Ухвала

від 11.04.2023 по справі 2-522/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2023 Справа №2-522/10

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Кужель К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», боржник - Приватне підприємство «Према», боржник - ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчих листах, -

в с т а н о в и в :

29березня 2023року Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача з Публічного Акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах по справі № 2-522/10, які видавалися Тернопільським міськрайонним судом.

В обґрунтування своїх вимог, посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2010 року по справі № 2-522/10 позов ВАТ «КБ «Надра» до ПП «Према», ОСОБА_1 було задоволено, а саме: стягнуто солідарно з ПП «Према», ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 14/2008-ю від 29 серпня 2008 року в розмірі 334675,28 гривень, 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат з ІТЗ. Згідно Договору № GL48N718070_Ur_4 про відступлення права вимоги від 13 серпня 2020 року, право вимоги за кредитним договором № 14/2008-ю від 29 серпня 2008 року, разом з усіма додатками до нього, додатковими договорами, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». З цих підстав просить заяву задовольнити.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви, згідно вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до переконання, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 2-522/10 ухвалено рішення, згідно якого позовВАТ «КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» до ПП «Према», ОСОБА_1 було задоволено, а саме: стягнуто солідарно з ПП «Према», ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 14/2008-ю від 29 серпня 2008 року в розмірі 334675,28 гривень, 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат з ІТЗ.

13серпня 2020року міжПАТ «КБ«Надра» таТовариством зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір відступлення права вимоги № GL48N718070_Ur_4, згідно з яким відбулося переуступлення права вимоги, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ПП «Према», ОСОБА_1 за кредитним договором № 14/2008-ю від 29 серпня 2008 року.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбаченестаттею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особиу зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно достатті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Велика Палата Верховного Суду, відповідно до пунктів 127-130 постанови від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197 цс 21, висловила наступну правову позицію:

«Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим (п. 127).

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі (п. 128).

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (п. 129).

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (п. 130)».

Будь-яких відомостей про те, чи видавалися виконавчі листи у даній справі, та у разі їх видачі чи пред`являлися вони у визначені законодавством строки до виконання та чи відкривалося на їх підставі виконавче провадження, а також на якій стадії воно перебуває на час звернення до суду, в заяві не зазначено, та будь-яких доказі на підтвердження цих обставин представником заявника в порушення вимогст. 81 ЦПК Українине надано.

В матеріалах цивільної справи № 2-522/10 відсутні відомості про видачу виконавчих листів.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень, яка перебуває у загальному доступі, відсутні відомості про відкриті виконавчі провадження, у яких боржником є ОСОБА_1 чи ПП «Према», а стягувачем ВАТ «КБ «Надра»».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 ЗУ)

У випадку, якщо виконавчі листи у справі № 2-522/10 не видавалися або видавалися та не були пред`явлені до виконання, то строк пред`явлення їх до примусового виконання закінчився, тому, з урахуванням правових висновків Великої Палати ВС, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, без вирішення питання поновлення такого строку в межах визначеного законодавством порядку і підстав, замінити сторону у виконавчому листі неможливо.

Якщо виконавчий лист все ж таки пред`являвся до примусового виконання і був повернутий стягувачу без виконання, то правонаступник має можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, адже за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

У випадку, якщо виконавче провадження закінчене, то згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва, оскільки заміна сторони виконавчого провадження правонаступником можлива за наявності відкритого виконавчого провадження. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що в матеріалах цивільної справи № 2-522/10 відсутні відомості про видачу виконавчих листів, строк пред`явлення їх до примусового виконання закінчився, а заявник не ставить питання про поновлення такого строку, жодних обставин щодо видачі виконавчих листів у даній цивільній справі та пред`явлення / непред`явлення їх до виконання заявником не викладено та доказів на їх підтвердження не надано, та з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року №2-7763/10, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України ст.ст.1, 8, 11, 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», боржник - Приватне підприємство «Према», боржник - ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчих листах - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Головуючий суддяВ. М. Позняк