Ухвала

від 10.02.2022 по справі 766/17637/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 766/17637/20

Номер провадження 11-cc/819/36/22 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

Головуючого ОСОБА_2

Суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

Секретарі ОСОБА_5

За участю прокурора ОСОБА_6

Представника

власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №32020230000000057 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Херсонській області про арешт майна, вилученого 02.12.2020 року в рамках кримінального провадження №32020230000000057 під час обшуку транспортного засобу Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_8 .

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував відсутністю правових підстав для накладення арешту на майно та задоволення клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність ухвали слідчого судді, просить скасувати ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, вилучене 02.12.2020 року під час обшуку транспортного засобу Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_8 , а саме на грошові кошти у сумі 2735000 грн та на транспортний засіб Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 .

На обґрунтування апеляційних вимог вказує про те, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020230000000057 від 04.09.2020 року за фактом умисного ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 та іншими, пов`язаними фізичними особами-підприємцями, в особливо великих розмірах за ч.3 ст.212 КК України.

02.12.2020 року у кримінальному провадженні №32020230000000057 від 04.09.2020 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук автомобіля Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого вилучено речі та документи, а також грошові кошти на загальну суму 2 735 000 грн. Крім того, у ході обшуку вилучено, як знаряддя вчинення злочину зазначений автомобіль, який переданий на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_8 03.12.2020 року вилучені речі, документи та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Грошові кошти, які були виявлені та вилучені під час обшуку, на переконання сторони обвинувачення є предметом кримінального правопорушення.

Не накладення арешту на грошові кошти та транспортний засіб з огляду на те, що досудове розслідування було розпочато у вересні, а кошти вилучені у грудні 2020 року є помилковим, так як досудове розслідування було розпочато та здійснюється за фактом ухилення від сплати податків вказаними особами в період 2019-2020 років, де рік є податковим періодом, а дії, направлені на ухилення від сплати податків мають триваючий характер.

Не накладення арешту призводить до того, що шкода, завдана державі, не відшкодовується.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приписами ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення серед іншого, збереження речових доказів.

Вбачається, що 02.12.2020 року в рамках кримінального провадження №32020230000000057 на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25.11.2020 року (а.п.8-12) було проведено обшук автомобіля Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого були тимчасово вилучені, серед іншого, грошові кошти на загальну суму 2 735 000 грн та транспортний засіб Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , як знаряддя вчинення злочину (а.п.13-18).

Постановою слідчого від 03.12.2020 року вилучені речі, документи та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та слідчим подано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10.12.2020 року накладено арешт на вилучені документи та речі, в тому числі на грошові кошти у сумі 2735000 грн та на автомобіль Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.19-24).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду від 18.01.2021 року вказане судове рішення слідчого судді залишено без змін (а.п.25-29).

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30.11.2021 року за результатами розгляду клопотання ОСОБА_8 було скасовано арешт, накладений на майно останнього, а саме на грошові кошти у сумі 2735000 грн, ключ до рахунку № НОМЕР_2 та на автомобіль Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.30).

Згідно п.1 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Пунктом 4 ч.1 ст.169 КПК України визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Приписами ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено, що будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п.п.69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Як вірно зазначив слідчий суддя, передбачений КПК України процесуальний порядок накладення арешту на перелічене у клопотанні слідчого майно в даному кримінальному провадженні вже було реалізовано, зокрема починаючи з 10 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року, тобто тривалий час, діяв відповідний захід забезпечення кримінального провадження. Поруч із цим, ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2021 року його було скасовано.

Доводи апеляційної скарги прокурора та клопотання слідчого не містять нових обставин, які б слугували правовими підставами для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи прокурора про необхідність накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 02.12.2020 року в рамках кримінального провадження №32020230000000057, викладені в апеляційній скарзі, фактично були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано не прийняті до уваги слідчим суддею.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, є немотивованими та ґрунтуються на іншій, суб`єктивній, оцінці апелянтом обставин, встановлених судом.

Доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції.

Порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

За наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об`єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв`язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.171-174, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2021 року, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_2

Судді: (підпис) ОСОБА_4

(підпис) ОСОБА_3