Рішення

від 26.01.2022 по справі 908/2870/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/150/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 Справа № 908/2870/21

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК-СНС , (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Перемоги), буд. 53, офіс 220)

про стягнення 1431444,41 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Тройно Т.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Тронь Г.М., на підставі посвідчення № від ;

від позивача - Лісняк Є.О., на підставі довіреності № 01/03-20/02923 від 18.12.2020;

від відповідача - Ростовська Н.В., на підставі довіреності № б/н від 19.10.2021 (адвокат);

04.10.2021 до господарського суду Запорізької області звернувся Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовною заявою вих. № 53-4015вих-21 від 30.09.2021 (вх. № 3074/08-07/21 від 04.10.2021) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК-СНС , м. Запоріжжя про стягнення на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 1434444,41 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 справу № 908/2870/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2870/21 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/150/21, підготовче засідання призначено на 03.11.2021.

У зв`язку із перебуванням з 03.11.2021 судді Зінченко Н.Г. на лікарняному, підготовче засідання у справі № 908/2870/21, призначене на 03.11.2021, не відбулося, сторони і прокурор повідомленні про перенесення підготовчого засідання у справі на 22.11.2021.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК-СНС продовжений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву - до 17.11.2021, відзив на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та залучений до матеріалів справи № 908/2870/21. Крім того, ухвалою суду від 22.11.2021 продовжений строк підготовчого провадження у справі № 908/2870/21 до 10.01.2022, підготовче засідання відкладалося на 22.12.2021.

Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 22.12.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2870/21 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 11.01.2022.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання у справі № 908/2870/21 відкладалося на 24.01.2022, про що судом постановлено відповідну ухвалу по справі від 11.01.2022.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.01.2022, про що зазначено в протоколі судового засідання від 24.01.2022.

В судове засідання 26.01.2022 з`явилися прокурор і представники сторін, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом Акорд .

В судовому засіданні 26.01.2022 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені прокурором вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст., ст. 377, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 120, 125, 206 Земельного кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.02.2016 за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку для колективного житлового будівництва площею 3,1034 га, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Котельникова, 10/вул. Ленська, 22а, кадастровий номер 2310100000:04:042:0173. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди від 22.07.2008 № 040826101341 (зареєстровано договір 27.08.2008), укладеного Запорізькою міською радою та ТОВ МАЯК-СНС , була надана в оренду відповідачу строком на 10 років (до 20.03.2018) для розташування житлово-рекреаційного комплексу. За умовами вказаного договору оренди земельна ділянка передавалася відповідачу разом із будівлями та спорудами орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні. Вищевказана земельна ділянка передавалася на підстав акту прийому-передачі від 27.08.2008. Згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 23.01.2017 № 13311419 право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору, що розташовані по вул. Котельникова, 10/вул. Ленська, 22а у м. Запоріжжі з 15.01.2007 (серія та номер 1) зареєстровано за ТОВ МАЯК-СНС на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Таким чином, з 2008 року земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 перебувала у користуванні відповідача у зв`язку із розташуванням на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать на праві власності. В подальшому, в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3,1034 га було утворено 6 земельних ділянок, з яких земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 площею 2.6085 га зареєстрована (16.08.2018) як комунальна форма власності та належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, та 5 земельних ділянок загальною площею 0.4949 га приватної форми власності. Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України, земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 з 10.03.2015 перенесено до архіву. Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/80 ТОВ МАЯК-СНС було надано у користування на праві оренди земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 площею 2,6085 га, яка розташована по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 для розташування житлово-рекреаційного комплексу в межах, раніше затверджених рішенням міської ради від 30.06.2015 № 40/1 Про затвердження ТОВ МАЯК-СНС технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 для розташування житлово-рекреаційного комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради. Пунктом 2.1 зазначеного рішення міської ради встановлено, що ТОВ МАЯК-СНС зобов`язано після прийняття цього рішення у чотирьохмісячний термін отримати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, укласти із Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку. Разом із тим, як зазначає прокурор, відповідач лише 24.12.2020 звернувся із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, але договір оренди землі наразі між міською радою та відповідачем не укладався. Відповідно до відповіді ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.09.2021 №55428/6/08-01-04-04 ТОВ МАЯК-СНС сплачує орендну плату за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3,1034 га (архівна) від 22.07.2008. Інформація щодо укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 до ДПС не надходила. Отже, на сьогоднішній день відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 без правовстановлюючих документів, тим самим не оформлюючи належним чином речове право (право оренди) за користування вказаною земельною ділянкою, всупереч статті 125 Земельного кодексу України. Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.07.2021 №10-8-0.18-3509/2-21 та витягу про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 17 377 566,15 грн. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки землі становлять: за 2018 рік - 1.0, за 2019 рік - 1.0, за 2020 рік - 1.0. Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ МАЯК-СНС земельною ділянкою площею 26085 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.10.2018 по 31.08.2021. Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за наведений період становить 1 431 444,41 грн. Таким чином, прокурор вважає, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного її правового оформлення з 01.10.2018 по 31.08.2021 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду. Враховуючи, що ТОВ МАЯК-СНС до теперішнього часу користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, прокурор вважає, що відповідно до положень ст., ст. 1212, 1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.08.2021 в розмірі 1 431 444,41 грн. На підставі зазначеного, прокурор просить суд позов задовольнити повністю. Також прокурор просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач про відмову від позову прокурора не заявив, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених прокурором в обґрунтування заявлених ним вимог. Вважає, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву вих. № 4 від 11.11.2021 (вх. № 23737/08-08/21 від 17.11.2021) і в запереченнях на відповідь на відзив вих. № б/н від 17.12.2021 (вх. № 26279/08-08/21 від 17.12.2021). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми ст., ст. 1212, 1214 ЦК України виходячи з наступного. ТОВ МАЯК-СНС здійснює користування земельної ділянкою, розташованою під нерухомим майном за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова. 10 та продовжує сплачувати орендну плату за земельну ділянку площею 3,1034 га на підставі договору оренди землі від 22.07.2008, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2008 за номером 040826101341. І хоча зазначена земельна ділянка в подальшому була поділена (згідно з рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 40/1), між орендодавцем (позивачем у справі) та орендарем (відповідачем) акт приймання-передачі (повернення) зазначеної ділянки до орендодавця не підписувався. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на дату закінчення строку оренди 20.03.2018) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Листа-повідомлення відповідач від позивача щодо повернення земельної ділянки не отримував, отже у ТОВ МАЯК-СНС були підстави вважати договір оренди земельної ділянки площею 3,1034 га поновленим. Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства, припинення договору оренди земельної ділянки має відбуватися в тій самій формі, що і укладення договору оренди земельної ділянки, тобто припинення права оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації і припиняється право оренди земельної ділянки з моменту реєстрації припинення права оренди в Державному реєстрі прав. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав від 11.11.2021 реєстрація припинення права оренди щодо спірної земельної ділянки не відбувалася. Таким чином, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки площею 3,1034 га, відсутністю підписаного акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки орендодавцю, наявністю податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за земельну ділянку, ТОВ МАЯК-СНС продовжувало фактично користуватися зазначеною земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.07.2008 та сплачувати за неї орендну плату, встановлену цим договором. Отже, на думку відповідача, відсутні підстави вважати, що майно є безпідставно набутим, оскільки між ним та Запорізькою міською радою продовжують існувати договірні правовідносини щодо спірної земельної ділянки. Оскільки у ТОВ МАЯК-СНС існували не припинені договірні зобов`язання по відношенню до земельної ділянки площею 3,1034 га, це унеможливлює застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України. Також відповідно до ст. 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Таким чином, якщо безпідставно отриманим майном є земельна ділянка, то доходи мають бути пов`язані саме з земельною ділянкою, тобто доходами є все те, що користувач виробив, добув, одержав з земельної ділянки або все те, що було принесено земельною ділянкою. Відповідач стверджує, що він не отримував доходу від користування спірною земельною ділянкою. Позиція прокурора, яка полягає в тому, що доходом є несплачені кошти орендної плати не має під собою підстав, оскільки несплачені кошти не є доходом в розумінні ст. 189 ЦК України, а усі грошові кошти, які надходили на рахунок відповідача, є грошовими коштами, отриманими відповідачем від учасників ТОВ МАЯК-СНС в якості внесків до статутного капіталу. Тобто, надходження та збереження грошових коштів на рахунку відповідача (приріст майна відповідача) жодним чином не пов`язаний з використанням спірної земельної ділянки, зазначені грошові кошти отримані відповідачем незалежно від того чи була в нього у користуванні спірна земельна ділянка, чи ні. Якщо безпідставно отриманим майном прокурор вважає безпідставне збереження відповідачем грошових коштів, які не були сплачені в якості орендної плати, то тоді відповідач вважає, що прокурор не довів який саме дохід, та в якому розмірі отримало ТОВ МАЯК-СНС від безпідставно збереженого майна, тобто дохід має бути від грошових коштів збережених внаслідок несплати орендної плати. Адже предметом позову є не повернення безпідставно отриманого майна за ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 1431444,41 грн. (ч. 1 ст. 1214 ЦК України). Відповідач також заперечує проти наведеного прокурором розрахунку доходу від безпідставно отриманого майна, який розраховується як несплачена орендна плата за землю за період з 01.10.2018 по 31.08.2021. Такий розрахунок прокурором здійснений на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя ; рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 Про встановлення розміру орендної плати за землю ; витягу про нормативну грошову оцінку, наданого ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.07.2021 № 10-8-0.18-3509/2-21; розрахунку Запорізької міської ради недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою. Відповідач вважає, що розрахунок є необґрунтованим та помилковим у зв`язку з тим, що рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 Про встановлення розміру орендної плати за землю було введено в дію лише з 01.01.2019, тому застосовувати його до попереднього періоду (з 01.10.2018 по 31.12.2018) є незаконним. Крім того, якщо прокурор та позивач вважають, що у відповідача були відсутні підстави для сплати орендної плати за земельну ділянку площею 3,1034 га на підставі договору оренди землі від 22.07.2008, то все, що було сплачено відповідачем за цю земельну ділянку є сплаченим безпідставно та має враховуватися при розрахунку. Між тим, позивач врахував фактично сплачені кошти, в перерахунку лише на площу 2,6 га (а не за 3,1034 га, як було сплачено відповідачем). Також відповідач не погоджується зі ставкою орендної плати, зазначеною у розрахунку, яка визначена як 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вважає, що в даному випадку має бути застосована ставка в розмірі 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як ставка, встановлена рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 р. № 26 Про встановлення розміру орендної плати за землю за земельні ділянки надані для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог прокурора та просить суд в позові відмовити повністю.

Прокурор та позивач на підставі ст. 166 ГПК України надали Відповідь на відзив вих. № 15/1-1795-21 від 06.12.2021 (вх. № 25321/08-08/21 від 07.12.2021) та вих. № б/н від 30.11.2021 (вх. № 24968/08-08/21 від 02.12.2021), в яких, зокрема зазначили, що є безпідставним твердження відповідача, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою площею 2,6085 га, що розташована по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10, має розраховуватися виходячи зі ставки 0,03 %. Так, відповідно до п. 8 Додатку до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 ставка 0,03 % встановлюється до земельних ділянок наданих для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та гаражного будівництва, гаражним та гаражно-будівельним кооперативам, підприємствам, установам, організаціям, основною метою діяльності яких не є одержання прибутку для розташування автостоянок для зберігання особистих транспортних засобів громадян, під індивідуальні гаражі громадянам України. Отже, даний пункт рішення застосовується в цілому для приватного сектору, а не для юридичних осіб, яким надано земельні ділянки для розташування житлово-рекреаційного комплексу. Житловий фонд - це сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності: житлових та спеціальних будинків (гуртожитків, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків, інтернатів при школах і шкіл-інтернатів), квартир (у т. ч. у багатоквартирних житлових будинках), садибних житлових будинків, службових житлових приміщень та інших житлових приміщень у будівлях, придатних для проживання. Відповідно до акту огляду спірної земельної ділянки площею 2,6085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22-а/вул. Котельникова, 10 від 27.09.2021 територія частково огороджена металевим та цегляним парканом. Зі сторони вул. Котельникова наявні металеві ворота, які в зачиненому стані, але прохід па територію вільний. Сама територія в занедбаному стані, по всьому периметру ділянки: різного роду насадження у вигляді дерев та кущів. Також, на території розташовані різноманітні будівлі та споруди, які згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності ТОВ МАЯК СНС на підставі договору купівлі продажу від 15.01.2007. Будівлі та споруди, які взагалі в непридатному для проживання (експлуатації) стані. З урахуванням викладеного, у спірних правовідносинах позивач цілком правомірно застосував при розрахунок недотриманого доходу за безпідставне користування спірною земельною ділянкою пункт 15 Додатку до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26, а саме: інші земельні ділянки м. Запоріжжя , яким визначено ставку орендної плати 3 % . Стосовно доводів відповідача, що позивачем при розрахунку враховані фактично сплачені кошти в перерахунку лише за площу 2,6 га, а не за 3,1034 га, як було сплачено, то прокурор і позивач просять суд врахувати, що предметом розгляду у даній справі є стягнення з фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, цих коштів на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Отже, в даному випадку перерахунок не має проводитися. Враховуючи зазначене, прокурор і позивач вважають наявними підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

На підставі Договору купівлі-продажу від 15.01.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Саусленк-Запоріжжя та Товариством з обмеженою відповідальністю МАЯК СНС (відповідачем у справі), останній набув у власність комплекс будівель і споруд дитячого оздоровчого табору Маяк , який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10.

Зазначений Договір купівлі-продажу від 15.01.2007 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавкою В.М. 15.01.2007 та зареєстрований в реєстрі за № 1.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13311419 від 23.01.2007, виданого ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації , право власності на будівлі і споруди дитячого оздоровчого табору Маяк , який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю МАЯК СНС на підставі рішення від 23.01.2007.

Рішенням Запорізької міської ради від 23.04.2008 № 33/246 ТОВ МАЯК СНС передано на праві оренди строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3,1034 га (землі під житловою забудовою одно- та двоповерховою), розташовану по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 у м. Запоріжжі, за рахунок земель Запорізької міської ради для розташування житлово-рекреаційного комплексу.

На підставі рішення від 23.04.2008 № 33/246 між Запорізькою міською радою (позивачем у справі) та відповідачем був укладений Договір оренди землі від 22.07.2008, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2008 за № 04082610134.

За умовами вказаного Договору оренди землі від 22.07.2008 позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлово-рекреаційного комплексу загальною площею 3,1034 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10. (п., п. 1, 2 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору він укладається на строк до 20.03.2018 (на 10 років).

Згідно п. 3 та п. 4 Договору вказана земельна ділянка передавалася відповідачу разом із будівлями та спорудами орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Факт передачі відповідачу в орендне користування земельної ділянки площею 3,1034 га, кадастровий номер 2310100000:04:042:0173, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10, для розташування житлово-рекреаційного комплексу підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого земельна ділянка прийнята відповідачем в придатному для її використання стані.

Згідно з п., п. 5, 9 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 398 957,24 грн. в цінах 2008 року. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі та в розмірі 8 459,06 грн., що складає 0,09 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (Інформаційна довідка № 273442363 від 06.09.2021) право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору, що розташовані по вул. Котельникова, 10/ вул. Ленська, 22а у м. Запоріжжі з 15.01.2007 зареєстровано за ТОВ МАЯК СНС згідно рішення від 23.01.2017 №13311419 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.01.2007.

Відомості щодо права власності на будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору належні ТОВ МАЯК СНС за вказаною адресою внесені до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817303323101). Зокрема, зареєстроване право власносте на наступне майно:

- адміністративний комплекс, літ. А (площа 90.6 кв.м.);

- їдальня, літ. В (площа 561.2 кв.м.);

- спальний корпус № 1, літ. Г (площа 173.8 кв.м.);

- спальний корпус № 2, літ. Д (площа 176,9 кв.м.);

- спальний корпус № 3, літ. Е (площа 176.8 кв.м.):

- спальний корпус № 4, літ. Ж (площа 174,5 кв.м.);

- спальний корпус № 14, 15. літ. З (площа 349.6 кв.м.);

- складські приміщення, літ. К (площа 175,9 кв.м.);

- склади, літ. Л (площа 222,0 кв.м.);

- баня, літ. М (площа 82,7 кв.м.);

- туалет, літ. Н (площа 41,.8 кв.м.);

- літня естрада, літ. О (площа 29,2 кв.м.);

- павільйон Умілі руки № 1, літ. П (площа 47,9 кв.м.);

- павільйон Умілі руки № 2, літ. Р (площа 47,5 кв.м.);

- насосна, літ. С (площа 10,5 кв.м.):

- будівля, літ. Ш (площа 10,8 кв.м.);

- намет, літ. X;

- намет для сушки білизни, літ. Ч;

- погріб, літ. пг;

- вбиральня, літ. Щ;

- паркани 1, 2, 3, 4;

- замощення, літ. І;

- намет для сушки білизни, літ. Ц.

Таким чином, починаючи з 2008 року земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3, 1034 га перебувала у користуванні відповідача у зв`язку із розташуванням на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності.

У подальшому, в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3,1034 га було утворено 6 земельних ділянок, з яких земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 площею 2,6085 - комунальної форми власності та 5 земельних ділянко загальною площею 0,4949 га - приватної форми власності.

Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 з 10.03.2015 перенесено до архіву.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 273442363 від 06.09.2021) 16.08.2018 на підставі рішення № 42618720 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку колективного житлового будівництва для розташування житлово-рекреаційного комплексу площею 2,6085 га, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ленська, земельна ділянка 22а-вултця Котельникова, земельна ділянка 10, кадастровий номер 2310100000:04:042:0623.

Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/80 вирішено надати ТОВ МАЯК СНС у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 площею 2,6085 га (землі житлової та громадської забудови; для колективного житлового будівництва) по вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10 для розташування житлово-рекреаційного комплексу з межах, раніше затверджених рішенням міської ради від 30.06.2015 № 40/1 Про затвердження ТОВ МАЯК СНС технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 для розташування житлово-рекреаційного комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради.

Пунктом 2.1 вказаного рішення від 29.08.2018 № 59/80 відповідача зобов`язано після прийняття цього рішення у чотирьохмісячний термін отримати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, укласти із Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що станом на час звернення до суду з позовом у даній справі ТОВ МАЯК СНС договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 із Запорізькою міською радою не укладало. Зазначене підтверджується, зокрема, листами виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.09.2020 №04-07/0791 та від 09.06.2021 за вих. № 07075/03-20/09.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником будівель та споруд дитячого оздоровчого табору за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Котельникова, будинок, 10/ вулиця Ленська, будинок 22а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817303323101), на теперішній час є ТОВ МАЯК СНС .

Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.09.2021 № 55428/6/08-01-04-04 ТОВ МАЯК СНС регулярно сплачує орендну плату за договором оренди від 22.07.2008 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 (архівна). Інформація щодо укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 не надходила.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій Області від 20.07.2021 за вих. № 10-8-0.18-3509/2-21 та наданого Витягу про нормативну грошову оцінку встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10, складає 17 377 566,15 грн. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2018 рік- 1.0, 2019 рік-1.0, 2020 рік-1.0.

З урахуванням вище наведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя , від 20.12.2017 № 58 Про внесення змін до рішення міської ради від 30.06.2015 № 6 Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) , від 28.11.2018 № 26 Про встановлення розміру орендної плати за землю здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ МАЯК СНС земельною ділянкою площею 26085 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.10.2018 по 31.08.2021.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.10.2018 по 31.08.2021, становить 1 431 444,41 грн., зокрема:

- за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 - 126 419,01 грн.;

- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 505 675,98 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (за виключенням березня місяця

відповідно до Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) - 462 232,06 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.08.2021 -337 117,36 грн.

Враховуючи, що ТОВ МАЯК СНС до теперішнього часу користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення з ТОВ МАЯК СНС на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.08.2021), в розмірі 1 431 444,41 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій. програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначає про порушення або загрозу порушення інтересів держави , якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави , про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Крім того, згідно зі ст., ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому за інформацією, опублікованою на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету м. Запоріжжя.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Незалежно від причин неможливості самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів, сам факт незвернення до суду місцевої ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів відповідної територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таку ж позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Наведений правовий висновок уточнений у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (нездійснення захисту інтересів держави). Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Місцевою прокуратурою неодноразово направлялись листи до Запорізької міської ради, зі змісту яких вбачалась наявність спірних правовідносин та обов`язок ТОВ МАЯК СНС сплатити безпідставно збережені платежі за користування земельною ділянкою.

Отже, Запорізька міська рада, будучи обізнаною про наявність підстав для подання позову про стягнення доходу від безпідставно набутого майна, жодних дій, спрямованих на вирішення спірної ситуації не вживала.

У даній справі керівник окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, оскільки Запорізька міська рада, як орган уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах, не вживали заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

З огляду на зазначене, зважаючи, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради для захисту інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вже зазначалося судом вище, відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності з 15.01.2007 і до теперішнього часу за ТОВ МАЯК СНС зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору, що розташовані по вул. Котельникова, 10/ вул. Ленська, 22а у м. Запоріжжі, яке виникло на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.01.2007.

Рішенням Запорізької міської ради від 23.04.2008 № 33/246 ТОВ МАЯК СНС передано на праві оренди строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3,1034 га, розташовану по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 у м. Запоріжжі, для розташування житлово-рекреаційного комплексу.

На підставі рішення від 23.04.2008 № 33/246 між Запорізькою міською радою та ТОВ МАЯК СНС був укладений Договір оренди землі від 22.07.2008, зареєстрований 27.08.2008 за № 04082610134, щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 для розташування житлово-рекреаційного комплексу загальною площею 3,1034 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10, на строк до 20.03.2018.

В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 площею 3,1034 га було утворено 6 земельних ділянок, з яких земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 площею 2,6085 - комунальної форми власності та 5 земельних ділянко загальною площею 0,4949 га - приватної форми власності.

Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0173 з 10.03.2015 перенесено до архіву .

16.08.2018 на підставі рішення № 42618720 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку колективного житлового будівництва для розташування житлово-рекреаційного комплексу площею 2,6085 га, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ленська, земельна ділянка 22а-вултця Котельникова, земельна ділянка 10, кадастровий номер 2310100000:04:042:0623.

За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частин 3, 4 статті 78-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із частиною 10 статті 78-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Стаття 16 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Отже, судом з`ясовано, що на сьогоднішній день є повноцінно сформована земельна ділянка, яка у розумінні ст. 79-1 ЗК України має кадастровий номер (2310100000:04:042:0623), чіткі та визначені межі - 2,6085 га, інформацію про яку внесено до Державного земельного кадастру.

Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/80 вирішено надати ТОВ МАЯК СНС у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623 площею 2,6085 га (землі житлової та громадської забудови; для колективного житлового будівництва) по вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10 для розташування житлово-рекреаційного комплексу з межах, раніше затверджених рішенням міської ради від 30.06.2015 № 40/1 Про затвердження ТОВ МАЯК СНС технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 для розташування житлово-рекреаційного комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради.

Пунктом 2.1 вказаного рішення від 29.08.2018 № 59/80 відповідача зобов`язано після прийняття цього рішення у чотирьохмісячний термін отримати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, укласти із Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку.

Доказів того, що ТОВ МАЯК СНС вчинялися дії, спрямовані на укладення договору оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623, площею 2,6085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10, в установленому законом порядку, суду не надано.

Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що ТОВ МАЯК СНС не виконавши рішення органу місцевого самоврядування у визначений строк, не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об`єкти нерухомості, порушило зазначені вище норми Закону.

Тобто, в порушення ст. 125 ЗК України, ТОВ МАЯК СНС (відповідач у цій справі) користується земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623, площею 2,6085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10, без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою.

Доводи відповідача стовно того, що між ТОВ МАЯК-СНС та Запорізькою міською радою на теперішній час існують не припинені договірні зобов`язання щодо земельної ділянки площею 3,1034 га, які виникли на підставі Договору оренди землі від 22.07.2008, зареєстрованого 27.08.2008 за № 04082610134, судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, виходячи з наступного.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України Про оренду землі .

Усталена судова практика визначає, що статтею 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 Закону України Про оренду землі ) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведена правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18.

Аналогічний за змістом висновок викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідачем не доведено суду дотримання алгоритму дій, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі , щодо продовження строку Договору оренди землі від 22.07.2008,а, відтак, відсутні правові підстави вважати цей Договір діючим.

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст., ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Прокурор та позивач, мотивуючи заявлені позовні вимоги, посилаються на положення статей 1212 - 1214 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог, а обґрунтовуючи вимоги про стягнення 1 431 444,41 грн., зауважують, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.10.2018 по 31.08.2021, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом пункту 4 частини 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а інша сторона додержувалась правил здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

При цьому на відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, з моменту утворення сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623, площею 2,6085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10, та закінчення строку дії Договору оренди землі від 22.07.2008, зареєстрованого 27.08.2008 за № 04082610134, у відповідача виник обов`язок укласти договір оренди спірної земельної ділянки, оскільки на цій земельній ділянці розташовані належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості, та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами прокурора та позивача, що ТОВ МАЯК-СНС (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

За таких обставин, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку у період з 01.10.2018 по 31.08.2021 не зареєстровано, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини Федоренко проти України від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття майно, на яке особа цілком виправдано очікувала , право на яке підлягає захисту.

Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини Кечко проти України .

Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно з п. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т.ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов`язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153

Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача щодо того, що характер спірних правовідносин сторін унеможливлює застосування до них приписів ст., ст. 1212, 1214 ЦК України, а тому є безпідставним обґрунтування позовних вимог вказаними нормами Закону.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

За приписами п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належить у т.ч. податок на майно.

Згідно ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до положень п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів с нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

В свою чергу п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Також слід зазначити, що базою оподаткування відповідно до статті 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до положень статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Як вже зазначалося раніше, за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

Саме тому, міська рада, формуючи розрахунок, встановила та розрахувала відсоток нормативної грошової оцінки землі, та розрахувала у відповідності до вищевказаних рішень та договору оренди землі суму завданих збитків, які міська рада понесла від безпідставно набутого майна ТОВ МАЯК-СНС .

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій Області від 20.07.2021 за вих. № 10-8-0.18-3509/2-21 та наданого Витягу про нормативну грошову оцінку встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:042:0623, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10, складає 17 377 566,15 грн. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2018 рік- 1.0, 2019 рік-1.0, 2020 рік-1.0.

З урахуванням вище наведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя , від 20.12.2017 № 58 Про внесення змін до рішення міської ради від 30.06.2015 № 6 Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) , від 28.11.2018 № 26 Про встановлення розміру орендної плати за землю здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ МАЯК СНС земельною ділянкою площею 26085 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22а/вул. Котельникова, 10 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.10.2018 по 31.08.2021.

Відповідно до вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.10.2018 по 31.08.2021, становить 1 431 444,41 грн., зокрема:

- за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 - 126 419,01 грн.;

- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 505 675,98 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (за виключенням березня місяця відповідно до Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) - 462 232,06 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.08.2021 -337 117,36 грн.

Дослідивши наданий прокурором розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.

Твердження відповідача, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою площею 2,6085 га, що розташована по вул. Ленська, 22а/ вул. Котельникова, 10, має розраховуватися виходячи зі ставки 0,03 % суд вважає безпідставними і недоведеними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 Додатку до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 ставка 0,03 % встановлюється до земельних ділянок наданих для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та гаражного будівництва, гаражним та гаражно-будівельним кооперативам, підприємствам, установам, організаціям, основною метою діяльності яких не є одержання прибутку для розташування автостоянок для зберігання особистих транспортних засобів громадян, під індивідуальні гаражі громадянам України.

Отже, даний пункт рішення застосовується в цілому для приватного сектору, а не для юридичних осіб, яким надано земельні ділянки для розташування житлово-рекреаційного комплексу.

При цьому, судом враховується, що житловий фонд - це сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності: житлових та спеціальних будинків (гуртожитків, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків, інтернатів при школах і шкіл-інтернатів), квартир (у т. ч. у багатоквартирних житлових будинках), садибних житлових будинків, службових житлових приміщень та інших житлових приміщень у будівлях, придатних для проживання.

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи Акту огляду від 27.09.2021 спірної земельної ділянки площею 2,6085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22-а/вул. Котельникова, 10 від 27.09.2021 територія частково огороджена металевим та цегляним парканом. Зі сторони вул. Котельникова наявні металеві ворота, які в зачиненому стані, але прохід па територію вільний. Сама територія в занедбаному стані, по всьому периметру ділянки: різного роду насадження у вигляді дерев та кущів. Також, на території розташовані різноманітні будівлі та споруди, які згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності ТОВ МАЯК СНС на підставі договору купівлі продажу від 15.01.2007. Будівлі та споруди, які взагалі в непридатному для проживання (експлуатації) стані.

З урахуванням викладеного, у спірних правовідносинах позивач цілком правомірно застосував при розрахунок недотриманого доходу за безпідставне користування спірною земельною ділянкою пункт 15 Додатку до рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26, а саме: інші земельні ділянки м. Запоріжжя , яким визначено ставку орендної плати 3 % .

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне відзначити, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в заявлений прокурором спосіб (шляхом стягнення з ТОВ МАЯК СНС на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна (у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.08.2021), в у розмірі 1 431 444,41 грн.) не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 та № 922/5468/14.

Доказів належного виконання відповідачем норм Закону в частині укладання договору оренди землі загальною площею 2,6085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 22-а/вул. Котельникова, 10, та проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку суду не надано.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Разом з тим, для кондиційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набутті (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. (статті 1212-1214 ЦК України)

Вказана правова позиція місцевого господарського суду відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача, що позивачем при розрахунку суми позову враховані фактично сплачені кошти в перерахунку лише за площу 2,6 га, а не за 3,1034 га, як було сплачено, оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення з фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, цих коштів на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Отже, в даному випадку перерахунок взагалі не має проводитися.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статі 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Прокурор і позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК-СНС , м. Запоріжжя про стягнення до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 1434444,41 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК-СНС , (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Перемоги), буд. 53, офіс 220, ідентифікаційний код юридичної особи 32923601) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) до місцевого бюджету (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код платежу 24060300, Інші надходження , рахунок UAUA18999980314090544000008479) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в розмірі 1 431 444 (один мільйон чотириста тридцять одну тисячу чотириста сорок чотири) грн. 41 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК-СНС , (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Перемоги), буд. 53, офіс 220, ідентифікаційний код юридичної особи 32923601) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені в 2021 році на сплату судового збору, в розмірі 21 471 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 67 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 07 лютого 2022 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.