Ухвала

від 05.07.2023 по справі 2-522/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-522/10

Провадження № 2-зз/203/15/2023

УХВАЛА

05.07.2023 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою від 09 лютого 2010 року була задоволена заява позивача про забезпечення позову, накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1

29 червня 2023 року через канцелярію суду відповідачем була подана заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 09 лютого 2010 року по вказаній вище справі, яка мотивована тим, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2010 року по справі № 2-522/10 позовні вимоги позивача було задоволено частково, при винесенні судом рішення питання про скасування заходів забезпечення позову суд не розглянув, з моменту винесення ухвали суду про забезпечення позову та винесення рішення минуло більше 10 років, тому наразі не має підстав для збереження накладено арешту.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Згідно з приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2010 року у цивільній справі № 2-522/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 62251,88 грн. та судові витрати по справі в розмірі 652,52 грн.

14 квітня 2010 року на виконання вищевказаного рішення позивачем було отримано 2 виконавчі листи.

Судом перевірялися відомості щодо наявності в реєстрі АСВП відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання вищевказаного рішення суду, за результатом чого судом встановлено відсутність таких відкритих виконавчих проваджень.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.ч.7, 9 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи наведені вище обставини та положення ст.158 ЦК України, оскільки на теперішній час з дня набрання рішенням законної сили, яким вирішено справу по суті та частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , минуло більше десяти років, при цьому позивачем не надано до суду жодних доказів того, що з приводу виконання рішення суду у справі № 2-522/10 відкрито будь-яке виконавче провадження, а відповідач зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру перешкоджають йому в реалізації свого права яка власника майна, суд приходить до висновку про відсутність підстав та необхідності для подальшого застосування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 09 лютого 2010 року та про необхідність скасування останніх.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.149, 158, 247, 258-260 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 проскасування заходівзабезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі № 2-522/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, накладені ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2010 року, у вигляді арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_1 .

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ч.12 ст.153, ст.261 ЦПК України. Оскарження ухвали в апеляційному порядку зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя С.В. Єдаменко