Ухвала

від 03.02.2022 по справі 634/454/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 лютого 2022 року

м. Харків

справа № 634/454/20

провадження № 22-ц/818/437/22

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Маміної О.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство Сахновщинське імені М.О. Ключки ,

розглянув заяву ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 про забезпечення позову за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Сахновщинське імені М.О. Ключки на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року в складі судді Зимовського О.С.,

у с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Сахновщинське імені М.О. Ключки (далі - ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки ) про скасування державної реєстрації додаткового договору до договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6324855100:06:000:0067, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області та була успадкована ним після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка перебуває в оренді ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки на підставі додаткового договору до договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_3 25 лютого 2017 року.

Зазначає, що ОСОБА_3 не укладала будь-яких додаткових договорів до договору оренди земельної ділянки та не надавала будь-яким особам повноваження на укладання такого договору, підпис від її імені на зазначеному додатковому договорі вчинений іншою особою.

19 вересня 2019 року він повідомив ПрАТ Сахновщинське ім. М.О. Ключки про припинення дії договору оренди від 14 лютого 2008 року, проте відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив скасувати державну реєстрацію додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Племзавод ім. 20 річчя Жовтня , правонаступником якого є ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки . щодо права оренди земельної ділянки площею 7,3078 га, кадастровий помер 6324855100:06:000:0067, номер запису 32392482 від 09 липня 2019 року, та зобов`язати ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки повернути ОСОБА_1 земельну ділянку.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано державну реєстрацію додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 25 лютого .2017 року між ПАТ Племзавод ім. 20 річчя Жовтня , правонаступником якого є ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки , та ОСОБА_3 щодо права оренди земельної ділянки площею 7,3078 га, кадастровий помер 6324855100:06:000:0067, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 32392482 від 09 липня 2019 року.

Зобов`язано ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,3078 га, кадастровий номер 6324855100:06:000:0067.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

14 травня 2021 року ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки подало апеляційну скаргу, у зв`язку з чим справу призначено до розгляду судом апеляційної інстанції.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки залишено без задоволення; рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року залишено без змін.

03 лютого 2021 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки чи будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії, пов`язані зі зміною права користування в тому числі щодо передачі в суборенду земельної ділянки площею 7,3078 га кадастровий номер 6324855100:06:000:0067, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно, у тому числі щодо прийняття будь-яких заяв про державну реєстрацію прав.

Заява мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення погляді шляхом заборони вчиняти певні дії спрямовано на збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що необхідно для виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен перевірити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема: чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ Сахновщинське імені М.О. Ключки залишено без задоволення; рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року залишено без змін.

Згідно з частиною другою статті 272 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Враховуючи, що 03 лютого 2022 року справа № 634/454/20 була розглянута судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції про задоволення позову набрало законної сили та підлягає виконанню, судова колегія не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 3, 149 - 150, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає, з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2022 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді І.В. Бурлака

О.В. Маміна