Рішення

від 07.02.2022 по справі 328/2154/21

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2154/21

07.02.2022

2/328/22/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2022 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Шпітько Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу №328/2154/21 (номер провадження 2/328/22/22) за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Майсак Віти Олександрівни до ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Майсак В.О.,

представника відповідача - адвоката Караван О.Д.

встановив:

12 серпня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 в особі представника адвоката Майсак В.О. з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати договір оренди землі від 21 липня 2016 року укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,1996 га, кадастровий номер 2325283600:13:001:0012, розташовану на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позивних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 6,20 га, кадастровий номер 2325283600:13:001:0012, яка знаходиться на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований державним реєстратором Токмацької державної адміністрації Запорізької області 27 лютого 2017 року.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 6,20 га, що розташована на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 7 Договору, він був укладений строком на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур.

Відповідно до п. 8 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі, за загальну площу земельної ділянки, і становить 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 6346,47 грн.

Пунктом 10 Договору: орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного поточного року.

Станом на 2021 рік всупереч умов договору ОСОБА_2 не своєчасно та не у повному обсязі сплачував позивачу орендну плату за 2019-2020 роки включно та не надавав будь-яких інших послуг в рахунок орендної плати, ніякої сільськогосподарської продукції не надавалося.

Внаслідок порушення відповідачем пункту 8, 10 умов Договорів, він був позбавлений грошових коштів, на які розраховував.

Таким чином, згідно з умовами Договорів оренди земельної ділянки від 21 липня 2016 року пункту 26 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 34 Договорів передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків.

Пунктом 31 договорів оренди земельної ділянки від 08.11.2010 року та від 21.07.2016 року передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

На даний час відповідачем, всупереч умов договорів оренди землі від 21 липня 2016 року несвоєчасно та не у повному обсязі сплачено орендну плату за 2019-2020 роки включно, у зв`язку з чим, вважає, що є всі підстави для розірвання договору оренди, у зв`язку з невиконанням та неналежним виконанням умов вищевказаного договору.

Позивач неодноразово звертався в усній та в письмовій формі (лист-претензія від 13.01.2021 року) до ОСОБА_2 з питанням дострокового розірвання договору оренди землі від 21 липня 2016 року у зв`язку з неналежним виконанням умов договору.

Відповіддю на претензію від 16 січня 2021 року відповідачем було відмовлено у розірванні договору оренди землі від 21 липня 2016 року.

Через невиконання відповідачем умов договору оренди землі та порушення їх прав та інтересів, позивач змушений звернутись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

Позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 25 серпня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №328/2154/21 (номер провадження 2/328/750/21). Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

23 вересня 2021 року до суду від представника відповідача, адвоката Караван О.Д. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі відмовити в повному обсязі. Викликати та допитати у якості свідків: ОСОБА_4 , яка проживає та ОСОБА_5 , надано докази, в обґрунтування заперечень та докази направлення документів відповідачу (а.п. 33-40, 52-55).

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог представник відповідача зазначає, що 21 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір оренди землі, що зареєстрований державним реєстратором Токмацької державної адміністрації Запорізької області 27 лютого 2017 року.

Згідно умов Договору, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 6,20 га, у тому числі 6,20 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер: 2325283600:13:001:0012.

Договір укладено строком на 10 років з урахуванням ротації культур.

Згідно п.п.8, 10 Договору, орендна плата сплачується за рік у грошовій формі за загальну площу земельної ділянки і становить 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 6346,47 грн. за один рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного поточного року.

Відповідно до п. 34 Договору, дія Договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Оскільки, Відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі сплачено оренди ' плату за 2019-2020 роки включно, Позивач вважає, що є всі підстави для розірвання договору оренди. При цьому, в позові Позивач не зазначає, в якому саме обсязі не сплачено орендну плату.

Проти позовних вимог заперечує. Підтвердженням виконання договірних зобов`язань є те, що за усною домовленістю між позивачем та відповідачем (на прохання позивача), відповідач особисто перерахував на ім`я дружини позивача, ОСОБА_5 7944,08 грн. в рахунок орендної плати за 2019 рік, та 16.10.2019 року на прохання відповідача, ОСОБА_4 перерахувала 7000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями від 13.08.2019 року та 16.10.2019 року.

В рахунок орендної плати за 2020 рік, на прохання відповідача, 14.08.2020 року ОСОБА_4 перерахувала на ім`я позивача 7000,00 грн. та 13.09.2020 року - 8000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями № Р24А529357291С04947 від 14.08.2020 року та №Р24А591179946С11555 від 13.09.2020 року.

Також, факт перерахування та отримання зазначених вище сум в рахунок орендної плати за 2019 та 2020 роки по вищевказаному договору, можуть підтвердити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За домовленістю сторін, відповідачем сплачено за позивача необхідні збори та податки за вищевказану земельну ділянку, що підтверджується відповідним квитанціями від 15.10.2019 року №П541/8291602/1 від 24.07.2019 року П541/8004174/1, від 24.07.2019 року №П541/8004159/1, від 08.09.2020 року №П541/9327035/1, №П541/9327036/1, від 30.10.2020 року №П541/95363489/1, оригінали яких знаходяться у Відповідача.

Відповідачем не тільки своєчасно та в повному обсязі проводився розрахунок по орендній платі з позивачем, а й в більшому розмірі, ніж передбачено за договором оренди землі.

05 жовтня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на відзив, з доказами направлення відповідачу, в якій наполягає на позовних вимогах та з доводами представника відповідача не погоджується (а.п. 41-46).

08 жовтня 2021 року до суду від представника відповідача ОСОБА_7 надійшла заява, в якому просила долучити до матеріалів справи виправлений відзив на позовну заяву, у зв`язку з тим, що при підготовці відзиву нею було зазначено позивачем іншу особу (а.п. 52-55).

13 жовтня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява в якій просила долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме: завірену належним чином копію Договору оренди землі б/н від 21 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копію адвокатського запиту до ФОП ОСОБА_2 щодо надання належної копії договору оренди землі. Додала докази направлення іншій стороні (а.п 56-60).

29 листопада 2021 року до суду від представника позивача адвоката Майсак В.О. надійшла заява, відповідно до якої просила підготовче судове засідання, призначене на 30 листопада 2021 року о 08-00 год. проводити за її відсутності та відсутності позивача. Просила долучити до матеріалів справи докази, які підтверджують факти судових витрат на правничу допомогу. Крім того, просила викликати та допитати в якості свідка позивача ОСОБА_1 , який може надати суду покази, що йому особисто відомі як свідку. Додала поштову квитанцію, копію договору про надання правничої допомоги №2 від 12 січня 2021 року, копію договору про надання правничої допомоги № 24 від 03 травня 2021 року, копію попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, копію акту виконаних робіт, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12 січня 2021 року, копію квитанції до прибуткового касового ордеру (а.п. 68-76).

29 листопада 2021 року до суду від представника відповідача адвоката Караван О.Д. надійшла заява, відповідно до якої просила підготовче судове засідання, призначене на 30 листопада 2021 року о 08-00 голині проводити за її відсутності та відсутності відповідача. Просила прийняти до розгляду попередній розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги, який буде уточнюватися до закінчення судового розгляду, квитанцію про оплату послуг буде надано після проведення повного розрахунку між сторонами. Додана попередній розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги, докази направлення попереднього розрахунку позивачу (а.п. 77-79).

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 30 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Клопотання представника позивача про виклик і допит в якості свідка позивача ОСОБА_1 , - задоволено. Клопотання представника відповідача про виклик і допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задоволено. Судом встановлено наступний порядок з`ясування обставин та дослідження доказів на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень: заслухати вступне слово учасників справи, допитати свідків, дослідити письмові докази. (а.п. 81-84).

В судовому засіданні допитано позивача ОСОБА_1 , в якості свідка, який пояснив, що між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 21 липня 2016 року, за яким він передав в оренду земельну ділянку загальною площею 6,20 га, що розташована на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області ОСОБА_2 .

Орендну плату він не отримував, тоді жив з колишньою дружиною, яка розпоряджалась грошовими коштами, та все забирала і він нічого не отримував. Раніше було укладено договір оренди землі з батьком відповідача, а після його смерті договір було переукладено з відповідачем. От ОСОБА_2 він особисто нічого не отримував, між ними ніяких відносин не було, навіть не отримував другий примірник договору. Договір було укладено на прохання матері відповідача, але він розумів, що договірні відносини виникають саме з відповідачем, ОСОБА_2 .

Він особисто ніколи земельною ділянкою не користувався, вона весь час перебувала в оренді, спочатку було укладено договір оренди з батьком відповідача, а після його смерті на прохання матері відповідача, договір оренди землі укладено з відповідачем, ОСОБА_2 .

В 2021 році він на банківську картку від ОСОБА_4 отримав переказ грошових коштів в розмірі 11 000,00 грн., вказані кошти зняв та розпорядився на власний розсуд. Він припускав, що можливо це була орендна плата. Безпосередньо з ОСОБА_4 жодних договірних відносин не має. ОСОБА_4 знає так собі, як мешканку села Трудове Токмацького району Запорізької області.

В 2020 році отримував смс-повідомлення на мобільний телефон про перерахування 7 000,00 грн. та 8 000,00 грн., від кого не знає. Грошові кошти були перераховані на банківську картку.

Коли він проживав з дружиною ОСОБА_5 , за його згодою вона отримувала грошові кошти за оренду землі, тобто орендну плату.

Підпис в договорі можливо і його. Він їздив до батька в с. Урожайне та дізнався, що ОСОБА_8 помер, його дружина, ОСОБА_9 дала йому договір і він підписав. Між ним та ОСОБА_2 існують договірні відносини з приводу договору оренди землі від 21 липня 2016 року, інших договірних відносин не має. Він особисто від ОСОБА_2 нічого не отримував.

ОСОБА_4 перед ним будь-яких договірних зобов`язань не має.

Коли він жив з дружиною ОСОБА_5 вона знала номер його банківської картки.

Між ним та його дружиною ОСОБА_5 розірвано шлюб 24 вересня 2020 року Токмацьким районним судом Запорізької області.

В судовому засіданні допитано свідків заявлених представником відповідача.

ОСОБА_10 допитана в якості свідка в судовому засіданні пояснила, що є дружиною відповідача ОСОБА_2 . З позивачем проживали по сусідству. ОСОБА_1 дядько відповідача ОСОБА_2 . Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі. Вказану земельну ділянку обробляє її чоловік. На прохання чоловіка, ОСОБА_2 , вона зі своєї банківської картки здійснювала грошові перекази ОСОБА_11 за договором оренди землі за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік та 2021 рік. Переказ орендної плати здійснювався на банківську картку, за згодою ОСОБА_1 , який проживав у м. Запоріжжі та не часто приїздив в село. Були випадки, що за згодою ОСОБА_1 , орендна плата перераховувалась на картку його дружини, ОСОБА_5 , оскільки деякий час ОСОБА_1 не мав банківської картки. При перерахуванні ОСОБА_1 орендної плати, цільове призначення не зазначала. В 2021 році вже почала вказувати цільове призначення при переказі грошових коштів.

В 2020 році орендна плата сплачена в розмірі 15 000,00 грн., в 2021 році орендна плата сплачена в розмірі 11 000,00 грн. За земельну ділянку сплачувались податки. Вона допомагала чоловіку, ОСОБА_2 , сплачувати податки, перераховувати орендну плату тощо. В неї будь-яких договірних відносин з ОСОБА_1 не має. Вона добре знає позивача, з ОСОБА_2 вона зустрічалась з 2010 року, а останні 6 років вони разом проживають. ОСОБА_1 приходив до матері, ОСОБА_2 , вони розмовляли, між ними родинні відносини.

ОСОБА_5 допитана в якості свідка в судовому засіданні пояснила, що вона колишня дружина позивача. Між ними розірвано шлюб 24 вересня 2020 року Токмацьким районним судом Запорізької області. Вони з позивачем проживали в м. Запоріжжі. Їй добре відомо, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини з приводу договору оренди землі від 21 липня 2016 року. Вказану земельну ділянку обробляє ОСОБА_2 . На виконання умов договору до 2019 року грошові кошти за оренду землі, за згодою позивача, перераховувались на її банківську карту, оскільки позивач не мав власної банківської картки. В їх сім`ї в неї першої з`явилася банківська картка. Про кожен грошовий переказ орендної плати позивачу було відомо, оскільки вони разом їх знімали та розподіляли на які цілі витрачати, тобто спільно розпоряджались даними грошовими коштами, так як це був бюджет сім`ї. Більша частина грошових коштів йшла на утримання спільної дитини ОСОБА_12 . Між позивачем та відповідачем була усна домовленість, щоб орендна плата за договором оренди землі перераховувалась двічі на рік: в серпні, щоб мали змогу зібрати дитину в школу, а потім в інститут, та в жовтні, на банківську картку, оскільки вони проживали в м. Запоріжжі та не часто приїздили в село. Відповідач умови договору виконував без порушень, позивач будь-якої незгоди з приводу виконання договору оренди землі не виказував, з усіма умовами був згоден. Орендна плата сплачувалася в розмірі не меншому, ніж сплачували інші орендарі в селі. Будь-яких претензій до ОСОБА_2 не було.

В 2019 році орендна плата була сплачена в розмірі 15 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку, про що позивачу було достеменно відомо, в 2020 році орендна плата перераховувалась на банківську картку позивача, ОСОБА_1 .

Вона договірних відносин з ОСОБА_2 , ОСОБА_13 не має.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених в заявах по суті та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, також в судовому засіданні зазначила, що позивач просить розірвати договір оренди землі, оскільки відповідач належним чином не виконує умови договору та наявна заборгованість з орендної плати, проте не заявляє вимоги щодо стягнення орендної плати та не визначає її розмір.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 6,20 га, кадастровий номер 2325283600:13:001:0012, яка знаходиться на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 010400, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 303 від 06 грудня 2002 року (а.п. 10).

21 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований державним реєстратором Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Губій В.Д. 27 лютого 2017 року. Право оренди земельної ділянки, строкове платне користування володіння та користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії 1о років з урахування ротації культур, з правом пролонгації. Орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ОСОБА_2 . Земельна ділянка загальною площею 6,1996 га. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, за загальну площу земельної ділянки, і становить 3 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.п. 11-13, 57-58).

Відповідно до п. 1 договору оренди земельної ділянки від 21 липня 2016 року (далі - договір) предметом договору є те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області кадастровий номер земельної ділянки 2325283600:13:001:0012.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,20 га, у тому числі 6,20 га ріллі, 2325283600:13:001:0012.

Відповідно до п. 18 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у три денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 211548,93 грн., згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п. 7 договору, його укладено на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур згідно з проектом роздержавлення. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, за загальну площу земельної ділянки, і становить 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 6346,47 грн.

Відповідно до п. 9 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного поточного року.

Відповідно до п. 26 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 27 договору орендодавець зобов`язаний: передати орендареві по акту прийому-передачі в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору та придатному для використання її за цільовим призначенням; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою тощо.

Відповідно до п. 29 договору орендар земельної ділянки зобов`язаний: використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку; виконувати інші обов`язки відповідно до умов договору оренди і чинного законодавства, тощо.

Пунктом 31 договору передбачено, що згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає обов`язковому страхуванню на весь період дії цього договору.

Пунктом 31 договору передбачено, що зміна мов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 34 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом

Відповідно до п. 38 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до п. 34 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Аналізуючи умови зазначеного договору оренди земельної ділянки слідує, що сторони домовились про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, за загальну площу земельної ділянки, і становить 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 6346,47 грн. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного поточного року.

Позивач в позовній заяві посилається на пункт 31 договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 року, проте вказаного договору до позову не подавалось.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV ( в ред. на час укладення договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); - строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України Про оренду землі за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини 4 статті 124 ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III ( в ред. на час укладення договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом статті 22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За змістом статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря: - використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; - дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; - дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; - своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний: - передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; - при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; - не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; - відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; - попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

За змістом статті 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право: - самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; - за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; - отримувати продукцію і доходи; - здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний: - приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; - виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; - дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; - у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

13 січня 2021 року ОСОБА_1 звертався до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з листом-претензією щодо розірвання укладеного договору оренди землі від 21 липня 2016 року у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди землі, а саме не своєчасного та не в повному обсязі сплати орендної плати за 2019-2020 роки, а тому має намір достроково розірвати зазначений договір (а.п. 14).

На вказану претензію відповідач надав відповідь від 16.01.2021 року, в якій зазначив, що претензія розглянута, розрахунок по орендній платі за користування земельною ділянкою у 2019-2020 рр. проведено в повному обсязі. Підстав для розірвання договору оренди землі від 21.07.2016 року за взаємною згодою сторін не має (а.п. 15).

Позивач та його представник вказують, що на даний час відповідачем, всупереч умов договору оренди землі від 21 липня 2016 року несвоєчасно та не у повному обсязі сплачено орендну плату за 2019-2020 роки включно, у зв`язку з чим, вважають, що є всі підстави для розірвання договору оренди, у зв`язку з невиконанням та неналежним виконанням умов вищевказаного договору. Вказані доводи позивача та його представника суд відхиляє, оскільки при розгляді справи вони не знайшли підтвердження.

Відповідач особисто перерахував на ім`я дружини позивача, ОСОБА_5 , на банківську картку 7944,08 грн. в рахунок орендної плати за 2019 рік, що підтверджується випискою від 13 серпня 2019 року (а.п. 35).

16 жовтня 2019 року ОСОБА_4 перерахувала на ім`я дружини позивача, ОСОБА_5 , на банківську картку 7000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією від 16.10.2019 року (а.п. 35 зворотна сторінка).

Дані письмові докази, досліджені в судовому засіданні, узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , які пояснили між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі. Вказану земельну ділянку обробляє ОСОБА_2 . Розмір орендної плати визначений в договорі. Між позивачем та відповідачем була усна домовленість, щоб орендна плата за договором оренди землі перераховувалась двічі на рік: в серпні, та в жовтні, на банківську картку, оскільки вони проживали в м. Запоріжжі та не часто приїздили в село. В 2019 році орендна плата була сплачена, шляхом перерахування грошових коштів на ім`я дружини позивача, ОСОБА_5 , на банківську картку, оскільки на той час ОСОБА_1 не мав власної банківської картки. При перерахуванні ОСОБА_1 орендної плати, цільове призначення не зазначалося.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що на виконання умов договору до 2019 року грошові кошти за оренду землі, за згодою позивача, перераховувались на її банківську карту, оскільки позивач не мав власної банківської картки. В їх сім`ї в неї першої з`явилася банківська картка. Про кожен грошовий переказ орендної плати позивачу було відомо, оскільки вони разом їх знімали та розподіляли на які цілі витрачати, тобто спільно розпоряджались даними грошовими коштами, так як це був бюджет сім`ї. Більша частина грошових коштів йшла на утримання спільної дитини ОСОБА_12 . Між позивачем та відповідачем була усна домовленість, щоб орендна плата за договором оренди землі перераховувалась двічі на рік: в серпні, щоб мали змогу зібрати дитину в школу, а потім в інститут, та в жовтні, на банківську картку, оскільки вони проживали в м. Запоріжжі та не часто приїздили в село.

Позивач, допитаний як свідок, дані обставини не заперечував, пояснив, що коли він проживав з дружиною ОСОБА_5 , за його згодою вона отримувала грошові кошти за оренду землі, тобто орендну плату. Грошові кошти витрачали і на дитину, яку необхідно було збирати в школу, а в подальшому в інститут. Між ним та ОСОБА_2 існують договірні відносини з приводу договору оренди землі від 21 липня 2016 року, інших договірних відносин не має. ОСОБА_4 перед ним будь-яких договірних зобов`язань не має.

14 серпня 2020 року ОСОБА_4 на ім`я позивача ОСОБА_1 перерахувала грошові кошти, в рахунок орендної плати за 2020 рік, в сумі 7000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № Р24А529357291С04947 від 14.08.2020 року (а.п. 36).

13 вересня 2020 року ОСОБА_4 на ім`я позивача ОСОБА_1 перерахувала грошові кошти, в рахунок орендної плати за 2020 рік, в сумі 8000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №Р24А591179946С11555 від 13.09.2020 року (а.п. 36 зворотна сторінка).

Дані письмові докази, досліджені в судовому засіданні, узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 . ОСОБА_13 пояснила, що вона на прохання чоловіка, ОСОБА_2 , зі своєї банківської картки здійснювала грошові перекази ОСОБА_11 за договором оренди землі за 2020 рік. Переказ орендної плати здійснювався на банківську картку, за згодою ОСОБА_1 , який проживав у м. Запоріжжі та не часто приїздив в село. В 2020 році орендна плата сплачена в розмірі 15 000,00 грн.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що в 2020 році орендна плата перераховувалась на банківську картку позивача, ОСОБА_1 .

Позивач, допитаний як свідок, дані обставини не заперечував, пояснив, що в 2020 році отримував смс-повідомлення на мобільний телефон про перерахування 7 000,00 грн. та 8 000,00 грн. Грошові кошти були перераховані на банківську картку. Він припускав, що можливо це була орендна плата. Безпосередньо з ОСОБА_4 жодних договірних відносин не має. Також пояснив, що в 2021 році він на банківську картку від ОСОБА_4 отримав переказ грошових коштів в розмірі 11 000,00 грн., вказані кошти зняв та розпорядився на власний розсуд. Він особисто ніколи земельною ділянкою не користувався, вона весь час перебувала в оренді, податки ним не сплачувались.

Відповідач надав до суду докази в підтвердження того, що ним сплачувалися: земельний податок за ОСОБА_11 , військовий податок, податок на доходи ОСОБА_11 , тобто за користування даною земельною ділянкою відповідачем сплачувались необхідні збори та податки, що підтверджується відповідним квитанціями від 15.10.2019 року №П541/8291602/1 від 24.07.2019 року П541/8004174/1, від 24.07.2019 року №П541/8004159/1, від 08.09.2020 року №П541/9327035/1, №П541/9327036/1, від 30.10.2020 року №П541/95363489/1 (а.п. 37-38).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2325283600:13:001:0012 площею 6,1996 га становить 156 568,67 грн. станом на 2021 рік (а.п. 16).

Представник позивача в позові зазначив, що орендна плата в розмірі 3 % від вартості земельної ділянки кадастровий номер 2325283600:13:001:0012 складає - 4697,60 грн.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , слідує, що відповідачем належним чином виконувались умови договору оренди землі та сплачувалась орендна плата в розмірі та строки встановлені договором без будь-яких порушень. Орендна плата сплачувалась навіть в більшому розмірі ніж встановлено в договорі.

В 2019 році в рахунок орендної плати були перераховано 2 платежі: 7944,08 грн. (перерахував ОСОБА_2 квитанція від 13.08.2019 року) та 7000,00 грн. (перерахувала ОСОБА_4 квитанція від 16.10.2019 року), тобто загальна сума 14 944,08 грн.

В рахунок орендної плати за 2020 рік, на прохання відповідача, 14.08.2020 року ОСОБА_4 перерахувала на ім`я позивача 7000,00 грн. та 13.09.2020 року - 8000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями № Р24А529357291С04947 від 14.08.2020 року та №Р24А591179946С11555 від 13.09.2020 року, тобто загальна сума 15 000,00 грн.

В 2021 році позивач на банківську картку від ОСОБА_4 отримав переказ грошових коштів в розмірі 11 000,00 грн., що ним не заперечується.

Доводи позивача, що він особисто від ОСОБА_2 не отримував орендну плату суд відхиляє, оскільки ні позивачем ні його представником не надано доказів того, що він бажав особисто, шляхом приїзду в село, під власний розпис отримувати орендну плату. Суд звертає увагу на пояснення позивача, який зазначив, що проживає в м. Запоріжжя і в село дуже рідко приїздить.

Ні позивачем ні його представником не надано доказів того, що перераховані позивачу на банківську картку грошові кошти від ОСОБА_4 мають інше цільове призначення ніж орендна плата, або перераховані на виконання інших договірних відносин.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В даному випадку позивач уклав договір оренди земельної ділянки 21 липня 2016 року, отримував орендну плату, шляхом переказу на банківську картку, отримані кошти витрачені в інтересах сім`ї позивача, а згодом пред`являє позов про розірвання договору оренди землі, оскільки він особисто від відповідача не отримував орендну плату, що суперечить його попередній поведінці і є недобросовісним.

Тобто, на час звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди, заборгованість не існувала, а мала місце переплата, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Відтак, істотне порушення умов договору, на яке послався позивач та його представник як на підставу позову, на думку суду, відсутнє, що й зумовлює відсутність обставин, необхідних для його розірвання.

Отже, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує правову позицію висловлену в постанові ВП ВС від 27 листопада 2018 року у справі N 912/1385/17; постанові ВП ВС від 16.05.2018 у справі N 910/5394/15-г; постанові ВП ВС від 27.11.2018 у справі N 912/1385/17.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку поданимсторонами доказам, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку про те, що надані представником відповідача докази є належними та допустимими доказами щодо оплати орендної плати, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Майсак Віти Олександрівни до ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн. (а.п. 6).

В підготовчому судовому засіданні надав докази надання правничої допомоги та копію фіскального чеку про сплату витрат на правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір поверненню не підлягає відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Витрати на правничу допомогу покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Представником відповідача в підготовчому судовому засіданні надано попередній розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги та судових витрат, вартість послуг складає в розмірі 2 250,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника адвоката Майсак Віти Олександрівни до ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Майсак Віта Олександрівна, діє на підставі ордеру серії АР №1033240 від 12 січня 2021 року та договору про надання правничої допомоги (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 461 від 02 лютого 2004 року), місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: адвокат Караван Ольга Дмитрівна, діє на підставі ордеру серії АР №1030624 від 22 вересня 2021 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 954 від 17 квітня 2012 року), місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Дата складання повного судового рішення 07 лютого 2022 року.

Суддя: