Постанова

від 03.02.2022 по справі 634/454/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 лютого 2022 року

м. Харків

справа № 634/454/20

провадження № 22-ц/818/371/22

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Маміної О.В.,

за участю секретаря - Жмай Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство Сахновщинське імені М.О. Ключки ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Сахновщинське імені М.О. Ключки на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року в складі судді Зимовського О.С.,

у с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Сахновщинське імені М.О. Ключки (далі - ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки ) про скасування державної реєстрації додаткового договору до договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6324855100:06:000:0067, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області та була успадкована ним після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка перебуває в оренді ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки на підставі додаткового договору до договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_2 25 лютого 2017 року.

Зазначає, що ОСОБА_2 не укладала будь-яких додаткових договорів до договору оренди земельної ділянки та не надавала будь-яким особам повноваження на укладання такого договору, підпис від її імені на зазначеному додатковому договорі вчинений іншою особою.

19 вересня 2019 року він повідомив ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки про припинення дії договору оренди від 14 лютого 2008 року, проте відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив скасувати державну реєстрацію додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Племзавод ім. 20 річчя Жовтня , правонаступником якого є ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки . щодо права оренди земельної ділянки площею 7,3078 га, кадастровий помер 6324855100:06:000:0067, номер запису 32392482 від 09 липня 2019 року, та зобов`язати ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки повернути ОСОБА_1 земельну ділянку.

11 липня 2020 року засобами поштового зв`язку ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки подало відзив на позовну заяву, в якому просило позовні вимоги залишити без задоволення.

Відзив, з урахуванням уточнень, мотивовано тим, що додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року відповідав волевиявленню обох сторін, які дійшли домовленості по всім суттєвим умовам договору. В подальшому вказаний правочин правомірно зареєстровано, що продовжило дію орендних відносин на законній підставі. Доказів щодо неналежності підпису на спірному договору ОСОБА_2 позивачем не надано, експертне дослідження з зазначеного питання не проводилось. За життя ОСОБА_2 підтверджувала факт існування додаткової угоди, проте у листі, на який посилається позивач, просила її не реєструвати, тобто померла мала намір достроково припинити орендні відносини в односторонньому порядку, що не відповідає вимогам чинного законодавства. За життя ОСОБА_2 отримувала орендну плату в повному обсязі і заборгованість по орендній платі відсутня. Зазначало, що факт набуття спадщини та зміни власника земельної ділянки не є причиною та підставою для припинення орендних відносин, що укладені на певний строк. Позовні вимоги стосуються скасування державної реєстрації, проте державного реєстратора не було залучено до участі у справі у якості третьої особи.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Скасовано державну реєстрацію додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року, укладеного між ПАТ Племзавод ім. 20 річчя Жовтня , правонаступником якого є ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки , та ОСОБА_2 щодо права оренди земельної ділянки площею 7,3078 га, кадастровий помер 6324855100:06:000:0067, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 32392482 від 09 липня 2019 року.

Зобов`язано ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,3078 га, кадастровий номер 6324855100:06:000:0067.

Стягнуто з ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки на користь ОСОБА_1 1681,60 грн судового збору, 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не надано оригіналу спірного додаткового договору до договору оренди земельної ділянки, що свідчить про його ухилення від виконання процесуальних обов`язків. Провести судову почеркознавчу експертизу не вбачається можливим, оскільки оригінал договору відповідачем надано не було, а тому наявні підстави для визнання факту, що підпис на додатковому договорі до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року вчинено не ОСОБА_2 . За відсутності оригіналу оскаржуваного договору вказаний правочин є неукладении, а тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню позивачу. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд першої інстанції вважав, що обґрунтованим і пропорційним є стягнення 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

14 травня 2021 року ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо ухилення відповідача від надання оригіналу додаткового договору до договору оренди землі є помилковими, оскільки вказаний документ було викрадено, що унеможливлює його надання. Спірний договір наявний в матеріалах реєстраційної справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і позивач мав можливість заявити клопотання про витребування його електронної копії. Висновки суду першої інстанції про відсутність в реєстраційній справі оригіналу спірного договору оренди земельної ділянки, не можуть свідчити про відсутність оригіналу на час проведення державне реєстрації. За наявності клопотань про призначення експертизи від сторін судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у призначенні судової експертизи. Зазначало, що сторонами вчинялись дій на виконання умов договору, сплачувалась оренда плата, що свідчить про дійсність договірних відносин та укладення договору оренди спірної земельної ділянки. Перевіркою колегією Міністерства юстиції України не встановлено порушень при проведенні державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року .

30 червня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 , подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що невстановлення порушень при здійсненні державної реєстрації додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року не свідчить про наявність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення додаткового договору та про узгодження сторонами усіх істотних умов договору. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів викрадення у нього договору, а тому висновки суду щодо встановлення обставин відсутності волевиявлення ОСОБА_2 є обґрунтованим. Факт отримання позивачем орендної плати сам по собі не свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки існують договірні правовідносини щодо спірної земельної ділянки. Отримання такої плати за фактичне користування земельною ділянкою не свідчить про дійсність укладених з порушенням вимог статті 203 ЦК України правочинів, так як не підтверджує волевиявлення орендодавця на час їх укладення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власницею земельної ділянки площею 7,3078 га, кадастровий номер 6324855100:06:000:0067, яка розташована на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Племзавод ім. 20 річчя Жовтня , правонаступником якого є ПАТ Племзавод ім. 20 річчя Жовтня , правонаступником якого є ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки , укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Договір зареєстровано у відділу державної реєстрації Сахновщинського району Харківської області, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 26 лютого 2009 року за № 640970200002 (т. 1, а. с. 18).

25 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ Племзавод ім. 20 річчя Жовтня було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою продовжено строк дії договору оренди на 7 років. Вказаний договір та право оренди земельної ділянки зареєстровано за ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 47779052 від 15 липня 2019 року (т. 1, а. с. 26, 27).

Листом від 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 просила відповідача після закінчення строку дії договору оренди спірної земельної ділянки, тобто після 26 лютого 2019 року, припинити використання земельної ділянки та повернути їй земельну ділянку за актом приймання-передачі та не реєструвати будь-які додаткові угоди щодо використання зазначеної земельної ділянки (т. 1, а. с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (т. 1, а. с. 20).

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 7,3078 га, кадастровий номер 6324855100:06:000:0067, яка розташована на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_1 , який 30 серпня 2020 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку (т. 1, а. с. 21).

19 вересня 2019 року позивач звернувся до ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки з повідомленням про припинення дії договору оренди від 14 лютого 2008 року та проханням здійснити всі фінансові розрахунки (т. 1, а. с. 24).

Відповідно до акту прийому - передачі, складеного 05 березня 2020 року ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки та Товариством з обмеженою відповідальністю АРОУ ЛТД , останньому за договором про надання юридичних послуг №02/20 від 02 березня 2020 року, серед іншого, передано договір, укладений з ОСОБА_2 25 лютого 2017 року (т. 1, а. с. 104-106).

22 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку ТОВ АРОУ ЛТД подало заяву до Дарницького управління поліції ГУ НП в м. Києві про перелік документів, які були викрадені з транспортного засобу Voklswagen Jettа, державний номерний знак НОМЕР_1 21 квітня 2021 року, серед яких значиться оскаржуваний договір (т. 1, а. с. 107-110).

Висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28 лютого 2020 року встановлено, що при проведенні державної реєстрації додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року державним реєстратором Качаловою О.М. відповідно до вимог частини третьої статті 10, статті 18, 27 Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належним чином перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим цим законом та іншими нормативно правовими актам (т. 1, а. с. 232-233).

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація змін, припинення, набуття речового права здійснюється на підставі судового рішення про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 109 ЦПК України передбачені наслідки ухилення від участі в експертизі, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі, зокрема у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

При запереченні позивачем факту укладення з відповідачем договору оренди, за відсутності оригіналу договору оренди землі, який на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів відповідачем надано не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки факт укладення договору оренди землі не підтверджений належними та достатніми доказами. Наявність державної реєстрації права оренди ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки на підставі договору, існування якого не підтверджено, не може вважатись законним.

Судова колегія погоджується із оцінкою суду першої інстанції того, що ненадання відповідачем оригіналу договору оренди, існування якого заперечує позивач, підтверджує відсутність такого договору, оскільки це відповідає положенням частини четвертої статті 81 ЦПК України, якою передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою правильно застосував висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 (провадження № 14-499цс19), а саме, що ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Вказана судова практика є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20).

Отже, оскаржуване судове рішення відповідає усталеній судовій практиці та є законним та обгрунтованим.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо участі у справі в якості третьої особи державного реєстратора не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Вказане відповідає висновкам, викладених у постанові Верховного Суду від 07липня 2021 року у справі № 369/14294/17 (провадження № 61-1759св19).

Доводи ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки про викрадення оригіналу договору судова колегія оцінює критично. Вказані обставини зазначені зі слів відповідача та мали місце вже після пред`явлення позивачем даного позову. Беззаперечних доказів на підтвердження даного факту відповідачем не надано, що є його процесуальним обов`язком.

Доводи відповідача щодо непризначення судом експертизи суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги, оскільки відсутність оригіналу додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року зумовило неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи на предмет належності ОСОБА_1 підпису в договорі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Сахновщинське імені М.О. Ключки залишити без задоволення.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2022 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді І.В. Бурлака

О.В. Маміна