Ухвала

від 02.02.2022 по справі 2-522/10

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-522/10

Провадження № 6/604/7/22

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що 07 вересня 2010 року Підволочиським районним судом Тернопільської області ухвалено рішення по справі №2-522/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором №ML-E00/040/2008 від 19 березня 2008 року в розмірі: 20462,54 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 161805,48 грн., а також 17203,89 грн. - пені за прострочення виконання зобов`язання, а всього разом 179009 грн 37 коп. 24 грудня 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОТП Факторинг Україна набуло право вимоги за кредитним договором № ML-E00/040/2008 від 19 березня 2008 року. Згодом, 19 серпня 2021 року між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ТОВ ЕСКРОУ КАПІТАЛ було укладено Договір факторингу, відповідно до якого ТОВ ЕСКРОУ КАПІТАЛ набуло право вимоги за кредитним договором № ML-E00/040/2008 від 19 березня 2008 року. 25 серпня 2021 року між ОСОБА_3 та ТОВ ЕСКРОУ КАПІТАЛ було укладено Договір відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-E00/040/2008 від 19 березня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право вимоги за кредитним договором № ML-E00/040/2008 від 19 березня 2008 року. Ухвалою Підволочиського районного суду від 14 грудня 2021 року заяву ОСОБА_3 про заміну стягувача у справі №2-522/10 задоволено. Замінено стягувача ПАТ ОТП Банк (код ЄДРПОУ 21685166) на правонаступника ОСОБА_3 .

У судове засідання заявники, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, не з`явився, подали заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, заявлені вимоги просять задовольнити в повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Подав заяву про розгляд справи без його участі, проти вимог заявлених у заяві не заперечує.

Відповідно до ч.1 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження , виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У разі солідарного обов`язку боржників, згідно ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

У такому разі, ст. 545 ЦК України, вказує, що на підтвердження виконання зобов`язання , кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

ОСОБА_1 повністю виконано зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором, що примусово стягувалося на підставі рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2010 року по справі №2-522/10. А факт виконання зобов`язання підтверджується довідкою від 10 січня 2022 року, виданою новим кредитором ОСОБА_3 .

Необхідність врахування вищевикладених обставин при розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, звертав увагу Верховний Суд України у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №4671/11 та від 30 жовтня 2019 року у справі №686/5252/17.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, із вище вказаного випливає, що виконання обов`язку боржником є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Що в результаті дає підстави задовольнити вимоги заявників.

Керуючись ст. 431, ст. 432, ЦПК України, ст.543, ст. 545 ЦК України, ст. 26, ст. 31 ЗУ Про виконавче провадження , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Виконавчий лист №2, виданий Підволочиським районним судом Тернопільської області по справі №2-522/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором №ML-E00/040/2008 від 19 березня 2008 року в розмірі: 20462,54 дол США, що у гривневому еквіваленті становить 161805 грн 48 коп, а також 17203 грн 89 коп - пені за прострочення виконання зобов`язання, а всього разом 179009 (сто сімдесят дев`ять тисяч дев`ять) грн 37 (тридцять сім) коп - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Сидорак Г.Б.