Рішення від 01.12.2022 по справі 161/1932/22

Справа № 161/1932/22

Провадження № 2-др/161/77/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задоволено повністю.

11 листопада 2022 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Нівчика А.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 понесених судових витрат, зокрема витрат за надання правничої допомоги в сумі 23000 гривень, сплаченого судового збору в сумі 7647,5 гривень, витрат на проведення оцінки майна в сумі 700 гривень та оплачених послуг перекладу документів з польської мови в сумі 2745 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3,4 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Сторони в судове засідання не викликались.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Частиною третьоюстатті 133ЦПК Українивизначено,що довитрат,пов`язанихз розглядомсправи, належатьвитрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно доч.6,7ст.139ЦПК Українирозмір витратна підготовкуекспертного висновкуна замовленнясторони,проведення експертизи,залучення спеціаліста,оплати робітперекладача встановлюєтьсясудом напідставі договорів,рахунків таінших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено витрати на проведення оцінки майна в сумі 700 гривень, що підтверджується рахунком №30 від 27 січня 2022 року, виданого ФОП ОСОБА_4 та на послуги з перекладу з польської мови в сумі 2745 гривень відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 12.10.2021 ФОП ОСОБА_5 .

Таким чином,суд вважаєза необхідне стягнутиз відповідачав користьпозивача понесеніта належнимчином підтверджені витрати на проведення оцінки майна в сумі 700 гривень та оплачених послуг перекладу документів з польської мови в сумі 2745 гривень.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги від 11.10.2021, що укладений між адвокатом Татарин В.М. та ОСОБА_6 , договір про надання правової допомоги від 11.10.2021, що укладений між адвокатом Нівчиком А.М. та Клос Артуром, акт до договору про надання правової допомоги адвокатом Татарин В.М. від 11.10.2021, складений 08.11.2022, акт до договору про надання правової допомоги адвокатом Нівчиком А.М. від 11.10.2021, складений 08.11.2022, квитанція від 08 листопада 2022 року на суму 10000 гривень про оплату за надання професійної правничої допомоги адвокатом Татарин В.М. по договору від 11.10.2021 та квитанція від 08 листопада 2022 року на суму 10000 гривень про оплату за надання професійної правничої допомоги адвокатом Нівчиком А.М. по договору від 11.10.2021.

Крім того, суд зауважує, що у пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723 св 20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582 св 20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783 св 21), від 13 червня 2022 року у справі №456/7206/18 (провадження 61-5547 св 21).

Застосовуючи вищенаведені правові позиції Верховного Суду суд ще раз підкреслює, що клопотань про зменшення судових витрат, в порядку ч.5ст.137 ЦПК України, позивач суду не надав.

Підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Таким чином, з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає характеру спору, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, у сумі 23 000 грн.

Крім того,з матеріалівсправи вбачається,що призверненні зпозовом досуду позивачембуло сплачено судовийзбір всумі 7647,5гривень,з яких7151,3гривень заподання позовноїзаяви,496,2гривень за поданнязаяви прозабезпечення позову.Рішенням судувід 07листопада 2022року ухваленостягнути зОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 понесенні судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7151, 30 гривень. А тому, з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 496,2 гривень, сплачених при зверненні з заявою про забезпечення позову.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-

У Х ВА Л И В :

Доповнити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496 гривень 20 копійок, витрати напроведення оцінкимайна всумі 700гривень та оплаченихпослуг перекладу документівз польськоїмови всумі 2745гривень,та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23000 гривень, а всього 26941 ( двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок одна) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту рішення 01 грудня 2022 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк