Рішення

від 15.07.2021 по справі 359/7553/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/45/2021

Справа № 359/7553/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Дранник Н.П.,

за участі позивача за зустрічним

позовом - ОСОБА_1 ,

представника позивача

за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення коштів, -

встановив:

27.09.2017 ОСОБА_4 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , з проханням : поділити належне на праві спільної сумісної власності майно подружжя, визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя право власності на однокімнатної квартиру загальною площею 59, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя право власності на частину банківського вкладу в розмірі 66085,00 грн. розміщений в ПАТ КБ ГЛОБУС , договір № 135042 від 04.02.2016; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на нежитлове приміщення - машино місце гараж, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у приватної власності відповідача; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на земельну ділянку для колективного гаражного будівництва загальною площею 0,0058 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, знаходиться у приватної власності відповідача; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на банківський вклад в розмірі 203000, 00 грн., розміщений в ПАТ КБ ГЛОБУС , договір № 139108 від 15.07.2016 вкладник відповідач;визнати за ОСОБА_1 порядку поділу майна подружжя право власності на частину банківського вкладу в розмірі 33915, 00 гривень розміщений в ПАТ КБ ГЛОБУС , договір № 135042 від 04.02.2016 (а.с. 2-4, том № 1).

Ухвалою від 20.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду ( а.с. 151, том № 1).

16.01.2019 закрито підготовче судове засідання ( а.с. 193, том № 1).

17.07.2020 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позов ОСОБА_3 з прохання відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 3-4, том № 2).

05.10.2020 ( на електрону пошту суду) та 12.10.2020 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява відповідача ОСОБА_1 , з проханням : стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 507 774 гривень 73 копійок та понесені судові витрати (а. с. 20-22, 26-28, том № 2).

Свої вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ним за власний кошт було проведено ремонт спільної квартири для приведення квартири до стану, придатного для проживання сім`ї з дітьми, що підтверджується договорами про надання послуг ремонту, оздоблення, виготовлення меблів, тощо: від 04.02.2013 на 13500 грн., від 20.03.2013р. на 6300 грн., від 21.03.2013р. на 65000 грн., від 05.06.2013р. на 42500 грн., від05.09.2013 р. на 19700 грн., від 05.10.2013 р. на 14500 грн., від 10.04.2014р. на 16000 грн., від 20.04.2014р. на 15000 грн., від 20.04.2014р. на 21700 грн., від 10.05.2014р. на 17000 грн., від 07.09.2014р. на 11440 грн., від 20.02.2015р. на 32000 грн., від 15.03.2015р. на 22000 грн., від 17.04.2015р. на 13700 грн., від 17.05.2015р. на 37000 грн., від 20.07.2015р. на 32000 грн., від 27.07.2015р. на 25000 грн., від 15.08.2015р. на 11000 грн., від 05.11.2015р. на 7400 грн., замовлення меблів в 2013-14 рр. на загальну суму 67100 грн., квитанцією та договором купівлі-продажу від 10.04.2015р. підвального приміщення за 15200 грн. - загалом на суму 505040 гривень.

Згідно з даними Міністерства фінансів України індекс інфляції за 2015 рік -143,3, за 2016 рік - 112,4, за 2017 рік -113,7, за 2018 рік -109,8. З урахуванням індексу інфляції ціна поліпшень спільної квартири, сплачена ним, складає 1015549 гривень 47 копійок, 1/2 частка складає 507774 гривні 73 копійки.

Ухвалою від 25.01.2021 в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про визначення ціни позову та встановлення позивачу ОСОБА_3 строку для подання судового збору відмовлено ( а.с. 94-96, том № 2).

Крім того ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 25.01.2021 повернуто до стадії підготовчого судового засідання ( а.с. 92-93, том № 2).

Ухвалою від 02.03.2021 закрито підготовче судове засідання (а.с. 104-105, том № 2).

05.05.2021 ухвалою суду первісний позов ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишено без розгляду (а.с. 120-121, том № 2).

У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та його представник підтримали зустрічну позову заяву та просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на зустрічну позовну заяву не надіслала.

Заслухавши пояснення позивача за зустрічним позовом його представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.08.2009, який рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2017 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 виданим 08.08.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області та копією рішення суду (а.с. 112, 127 том № 1).

Від даного шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 124-125, том № 1).

В період шлюбу сторонами було набуто нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві приватної спільної часткової власності по Ѕ частки, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та Витягами про державну реєстрацію прав (а.с. 132-137, том № 1).

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу вимог ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

В силу вимог ч.1 ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Разом із цим відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до змісту ч. ч. 1, 2, 3 ст. 61 Сімейного кодексу України об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

За змістом ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Позивачем за зустрічним позовом визнано, що шлюбний договір, а також будь-які інші письмові договори щодо майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності, ними не укладалися.

При цьому позивач за зустрічним позовом стверджує, що внаслідок капітального ремонту нерухомого майна та оздоблення меблями, які було проведено за його особисті кошти, значно збільшилася його вартість.

За змістом ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Згідно ч. 7 ст. 57 СК України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

За змістом ч 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

В обґрунтування зустрічного позову позивачем зазначено, що ним за особисті кошти було проведено капітальний ремонт квартири, яка належить їм на праві спільної часткової власності, для приведення до стану придатного для проживання на загальну суму - 505040 гривень, а також зазначено, що з урахуванням індексу інфляцій ціна поліпшень спільної квартири становить - 1015 549 гривень 47 копійок, внаслідок Ѕ частка вартості таких поліпшень становить - 507774 гривень 73 копійок.

При цьому долучено договори (а. с. 30-49, том № 2) 2013, 2014, 2015 роках про надання послуг щодо проведення ремонтних робіт у квартирі, закупівлі меблів на вищезазначену суму.

Суд звертає увагу, що зазначені позивачем за зустрічним позовом витрати були здійснені під час шлюбу, а, отже в силу вищенаведених вимог сімейного законодавства усі здійснені поліпшення вважаються такими, що здійснені за рахунок спільних коштів подружжя.

Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що кошти, витрачені на капітальний ремонт квартири, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, є особистими коштами ОСОБА_1 , суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Аналогічні висновки слід зробити щодо витрат, здійснених подружжям на придбання меблів до квартири. Крім того, суд вважає, що в частині стягнення коштів, витрачених на придбання меблів, позов слід визнати як недоведеним так і необґрунтованим, оскільки квартира залишилась у спільній частковій власності та у користуванні сторін, вимоги щодо поділу квартири, а також поділу іншого майна подружжя, в тому числі меблів, позивач за зустрічним позовом не заявляє, а отже підстави для стягнення їх вартості на користь ОСОБА_1 з іншого співвласника ОСОБА_3 відсутні.

З урахуванням викладеного в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову відповідно до статті 141 ЦПК України понесені позивачем за зустрічним позовом витрати відшкодуванню не підлягають .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258,259,263-265,266,273, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення коштів - відмовити повністю

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлений 23.07.2021.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів