Постанова

від 18.08.2021 по справі 920/1326/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2021 р. Справа № 920/1326/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"

на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 (повний текст складено 02.04.2021)

у справі №920/1326/20 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"

про стягнення 2543822,77 грн.

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Зубенко В.М., адв., посв. №5036 від 25.04.2018;

- відповідача Сергієнко О.Ю., адв., посв. №000591 від 07.05.2019;

Кучер А.М. - керівник;

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" (надалі позивач/ ПрАТ Ніжинський жиркомінат ) звернулось до Господарського суду Чернігівської області суду з позовом до Фермерського Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" (надалі відповідач/ скаржник/ ФТОВ Лероніка ), у якому позивач просить стягнути з відповідача 2543822,77 грн., з яких 1592860,98 грн. - договірна штрафна санкція в розмірі 1% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару, 237740,45 грн. - штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару на строк понад 10 календарних днів, 713221,34 грн. - штраф за несвоєчасне повернення попередньої оплати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення виконання договору поставки №34-Ф від 13.08.2020 (далі - договір) в частині недопоставки товару у повному обсязі, а саме: 225,09 тонн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" на користь Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" 901923,56 грн. штрафних санкцій за договором поставки №34-Ф від 13.08.2020 та 13530,59 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, в якому просить оскаржуване судове рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

В обґрунтування підстав апеляційної скарги, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає про те, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність вини в діях відповідача (скаржника), він був позбавлений реальної можливості поставити весь товар через обставини, які від нього не залежали, а саме: через несприятливі погодні умови, що спричинили зменшення очікуваної середньої врожайності соняшника. Крім того, як зазначає скаржник, судом першої інстанції невірно застосовані положення пунктів 6.2-6.3. договору в частині стягнення штрафних санкцій; судом першої інстанції не надано належної оцінки та не враховано доводів відповідача, наведені у запереченні на відповідь на відзив, тощо.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 у справі №920/1326/20; призначено справу до розгляду на 19.07.2021.

У судовому засіданні 19.07.2021 оголошено перерву на 18.08.2021.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та від 09.08.2021 задоволені клопотання сторін у справі про здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи.

09.07.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення залишити в силі як таке, що прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

У судовому засіданні 18.08.2021 в режимі відеоконференції представник відповідача (скаржника) та керівник відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

В свою чергу, представник позивача в режимі відеоконференції заперечував проти її задоволення, просив оскаржуване судове рішення залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

13.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лероніка" (за договором постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Ніжинський жиркомбінат" (за договором покупець) укладено договір поставки №55-Ф (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року (надалі товар) на умовах цього договору.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1, 3.3, 4.2 договору кількість, ціна, загальна вартість, порядок оплати, термін поставки товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Допускається постачання товару різновеликими партіями.

Відповідно до п. 4.1. договору товар поставляється покупцеві на умовах ІНКОТЕРМС-2020 , зазначених у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Датою поставки товару (частини товару) покупцеві вважається день фактичного прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, який зазначений у відповідних документах на товар (його частину) - товарно-транспортній накладній, розрахунку вартості товару за показниками якості та видатковій накладній (п. 4.3. договору).

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної поставки або непоставки товару, або його частини постачальник сплачує договірну штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення і, крім того, відшкодовує всі заподіяні цим збитки. В разі несвоєчасної поставки або непоставки товару, або його частини на строк понад 10 календарних днів постачальник також додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару або його частини.

Згідно з положеннями п.6.3. договору поставки: у разі прострочення поставки (не поставки) товару, або його частини, на строк більш ніж 10 (десять) календарних днів, постачальник, зобов`язаний негайно повернути покупцю отриману від нього попередню оплату, на яку не було поставлено товар. Також, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю, в такому випадку, компенсацію, яка розраховується як різниця між доларовим еквівалентом вартості товару (частини вартості товару), що повертається постачальником (визначається за офіційним курсом НБУ гривні до долара США на день такого повернення) та доларовим еквівалентом вартості товару (частини вартості товару), що була сплачена покупцем (визначається за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день такої оплати). Компенсація сплачується постачальником покупцю у гривнях України за офіційним курсом НБУ гривні України до долару США на день оплати такої компенсації. У разі не повернення покупцеві в цей строк попередньої оплати та вищевказаної компенсації, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю також штраф в розмірі 30% від суми непоставленого Товару.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана повідомити іншій стороні протягом 10 календарних днів з моменту виникнення таких обставин. Належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості будуть служити підтвердження Торгово-промислової палати України. В іншому випадку форс-мажорні обставини вважаються непідтвердженими.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.08.2021, але в будь-якому випадку до остаточного його виконання сторонами (п. 8.2. договору).

Згідно з п.п. 8.9, 8.10 договору цей договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, які зберігаються у кожної із сторін по одному екземпляру. Факсимільні та електронні копії документів мають юридичну силу до моменту надання оригіналів.

Відповідно до п. 4.4. договору право власності на товар виникає у покупця з дати поставки товару.

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що в залежності від умов поставки товару у специфікаціях можуть бути узгоджені інші умови щодо постачання товару.

14.08.2020 між сторонами було укладено специфікацію №1 до договору (надалі специфікація), відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року до 30 вересня 2020 року в кількості 260,00 тон загальною вартістю 2669529,20 грн. з ПДВ.

У п. 1.2. специфікації погоджено, що ціна товару встановлюється в розмірі 10 267,42 грн. за одну тонну товару, що еквівалентно 373,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання цього Договору, відповідно до цієї специфікації, що становить 27,5266 гривень за 1 долар США. Сторони домовились, що розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України - гривні (п. 1.3. специфікації).

Згідно з п. п. 2.1.-2.3 специфікації сторони домовились про порядок оплати:

- п. 2.1. Попередня оплата у розмірі 20% від вартості товару в сумі 533905,84 грн., в т.ч. ПДВ 20%, вказаної у п.1 цієї специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення сторонами цієї специфікації;

- п. 2.2. Остаточні розрахунки здійснюються протягом 2-х банківських днів з дати поставки постачальником товару, у кількості, передбаченій п.1 цієї специфікації, але не раніше отримання покупцем квитанції (ій) про реєстрацію податкової (их) накладної (их)/розрахунку (ів) коригування в ЄРПН, на всю кількість поставленого товару та отримання всіх оригіналів первинних документів - відповідно до пп. 4.6. цього Договору. Можлива оплата товару частинами;

- п. 2.3. Для здійснення розрахунків за поставлений товар, остаточна ціна товару формується на день, що передує дню здійснення платежу за п. 2.1. цього договору шляхом перерахунку валютного еквівалента, вказаного в п. 1.3. даної специфікації, у гривню за офіційним курсом НБ України на день, що передує дню здійснення платежу за п. 2.1. цього договору. Зміну ціни товару в національній валюті у зв`язку зі зміною курсу долара США (остаточна ціна) сторони зобов`язуються затвердити в додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 3 специфікації сторони погодили умови поставки: DAP Доставка до місця склад ПРАТ "Ніжинський жиркомбінат", що розташований за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2, згідно з ІНКОТЕРМС - 2020 .

Листами від 28.09.2020 №74 та від 09.10.2020 №75 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з погодними умовами, період дозрівання соняшнику змістився, а також, під час збирання соняшнику пішов дощ, що подовжило період збирання врожаю; у зв`язку з чим, просив позивача продовжити термін дії договору поставку №34-Ф.

28.09.2020 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору (надалі додаткова угода №1), в якій сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п. 1 специфікації та викласти його в новій редакції, згідно з якою постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року до 10 жовтня 2020 року у кількості 260,00 тон загальною вартістю 2669529,20 грн. з ПДВ.

09.10.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору (надалі за текстом додаткова угода 2), в якій сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п. 1 специфікації та викласти його в новій редакції, згідно з якою постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року до 15 жовтня 2020 року у кількості 260,00 тон загальною вартістю 2669529,20 грн. з ПДВ.

21.08.2020 відповідачем було виставлено позивачу рахунок №23 на суму 533905,84 грн.

Згідно з платіжним дорученням №15073 від 02.09.2020 позивачем було сплачено відповідачу 533 905,84 грн. передоплати згідно з вказаним рахунком №23.

У матеріалах справи містяться докази часткового виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару позивачу в кількості 34,91 т на суму 347 618,17 грн. з ПДВ: видаткові накладні №29 та №30 від 08.10.2020, товарно-транспортні накладні від 07.10.2020; факт часткового виконання зобов`язань з поставки не заперечується відповідачем.

Попередня оплата в розмірі 186 287,67 грн. відповідачем повернута 18.11.2020, що підтверджується банківською випискою по рахунку ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" від 19.11.2020.

У зв`язку з неповною поставкою товару (недопоставленим залишаються 225,09 тонн товару), позивач направив відповідачу лист-вимогу від 26.10.2020 №707, в якому вимагав поставити весь об`єм товару за договором.

Через невиконання відповідачем вимог листа-вимоги від 26.10.2020, позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із даним позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій, що передбачені положеннями договору поставки №34-Ф.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ч. 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 статті 179 ГК України Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у встановлений договором з урахуванням додаткових угод №№ 1 та 2 строк (при тому, що вказаними додатковими угодами сторони двічі продовжували строки поставки товару).

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи скаржника (відповідача) про те, що невиконання ним своїх договірних зобов`язань з поставки товару спричинено форс-мажорними обставинами (несприятливі погодні умови, дощ), оскільки всупереч положень п. 7.2. договору, по-перше, відповідач не повідомив позивача про такі форс-мажорні обставини в 10-денний строк, з дня їх настання; по-друге, відсутнє відповідне підтвердження Торгово-промислової палати про наявність таких форс-мажорних обставин, як того вимагає вказаний пункт договору поставки.

Як вказувалось вище, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафної санкції у розмірі 1592860,98 грн. за недопоставку товару (п. 6.2. договору) у розмірі 1% від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, штрафу за порушення виконання зобов`язання понад 10 днів у розмірі 10% непоставленого товару у розмірі 237740,45 грн. (п. 6.2. договору), штраф за несвоєчасне повернення попередньої оплати у розмірі 713221,34 грн. (п. 6.3. договору).

За визначенням статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За визначенням частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 551 ЦК України унормовано, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши здійснений місцевим господарським судом розрахунок штрафу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про зменшення заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафної санкції з 1592860,98 грн. до 592860,98 грн. та штрафу з 713221,34 грн. до 71322,13 грн. з огляду на таке.

Частина 3 статті 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Норми статті 233 ГК України визначають, як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правила частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Разом з цим наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі №904/1936/19, від 12.05.2020 у справі №910/9767/19, від 29.04.2020 у справі №917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

З огляду на встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення вказаних вище штрафних санкцій, які підлягають до стягнення з відповідача, адже заявлені позивачем розміри штрафів є надто великими, при цьому позивачем не заявлялося про понесення ним реальних збитків, або про погіршення матеріального стану підприємства у зв`язку з порушенням виконання відповідачем умов договору поставки, тощо.

Поряд з цим, колегія суддів також погоджується із висновком місцевого господарського суду про правомірність заявлення позивачем до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 237740,45 грн. (10 відсотків від вартості непоставленого товару) на підставі п. 6.2. договору за порушення виконання відповідачем зобов`язання понад 10 днів, оскільки як матеріалами справи підтверджується, так і не заперечується відповідачем той факт, що прострочення з поставки товару тривало понад 10 днів з визначеної сторонами дати поставки.

Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки не досліджено наявності усіх чотирьох складових (протиправна поведінка, шкода та її розмір, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вина) для стягнення з відповідача штрафних санкцій, колегія суддів зазначає, що наявність, дослідження та встановлення вказаних чотирьох елементів є необхідним в силу закону при стягненні з винної сторони збитків, а не договірних штрафних санкцій, що й має місце у даному випадку, а відтак, відсутнє порушення судом першої інстанції статті 218 ГК України, на порушення якої посилається скаржник.

Відносно доводів скаржника про вкрай несприятливі погодні умови, які спричинили неврожай соняшника, колегія суддів зазначає, що такі доводи були предметом дослідження як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції і відносно них (доводів) висловлена відповідна позиція по тексту даної постанови.

Доводи скаржника про те, що договором поставки №34-Ф сторони лише узгодили наміри щодо поставки товару, який буде зібрано в майбутньому, а на час укладання такий товар був відсутній, а тому, як зазначає скаржник, сторони за договором прийняли на себе солідарно можливі ризики щодо кількості і якості вирощеної продукції, об`єм якої стане відомий через певний проміжок часу, не приймаються судом до уваги, оскільки, укладаючи вказаний договір поставки, а також специфікацію до нього, сторони не прив`язувалися до можливих неврожаїв соняшнику, та не приймали на себе солідарних ризиків з приводу таких неврожаїв; як вказувалося в розділі постанови Обставини справи… у специфікації №1 сторони чітко погодили кількість соняшнику, яку має поставити відповідач позивачу, строки такої поставки, тощо. Тобто, наведені доводи апеляційної скарги не впливають та не нівелюють обов`язок відповідача нести відповідальність за порушення ним умов договору поставки.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 у справі №920/1326/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2021 у справі №920/1326/20 залишити без змін.

Справу №920/1326/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 19.08.2021.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак