Постанова

від 01.02.2022 по справі 920/1326/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 920/1326/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.

представників учасників справи:

від позивача: Зубенко В.М.,

від відповідача: Сергієнко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 29.03.2021

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Попікова О.В., Євсіков О.О., Корсак В.А.

від 18.08.2021

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"

про стягнення 2 543 822,77 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області суду з позовом до Фермерського Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" (далі Відповідач, Скаржник), в якому просило стягнути з Відповідача 2 543 822,77 грн. штрафних санкцій, з яких 1 592 860,98 грн. - договірна штрафна санкція в розмірі 1% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару, 237 740,45 грн. - штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару на строк понад 10 календарних днів, 713 221,34 грн. - штраф за несвоєчасне повернення попередньої оплати.

2. В обґрунтування своїх вимог Позивач послався на порушення виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №34-Ф від 13.08.2020 (далі - Договір) в частині недопоставки товару у повному обсязі, а саме: 225,09 тонн насіння соняшнику врожаю 2020 року.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.03.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №920/1326/20, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 901 923,56 грн. штрафних санкцій, з яких 592 860,98 грн. - договірна штрафна санкція в розмірі 1% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару, 237 740,45 грн. - штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару на строк понад 10 календарних днів, 71 322,13 грн. - штраф за несвоєчасне повернення попередньої оплати та 13 530,59 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не заперечується факт порушення виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині недопоставки товару у повному обсязі, а саме: 225,09 тонн насіння соняшнику врожаю 2020 року.

5. Водночас суди попередніх інстанцій враховуючи те, що Позивачем не надано доказів понесення ним і третіми особами збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з цим порушенням; з урахуванням розміру несвоєчасно повернутої попередньої оплати, зменшили заявлену до стягнення Позивачем неустойку: штраф (1% від вартості непоставленого товару, передбачений у п. 6.2. Договору) з 1 592 860,98 грн. до 592 860,98 грн., а штраф (п. 6.3. Договору за несвоєчасне повернення попередньої оплати) з 713 221,34 грн. - до 71 322,13 грн. та повністю задовольнили позовні вимоги в частині стягнення 237 740,45 грн. штрафу, передбаченого п. 6.2. Договору (10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару або його частини).

6. Рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №920/1326/20 скасувати повністю, а справу повернути до суду першої інстанції на повторний розгляд.

8. Підставою касаційного оскарження судового рішення за змістом касаційної скарги Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2020 у подібній справі №914/2173/19, оскільки не взяв до уваги факт відсутності вини Скаржника відповідно до частини другої статті 614 ЦК України. Крім того, Скаржник зазначив про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні його клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату, а також те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки цьому факту та іншим доказам у справі.

9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. 13 серпня 2020 року між Відповідачем (за Договором - Постачальник) та Позивачем (за Договором - Покупець) укладено договір поставки №55-Ф (Договір).

11. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року (надалі товар) на умовах цього Договору.

12. Згідно з п.п. 2.1, 3.1, 3.3, 4.2 Договору кількість, ціна, загальна вартість, порядок оплати, термін поставки товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору. Допускається постачання товару різновеликими партіями.

13. Відповідно до п. 4.1. Договору товар поставляється Покупцеві на умовах ІНКОТЕРМС-2020, зазначених у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

14. Датою поставки товару (частини товару) Покупцеві вважається день фактичного прийняття товару Покупцем за кількістю та якістю, який зазначений у відповідних документах на товар (його частину) - товарно-транспортній накладній, розрахунку вартості товару за показниками якості та видатковій накладній (п. 4.3. Договору).

15. Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної поставки або непоставки товару, або його частини Постачальник сплачує договірну штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення і, крім того, відшкодовує всі заподіяні цим збитки. В разі несвоєчасної поставки або непоставки товару, або його частини на строк понад 10 календарних днів Постачальник також додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару або його частини.

16. Згідно з положеннями п.6.3. Договору у разі прострочення поставки (не поставки) товару, або його частини, на строк більш ніж 10 (десять) календарних днів, Постачальник, зобов`язаний негайно повернути Покупцю отриману від нього попередню оплату, на яку не було поставлено товар. Також, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю, в такому випадку, компенсацію, яка розраховується як різниця між доларовим еквівалентом вартості товару (частини вартості товару), що повертається Постачальником (визначається за офіційним курсом НБУ гривні до долара США на день такого повернення) та доларовим еквівалентом вартості товару (частини вартості товару), що була сплачена Покупцем (визначається за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день такої оплати). Компенсація сплачується Постачальником Покупцю у гривнях України за офіційним курсом НБУ гривні України до долару США на день оплати такої компенсації. У разі не повернення Покупцеві в цей строк попередньої оплати та вищевказаної компенсації, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю також штраф в розмірі 30% від суми непоставленого товару.

17. Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана повідомити іншій стороні протягом 10 календарних днів з моменту виникнення таких обставин. Належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості будуть служити підтвердження Торгово-промислової палати України. В іншому випадку форс-мажорні обставини вважаються непідтвердженими.

18. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.08.2021, але в будь-якому випадку до остаточного його виконання сторонами (п. 8.2. Договору).

19. Згідно з п.п. 8.9, 8.10 Договору цей Договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, які зберігаються у кожної із сторін по одному екземпляру. Факсимільні та електронні копії документів мають юридичну силу до моменту надання оригіналів.

20. Відповідно до п. 4.4. Договору право власності на товар виникає у Покупця з дати поставки товару.

21. Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що в залежності від умов поставки товару у специфікаціях можуть бути узгоджені інші умови щодо постачання товару.

22. 14 серпня 2020 року між сторонами було укладено специфікацію №1 до Договору (надалі Специфікація), відповідно до якої Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року до 30 вересня 2020 року в кількості 260,00 тон загальною вартістю 2669529,20 грн. з ПДВ.

23. У п. 1.2. Специфікації погоджено, що ціна товару встановлюється в розмірі 10 267,42 грн. за одну тонну товару, що еквівалентно 373,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання цього Договору, відповідно до цієї Специфікації, що становить 27,5266 гривень за 1 долар США. Сторони домовились, що розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України - гривні (п. 1.3. Специфікації).

24. Згідно з п. п. 2.1.-2.3 Специфікації сторони домовились про порядок оплати:

- п. 2.1. попередня оплата у розмірі 20% від вартості товару в сумі 533905,84 грн., в т.ч. ПДВ 20%, вказаної у п.1 цієї Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення сторонами цієї Специфікації;

- п. 2.2. остаточні розрахунки здійснюються протягом 2-х банківських днів з дати поставки Постачальником товару, у кількості, передбаченій п.1 цієї Специфікації, але не раніше отримання Покупцем квитанції (ій) про реєстрацію податкової (их) накладної (их)/розрахунку (ів) коригування в ЄРПН, на всю кількість поставленого товару та отримання всіх оригіналів первинних документів - відповідно до п. 4.6. цього Договору. Можлива оплата товару частинами;

- п. 2.3. для здійснення розрахунків за поставлений товар, остаточна ціна товару формується на день, що передує дню здійснення платежу за п. 2.1. цього Договору шляхом перерахунку валютного еквівалента, вказаного в п. 1.3. даної Специфікації, у гривню за офіційним курсом НБ України на день, що передує дню здійснення платежу за п. 2.1. цього Договору. Зміну ціни товару в національній валюті у зв`язку зі зміною курсу долара США (остаточна ціна) сторони зобов`язуються затвердити в додатковій угоді до даного Договору.

25. Пунктом 3 Специфікації сторони погодили умови поставки: DAP доставка до місця склад ПРАТ "Ніжинський жиркомбінат", що розташований за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2, згідно з ІНКОТЕРМС - 2020.

26. 28 вересня 2020 року сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору (надалі Додаткова угода №1), в якій сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п. 1 Специфікації та викласти його в новій редакції, згідно з якою Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року до 10 жовтня 2020 року у кількості 260,00 тон загальною вартістю 2669529,20 грн. з ПДВ.

27. 09 жовтня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору (надалі за текстом Додаткова угода 2), в якій сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п. 1 Специфікації та викласти його в новій редакції, згідно з якою Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року до 15 жовтня 2020 року у кількості 260,00 тон загальною вартістю 2669529,20 грн. з ПДВ.

28. 21 серпня 2020 року Відповідачем було виставлено Позивачу рахунок №23 на суму 533 905,84 грн.

29. Позивачем було сплачено Відповідачу 533 905,84 грн. передоплати згідно з вказаним рахунком №23 платіжним дорученням №15073 від 02.09.2020.

30. Відповідач частково виконав зобов`язання з поставки товару Позивачу, а саме поставив 34,91 тонни товару на суму 347 618,17 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №29 та №30 від 08.10.2020, товарно-транспортними накладними від 07.10.2020.

31. Попередня оплата в розмірі 186 287,67 грн. Відповідачем повернута 18 листопада 2020 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача від 19.11.2020.

32. У зв`язку з неповною поставкою товару (недопоставленим залишилися 225,09 тонн товару), Позивач направив Відповідачу лист-вимогу від 26.10.2020 №707, в якій вимагав поставити весь об`єм товару за Договором.

33. У зв`язку з невиконанням Відповідачем листа-вимоги від 26.10.2020, Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із даним позовом про стягнення з Відповідача штрафних санкцій, що передбачені положеннями пунктів 6.2 та 6.3 Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

34. Цивільний кодекс України (далі ЦК України)

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 509. Поняття зобов`язання та підстави його виникнення

1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

2. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. …

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. …

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …

Стаття 551. Предмет неустойки

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 610. Порушення зобов`язання

1. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов`язання

1. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання

1. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання

1. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 712. Договір поставки

1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

35. Господарський кодекс України

Стаття 173. Господарське зобов`язання

1. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. …

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов`язань

1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності

1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 230. Штрафні санкції

1. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 233. Зменшення розміру штрафних санкцій

1. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

2. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

36. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 202. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Стаття 300

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

37 . Виходячи з положень статті 300 ГПК України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Як зазначено Судом вище, підставою касаційного оскарження судових рішень за змістом касаційної скарги Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник, зокрема, зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2020 в подібній справі №914/2173/19.

39. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

40. Водночас під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

41. Таким чином, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з подібними правовідносинами у справі, що переглядається.

42. Суд зазначає, що відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі №910/24257/16, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

43. Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Верховного Суду, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, Суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на наступне.

44. У справі №914/2173/19 предметом позову були вимоги про стягнення штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням умов укладеного між сторонами договору поставки ячменю. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах перегляду справи в касаційному порядку, залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій про відмову в позові.

45. Проте, у справі №914/2173/19 сторонами в предметі договору було чітко передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити ячмінь, вирощений саме Відповідачем на вказаних в договорі земельних ділянках площею 1 359 га в 2018 році.

46. Судові рішення у справі №914/2173/19 про відмову в позові щодо стягнення штрафних у зв`язку з невиконанням умов укладеного між сторонами договору поставки ячменю господарськими судами ухвалювались, виходячи із конкретних обставин справи, а саме:

- відповідач порушив своє зобов`язання щодо поставки обумовленої договором кількості товару (ярого ячменю) у зв`язку з тим, що несприятливі погодні умови протягом 2018 року (надмірна кількість дощових днів у березні-квітні та тривала посуха зі середини квітня по першу декаду червня) призвели до недостатньої кількості врожаю зернової культури, яка є предметом спірного договору (ячмінь, вирощений саме Відповідачем на вказаних в договорі земельних ділянках площею 1 359 га в 2018 році);

- постачальник вчиняв заходи для зменшення негативних наслідків згаданої події, зокрема, закуповував в МПП Фірми Ерідон добрива в цілях збільшення врожайності, попереджало про несприятливі погодні умови, пропонувало внести зміни в договір поставки ячменю, проти чого позивач не заперечив. Тобто, відповідачем докладалось значних та розумних зусиль для зменшення негативних наслідків, так як попередити їх було неможливо;

- умовами договору передбачена можливість та механізм перевірки уповноваженими представниками покупця процесу виробництва (вирощування) товару, однак в матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надано доказів того, що позивач скористався цим правом чи будь-якими діями сприяв належному виконанню умов договору;

- укладаючи договір та окреслюючи певні умови вирощення товару, сторони розуміли специфіку предмету договору (товару) та пов`язані з цим ризик, а тому у п. 1.2. договору передбачали можливість поставки більшої чи меншої кількості товару залежно від врожаю.

- на підтвердження того, що недопоставка відповідачем товару завдала збитків, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що у спірних правовідносинах у діях відповідача відсутня вина та протиправна поведінка зобов`язаної особи, що виключає стягнення з відповідача штрафу.

47. Натомість у справі, що розглядається, умовами Договору не передбачалося обов`язку у Відповідача щодо поставки товару (насіння соняшнику) вирощеного саме Відповідачем. Укладаючи вказаний Договір поставки, а також Специфікацію до нього, сторони не прив`язувалися до можливих неврожаїв соняшнику, та не приймали на себе солідарних ризиків з приводу таких неврожаїв. Отже, за умовами Договору Відповідач зобов`язався поставити товар (насіння соняшнику) у кількості 260,00 тон у строк до 15 жовтня 2020 року, який міг бути, як власного виробництва, так і вирощений іншими виробниками. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відповідач порушив передбачене Договором своє господарське зобов`язання та недопоставив Позивачу 225,09 тонн товару.

48. У відповідності до вимог ст. 614 ЦК України у справі, що розглядається, Відповідачем не доведено відсутності своєї вини в порушенні вищевказаного зобов`язання.

49. Таким чином, наведена Скаржником у касаційній скарзі постанова Верховного Суду була прийнята за іншого матеріально-правового та процесуально-правового регулювання спірних правовідносин, а також іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів) ніж у цій справі.

50. Тобто, спірні правовідносини у цій справі та у справі №914/2173/19, що розглядалась Верховним Судом, є очевидно неподібними.

51. З огляду на викладене, касаційне провадження, відкрите з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

52. Щодо інших доводів касаційної скарги, про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання директора Відповідача про перенесення слухання справи на іншу дату, а також те, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки цьому факту та іншим доказам у справі, Суд зазначає таке.

53. 29 березня 2021 року директором Відповідача було подано до суду першої інстанції заяву, в якій він просив суд перенести на іншу дату судове засідання у справі, у зв`язку з введенням на території Сумської області обмежувальних карантинних заходів та неможливістю у зв`язку з цим покидати адміністративні межі міста Конотоп.

54. Судове засідання 29 березня 2021 року в суді першої інстанції відбулось за участі представника Позивача: Зубенко В.М. (в режимі відеоконференції) та представника Відповідача: Сергієнко О.Ю. (в режимі відеоконференції).

55. Господарський суд Сумської області в судовому засіданні 29 березня 2021 року протокольною ухвалою відмовив в задоволенні вищевказаної заяви директора Відповідача про перенесення судового засідання, оскільки не наведено поважних причин неможливості участі в судовому засіданні, з урахуванням призначення відеоконференції з Конотопським міськрайонним судом Сумської області.

56. Частиною 3 статті 202 ГПК України передбачено, що у випадку якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

57. З урахуванням того, що 29 березня 2021 року судове засідання відбулось за участі представника Відповідача: Сергієнко О.Ю. (в режимі відеоконференції), Суд доходить висновку, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, відсутні.

58. Також безпідставними є доводи Скаржника, що судами попередніх інстанцій не оцінено всі наявні в справі докази та не встановлено всі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

59. Наявні в матеріалах справи докази, які були оцінені судами згідно зі статтею 86 ГПК України, були достатніми для прийняття законних і обґрунтованих судових рішень у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України.

60. Суд відхиляє всі інші аргументи Скаржника, що викладені у касаційній скарзі, оскільки такі не спростовують висновків суду та не свідчать про наявність підстав для скасування судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів, тоді як Суд, в силу частини 2 статті 300 ГПК України наголошує, що переоцінка вже оцінених судами доказів виходить за межі повноважень касаційного суду.

61. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій з`ясували істотні обставини із застосуванням передбачених статтею 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому та забезпечили дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог статті 86 ГПК України свідчить про прийняття законних і обґрунтованих судових рішень у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України, а незгода Скаржника з рішенням судів за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судових рішень з порушенням норм матеріального та/або процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

63. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

64. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Судові витрати

65. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись пунктом 5 статті 296, статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №920/1326/20, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №920/1326/20 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №920/1326/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Кролевець