Ухвала

від 01.02.2022 по справі 911/3395/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3395/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Ющенко І. М. (у порядку самопредставництва),

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" на рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 (суддя Бацуца В. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (судді: Станік С. Р. - головуючий, Тищенко О. В., Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016"

до Броварської міської ради Броварського району Київської області

про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" (далі - ТОВ "Термінал 2016") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання укладеним договору № 2 про визнання укладеним та проведення державної реєстрації змін у зв`язку з укладенням договору № 4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014, у запропонованій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звертався до відповідача з листами про зменшення розміру орендної плати за землю з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" і до його відміни, та пропонував погодити внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014, однак відповідач відповіді на ці листи не надав, відповідні зміни до договору не внесено.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19 .0 5.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 . 11.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов`язує зменшення позивачеві плати за землю шляхом укладення договору № 4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 19.05.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/3395/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Термінал 2016" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеним договору №4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Термінал 2016" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Термінал 2016", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 286 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із положеннями пункту 14 Перехідних положень Цивільного кодексу України .

У відзиві на касаційну скаргу Броварська міська рада Київської області просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення у справі - залишити без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Термінал 2016" на рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/3395/20 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 01.02.2022 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 0 1.02.2022, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Багай Н. О., визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А .

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 21.07.2014 між Броварською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Продагросервіс", правонаступником якого є ТОВ "Термінал 2016", створене в результаті його виділу з ТОВ "Продагросервіс" (рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 1 від 08.12.2016) (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого:

- орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 01.11.2012 № 753-24-06 та від 22.05.2014 №1236-45-06 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1390 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для розширення території для обслуговування гіпермаркету (торговельно-розважального комплексу) - землі комерційного використання, на перетині вулиці Черняховського та вулиці Київської у місті Броварах (пункт 1.1);

- договір укладено терміном до 01.11.2022 (пункт 3.1);

- орендна плата становить 5% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 671 625, 00 грн, річна орендна плата складає 33 581,25 грн (пункт 4.1);

- орендна плата вноситься щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця без урахування ПДВ шляхом перерахування на рахунок отримувач - Броварське УДКС України Київської області, код за ЄДРПОУ - 37893158, р/р 33210812700005, код класифікації - 13050200, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській області, МФО (код банку отримувача) - 821018 (пункт 4.3);

- розмір орендної плати переглядається у разі:

1) зміни умов господарювання, передбачених договором (пункт 4.5.1.);

2) зміни розмірів земельного податку та ставок орендної плати, зміни нормативної грошової оцінки, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. У випадку відмови орендаря змінити орендну плату на умовах, визначених п. 4.5 договору, сторони розривають договір оренди. Якщо, є відмова від добровільного розірвання договору за згодою сторін, цей договір розривається у судовому порядку (пункт 4.5.2);

3) в інших випадках, передбачених законом (пункт 4.5.3);

- цільове призначення земельної ділянки, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3202786542014 від 29.05.2014, виданого Пасютою Н. О., державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у місті Броварах Київської області, відповідно до Коду КВЦПЗ - 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для розширення території для обслуговування гіпермаркету (торгівельно розважального комплексу) (пункт 5.2);

- цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації речового права на земельну ділянку (пункт 13.2).

Згідно з планом землекористування, що є невід`ємною частиною цього договору та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого відділом Держземагентства у місті Броварах Київської області від 29.05.2014 року за № НВ-3202786542014, ця земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови в межах Броварської міської ради. Кадастровий номер земельної ділянки - 3210600000:01:032:0017.

29.12.2016 між Броварською міською радою та ТОВ "Продагросервіс" було укладено договір № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014, згідно з умовами якого сторони дійшли згоди викласти пункти 2.3, 4.1, 4.5.2 у такій редакції:

- пункт 2.3: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Бровари, виданого відділом Держгеокадастру у місті Броварах Київської області від 19.02.2016 № 34-1028-99.3-678/2-16, функціональне призначення землі: землі комерційного використання, становить: 3 426 363,90 грн;

- пункт 4.1: річний розмір орендної плати за земельну ділянку становить 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- підпункт 4.5.2 пункту 4.5: зміни ставок орендної плати, зміни нормативної грошової оцінки, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

21.08.2017 між Броварською міською радою та ТОВ "Продагросервіс" було укладено договір № 2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014, згідно з умовами пункту 1.1. якого назву орендаря вирішено читати "Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" у зв`язку з рішенням Броварської міської ради від 09.02 . 2017 № 493-25-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, та передачу у власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ та відновлення меж земельних ділянок, внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, припинення дії договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до Броварської міської ради", яким внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Броварською міською радою та ТОВ "Продагросервіс". Також застосовано ставку орендної плати за земельні ділянку відповідно до рішення Броварської міської ради від 11.03.2016 № 162-10-07 "Про затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Бровари" .

11.10.2019 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір № 3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014, згідно з умовами якого сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1, 2.3, 4.1, 5.2 у такій редакції:

"1.1. Орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 22.08.2019 № 1533-59-07 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0888 га, кадастровий номер земельної ділянки - 3210600000:01:032:0034 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для розширення території для обслуговування гіпермаркету (торговельно-розважального комплексу).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Міськрайонним управлінням у Броварському районі та м. Броварах ГУ Держгеокадастру у Київській області, дата формування витягу 11.09.2019, № НВ-3216453022019, категорія земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Міськрайонним управлінням у Броварському районі та м. Броварах ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.09.2019 № 2387, категорія земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови: становить: 2 319 993, 32 грн.

4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в національній валюті України. Річна орендна плата становить 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

5.2. Цільове призначення земельної ділянки, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3216453022019 від 11.09.2019, виданого Драною А. М., державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах ГУ Держгеокадастру у Київській області, відповідно до Коду КВЦПЗ - 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі."

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у травні 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом від 04.05.2020 № 04, у якому просив на строк до 31.12.2020 зменшити розмір орендної плати з 7% до 3 % на земельні ділянки, що знаходяться в оренді у ТОВ "Термінал 2016".

27.08.2020 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив прийняти рішення, яким погодити внесення змін, у тому числі, до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014, а саме: зменшити розмір орендної плати на період з 01.04.2020 по 31.12.2020 включно до 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 3210600000:01:032:0034 - шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін до договорів оренди в редакціях, що додаються, із доданими до нього проектами відповідних договорів про внесення змін.

Рішенням Броварської міської ради від 01.10.2020 № 2001-83-07 відмовлено ТОВ "Термінал 2016" у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, площею 0,0888 га, для будівництва та обслуговування торгівлі (для розширення території для обслуговування гіпермаркету (торговельно-розважального комплексу) на перетині вул. Петлюри Симона та Київської.

Керуючись положеннями статті 188 Господарського кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", позивач звернувся до суду із позовом про визнання укладеним між ТОВ "Термінал 2016" та Броварською міською радою Київської області договору № 4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21 . 07.2014, у запропонованій редакції, зокрема:

"Броварська міська рада Київської області (місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вул. Гагаріна, 15, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26376375) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича, який діє на підставі статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" та розпорядження виконавчого комітету Броварської міської ради від 17.11.2015 №200-ОС "Про виконання повноважень міського голови" - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 50, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41017733) - далі у тексті - "Орендар", в собі директора Шаргородського Сергія Васильовича, який діє на підставі Статуту - з другої сторони, уклали цей договір № 4 про внесення змін (далі - договір про внесення змін) до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2014 (далі - договір) про таке:

1. Сторони погодили внести зміни до Договору та доповнити його такими пунктами:

4.1.1. Сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку на 2020 рік визначається у такому порядку:

4.1.1.1. на період з 01 січня 2020 року по 29 лютого 2020 року - у розмірі 7 (семи) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

4.1.1.2. за період з 01 березня по 31 березня 2020 року не нараховується Орендодавцем та не сплачується Орендарем (на виконання вимог пункту 524 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (у редакції, що діє станом на дату підписання цього договору про внесення змін);

4.1.1.3. на період з 01 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року - у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки" .

2. Інші умови договору залишаються без змін.

3. Цей договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації змін до договору (у разі необхідності).

4. Цей договір про внесення змін укладено у трьох примірниках. Один примірник - для Орендаря; другий - для Орендодавця; третій - для зберігання у реєстраційній справі в органі, який здійснює державну реєстрацію (у разі необхідності).

5. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін."

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, з посиланням на положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України стверджував, що позивачем не доведено факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причини, а саме, позивачем не надано доказів того, що запровадження на території України карантину з 12.03.2020 об`єктивно унеможливило використання орендованого майна за цільовим призначенням. Відповідно до умов договору оренди, земельна ділянка була передана орендарю для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Також відповідач зазначав, що торгово-розважальний центр, розташований на орендованій земельній ділянці, продовжував працювати, однак з певними обмеженнями в залежності від виду діяльності. Відповідач звертав увагу на те, що введення карантину не тягне за собою автоматичного зупинення орендних правовідносин, тобто вважається, що орендар має право використовувати орендоване майно, лише з певними обмеженнями, а тому, на думку відповідача, внесення змін до договору оренди є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Термінал 2016" необхідно закрити з огляду на таке.

З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Термінал 2016" про визнання укладеним договору № 4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21 . 07.2014, у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та відсутність згоди відповідача на внесення змін.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15 , 16 Цивільного кодексу України , статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені положення визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Згідно із закріпленим у статті 627 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України принципом свободи договору сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов на свій розсуд з урахуванням вимог законодавства.

За загальним правилом, встановленим статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зокрема, відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, сторони у справі не досягли згоди щодо внесення запропонованих позивачем змін до договору оренди через незгоду відповідача, а тому позивач передав цей спір на вирішення суду.

Статтею 187 Господарського кодексу України передбачено розгляд судами спорів, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Викладене свідчить, що право заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, не означає обов`язкового визнання судом укладеним відповідного договору, а задоволення відповідного позову можливе лише за умови наявності передбаченого договором або законом обов`язку іншої сторони щодо укладення такого договору.

При цьому укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 759 , 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), зокрема відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Таким законом є Закон України "Про оренду землі", який у статті 30 також передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи цю справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов`язує зменшення позивачу плати за землю шляхом укладення договору № 4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21 . 07.2014 .

ТОВ "Термінал 2016" не погоджується із такими висновками, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в цій справі. Водночас ТОВ "Термінал 2016", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу .

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України .

На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 286 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із положеннями пункту 14 Перехідних положень Цивільного кодексу України .

Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, Верховний Суд визнає їх безпідставними з огляду на таке.

Верховний Суд установив, що висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених положень законодавства викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 911/3394/20, що ухвалена за позовом ТОВ "Термінал 2016" до Броварської міської ради Київської області про визнання укладеним договору № 4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.10.2014 у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.

У цій постанові за подібних правовідносин викладено висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 286 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із положеннями пункту 14 Перехідних положень Цивільного кодексу України. А саме, Верховний Суд зазначив, що пунктом 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (у редакції на момент виникнення спору) установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом 1 цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

З огляду на положення статті 762 Цивільного кодексу України, статті 286 Господарського кодексу України та статті 23 Закону України "Про оренду землі", зазначеними нормами передбачені підстави для використання орендарем права на зменшення орендної плати, а саме: якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування орендованим майном істотно зменшилася; якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання; якщо з незалежних від нього обставин істотно змінився (погіршився) стан об`єкта оренди. Водночас зі змісту пункту 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України вбачається, що зазначена норма є спеціальною щодо регулювання відповідних правовідносин у зв`язку з обставинами запровадження зазначеного карантину та передбачає зменшення плати за користування нерухомим майном за вимогою наймача за умови, що майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. При цьому Суд звернув увагу, що зазначена норма обмежує розмір плати за користування майном сукупним (пропорційно до орендованої площі) обсягом витрат наймодавця за відповідний період для внесення плати за землю тощо.

У справі № 911/3394/20 позовні вимоги в частині зменшення розміру орендної плати з 7 % до 3 % позивач обґрунтовував посиланням на положення частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 286 Господарського кодексу України, а також обставинами зміни умов господарювання та істотного зменшення можливості користування орендованим майном. Однак Верховний Суд зазначив, що з обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі дослідження наданих учасниками справи доказів, вбачається, що під час розгляду справи позивач не надав доказів існування обставин, які визначені законом підставами для зменшення орендної плати: щодо істотного погіршення стану орендованої земельної ділянки, істотного зменшення можливості користуватись земельною ділянкою як об`єктом оренди, а також зміни передбачених договором оренди умов господарювання.

У справі № 911/3395/20, що розглядається, господарськими судами попередніх інстанцій також установлено, що позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не посилається та не надає доказів існування обставин, які є підставою для зменшення орендної плати, а саме: щодо стану земельної ділянки, істотного зменшення можливості користуватись об`єктом оренди, істотного погіршення стану об`єкта оренди, зміни умов господарювання орендаря.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України .

Ураховуючи викладене, Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Термінал 2016" на рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/3395/20 , оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 234 , 235 , 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" на рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/3395/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв