Постанова

від 07.02.2022 по справі 152/437/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/437/21

Провадження № 22-ц/801/48/2022

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаровський І. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 рокуСправа № 152/437/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.

суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М.

розглянувши у місті Вінниці в порядку письмового провадженняцивільну справу № 152/437/21за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Агро Юпітер , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою представника відповідача ФГ АГРО ЮПІТЕР - адвоката Пунько Ірини Валеріївни на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року,

встановив:

В квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом до ФГ Агро Юпітер , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації.

08 жовтня 2021року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залокоцької В.Д. про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ФГ Агро Юпітер , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації.

Від представника відповідача ФГ Агро Юпітер - адвоката Пунько І.В. до суду поступила заява про розгляд клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залокоцької В.Д. про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ФГ Агро Юпітер , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації у її відсутності, не заперечує щодо залишення позову без розгляду та просить вирішити питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ Агро Юпітер судових витрат на правничу допомогу у розмірі 18000 гривень.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залокоцької В.Д. про залишення позову без розгляду задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька В.Д. до Фермерського господарства Агро Юпітер , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації - залишено без розгляду.

У задоволенні клопотання представника відповідача ФГ Агро Юпітер - адвоката Пунько І.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

В апеляційній скарзі представника відповідача ФГ АГРО ЮПІТЕР - адвоката Пунько Ірини Валеріївни посилаючись незаконність та необґрунтованість судового рішення, в частині відмови у задоволенні клопотання про стягнення з позивача понесених судових витрат, просить в цій частині скасувати ухвалу суду першої інстанції від 11 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення судових витрат у повному обсязі.

Вважає, що необґрунтованими діями позивача, які призвели до понесення відповідачем судових витрат є подання позивачем завідомо безпідставного позову до відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Вважає, що при розгляді заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд детально з`ясував зазначені питання, вони знайшли своє відображення в оскаржуваній ухвалі, суд надав цим питанням належну оцінку.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що відповідач ФГ Агро Юпітер не надав суду розрахунку суми судових витрат, які поніс у зв`язку з розглядом справи у суді, а саме перелік виконаних робіт, вартість отриманих послуг, розрахунок суми витрат за правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та підтвердження витрат, не зазначено кількість часу, витраченого на надання кожної послуги, та окрема їх вартість як це передбачено ч. 1 ст. 134 ЦПК України. Також не зазначено та не повідомлено суду про наявність поважних причин, які заважають подати докази.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, з огляду на таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету ( частина 3 статті 257 ЦПК України) .

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Колегією суддів встановлено, що адвокатом Пунько І.В., в порушення вимог 5 ст. 142 ЦПК України, не надано доказів у підтвердження необґрунтованості дій позивача, не зазначено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Крім того, положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження витрат понесених на правничу допомогу до клопотання долучено договір №24/21 від 24.05.2021 про надання правової допомоги та додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги № 24/21 від 24.05.2021, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) (а.с. 150 - 155). У матеріалах справи також наявний ордер серії ВН № 174031 на представництво інтересів ФГ Агро Юпітер в Шаргородському районному суді та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000241 (а.с.64 - 65а).

Проте, відповідач ФГ Агро Юпітер не надав суду розрахунку суми судових витрат, які поніс у зв`язку з розглядом справи у суді, а саме перелік виконаних робіт, вартість отриманих послуг, розрахунок суми витрат за правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та підтвердження витрат, не зазначено кількість часу, витраченого на надання кожної послуги, та окрема їх вартість як це передбачено ч. 1 ст. 134 ЦПК України. Також не зазначено та не повідомлено суду про наявність поважних причин, які заважають подати докази.

Інформація, яка міститься в додатковій угоді №1 до договору про надання правової допомоги № 24/21 від 24.05.2021, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) не може вважатись таким розрахунком, надання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на правничу допомогу.

Такий висновок міститься і у Постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 18000 грн.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 18000,00 грн, пов`язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивачів у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

Звернення до суду з позовом не є необґрунтованими діями та не свідчить про зловживання своїми правами.

Залишення позову без розгляду за заявою позивача не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачами правил суб`єктної юрисдикції, а відтак відсутні підстави для покладення на позивачів витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , п.1 ч.1 ст. 374 , ст. ст. 375 , 381 , 382-384 , 389 , 390 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача ФГ АГРО ЮПІТЕР - адвоката Пунько Ірини Валеріївни - залишити без задоволення.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: В.В. Сопрун

І.М. Стадник