Ухвала

від 08.02.2022 по справі 359/4954/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4954/21

Провадження №2/359/476/2022

УХВАЛА

08 лютого 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Бориспільська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції Київської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості у праві на спадкування за законом та визнання права власності,

встановив:

У провадженні суду перебуває вказана справа.

08.02.2022 на адресу суду через систему Електронний суд надійшла заява від ОСОБА_2 про відвід судді. Вищевказана заява про відвід судді по справі № 359/4954/21 обґрунтована тим, що суддею Семенютою О.Ю. по клопотанню №13 не ухвалено письмово рішення (ухвала) щодо дослідження окремо обставини, а саме 3-го доказування щодо набуття машини моїм покійним батьком (самостійно чи разом з позивачкою) Викладене викликає у відповідача сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України при розгляді справи саме на засадах довіри до суду (а.с.26-29 т.4).

Відповідач підтримав свою заяву з підстав в ній наведених.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви у зв`язку з її необґрунтованістю.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, то питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

10.01.2022 на адресу суду надійшло клопотання 13 від ОСОБА_2 (а.с.223-227 т.3). Сам текст клопотання містить пояснення відповідача по справі і в його прохальній частині, відповідач зазначає: Прошу суд дослідити всі обставини щодо авто КІА РІО , як позивачка ОСОБА_3 разом з представником зловживання процесуальними правами шляхом постійного введення суд в оману (кредитними договорами та незрозумілою природою коштів) та постановити Ухвалу про це . До клопотання були надані ряд доказів.

Вказане клопотання було предметом розгляду суду під час судового засідання 12 січня 2022 року. Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.10-22 т.4), суддею Семенютою О.Ю. були вислухані додаткові пояснення ОСОБА_2 , та з їх урахуванням було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання про приєднання доказів, долучених до клопотання та їх дослідження на відповідній стадії процесу.

Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Отже, цивільним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь у розгляді цивільної справи і підлягає відводу.

Подане відповідачем клопотання №13 було розглянуто судом у відповідності до вимог чинного законодавства і результат його розгляду відображено в протоколі судового засідання у формі ухвали, постановленій без виходу суду у нарадчу кімнату.

Згідно з ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

В той же час, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.209 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.228 ЦПК України суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Тому виключно у судовому засіданні на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд перейде до дослідження тих обставин, на які звертає увагу суду відповідач у клопотанні №13, про що було зазначено відповідачу судом у судовому засіданні 12 січня 2022 року за результатом розгляду його клопотання №13.

Виходячи із вищевикладених правових норм у системному їх зв`язку та встановлених обставин у справі, суд вважає заяву відповідача про відвід судді необґрунтованою, а обставини, наведені у заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні вимог частини 4 статті 36 ЦПК України.

Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що незгоду з процесуальними рішеннями суду учасники справи можуть проявляти шляхом подання апеляційної скарги або включення заперечень проти таких дій до апеляційної скарги на рішення суду у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що незгода відповідача з ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, не є у розумінні вказаних вище приписів ЦПК України, підставою для відводу.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суб`єктивна складова даного поняття розкривається у справі "Хаушильд проти Данії", де зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. За наявності сумніву в упередженості судді для його відводу, вони підлягають перевірці об`єктивним критерієм, який, в першу чергу, передбачає особисту заінтересованість судді у вирішенні конкретної справи певним чином, висловлення ним уподобань стосовно однієї із сторін у справі, або вчинення дій, які свідчать про особисту прихильність до учасника справи. Враховуючи думку всіх сторін, при розгляді такого питання, ЄСПЛ зазначає, що вирішальними все ж таки є результати об`єктивної перевірки суду.

Перевірка за критерієм об`єктивності включає наведення фактів, які дають підстави ґрунтовного сумніву щодо відсутності безсторонності суддів, вчинення ними юридично значимих дій у справі, які відверто свідчать про заангажованість суду.

У світлі прецедентної практики ЄСПЛ, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створені гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав вважати, що він, незалежно від особистої поведінки, є безстороннім.

Щодо тлумачення об`єктивної складової категорії "безсторонній суд", Суд (мається на увазі ЄСПЛ) прийняв низку рішень, в яких визнав порушення Конвенції лише у тій ситуації, коли були підстави для побоювання, що члени суду перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній, тощо, залежності від сторони у справі (відповідача).

Отже, у будь-якому випадку питання про наявність обґрунтованих причин вважати, що вимог безсторонності судом не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (див. Клейн та інші (Kleyn and Others), § 194).

У зв`язку з викладеним, суд вважає необґрунтованою заяву про відвід судді Семенюти О.Ю., тому у задоволенні заяви про його відвід відмовляє.

Керуючись п.1 ч.1,ч.2 ст.258, ч.4, ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Семенюти Олени Юріївни по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Бориспільська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції Київської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості у праві на спадкування за законом та визнання права власності відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду О.Ю. Семенюта