Ухвала

від 07.02.2022 по справі 178/1968/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/616/22 Справа № 178/1968/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021046460000161 за апеляційною скаргою прокурора Криничанськоговідділу Жовтоводськоїокружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року щодо ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.358 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

У відповідності зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.

Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні наступного.

На початку жовтня 2021 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в с. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, з метою безперешкодного користування послугами регулярних та нерегулярних перевезень автомобільним транспортом, маючи злочинний умисел, направлений на придбання, а в подальшому на використання завідомо підробленого документу, а саме «Міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику» від COVID-19, оскільки останній у відповідності до бази даних КНП «ДЦПМСД №9» ДМР вакцинацію не проходив та декларації на медичне обслуговування з сімейним лікарем не укладав, замовив та придбав у не встановленої в ході досудового розслідування особи, офіційний документ - а саме «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику» від COVID-19, заповненого на ім`я ОСОБА_7 .

Після чого, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами та доповненнями, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, приблизно о 14:00 годин 08 листопада 2021 року, ОСОБА_7 прийшов до магазину ПП «Ткаченко», що розташований по вул. Героїв Чорнобиля, 15 в смт. Кринички Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетровської області, де порушив карантинні заходи, а саме зайшов без захисної маски, та на зауваження продавця щодо порушення вимог карантину та проханням одягти захисну маску, почав вести себе зухвало, в результаті чого на такі дії, суб`єктом господарювання було викликано поліцію.

По приїзду працівників ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, останні у відповідності до Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року за порушення карантинних умов за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП склали відносно ОСОБА_7 адміністративний протокол, після чого останній запевняючи, що він вакцинований, і не вважає за потрібним одягати захисну маску, добровільно надав сертифікат про вакцинацію, а саме: «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику» від COVID-19, заповненого на ім`я ОСОБА_7 , з явними ознаками підробки. Тим самим, ОСОБА_7 усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, використав завідомо підроблений офіційний документ - Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику» від COVID-19, яке посвідчене лікарем комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9» Дніпровської міської ради ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що він не проходив установленої законом процедури отримання такого документу та, що даний документ є підробленим, чим здійснив використання завідомо підробленого документу.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/104-21/36597-ДД від 23.11.2021 року за результатами судової технічної експертизи документів, усі зображення свідоцтва про щеплення від COVID-19, видане на ім`я « ОСОБА_11 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі зображення відбитка круглої печатки та підпису отримані способом струминного друку за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу струминного принтера або багатофункціонального апарату тощо.

Кримінальне провадження було розглянуто в порядку ст. ст. 381, 382 КПК України.

В апеляційній скарзі:

- прокурор просить вказаний вирок змінити:

1) в мотивувальній частині зазначити мотиви ухвалення рішення щодо долі речових доказів та стягненні процесуальних витрат по кримінальному провадженню;

2) в резолютивній частині:

- стягнути процесуальні витрати в сумі 1201 гривень 34 копійок із засудженого ОСОБА_7 в дохід держави за проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/104-21/36597-ДЦ від 23.11.2021 року.

- зняти арешт накладений ухвалою Криничанського районного суду від 13.11.2021 року №178/1875/21 на речовий доказ: «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19».

- речовий доказ: документ Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19 видане на ім`я ОСОБА_7 , знищити.

В решті вирок суду прокурор просить залишити без змін.

Вказує, що судом першої інстанції не зазначено, що питання процесуальних витрат у провадженні суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, а питання речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує згідно положень ст. 100 КПК України. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат, рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Зазначає, що згідно обвинувального акту встановлено наявність процесуальних витрат на проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/104-21/36597-ДЦ від 23.11.2021 року, які становлять 1201,34 грн. Крім цього, судом не вирішено долю речового доказу по кримінальному провадженню, а саме «Міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику» від COVID-19, заповненого на ім`я ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що суд першої інстанції вказаних вимог дотримався не в повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 358 КК України, - вірні та ґрунтуються на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Доведеність вини та правильність юридичної кваліфікації скоєного, ніким з учасників судового розгляду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а саме, не вирішення судом питання про стягнення процесуальних витрат на проведення експертиз та невизначеністю подальшої долі речових доказів по кримінальному провадження, то вони є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що серед завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.

Так, згідно ч. 2 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються рішення щодо речових доказів і документів, та щодо процесуальних витрат.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, на кого мають бути покладені процесуальні витрати та в якому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання поняття та розподілу процесуальних витрат в кримінальному провадженні, у тому числі пов`язані з залученням експерта, регулюються положеннями ст. ст. 122, 124-126 КПК України. Положення ст. 126 КПК України про те, що суд вирішує питання про судові витрати вироком або ухвалою, є загальними. Приписами КПК України не обмежено процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 598/1781/17 від 17.06.2020 року). Системний аналіз норм КПК України, зокрема глави 8, дозволяє прийти до висновку, що не стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе лише у випадках ухвалення судом виправдувального вироку або закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами.

Як вбачається з обвинувального акту, встановлено наявність процесуальних витрат на проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/104-21/36597-ДЦ від 23.11.2021 року які становлять 1201 гривень 34 копійок.

Проте суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 , вищевказаних вимог кримінального процесуального закону України не дотримався, та не стягнув з останнього в дохід держави процесуальні витрати на проведення судово-технічної експертизи.

Крім цього, судом першої інстанції не було вирішено долю речового доказу по кримінальному провадженню, а саме документа: «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19» видане на ім`я ОСОБА_7 .

Відповідно ч. 9 ст. 100, ч. 4 ст. 174 КПК України питання про долю речових доказів і документів, про судові витрати, щодо арештованого майна вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Так, під час досудового розслідування у ОСОБА_7 08.11.2021 року під час огляду місця події було вилучено «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19» заповнене на ім`я останнього, яке в подальшому, 09.11.2021 року було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Ухвалою Криничанського районного суду №178/1875/21 від 13.11.2021 року на вилучене «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19» заповнене на ім`я ОСОБА_7 накладено арешт та передано на зберігання в камеру схову відділення поліції №6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №477 від 23.11.2021 року).

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Проте суд першої інстанції не врахував ці положення закону, та те, що документ «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19» містять на собі сліди злочину.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок щодо ОСОБА_7 , - зміні.

Слід в резолютивній частині вироку зазначити:

- стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати в сумі 1201 гривень 34 копійок в дохід держави за проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/104-21/36597-ДЦ від 23.11.2021 року;

- зняти арешт, накладений ухвалою Криничанського районного суду від 13.11.2021 року (№178/1875/21), на речовий доказ - документ: «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19» видане на ім`я ОСОБА_7 , та знищити.

В іншій частині вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404,405,407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Криничанського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_9 , - задовольнити частково.

Вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року щодо ОСОБА_7 , - змінити.

В резолютивній частині вироку зазначити:

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати в сумі 1201 гривень 34 копійок в дохід держави за проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/104-21/36597-ДЦ від 23.11.2021 року.

Зняти арешт, накладений ухвалою Криничанського районного суду від 13.11.2021 року (№178/1875/21), на речовий доказ - документ: «Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від COVID-19» видане на ім`я ОСОБА_7 , та знищити.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4