Справа №2-304/11
Провадження№ 4-с/266/4/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2022 року м.Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Кальянової О.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця, визнання незаконної відмови у скасуванні арешту майна та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків), начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Сахов Євген Вікторович, Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернулася до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, визнання незаконної відмови у скасуванні арешту майна та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи скаргу тим, що згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 11372167) на все нерухоме майно скаржниці накладено арешт. Підставою для цього є постанова державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції б/н від 06.06.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Під час з`ясування обставин щодо вказаного обтяження майна було встановлено наступне. На виконанні у відповідному ДВС перебувало виконавче провадження №27083727 з примусового виконання виконавчого листа №2-304 від 15.03.2011 року, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Кредитпромбанк суми заборгованості 69973,22 грн. При цьому, позивач жодного разу не отримувала від ДВС жодного документа. 06.06.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.12.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження . Всі матеріали за вказаним виконавчим провадженням було знищено у звязку із закінченням терміну зберігання. На даний час на примусовому виконанні виконавчий документ не знаходиться. За результатами пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 відсутні. 15.11.2011 року скаржниця подала на ім`я начальника Центрального ВДВС у м. Маріуполі заяву про скасування арешту майна, на яку 11.01.2022 року отримала відповідь про те, що згідно зі ст.59 ЗУ Про виконавче провадження повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 цього Закону не є підставою для зняття арешту з майна. Така бездіяльність посадових осіб органу ДВС є незаконною та порушує права скаржниці. Виконавчий документ був повернутий стягувачу ще 30.12.2011 року, з того часу стягувач повторно виконавчий лист до примусового виконання не пред`являв, а встановлений законом строк протягом якого цей документ міг бути пред`явлений до виконання сплив. Всі дії у виконавчому провадженні №27083727 були вчинені під час дії Закону №606-XIV, тим часом за приписами чинного на відповідний час Закону №1404-VІІІ арешт з майна боржника за наявності для того підстав може бути знятий постановою начальника органу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Таким чином, відмова начальника Центрального ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області СМУ МЮ (м. Харків) Сахова Є.В. зняти арешт та заборону відчуження з усього майна, що належить скаржниці є незаконною та суттєво порушує її права, в тому числі і право вільно володіти і розпоряджатися своїм майном. На підставі чого, вимушена звернутися до суду з даною скаргою в якій просить суд: визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Маріуполі в частині не зняття арешту з майна боржника в межах виконавчого провадження №27083727; визнати незаконною відмову начальника Центрального ВДВС у м. Маріуполі Сахова Є.В. у знятті (скасуванні) арешту з майна боржника, що був накладений в межах виконавчого провадження №27083727; зобов`язати начальника Центрального ВДВС у м. Маріуполі Сахова Є.В. або іншу посадову особу зняти арешт та заборону відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_3 .
Ухвалою судді від 24.01.2022 року відкрито провадження за даною скаргою.
07.02.2022 року на адресу суду від представника ВДВС надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1 , в яких зазначено, що 06.06.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.12.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження . Під час примусового виконання рішення державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.06.2011 року. Керуючись ст.59 ЗУ Про виконавче провадження зазначили, що відомості щодо сплати заборгованості на користь стягувача до відділу не наддавались. Скаржник посилається на те, що за результатами пошуку в АСВП відсутні будь-які провадження відносно ОСОБА_3 , протее у відповідності до Наказу №2432/5 від 05.08.2016 року, затвердженого Міністерством юстиції України Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження - є окремим спецрозділом, який є архівною складовою частиною Системи АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи АСВП, тобто містить данні про виконавче провадження №27083727. На підставі чого, просили відмовити у визнанні незаконною бездіяльність начальника відділу та скасуванні арешту з майна боржника.
Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, при цьому від них на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, скаргу просили задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) в судове засідання не з`явився, при цьому в своїх запереченнях просили скаргу розглянути без їх участі, відмовити у її задоволенні.
Інші сторони в судове засідання не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
На підставі чого, суд вважає за необхідне розглянути скаргу без участі заінтересованих осіб.
У зв`язку з відсутністю учасників розгляду скарги, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши доводи скарги, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на нерухоме майно ОСОБА_3 постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н 06.06.2011 року Жовтневим ВДВС Маріупольського МУЮ накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно.
З відповіді в.о. начальника відділу ДВС Хаваліц С. від 21.09.2021 року за вих. 11/62143 вбачається, що на виконанні в Центральному ВДВС м. Маріуполь Маріупольського району Лонецької області перебувало виконавче провадження №27083727 з примусового виконання виконавчого листа №2-304 від 15.03.2011 року, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Кредитпромбанк суми заборгованості 69973,22 грн. 06.06.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.12.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження . Копію виконавчого документу та постанови про відкриття виконавчого провадження надати неможливо у зв`язку з закінченням терміну зберігання та знищення архіву. Станом на 21.09.2021 року на примусовому виконанні виконавчий документ не знаходиться.
15.11.2011 року скаржниця подала на ім`я начальника Центрального ВДВС у м. Маріуполі заяву про скасування арешту майна, на яку 11.01.2022 року отримала відповідь про те, що згідно зі ст.59 ЗУ Про виконавче провадження повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 цього Закону не є підставою для зняття арешту з майна.
Відповідно до роздруківок з АСВП, за результатами пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 відсутні.
Правовідносини, що виникають в процесі виконання судового рішення органами виконавчої служби, регулюються нормами виконавчого законодавства, в тому числі, Законом України Про виконавче провадження .
Способом захисту прав учасника виконавчого провадження, які порушені під час виконання судового рішення, є оскарження рішення, дії та бездіяльності державного виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби.
Отже, правовідносини, що виникають між учасниками виконавчого провадження з питань правомірності вчинення або невчинення виконавчих дій, регулюються нормами виконавчого законодавства (Закон України Про виконавче провадження ).
Такі правовідносини розглядаються за правилами розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України ( Судовий контроль за виконанням судових рішень ) за скаргою учасника виконавчого провадження на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця.
Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.04.2020 у справі № 544/394/18.
Судом встановлено, що між боржником та державною виконавчою службою виникли правовідносини щодо обтяження майна у виконавчому провадженні, які виникли при виконанні судового рішення, отже ці відносини регулюється нормами виконавчого законодавства та підлягають розгляду за правилами розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права і свободи.
Відповідно до вимог ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
З аналізу наведених правових норм слідує, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.
Судом встановлено, що виконавче провадження ВП №270837727 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження .
Положеннями частини 3,4 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно із п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , яка була чинна на час постановлення постанови про повернення виконавчого документа, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 30 указаного закону у відповідній редакції, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст. 47 цього Закону.
Тобто, враховуючи положення ст.ст. 30, 47 Закону України Про виконавче провадження , яка була чинна на час постановлення постанови про повернення виконавчого документа, у разі повернення виконавчого документу стягувачу, не передбачено скасування арешту.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ч. 5 ст.59 вказаного Закону арешт може бути знятий за рішенням суду.
Судом встановлено, що виконавче провадження ВП №27083727 повернуто стягувачу ПАТ Кредитпромбанк , яке в свою чергу ліквідовано, проте, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт з майна боржника на теперішній час не знятий.
Збереження арешту на майно заявника обмежує його права щодо вільного розпорядження майном, а тому його право підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна в судовому порядку.
За приписами чинного на даний час Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ, арешт з майна боржника за наявності для того підстав може бути знятий постановою начальника органу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку щодо визнання неправомірної бездіяльність Центрального ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) в частині незняття арешту з майна боржника ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження та незаконною відмову начальника відповідного ДВС у знятті (скасуванні) арешту з майна скаржника, а також за необхідне зобов`язати відповідну посадову особу Центрального ВДВС зняти арешт та заборону відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 , який було накладено в межах виконавчого провадження №27083727.
На підставі зазначеного, скарга ОСОБА_3 підлягає задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 127, 447-451 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця, визнання незаконної відмови у скасуванні арешту майна та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків), начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Сахов Євген Вікторович, Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків), в частині не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в межах виконавчого провадження №27083727.
Визнати незаконною відмову начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Сахова Є.В. у знятті (скасуванні) арешту з майна боржника ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що був накладений в межах виконавчого провадження №27083727.
Зобов`язати начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Сахова Є.В., або іншу посадову особу зняти арешт та заборону відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження №27083727.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя: Д.Г. Пантелєєв
Суд | Приморський районний суд м.Маріуполя |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2022 |
Оприлюднено | 09.02.2022 |
Номер документу | 103036741 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Маріуполя
Пантелєєв Д. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні