Ухвала

від 08.02.2022 по справі 161/1932/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1932/22

Провадження № 2/161/1808/22

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 лютого 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого-судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Татарин Вікторії Миколаївни про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

07 лютого 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Татарин Вікторія Миколаївна звернулась в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 .

Вказує, що предметом заявленого позивачем позову є визнання права власності на квартиру, яка придбана в період перебування ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , право власності на яку зареєстровано за відповідачем. Враховуючи, що шлюб між сторонами було укладено в Польщі, а також недосконалу систему відстеження нотаріусами укладення таких шлюбів, позицію відповідача про відмову добровільно перереєструвати квартиру на позивача відповідно до умов шлюбного контракту, вважає, що існує велика ймовірність того, що відповідач може відчужити зазначене нерухоме майно в користь інших осіб, в зв`язку з чим невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести в майбутньому до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача.

За положеннями статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України ).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 10 статті 150 ЦПК України ).

У своїй позовній заяві ОСОБА_4 посилається на те, що спірна квартира, право власності на яку зареєстровано за відповідачем, придбана в період перебування в шлюбі, та відповідно до умов шлюбного контракту від 25.04.2019 року переходить у власність позивача після припинення шлюбу. В добровільному порядку відповідач відмовляється перереєструвати квартиру на позивача відповідно до умов шлюбного контракту , в зв`язку з чим позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати за ним право власності на дане нерухоме майно.

При цьому позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки шлюб між сторонами було укладено в Польщі, а система відстеження нотаріусами укладення таких шлюбів є недосконалою, відтак відповідач може відчужити спірну квартиру без його згоди.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення, у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише уразі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

В пункті 4 своєї Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі № 381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтовані доводи, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Позивачем в заяві про забезпечення позову наведено обґрунтовані підстави вважати, що у разі відчуження майна, що є предметом спору, та яке належить відповідно до долучених до позовної заяви доказів відповідачу ОСОБА_2 , існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у заявленому розмірі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення поданої представником позивача заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Татарин Вікторії Миколаївни про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Ухвалу до негайного виконання направити до державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів).

Про результати виконання ухвали державній виконавчій службі міста Луцька Західного міжрегіонального управління юстиції ( м.Львів) повідомити суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначениий строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Дата складення повного тексту ухвали 08 лютого 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк