Ухвала

від 07.02.2022 по справі 909/337/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 909/337/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі

за позовом Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України"

до Калуської міської ради

про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 58 418,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 909/337/21.

Цю ухвалу судом постановлено з дотриманням розумних строків, зважаючи на перебування судді Волковицької Н. О. на лікарняному.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 909/337/21 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 58 418,88 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України оскаржувані рішення у малозначній справі № 909/337/21 не підлягають касаційному оскарженню.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" зазначає, що судові рішення у цій справі оскаржуються з підстави, зокрема передбаченої підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки документам, що підтверджують виникнення у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, внаслідок чого права попереднього власника або користувача припиняються автоматично в силу закону без оформлення такого припинення будь-якими актами та документами.

На думку скаржника, оскаржувані судові рішення у цій справі суперечать правовому висновку Верховного Суду, зокрема, викладеному у постанові від 19.01.2021 у справі № 904/6332/19, щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України та статті 337 Цивільного кодексу України.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Доводи, викладені у касаційній скарзі зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Посилання скаржника на протиріччя оскаржуваної постанови правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.01.2021 у справі № 904/6332/19, Суд відхиляє з огляду на те, що висновок у цій справі не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права, а свідчить лише про наявність у цих справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Крім цього, стосовно посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 904/6332/19, колегія суддів зазначає, що вказаним судовим рішенням скасовано рішення судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору у справі.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.

Сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з викладенням власної позиції щодо встановлених обставин справи без належного та фундаментального такого обґрунтування, не може бути визнана судом випадком, що зазначений у підпункті "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Розглянувши наведені скаржником доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" немає.

Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, тому суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і відмовляє у такому відкритті, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 909/337/21.

2. Матеріали касаційної скарги на 15 (п`ятнадцяти) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 29.12.2021 № 68 про сплату судового збору за звернення до суду у справі № 909/337/21, повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ