Рішення

від 08.11.2021 по справі 361/5199/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5199/18

провадження № 2/361/64/21

08.11.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" (далі - ТОВ "Вірекс Енерджі" або Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь збитки у вигляді упущеної вигоди та фактично понесених витрат у загальному розмірі 1081093 грн. 01 коп.

В обґрунтування позову зазначало, що 11 квітня 2017 року між Товариством та ОСОБА_2 , який діяв на підставі нотаріальної довіреності від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , був укладений договір оренди транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ "Вірекс Енерджі" належний йому автомобіль-тягач марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 , строком на 3 роки. Товариство належним чином виконувало всі умови цього договору, своєчасно щомісячно сплачувало відповідачу орендну плату, жодних претензій до ТОВ "Вірекс Енерджі" від ОСОБА_1 не надходило.

07 серпня 2017 року між ТОВ "Вірекс Енерджі" та ТОВ "Поставки та логістика" (Республіка Білорусь, м. Мінськ) було укладено Договір № 07/08/2017В купівлі-продажу скрапленого газу на загальну суму 5890000 російських рублів. Для здійснення поставок скрапленого газу Товариство використовувало виключно орендований у ОСОБА_1 автомобіль марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 .

27 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві із заявою щодо незаконного заволодіння вказаним автомобілем, що стало підставою для відкриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017100080011425, та оголошення даного автомобіля в розшук.

13 червня 2018 року у Пункті пропуску "Нові Яриловичі" через державний кордон України було затримано автомобіль марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 , що виконував рейс та використовувався Товариством для здійснення підприємницької діяльності.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2018 року на вказаний автомобіль накладено арешт із забороною розпорядження.

Таким чином, ТОВ "Вірекс Енерджі" фактично позбавлено можливості використовувати зазначений автомобіль для здійснення підприємницької діяльності та завдано збитків у вигляді упущеної вигоди, яка полягає у непостачанні 11 партій скрапленого газу (19 тонн за одну партію) на виконання умов Договору № 07/08/2017В із ТОВ "Поставки та логістика" на загальну суму 1064797 грн. 58 коп. та фактичних витрат на пальне, оформлення дозвільної документації та винагороди водія, які складають 16295 грн. 43 коп., всього на загальну суму 1081093 грн 01 коп.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди транспортного засобу, протиправні дії ОСОБА_1 як суб`єкта цивільних правовідносин виявилися у поданні ним до правоохоронних органів заяви щодо незаконного заволодіння його автомобілем, що є предметом договору оренди, фактичні збитки завдані ТОВ "Вірекс Енерджі" виникли через неможливість використання Товариством автомобіля марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 , для здійснення господарської діяльності, зокрема, постачання 11 партій скрапленого газу за договором із ТОВ "Поставки та логістика". Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_1 та збитками, полягає у відкритті кримінального провадження та накладенні арешту на вказаний автомобіль, що фактично позбавило ТОВ "Вірекс Енерджі" можливості використовувати даний автомобіль для перетинання державного кордону України та здійснення постачання 11 партій скрапленого газу на територію України. Позивачем були вжиті всі заходи необхідні для виконання умов контракту по закупівлі скрапленого газу.

У зв`язку з наведеним вище, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати позивачу ТОВ "Вірекс Енерджі" фактично понесені ним втрати у вигляді упущеної вигоди та фактично понесені витрати всього в загальному розмірі 1081093 грн 01 коп.

Представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у суді позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному, просили суд задовольнити позов повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у суді позов не визнали, проти задоволення його вимог заперечували, з підстав викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях, вказуючи, що позов не ґрунтується на належних і допустимих доказах, які б вказували на те, що шкода є реальною, прямою, завдана діями відповідача, які виразилися в порушенні ним зобов`язання, просили суд у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

11 квітня 2017 року між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 (далі - Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" в особі директора Коваленко Надії Олександрівни (далі - Орендар) був укладений договір оренди транспортного засобу, за умовами якого відповідач передав в оренду позивачу транспортний засіб марки "DAF XF 105.460", спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , строком на три роки.

Вказаний договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаврилюк Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1116.

Згідно із п. п. 2.1, 2.2 даного договору оренди за використання транспортного засобу Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 1000 грн на місяць до 01 числа кожного наступного місяця.

Із тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , дійсного до 11 квітня 2022 року, автомобіль марки DAF XF 105.460, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 17 жовтня 2017 року для участі в міжнародному русі за ТОВ "Вірекс Енерджі", який не є власником вказаного транспортного засобу.

07 серпня 2017 року між ТОВ "Поставки і Логістика" (Республіка Білорусь, м. Мінськ) і ТОВ "Вірекс Енерджі" було укладено Контракт № 07/08/2017В щодо поставки скрапленого газу об`ємом 2500 тонн на загальну суму 58000000 російських рублів (далі - Контракт) та буде складатися із сум специфікацій на поставлений товар (п. 1.6 Контракту).

28 грудня 2017 року між ТОВ "Поставки і Логістика" і ТОВ "Вірекс Енерджі" укладено Додаткову угоду № 3 до Контракту № 07/08/2017В, якою внесено зміни до п. 10.1 Контракту в частині строку його дії, який продовжено до 31 грудня 2018 року.

12 червня 2018 року між ТОВ "Поставки і Логістика" і ТОВ "Вірекс Енерджі" було підписано Специфікацію № 5 до Контракту № 07/08/2017В, відповідно до якої ТОВ "Поставки і Логістика" продає, а ТОВ "Вірекс Енерджі" купує скраплений вуглеводневий газ марки ПБТ у кількості 190 тонн на загальну суму 5890000 російських рублів (по 31000 рублів за одиницю), пункт призначення: м. Харків, пр-т Московський, 142.

Також, 12 червня 2018 року між ТОВ "Вірекс Енерджі" і ТОВ "ЮК ГАЗ" було укладено Договір поставки скрапленого газу № 1-П та Специфікацію № 1 до цього договору, згідно із якими ТОВ "ЮК ГАЗ" зобов`язалось купити, а ТОВ "Вірекс Енерджі" поставити 209 тонн скрапленого вуглеводневого газу марки ПБТ на загальну суму 4801399,90 грн (по 22973,21 грн. за одиницю), пункт призначення: м. Харків, пр-т Московський, 142.

Із дозволу Державної служби України з Безпеки на транспорті від 13 червня 2018 року вбачається, що перевізнику ТОВ "Вірекс Енерджі" надано дозвіл на міжнародне перевезення товару автомобілем - тягачем з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач ТОВ "Вірекс Енерджі? вказувало на те, що умови зазначених вище Договору та Контракту не були ним виконані внаслідок протиправних, винних дій відповідача ОСОБА_1 , які виявилися в умисному поданні ним до правоохоронних органів заяви щодо незаконного заволодіння невідомими особами його транспортним засобом, який був предметом договору оренди, арештом цього автомобіля в межах кримінального провадження, внесеного 27 грудня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270220000192 на підставі заяви відповідача, що призвело до неможливості позивачем використовувати орендований автомобіль для перевезень скрапленого газу, купленого ним у ТОВ "Поставки і Логістика", та його поставки ТОВ "ЮК ГАЗ", що, у свою чергу, призвело до заподіяння збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, що є різновидом відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна або у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається як загальною так і універсальною в силу правил ст. 22 ЦК України, адже ч. 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, її застосування можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; вини боржника.

Крім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки.

Також необхідним є встановлення фактів, що вказують на вжиття кредитором усіх заходів, необхідних для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) у применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача збитків є причиною, а наявність самих збитків є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності та полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14 та від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20.

За змістом ч. 2 ст. 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Отже, при зверненні до суду з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається у тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Натомість боржник зі свого боку має довести відсутність своєї вини у заподіянні збитків, так як чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

Крім того, неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

За змістом ст. 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані, проте тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц).

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/3669/19 та від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18 зроблено висновки, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки в розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер). Крім того, позивач (кредитор) повинен довести факти вжиття ним певних заходів, направлених на одержання таких доходів. Якщо ж неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

27 грудня 2017 року слідчим Святошинського УП ГУ НП у м. Києві було зареєстровано кримінальне провадження за № 12017100080011425 (ч. 3 ст. 289 КК України), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що у період часу з 16.00 год. 17 грудня 2017 року по 09.00 год. 20 грудня 2017 року, невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, 57, незаконно заволоділа транспортним засобом - вантажним автомобілем марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , завдавши останньому майнового збитку на суму 486000 грн., що підтверджується копіями протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 грудня 2017 року та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 грудня 2017 року.

Із копії протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 02 серпня 2018 року у межах зазначеного кримінального провадження вбачається, що 17 грудня 2017 року він звернувся до поліції з повідомленням, що його автомобілем DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , заволоділи невідомі особи, оскільки в грудні місяці 2017 року між ним та орендарями його автомобіля згідно із договором оренди від 07 квітня 2017 року зник зв`язок, за весь період оренди він отримав лише 800 грн, при цьому йому стало відомо, що його автомобіль знищено.

22 червня 2018 року представник ТОВ "Вірекс Енерджі" звернувся до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві із заявами про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100080011425, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, про скасування розшуку автомобіля марки "DAF", д.н.з. НОМЕР_1 та про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за введення правоохоронних органів в оману.

Із повідомлення Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від 25 червня 2018 року вбачається, що вищезазначені заяви ТОВ "Вірекс Енерджі" від 22 червня 2018 року задоволені.

Постановою слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від 04 квітня 2019 року правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100080011425 від 27 грудня 2017 року, змінено на ч. 1 ст. 383 КК України.

Проте, відповідно до повідомлення та постанови слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від 04 квітня 2019 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100080011425 від 27 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення) було закрито, у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.

Матеріалами справи підтверджується, що, звернувшись 17 грудня 2017 року із заявою до правоохоронних органів щодо викрадення транспортного засобу, який перебував в оренді у позивача ТОВ "Вірекс Енерджі", відповідач ОСОБА_1 не вчинив жодного кримінального правопорушення, а отже в його діях відсутні ознаки протиправної поведінки.

Також, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують порушення відповідачем зобов`язань, які виникли у нього перед позивачем на підставі договору оренди транспортного засобу від 11 квітня 2017 року, внаслідок подання ним 17 грудня 2017 року заяви про вчинення кримінального правопорушення чи внаслідок будь-яких інших дій.

Відповідно до ухвали слідчої судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270220000192 від 14.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, на автомобіль DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , накладено арешт із забороною розпорядження ним.

Із цієї ж ухвали вбачається, що вказаний автомобіль 14 червня 2018 року був затриманий на ПП "Нові Яриловичі" та вилучений органом досудового розслідування, оскільки, відповідно до обліків Генерального секретаріату Інтерполу, з 17 грудня 2017 року він значиться викраденим. Країна викрадення - Україна, ініціатор розшуку - Святошинське УП ГУ НП у м. Києві.

Зазначена ухвала про накладення арешту позивачем не оскаржувалась в апеляційному порядку, а також останній не звертався з відповідним клопотанням до слідчого судді про скасування накладеного арешту, що вказує на відсутність у нього реальних намірів захистити свої права, які він вважав порушеними, у спосіб та у порядку, передбаченому КПК України, та відновити "положення речей?, що існувало до накладення арешту на орендований автомобіль.

Крім того, цією ухвалою не було встановлено заборону або обмеження в користуванні арештованим транспортним засобом, а його було передано представнику позивача ТОВ "Вірекс Енерджі" Сербул Роману Івановичу на підставі довіреності вих. № 1 від 16 червня 2018 року.

Разом тим, внаслідок накладеного арешту, позивач дійсно не міг користуватися орендованим автомобілем з дня його затримки на ПП "Нові Яриловичі" 14 червня 2018 року до дня передачі представнику позивача - 16 червня 2018 року, тобто менше трьох днів, тому суд вважає, жодних перешкод для користування ним з метою виконання умов вищевказаних Контракту та Договору не існувало, враховуючи строки їх дії, а саме до 31 грудня 2018 року, та умови і строки поставки скрапленого газу, визначені відповідними Специфікаціями.

У п. 3.1 Контракту № 07/08/2017В, укладеного 07 серпня 2017 року між ТОВ "Поставки і Логістика" і ТОВ "Вірекс Енерджі", визначено, що поставка товару здійснюється протягом 7 днів після отримання передоплати за товар (скраплений газ).

На виконання умов, визначених у Специфікації № 5 до Контракту № 07/08/2017В, ТОВ "Поставки і логістика" виставлено ТОВ "Вірекс Енерджі" для здійснення передоплати за товар (скраплений газ) рахунок-фактуру (Invoice) № 12/06/18-В від 12 червня 2018 року на загальний об`єм 190 тонн товару, загальною вартістю 5890000 російських рублів.

Однак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт здійснення оплати позивачем ТОВ "Вірекс Енерджі" за зазначеним рахунком-фактурою.

Вказане свідчить, що у позивача не було правових підстав для отримання товару у ТОВ "Поставки і Логістика", зазначеного у Специфікації № 5 до Контракту № 07/08/2017В від 12 червня 2018 року, а його неотримання у продавця на території Білорусії відбулося не внаслідок дій відповідача, а внаслідок бездіяльності позивача, що виразилось у нездійсненні ним передоплати за скраплений газ.

За умови виконання позивачем вимог Контракту № 07/08/2017В від 07 серпня 2017 року та Специфікації № 5 від 12 червня 2018 року в частині здійснення передоплати за скраплений газ, у останнього була б наявна реальна можливість здійснити його поставку із Республіки Білорусь до України орендованим у відповідача транспортним засобом відповідно до вимог вищевказаного Контракту та Специфікації, та у подальшому реалізувати його ТОВ "ЮК ГАЗ" відповідно до Договору поставки скрапленого газу № 1-П та Специфікації № 1 до цього Договору, укладених 12 червня 2018 року між ТОВ "Вірекс Енерджі" і ТОВ "ЮК ГАЗ".

Враховуючи наведене, суд вважає, що ТОВ "Вірекс Енерджі" виключно з причин своєї бездіяльності не здійснив протягом 60 днів з дня підписання Специфікації № 1 від 12 червня 2018 року поставку скрапленого газу ТОВ "ЮК ГАЗ", придбаного саме у ТОВ "Поставки та Логістика", як і не здійснив поставку газу придбаного в інших суб`єктів господарювання, що було цілком реальним за умови прояву власного волевиявлення для цього.

Наведене свідчить, що позивач не мав наміру реально виконувати вказані вище Контракт № 07/08/2017В від 07 серпня 2017 року і Договір поставки скрапленого газу №1-П від 12 червня 2018 року на умовах, визначених Специфікаціями до них.

Крім того, постановою слідчого Ріпкинського ВП Чернігівського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області від 23 червня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270220000192 від 14 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, у межах якого на орендований транспортний засіб було накладено арешт, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, відсутність вини ОСОБА_1 у неотриманні позивачем доходу (прибутку) за рахунок виконання зобов`язань за вищевказаними Контрактом і Договором, укладеними між ТОВ "Вірекс Енерджі" та ТОВ "Поставки і Логістика" і ТОВ "ЮК ГАЗ", спростовується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, якими, у свою чергу, підтверджується відсутність у позивача реальної можливості отримати ним прибуток від реалізації скрапленого газу ТОВ "ЮК ГАЗ", придбаного саме у ТОВ "Поставки і Логістика", за рахунок різниці в ціні його купівлі та продажу, з вини самого позивача.

Також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і доводи позивача у тій частині, що він не мав у своєму розпорядженні іншого транспортного засобу для виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки скрапленого газу, окрім автомобіля, орендованого у відповідача, оскільки автомобілі, що були у власності ТОВ "Вірекс Енерджі" передались ним в оренду іншому товариству.

Відповідно до договорів оренди транспортних засобів № 9822, № 4086 від 02 травня 2018 року та актів прийому-передачі транспортних засобів від 11 травня 2018 року, ТОВ "СП ОІЛ ТРЕЙД" орендував строком на 3 роки, у ТОВ "Вірекс Енерджі" належні останньому транспортні засоби, а саме спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е "DAF XF 105.410", р.н. НОМЕР_4 , та спеціалізований напівпричіп - цистерна - Е "LDS NG-48", р.н. НОМЕР_5 .

Із тимчасових свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 , дійсних до 02 травня 2021 року, зазначені транспортні засоби 11 травня 2018 року зареєстровані для участі в міжнародному русі за ТОВ "СП ОІЛ ТРЕЙД", який не є їх власником.

Зазначене дійсно підтверджує неможливість використання позивачем саме вищевказаних транспортних засобів для власних перевезень скрапленого газу, у тому числі й для виконання Контракту № 07/08/2017В.

Проте, передача позивачем в оренду двох належних йому автомобілів не вказує на неможливість здійснення ним власних перевезень будь-якими іншими автомобілями, у тому числі, власними.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності у нього у власності (на балансі) транспортних засобів, крім спеціалізованого вантажного сідлового тягача - Е "DAF XF 105.410", р.н. НОМЕР_4 , та спеціалізованого напівпричіпа-цистерни - Е "LDS NG-48", р.н. НОМЕР_5 , та доказів неможливості їх використання для здійснення власної господарської діяльності.

Що стосується доводів позивача в тій частині, що він вжив всіх необхідних заходів, спрямованих на недопущення виникнення збитків у вигляді упущеної вигоди, шляхом розміщення ним 18 червня 2018 року оголошень в мережі "Інтернет" про пошук транспортного засобу в оренду, то суд до них ставиться критично, оскільки вони підтверджують лише намір позивача взяти в оренду автомобіль у власних цілях, проте не вказують на конкретну мету такої оренди.

Крім того, зазначені вище оголошення не підтверджують вчинення позивачем реальних конкретних дій для реалізації його наміру взяти в оренду відповідний автомобіль.

Самі лише копії оголошень не можуть підтвердити чи спростувати факт звернення потенційних орендодавців до позивача із відповідною пропозицією або підтвердити чи спростувати факт недосягнення між ними та позивачем згоди щодо відповідних умов оренди.

Будь-які докази на підтвердження того, що позивач сам звертався до конкретних контрагентів з пропозицією орендувати у них автомобіль для перевезення скрапленого газу, у тому числі надсилав до логістичних компаній або інших підприємств заявки на здійснення таких перевезень у конкретні дні спеціалізованим транспортом, у матеріалах справи відсутні.

Також, необхідно зазначити, що згідно із Договором поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року, укладеного між ТОВ "Вірекс Енерджі" та ТОВ "ЮК ГАЗ", строк його дії закінчується 31 грудня 2018 року.

Згідно із п. п. 3, 4 Специфікації № 1 до вказаного Договору встановлено термін поставки скрапленого газу - протягом 60 днів з дати її підписання, визначені умови поставки скрапленого газу - FCA та місце його поставки: 61060, Харківська обл., м. Харків, пр-т Московський, 142.

У офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати визначено, що FCA FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця . Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Враховуючи наведене вище, слід дійти висновку, що за умовами поставки FCA на постачальника товару не покладено обов`язку щодо його транспортування. У цьому випадку транспортування товару здійснюється перевізником, визначеним покупцем.

Отже, підписавши Специфікацію № 1 до Договору поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року, укладеного між ТОВ "Вірекс Енерджі" та ТОВ "ЮК ГАЗ", у позивача як у постачальника товару, не виникло обов`язку здійснити його транспортування покупцю ТОВ "ЮК ГАЗ".

За таких обставин ТОВ "Вірекс Енерджі" не були потрібні спеціальні транспорті засоби, щоб виконати взяті на себе зобов`язання щодо поставки скрапленого газу ТОВ "ЮК ГАЗ", тому їх наявність чи відсутність в розпорядженні позивача не впливає на можливість продажу ТОВ "ЮК ГАЗ" вказаного товару.

Більше того, у випадку, коли місцем, названим у договорі в якості місця доставки, є площі продавця, поставка є завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем.

Як вбачається із вказаних Договору та Специфікації, місцем знаходження ТОВ "Вірекс Енерджі", постачальника товару, та місцем поставки скрапленого газу є адреса: Харківська обл., м. Харків, пр-т Московський, 142.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надання ТОВ "ЮК ГАЗ" транспортних засобів для виконання своїх зобов`язань за Договором поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року та Специфікації № 1, з урахуванням умов поставки FCA.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року, покупець ТОВ "ЮК ГАЗ" здійснює оплату за поставлений товар протягом 5 календарних днів з дати поставки товару покупцеві.

Враховуючи наведене, суд вважає, завершення поставки скрапленого газу за вказаними Договором та Специфікацією, отримання за ними доходу, а в подальшому і прибутку від його реалізації ТОВ "ЮК ГАЗ", залежать не від дій ТОВ "Вірекс Енерджі", а від дій ТОВ "ЮК ГАЗ".

Позивачем не доведено як належного виконання умов Договору № 1-П від 12 червня 2018 року та Специфікації № 1 від 12 червня 2018 року ТОВ"ЮК ГАЗ", так і невиконання їх умов ТОВ "Вірекс Енерджі" з причин, що не залежали від нього, тому слід дійти висновку, що неотримання очікуваного прибутку позивачем не може пов`язуватись із будь-якими діями або бездіяльністю відповідача.

Із довідок про розрахунок упущеної вигоди за непостачання скрапленого газу за Контрактом № 07/08/2017В та Договором поставки скрапленого газу № 1-П, складених позивачем ТОВ "Вірекс Енерджі", вбачається, що останнім було заплановано перевезення із Білорусії одним автомобілем за рейс 19 тонн скрапленого газу, вартістю 345900,22 грн. Всього було заплановано здійснити автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , 11 рейсів, доставивши 209 тонн продукції, загальною вартістю реалізації 3736602,32 грн., враховуючи офіційний курс НБУ станом на 14 червня 2018 року. У той же час, ТОВ "Вірекс Енерджі", згідно із Договором поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року, повинно було поставити ТОВ "ЮК ГАЗ" 209 тонн скрапленого газу, вартістю реалізації 4801399,90 грн. Відтак, упущена вигода за непостачання 11 партій скрапленого газу об`ємом 209 тонн, за період з 13 червня 2018 року до 14 липня 2018 року, для ТОВ "Вірекс Енерджі" становить 1064797,58 грн.

Проте, з урахуванням вищезазначених висновків, суд критично ставиться до наданих позивачем розрахунків упущеної вигоди, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підтверджені зібраними у справі доказами.

Також, суд не вважає підтвердженими доводи позивача у тій частині, що ТОВ "Вірекс Енерджі" зобов`язувалось продати ТОВ "ЮК ГАЗ" скраплений газ придбаний ним саме у ТОВ "Поставки і Логістика", оскільки, взявши на себе зобов`язання за Договором поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року, укладеного між ТОВ "ЮК ГАЗ" і ТОВ "Вірекс Енерджі", останнє мало реальну можливість їх виконати, враховуючи строк дії Договору та строки поставки скрапленого газу, визначені Специфікацією до нього.

Відповідно до п. 7.1 Договору поставки скрапленого газу № 1-П від 12 червня 2018 року, укладеного між ТОВ "Вірекс Енерджі" і ТОВ "ЮК ГАЗ", строк його дії закінчувався 31 грудня 2018 року, а строк (термін) поставки скрапленого газу складав 60 днів з дати підписання Специфікації № 1 від 12 червня 2018 року (п. 4 Специфікації).

За змістом ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Тому суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки своїх дій або бездіяльності.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 908/2261/17 наголосив, що, розглядаючи справу, предметом якої є стягнення упущеної вигоди, суд повинен встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання, його діями чи бездіяльністю.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не отримав прибутку від реалізації скрапленого газу ТОВ "ЮК ГАЗ" внаслідок власної бездіяльності, яка полягала у не закупівлі ним необхідного обсягу газу чи то у ТОВ "Поставки і Логістика", чи то у будь-якого іншого суб`єкта господарювання, з використанням як транспортного засобу орендованого у відповідача, так і у будь-яких інших підприємств, що є його власним комерційним прорахунком.

У ч. ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відтак, копії додаткової угоди № 4 від 12 червня 2018 року до Контракту № 07/08/2017В, укладеної між ТОВ "Поставки і Логістика" та ТОВ "Вірекс Енерджі", на підтвердження графіку строку поставки продукції; копії запитів ТОВ "Вірекс Енерджі" до ТОВ "Газенергосеть Белгород", ТОВ "Поставки і Логістика", ТОВ "ЮК ГАЗ" від 15 червня 2018 року та копії відповідей останніх від 15, 19 та 20 червня 2018 року відповідно, на підтвердження пошуку позивачем інших автомобілів для виконання контрактів, подані до суду з порушенням встановлених законом строків для подання доказів, а саме у судових дебатах, при ухваленні даного рішення, тому судом до уваги вони не приймаються.

Що стосується доданих до матеріалів справи копій транспортних (CMR) та товарних накладних від 03 жовтня 2017 року, 21 та 30 листопада 2017 року, 08, 15 та 22 грудня 2017 року, та копії митної декларації (форма МД2) від 27 листопада 2017 року, суд вважає, що вони не спростовують та не підтверджують жодних обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення даного спору, оскільки вони можуть підтверджувати тільки здійснення поставок скрапленого газу ТОВ "Поставки і Логістика" ТОВ "Вірекс Енерджі" за період, що передував підписанню Специфікації № 5, яка є додатком до Контракту № 07/08/2017В, а тому вони не можуть вважатися належними доказами у даній справі в розумінні ст. ст. 76 - 80 ЦПК України.

Не впливають, також, на висновки суду і додані до матеріалів справи копії квитанцій від 09, 13, 14 та 16 червня 2018 року на загальну суму 11675,43 грн. на підтвердження витрат, понесених на купівлю палива, оскільки ці витрати не є складовою упущеної вигоди.

Їх реальність та доцільність не перевіряється судом, оскільки в контексті обставин, що встановлюються судом при розгляді даної справи, вони не є доказами в розумінні ст. ст. 76 - 80 ЦПК України.

Суд також критично ставиться до доданого позивачем до матеріалів справи листа ТОВ "Поставки і Логістика" від 03 листопада 2018 року, з якого вбачається, що останнє інформувало ТОВ "Вірекс Енерджі" про розірвання Контракту № 07/08/2017В від 07 серпня 2017 року, у зв`язку зі збиванням графіка відвантаження за червень 2018 року і не вибіркою товару заявлених об`ємів за червень місяць 2018 року, оскільки розірвання Контракту в односторонньому порядку шляхом надсилання листа, підписаного однією із сторін, не передбачено умовами Контракту, що випливає з його положень (п. п. 9.4, 10.1), а відтак зазначений лист не спричиняє жодних юридичних наслідків.

При цьому, навіть не зважаючи на невідповідність умовам Контракту вказаного листа, останній у будь-якому випадку не спростовує вищезазначених висновків суду, у тому числі, і про наявність у позивача реальної можливості виконати зобов`язання за вказаним Контрактом.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що в діях відповідача ОСОБА_1 відсутній склад цивільного правопорушення.

Наявність лише теоретичного припущення у позивача про можливість отримання ним доходу від відповідної господарської діяльності, пов`язаної з поставкою скрапленого газу за вищевикладених обставин, не може слугувати підставою для застосування до відповідача такого виду відповідальності, як відшкодування за його рахунок збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивачем на підтвердження своїх вимог не надано суду доказів, які доводять реальність можливості одержання визначених ним доходів, вжиття ним заходів для їх одержання, а також доказів, що доводять протиправність, винність поведінки відповідача, яка б знаходилась у причинному зв`язку із заподіянням позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що у діях відповідача відсутні ознаки винної, протиправної поведінки, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав, заподіяння йому збитків та їх розмір, не доведено вчинення ним всіх можливих дій задля належного виконання умов вказаних Контракту та Договору поставки скрапленого газу, а відповідачем спростовано доводи позивача про неможливість використання переданого йому в оренду автомобіля як взагалі, так і зокрема з вини ОСОБА_1 , що на думку позивача перебувало у причинному зв`язку з неотриманням ним прибутку, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Вірекс Енерджі" збитків у вигляді упущеної вигоди, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.