовник) та ТОВ ВКФ Струм , за умовами якого підрядник виконував роботи з електромонтажних робіт.

Факт закінчення виконання робіт, підтверджується документально прийнятим в експлуатацію відповідного об`єкту.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його постачальники були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції із зазначеним контрагентом є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Отже, враховуючи, що спірна господарська операція здійснена позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарської операції з вищезазначеним контрагентом позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів в межах даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №818/956/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова