37/266-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2007 р. Справа № 37/266-07
вх. № 8471/4-37
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Хотенець П.В.
суддя Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Бєлєвцова О.С. за довіреністю № б/н від 20.02.2006 року, відповідача - директора Літвінова М.А., 3-й особи - не з"явився
розглянувши справу за позовом ПП "Золота нива 1", с. Забавне
до ПСП "Чистоводівське", с. Чистоводівка; 3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління юстиції у Харківської області
про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство «Золота нива 1» (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чистоводівське» (відповідач) про визнання права власності на рухоме майно – посіви озимої пшениці врожаю 2007 року (майно), що знаходяться на земельних ділянках приватної та державної власності загальною площею 804,00 га, що знаходяться на території Чистоводівської сільської ради та звільнення зазначеного майна з-під арешту, накладеного 02.07.2007р., згідно акту опису й арешту майна серії АА №785401, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Харківській області при здійсненні виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження по стягненню заборгованості з боржника – ПСП «Чистоводівське», яке є відповідачем у справі.
Свої позовні вимоги та право власності на описане та арештоване майно позивач обґрунтовує тим, що згідно укладеного поміж ПП «Золота нива 1» та ПСП «Чистоводівське» договору купівлі-продажу сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р. за актом приймання-передачі (додаток №2 до договору) відповідач передав у власність позивачу майно, що є предметом спору. З цього часу позивач став власником майна і здійснював його оброблення добривами та гербіцидами, а також уклав договори оренди земельних ділянок приватної та державної форм власності, на яких розташовані посіви озимої пшениці врожаю 2007року, з управненими особами (власниками).
Позивач та відповідач до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач, через канцелярію господарського суду 12.07.2007 р. за вх. № 18307, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 12.07.2007 р. за вх. № 18384, надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі, та документи, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
3-я особа про судове засідання була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, витребувані судом документи не надала.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до укладеного поміж ПП «Золота нива 1» та ПСП «Чистоводівське» договору купівлі-продажу сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р. позивач є власником рухомого майна – посівів озимої пшениці 2007року. Згідно даних Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №9775051 від 31.10.2006р. на час укладання договору купівлі-продажу сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р. будь-які обтяження щодо майна, яке є предметом договору – відсутні.
Відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача не надали суду доказів, що договір купівлі-продажу сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р., за яким передано позивачу право власності на арештоване майно, є недійсним чи був визнаний судом недійсним, тому договір є таким, що не суперечить чинному законодавству України.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до листа від 02.07.2007р. №235 позивач повідомив державного виконавця при здійсненні останнім виконавчих дій про своє право власності на описане майно, надавши право встановлювані документи, а саме копію договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р., копію попереднього договору про укладення договору оренди земельних ділянок з Ізюмською РДА від 21.05.2007р., копії договорів про користування земельними ділянками з громадянами-власниками, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки, копію податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та інші фінансові документи.
Відповідач підтвердив право власності позивача на арештоване майно і пояснив, що при провадженні виконавчих дій державним виконавцем не було погоджено з боржником питань яке майно є власністю відповідача та яке майно в першу чергу можна описувати і накласти арешт. Третьою особою на боці відповідача належним чином не обґрунтовано правомірність накладення арешту на майно, що є власністю позивача. Відділом примусового виконання рішень Головного управлінням юстиції у Харківській області також не пояснено суду якими нормами права керувався державний виконавець при описуванні та накладенні арешту на майно, що не є власністю боржника у виконавчому провадженні.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 50 цього Закону стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Позивачем надано до матеріалів справи також документи, що підтверджують право користування земельними ділянками, на яких знаходяться посіви озимої пшениці врожаю 2007року, зокрема, договори про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб з фізичними особами – власниками земельних ділянок відповідно до державних актів на право приватної власності на землю та попередній договір від 21.05.2007р., укладений позивачем з Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження Ізюмської РДА від 21.05.2007р. №251.
В матеріалах справи також міститься заява директора ПСП «Чистоводівське» від 16.04.2007р. про припинення дії розпорядження Ізюмської РДА від 26.01.2005р. №29 і договору оренди землі від 07.06.2002р. №5, за яким попереднім орендарем земель державної власності на території Чистоводівської сільської ради був відповідач, та витяг з протоколу комісії з врегулювання питань, що виникають в процесі функціонування та створення суб'єктів господарювання агропромислового комплексу Ізюмського району від 20.04.2007р., що свідчить про добровільну відмову від користування землею та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачу.
Позивачем надано суду докази належної сплати орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності та звітності перед податковим органом як платника фіксованого сільськогосподарського податку і сільськогосподарського товаровиробника.
Як вбачається з матеріалів справи згідно листа Ізюмської РДА від 11.07.2007р. №01-16/1276 на полях №№4, 6 першої сівозміни, №№6, 7 другої сівозміни, №№1, 2, 4 полезахисної першої сівозміни на контурах №№2-26,9га, 3-27,0га, 4-27,0га, 12-102,4га, 19-94,5га, 95-43,5га, 41-58,8га, 40-23,7га, 39-85,9га, 25-24,5га по Чистоводівській сільській раді та на контурах №70-203,2 га та № 71-59,0 га на території Куньєвської сільської ради посіяна озима пшениця врожаю 2007 року. Зазначені посіви озимої пшениці знаходяться на земельних ділянках, що орендуються ПП «Золота нива 1»; ПП «Золота нива 1» сплачує фіксований сільськогосподарський податок, орендну плату та інші обов'язкові платежі.
У відповідності до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачене законом чи договором, мають право власності на посіви сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.
Таким чином, позивач є власником рухомого майна – посівів озимої пшениці врожаю 2007року, розташованих на земельних ділянках загальною площею 804га на території Чистоводівської та Куньєвської сільських рад, які орендуються ПП «Золота нива 1», відповідно до укладеного договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено: «Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди».
Отже, наклавши арешт на майно позивача, третя особа на боці відповідача тим самим порушила вимоги ст.ст.5, 24, 55 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких державний виконавець вправі накласти арешт виключно на майно боржника.
За приписами ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги положення ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» згідно якого особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання прав на майно і про звільнення майна з-під арешту, суд знаходить, що позовні вимоги доведені, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», що становить 85,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст.5, 24, 50, 55 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 204, 228, 319, 321, 334, 638 Цивільного кодексу України, ст. 95 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 33-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності за Приватним підприємством «Золота нива 1» (64333, Харківська область, с. Забавне, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 33897138, р\р 26005296160000 в АКИБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на посіви озимої пшениці врожаю 2007 року, розташовані на території Чистоводівської та Куньєвської сільських рад Ізюмського району Харківської області загальною площею 804,00 га.
Звільнити підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Харківській області (м. Харків, вул. Петровського, 16) з-під арешту посіви озимої пшениці врожаю 2007року, розташовані на території Чистоводівської та Куньєвської сільських рад Ізюмського району Харківської області загальною площею 804,00 га, накладеного згідно акту опису й арешту майна від 02.07.2007р. серії АА №785401.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Чистоводівське" (64324, Харківська область, с. Чистоводівка, вул. Шкільна, 43, код ЄДРПОУ 00707886, р/р 26002301760322 в АКПІБ м. Ізюма, МФО 351492) на користь Приватного підприємства «Золота нива 1» (64333, Харківська область, с. Забавне, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 33897138, р\р 26005296160000 в АКИБ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Хотенець П.В.
суддя Калініченко Н.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2007 |
Оприлюднено | 19.10.2007 |
Номер документу | 1031224 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Доленчук Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні