Постанова

від 15.11.2007 по справі 37/266-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/266-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14"листопада 2007 р.                                                           Справа №37/266-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Горбачова Л.П., Істоміна О.А.

при секретарі  Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –предст. Бєлєвцева О.С. ( дов. б/н від 20.02.2006 р.); директор –Новицький В.А.

відповідача –предст. Корнієнко Г.Т. ( дов. б/н від 12.06.2007 р.)

3-я особа –предст. Банніков А.С.( дов. № 33 від 26.07.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу  (вх. № 2560 Х/2-6) третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Головного управління юстиції у Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 13.07.07 р.  по справі № 37/266-07.

за позовом – Приватного підприємства «Золота нива 1», с. Забавне

до  Приватного сільськогосподарського підприємства «Чистоводівське», с. Чистоводівка

3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Головне управління юстиції у Харківській області

про визнання права власності та звільнення майна з під арешту.

встановила:

09.07.2007 р. позивач, Приватне підприємство «Золота нива 1», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати право власності на посіви озимої пшениці загальною площею 804 га, розташовані на земельних ділянках на території Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області та звільнити зазначене майно позивача з-під арешту.

         Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.07 р. ( головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Хотенець П.В., Калініченко Н.В.) позов задоволено повністю. Визнано право власності за Приватним підприємством «Золота нива 1»на посіви озимої пшениці врожаю 2007 року, розташовані на території Чистоводівської та Куньєвської сільських рад Ізюмського району Харківської області загальною площею 804,00 га. Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Харківській області зобов*язано звільнити з-під арешту посіви озимої пшениці врожаю 2007 року, розташовані на території Чистоводівської та  Куньєвської сільських рад Ізюмського району Харківської області загальною площею 804,00 га, накладеного згідно акту опису й арешту майна від 02.07.2007 р., серії АА № 785401. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чистоводівське»на користь Приватного підприємства «Золота нива 1»85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

         З-я особа, Головне управління юстиції у Харківській області не погоджуючись з рішенням господарського суду, подала апеляційну скаргу, уточнення до неї від 16.08.2007 р., доповнення до неї від 31.08.2007 р. та доповнення від 13.11.2007 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року по даній справі і прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного судового рішення порушив правила про підвідомчість справ господарським судам та розглянув справу зі спору, який не підлягає вирішенню в господарських судах України, А саме, як слідує з наявного в матеріалах справи акту опису й арешту майна від 02.07.2007 р. ,даний акт складено при примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження. Як слідує з матеріалів зведеного виконавчого провадження, стягувачами у даному провадженні є фізичні особи –не підприємці та юридичні особи, які набули статусу стягувачів до складення акту від 02.07.2007 р. Отже, на думку апелянта, оскільки у даному спорі боржником є ПСП «Чистоводівське», а стягувачами –юридичні особи та фізичні особи –не підприємці, даний спір не є підвідомчим господарським судам і міг бути розглянутий виключно за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, на думку апелянта, оскільки відповідач не оспорює прав власності ПП «Золота нива 1»на описане майно й підтримує позовні вимоги у повному обсязі, тому вимоги позивача до відповідача не пов*язані зі спором про право на посіви озимої пшениці, а стосуються розгляду питання законності проведення виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби. Отже, оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, щодо виконання судових рішень, встановлено статтею 121-2 ГПК України.

       Також апелянт вважає, що висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні від 13.07.2007 р., не відповідають дійсним обставинам справи. Посилання суду на договір купівлі –продажу  сукупних активів б/н від 31.10.2006 р., витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 9775051 від 31.10.2006 р., попередній договір про укладання договору оренди земельних ділянок з Ізюмською     РДА від 21.05.2007 р., договори про користування земельними ділянками з громадянами –власниками, податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки, податковий розрахунок фінансового сільськогосподарського податку, заяву директора ПСП «Чистоводівське»від 16.04.2007 р. про припинення дії розпорядження  Ізюмської РДА від 26.01.2005 р. № 29 і договору оренди землі від 07.06.2002 р. № 5, лист  Ізюмської РДА від  11.07.07 р. є, на його думку, безпідставним. Застосування місцевим господарським судом при вирішенні спору статті 95 Земельного кодексу України, згідно якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом чи договором, мають право власності на посіви сільськогогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію, визнавши таким чином право власності ПП «Золота нива -1»на посіви озимої пшениці є помилковим, оскільки, на думку апелянта,  користувачем земельних ділянок, озима пшениця на яких була описана згідно акту опису й арешту майна від 02.07.2007 р., є ПСП «Чистоводівське».

         Крім того, Головне управління юстиції у Харківській області вважає, що позивачем неправильно сплачене держмито, оскільки позовна заява, яку подав ПП «Золота нива -1»повинна сплачуватись державним митом в залежності від вартості майна, яке відшукується.

         Позивач, ПП «Золота нива -1»надав відзив на апеляційну скаргу третьої особи Головного управління юстиції у Харківській області та доповнення до неї, в якому просить у задоволені апеляційної скарги  Головного управління юстиції у Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 р. по даній справі відмовити, і зазначене рішення залишити без змін. При цьому, позивач вважає, що третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача не має повноважень на подання апеляційної скарги, оскільки не є стороною у справі № 37/266-07 і її будь –які права та охоронювані законом інтереси внаслідок винесеного рішення судом першої інстанції 13.07.2007 р. по даній справі ніяким чином не порушені. Також, позивач вважає, що при поданні апеляційної скарги третьою особою не було сплачено державне мито, Про час та місце слухання даної справи третя особа була належним чином повідомлена, як телефонограмою, так і письмово через канцелярію згідно супровідного листа позивача від 432/5 від 10.07.2007 р. про надання третій особі оригіналу ухвали господарського суду Харківської області від 09.07.2007 р. по даній справі.

         Відповідач, ПСП «Чистоводівське», також подав відзив та доповнення до нього на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги  Головного управління юстиції у Харківській області на оскаржуване судове рішення відмовити, рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 р. залишити без змін. При цьому, відповідач вважає, що третя особа не має взагалі права на оскарження рішення суду по даній справі, оскільки не є  стороною у справі. Також вона не правомірно, подавши апеляційну скаргу, не сплатила державне мито. Про час та місце розгляду даної справи, Головне управління юстиції у Харківській області було повідомлено належним чином і у встановлений законом термін. Відповідач вважає, що 3 -ю особою порушено право власності та перевищено повноваження державним виконавцем, оскільки ст. 50-55,63,64 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено арешт лише майна боржника і жодна з норм чинного законодавства не передбачає арешту іншого майна.

         08.09.2007 р. ухвалою Харківського апеляційного суду  прийнято апеляційну скаргу 3 особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головного управління юстиції у Харківській області та призначено розгляд справи на 20.08.2007 р.

         20.08.2007р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на 10.09.2007 р., з метою витребування додаткових документів.

         10.09.2007р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду  відкладено розгляд справи на 24 жовтня 2007 р. з метою витребування у позивача додаткових документів,  а відповідача зобов*язано виконати вимоги ухвали суду від 20.08.2007 р.

         24.10.2007 р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на  14.11.2007 р. з метою надати сторонам можливість ознайомитись з додатково поданими на вимогу судової колегії матеріалами.

         У судовому засіданні апелянт заявив клопотання про зупинення провадження по даній справі, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2007р. по справі № 47/463-07 за позовом ВАТ «Савинський цукровий завод»до ПСП «Чистоводівське»та ПП «Золота нива –1»про визнання недійсним договору, визнано недійсним договір купівлі –продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006 р., укладеного між ПСП «Чистоводівське»і ПП «Золота нива -1»з моменту укладання.

          Позивач заперечує проти задоволення заявленого клопотання 3-ою особою, посилаючись на те, що зазначене рішення суду не набрало чинності. В наступний час ПП « Золота нива –1»подано апеляційну скаргу на рішення апеляційного суду від 22.10.2007р. по справі № 47/463-07, копію якої додав до матеріалів справи.

         З таких же підстав, ПСП «Чистоводівське»заперечує проти задоволення клопотання 3 –ої особи.

          Заслухавши думку сторін стосовно зупинення розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову Головному Управлінню юстиції у Харківській області у задоволенні клопотання, у зв*язку з тим, що рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2007 р. по справі № 47/463-07 не набрало чинності, в наступний час воно оскаржується в Харківському апеляційному господарському суді, Крім того, на суть вирішення даної справи воно не впливає.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування  господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів    встановлено наступне.

 31.10.2006 р. між ПСП «Чистоводівське»та ПП «Золота нива -1» було укладено договір купівлі –продажу частини сукупних валових активів з невід*ємними додатками № № 1-8 від 31.10.2006 р. ( а.с. 18-74 т.1).

За умовами п.1.1. зазначеного договору ПСП „Чистоводівське" передало, а ПП "Золота нива 1" прийняло частину сукупних валових активів. Передання частини сукупних валових активів вчинено шляхом виділення зазначених активів із загальної маси активів відповідача і включення виділених активів до складу сукупних активів позивача згідно п.1.2. Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору покупець став правонаступником - власником прав і зобов'язань продавця пропорційно переданій частині сукупних активів, зокрема: права володіння, користування і розпорядження майном та майновими правами, що складають валові активи, передані за Договором; зобов'язань по погашенню (пропорційно переданій частині активів) частини кредиторській заборгованості ПСП «Чистоводівське»; обов'язків, супутніх володінню, користуванню та розпорядженню майном і майновими правами, що складають валові активи, які були передані за даним договором, що деталізовано у додатках до Договору.

На виконання умов Договору відповідач відповідно до розподільчого балансу  передав, а позивач прийняв майно та майнові права, які складають частину сукупних валових активів і перелік яких деталізовано у додатках до Договору. Факт передачі частини сукупних валових активів засвідчено складеним сторонами актом приймання-передачі від 31.10.2006р.  ( а.с.27-32 т.1).

У відповідності до умов договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006р. відповідачем позивачу передано також право власності на обігові засоби - незавершене виробництво - посіви озимої пшениці на площі 800 га за ціною 400,00грн. на суму 320000,00грн. і посіви озимого тритікале на площі 135 га за ціною 360,58грн. на суму 48678,09грн.( а.с. 5 т.1).

Таким чином, ПП «Золота нива 1»стало правонаступником - набуло прав ПСП «Чистоводівське»з точки зору права власності на майно та майнові права, які увійшли до складу частини сукупних валових активів, в тому числі обігових засобів - незавершеного виробництва - посівів озимої пшениці на площі 800 га і посівів озимого тритікале, та стало правонаступником - набуло обов'язків, пов'язаних з погашення визначеної кредиторської заборгованості ПСП «Чистоводівське».

  02.07.2007 р. в селі Чистоводівське Ізюмського району Харківської області старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Харківській області Банніковим А.С. проведено виконавчі дії по арешту й опису майна, про що складено акт опису й арешту майна  (серія АА № 785401) ( а.с. 12-13 т.1).

 В зазначеному акті накладено арешт на посіви озимої пшениці врожаю 2007 р. і зазначено, що посіви розташовані на полях ПСП «Чистоводівка»загальною площею 804 га.

Відповідно до листа від 02.07.2007р. №235 позивач повідомив державного виконавця при здійсненні останнім виконавчих дій про своє право власності на описане майно, надавши право встановлювані документи, а саме копію договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів б/н від 31.10.2006р., копію попереднього договору про укладення договору оренди земельних ділянок з Ізюмською РДА від 21.05.2007р., копії договорів про користування земельними ділянками з громадянами-власниками, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки, копію податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та інші фінансові документи ( а.с. 14.т.1)..

Відповідач підтвердив право власності позивача на арештоване майно і пояснив, що при провадженні виконавчих дій державним виконавцем не було погоджено з боржником питань яке майно є власністю відповідача та яке майно в першу чергу можна описувати і накласти арешт.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За приписами ст.6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

  Підстави виникнення господарських зобов'язань передбачені статтею 174 Господарського кодексу України, якою встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно  статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який  не  передбачений  актами  цивільного  законодавства,   але  відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

  У  відповідності до  приписів  ст.328  Цивільного кодексу України  право  власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  Згідно статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Відповідно до п.1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Статтями 627, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормами ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (в даному випадку Законом України «Про податок на додану вартість). В силу п.1 ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97 визначено поняття поставки сукупних валових активів, під якою слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи (підпункт 3.2.8. пункту 3.2. статті 3 Закону).

Враховуючи викладене, з системного аналізу норм матеріального права, що регулюють діяльність суб'єктів господарювання та порядок укладання, виконання договірних зобов'язань і оподаткування, випливає очевидний висновок, що укладений позивачем та відповідачем Договір не суперечить меті діяльності та задачам підприємств сторін і не суперечить чинному на той час законодавству України, а саме: Конституції України, Господарському кодексу України, Цивільному кодексу України, Законам України «Про податок на додану вартість», «Про власність»тобто Договір укладений з додержанням загальних вимог, необхідних для чинності правочину, закріплених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає що на підставі договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006р., відповідно до акту приймання-передачі та розподільчого балансу 31.10.2006р. у позивача виникло право власності на посіви озимої пшениці, а у відповідача з 31.10.2006р. припинено право власності на це майно.

Тому, третя особа  не мала повноважень проводити опис та арешт зазначеного вище майна, оскільки правові підстави та документи, що підтверджують належність зазначеного майна боржнику у виконавчому провадженні - відповідачу у справі, взагалі відсутні.

Згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. відповідно до ст. 50 цього Закону стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Як видно з матеріалів справи, право користування позивачем земельними ділянками, на яких знаходяться посіви озимої пшениці врожаю 2007 р., підтверджується договорами про право користування земельними ланками для сільськогосподарських потреб з фізичними особами - власниками земельних ділянок відповідно до державних актів на право приватної власності на землю та попередній договір від 21.05.2007р., укладений позивачем з Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження Ізюмської РДА від 21.05.2007р. №251 ( а.с. 81-88 т.1)..

В матеріалах справи також міститься заява директора ПСП «Чистоводівське»від 16.04.2007р. про припинення дії розпорядження Ізюмської РДА від 26.01.2005р. №29 і договору оренди землі від 07.06.2002р. № 5, за яким "попереднім орендарем земель державної власності на території Чистоводівської сільської ради був відповідач, ( а.с. 17 т.1) та витяг з протоколу комісії з врегулювання питань, що виникають в процесі функціонування та створення суб'єктів господарювання агропромислового комплексу Ізюмського району від 20.04.2007р., що свідчить про добровільну відмову від користування землею та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачу ( а.с. 16 т.1).

Позивачем надано суду докази належної сплати орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності та звітності перед податковим органом як платника фіксованого сільськогосподарського податку і сільськогосподарського товаровиробника.

Отже, наклавши арешт на майно позивача, третя особа на боці відповідача тим самим порушила вимоги ст.ст.5, 24, 55 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких державний виконавець вправі накласти арешт виключно на майно боржника.

Щодо посилання скаржника на  правила підвідомчості при розгляді даної справи, то колегія суддів зазначає, що в акті опису й арешту майна від 02.07.2007 р., серії АА №785401 взагалі не зазначено в інтересах яких саме стягувачів діяв державний виконавець, арештовуючи майно ПП «Золота нива -1»В акті зазначено лише те, що в межах зведеного виконавчого провадження по стягненню заборгованості на користь стягувачів.  Третя особа перед накладанням арешту повинна була упевнитися в належності права власності на майно, що підлягає опису саме боржнику, а не іншій особі, тобто мати відповідні підстави, що свідчать про належність описуваного майна боржнику у виконавчому провадженні та зазначити суб*єктивний склад стягувачів у зведеному виконавчому провадженні.

       За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими  і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, через що рішення господарського суду Харківської області від 13.07.07 р. по. справі № 37/266-07 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,-

постановила:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.

       Рішення  господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року по справі 37/266-07 залишити без змін

       Клопотання Головного Управління юстиції у Харківській області про зупинення провадження у справі залишити без задоволеня.

   Головуючий суддя                                                                   Погребняк В.Я.

                              Судді                                                                Горбачова Л.П.

                                                                                                       Істоміна О.А.