Справа № 344/4108/20
Провадження № 22-ц/4808/158/22
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Пнівчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.
з участю секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року, в складі судді Татарінової О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської філії Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО ім. Ю.М.Білоконя, Державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний концерн Укроборонпром , про визнання нечинними та скасування розпоряджень, скасування державної реєстрації ,
в с т а н о в и в:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначив, що він є власником нерухомого майна - виробничих приміщень корпусу №4а та №4 за адресою АДРЕСА_1 та 201/4, що становлять окреме приміщення, яке складається із трьох поверхів.
Після придбання ним 11 лютого 2016 року у ТОВ Пластпайп першого поверху корпусу №4, він 27 квітня 2016 року звернувся до директора ДП Івано-Франківського науково-дослідного та проектного інституту та Держгеокадастру в м. Івано-Франківську про призупинення виготовлення та погодження документації, щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ДП Виробниче об`єднання Карпати для недопущення порушених його прав та інтересів. Зазначає, що попередній землекористувач ТОВ Пластпайп , у якого ним було придбано 1-й поверх - орендував земельну ділянку (що безпосередньо примикає до фасадної частини будівлі) площею 0,2196 га, яка згідно даних Державного земельного кадастру на час купівлі приміщення була закріплена за ТОВ Пластпайп . Зазначає, що він на законних засадах мав переважне право на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,2196 га для обслуговування приміщення.
Позивач, посилався на те, що він є єдиним законним власником вказаного вище окремого нерухомого майна та відповідно до приписів статті 120 Земельного кодексу України має право на отримання частини земельної ділянки з площі 8.5097 га. Виданням оскаржуваних розпоряджень Івано-Франківської ОДА грубо порушено права та законні інтереси позивача, оскільки не враховані його права як власника об`єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці площею 8,5097 га, поділ якої проведено ДП Виробниче об`єднання Карпати . Дана обставина позбавляє позивача можливості використовувати належні йому об`єкти нерухомості за їх призначенням, що тягне за собою збитки.
Позивач просив суд визнати не чинними та скасувати розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати згоди на поділ земельної ділянки №388 від 12.07.2017 року, розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності № 475 від 11.08.2017 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 8,5097 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12.06.2017 року р/н НОМЕР_1 та реєстрацію права постійного користування ДП ВО Карпати земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022) від 14.09.2017 року р/н НОМЕР_2 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, рішення суду таким, що винесене з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що він як власник нерухомого майна - виробничих приміщень корпусу №4a та №4 за адресою АДРЕСА_1 та 201/4, на законних засадах мав переважне право на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,2196 га для обслуговування приміщення враховуючи те, що ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (в даному випадку ТОВ Пластпайп ).
08 липня 2016 року Івано-Франківська міська рада всупереч чинному законодавству затвердила проект землеустрою розроблений ДПІ Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДII Виробниче об`єднання Карпати площею 8,5097 га по АДРЕСА_1 на якій знаходиться приміщення, належне позивачу на праві приватної власності та територія для обслуговування даного приміщення.
11 серпня 2017 року Івано-Франківською ОДА видано розпорядження № 475, яким погоджено ДП ВО Карпати технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності загальною площею 8,5097 га на дві земельні ділянки площами 0,2173 га та 8,2924 га.
У вересні 2017 року ДП ВО Карпати зареєструвало в постійне користування земельну ділянку площею 8,2924 га, в тому числі під частиною приміщення позивача та ділянкою необхідною для обслуговування даного приміщення, яка належала Івано-Франківській міській раді та згідно Інформації Державного земельного кадастру знаходилась в оренді ТОВ Пластпайп .
Вважає, що реєстрація земельної ділянки 8,5097 гa (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12.06.2017 року р/н 1274476226101, розпорядження Про надання державному підприємству ВО Карпати згоди на поділ земельної ділянки № 388 від 12.07.2017 року, розпорядження Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності N 475 від 11.08.2017 року та реєстрація права постійного користування ДП ВО Карпати земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022 ) від 14.09.2017 року р/н НОМЕР_2 були проведені із грубим порушенням норм чинного законодавства - ст.120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , ст.24 Закону України Про державний земельний кадастр , Закону України Про землеустрій і мають бути визнані нечинними та скасовані у судовому порядку.
Зазначає, що Прикарпатський радіозавод , як юридична особа припинив свою діяльність і відповідно припинилась чинність Акту постійного користування 1976 року, на підставі якого внесено інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 204113881 від 13.03.2020 року про реєстрацію за ДП ВО Карпати права постійного користування земельною ділянкою площею 8,5097 га за адресою АДРЕСА_1 .
На час здійснення реєстрації права власності за Івано-Франківською ОДА, а в подальшому і право постійного користування за ДП ВО Карпати земельної ділянки площею 8,5097га (кадастровий номер 2610100000-005:0041) державний реєстратор проігнорував підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації, а саме: факту втрати чинності Актом постійного користування 1976 року та знаходження на вищезгаданій ділянці 8.5097гa земельної ділянки площею 0,2196га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0026) зареєстрованої за Івано-Франківською міською радою, на якій знаходився цілісний майновий комплекс розміром 6 230.6 кв.м., який належав на час реєстрації і належить на даний час на праві приватної власності позивачу.
Розпорядження Івано-Франківської ОДА про надання ДП Виробниче об`єднання Карпати згоди на поділ земельної ділянки та про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності прийняті з порушення норм чинного законодавства, оскільки посадові особи перевищили свої повноваження та розпорядилися землями, які не належать до їх відання.
Виданням оскаржуваних розпоряджень порушено права та законні інтереси позивача, оскільки не враховані його права як власника об`єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці площею 8,5097 га, що в свою чергу позбавляє його можливості використовувати належні йому об`єкти нерухомості за їх призначенням та тягне за собою збитки.
Суд не взяв до уваги, що на період продажу приміщення ТОВ Пластпайп ОСОБА_1 , за продавцем була на праві оренди земельна ділянка площею 0.2196 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:01:005:0026.
Судом не надано жодної оцінки доказам, які мають важливе значення у справі щодо визначення правонаступництва та меж розташування приміщення яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: статуту ДП ВО Карпати 1993; супровідному листу архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 18.05.2020 року №14/59-4.02/397; розпорядження №261-р від 13.09.1993; план схемі розташування приміщень корпусу №4 та №4а на земельних ділянках кадастровий номер 2610100000:01:005:0022 та 2610100000:01:005:0042.
Даними документами підтверджується, що Прикарпатський радіозавод та ДП ВО Карпати це фактично та юридично два різних підприємства, яких нічого не поєднує. Проте, суд дійшов помилкового висновку, що дане підприємство не являється новоствореним.
Судом при визначенні правонаступництва ДП ВО Карпати за Прикарпатським радіозаводом не застосовано положення ч. 1 ст. 104 ЦК України. Відсутність у ДП ВО Карпати правонаступництва додатково підтверджується також відсутністю внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підлягають внесенню. Крім того Прикарпатський радіозавод підпорядковувався Міністерству радіопромисловості, а ДП ВО Карпати було засноване Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу як новостворене, що підтверджується розпорядженням та статутом 1993 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ який належить виключно ДП ВО Карпати , і ніякого відношення до Прикарпатського радіозаводу немає.
Зазначає, що суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права (ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України) у подібних правовідносинах, зокрема правового висновку викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 04.12.2018 по справі 910/18560/16 та від 05.12.2018 по справі № 713/1817/16-ц.
Таким чином, апелянт вважає, що він не може бути позбавленим права власності або користування на земельну ділянку, яка знаходить під належною йому будівлею, а також, яка необхідна для обслуговування такої будівлі, якщо таке право не було оформлено (у т.ч. зареєстровано) попереднім власником. Варто наголосити, що такі обставини свідчать лише про неможливість автоматичного переходу права власності чи права користування на земельну ділянку, однак не позбавляють права вимагати оформлення на своє ім`я документів (цивільного інтересу) на користування земельною ділянкою, яка знаходиться під належною позивачу будівлею та тою частиною, яка необхідна для її обслуговування.
Посилаючись на зазначені обставини апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представник державного концерну Укроборонпром подав пояснення щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 вважає її необґрунтованою, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Зазначає, що розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №344/16560/16, Верховний Суд у мотивувальній частині постанови від 30.06.2021 року зазначив, що ДП Виробниче об`єднання Карпати є повним правонаступником державного підприємства Прикарпатський радіозавод. Таким чином, на підставі державного акта від 1976 року у ДП Виробниче об`єднання Карпати виникло і зберігається дотепер право користування земельною ділянкою площею 8,509 га оскільки із законного землекористування державного підприємства площею 8,5097 га ніяких ділянок не вилучалось, а відтак, оскаржуваним позивачем рішенням фактично підтверджено право підприємства на земельну ділянку визначеної площі та конфігурації.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду залишити без змін.
Представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що 15.10.2007 року між Івано-Франківською міською радою та ТОВ Пластпайп укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку для обслуговування стоянки транспортних засобів на по АДРЕСА_1 . Згідно п. 2 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2196 га, відповідно до плану (схеми) розташування, що додається. На земельній ділянці нерухомого майна немає (п.3 Договору). Даний договір оренди продовжений у строку його дії не був, окрім того, користування даної ділянки не було визначено як обслуговування частини приміщень, що перебувають у власності.
У постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 27.10.2020 року справа № 344/16560/16-ц, яка набрала законної сили, встановлено, що в договорі купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.02.2016 року укладеного між позивачем та ТОВ Пластпайп не було зазначено таких істотних умов як відомостей про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване відчужене приміщення і яка необхідна для його обслуговування; у ТОВ Пластпайп до відчуження згаданого приміщення позивачу, не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована будівля, і яка необхідна для її обслуговування. Відтак, у зв`язку із відсутністю у продавця приміщення на момент його відчуження будь-яких речових прав на землю, до нового власника майна (позивача) не могло перейти право користування земельною ділянкою.
Зазначає, що земельна ділянка площею 0,2196 га розташована навпроти придбаного позивачем об`єкта нерухомого майна. Відтак, на земельній ділянці площею 0,2196 га відсутні об`єкти нерухомого майна, власником яких є позивач. Отже, посилання позивача на статті 120 ЗК України та 377 ЦК України, як на правові підстави наявності в нього речових прав на земельну ділянку площею 0,2196 га, не узгоджуються із положеннями цих норм та є безпідставними. Разом з тим, об`єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності позивачу розташовані не земельній ділянці площею 0,2173 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0042). Таким чином, позивач має обов`язок оформити у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у його приватній власності.
Вважає, що Івано-Франківською облдержадміністрацією в порядку встановленому законодавством, в межах наданих законом повноважень прийняті рішення щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041).
Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ДП ВО Карпати у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість тверджень апелянта про наявність в нього переважного права на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,2196 га, яка колись перебувала в користування ТОВ Пластпайп .
Зазначає, що поділ земельної ділянки площею 8,5097 га здійснювався з метою виділення земельної ділянки, на якій розташовано придбані апелянтом приміщення в окремий об`єкт цивільно-правового обороту для подальшого вилучення її з постійного користування ДП ВО Карпати і забезпечення можливості в подальшому, в разі подання ОСОБА_1 відповідного звернення, відведення в користування останнього.
Земельна ділянка площею 0,2173 га вилучена з постійного користування ДП ВО Карпати 29.03.2018 року (задовго до звернення позивача до суду з цього приводу) згідно Розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 14.03.2013 року № 136 Про припинення державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати права постійного користування земельною ділянкою державної власності , про що також свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 229483898 від 23.10.2020 року.
Тобто станом на 23.03.2020 року, коли апелянт звернувся до суду з цим позовом, земельна ділянка на якій розташовано належні йому приміщення не перебувала в користуванні будь-якої іншої особи і могла бути передана в користування позивача в разі подачі ним відповідного звернення.
Верховний Суд у постанові від 30.06.2021 року в справі №344/16560/16-ц зазначив, що ДП Виробниче об`єднання Карпати не являється новоствореним підприємством і воно не було створено в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу чи перетворення) в розумінні частини першої статті 104 ЦК України, а відтак, це підприємство згідно положень ст. 73 ГК України є повним правонаступником державного підприємства Прикарпатський радіозавод, яке двічі перейменовувалось з метою приведення його найменування та підпорядкування у відповідність до вимог закону.
Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін.
13 грудня 2021 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відмову від частини його позовних вимог, а саме про скасування державної реєстрації земельної ділянки 8,5097 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12.06.2017 року р/н НОМЕР_1 та реєстрації права постійного користування ДП ВО Карпати земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022) від 14.09.2017 року р/н НОМЕР_2 .
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.02.2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог.
Визнано нечинним рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської філії Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО ім. Ю.М. Білоконя, Державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний концерн Укроборонпром , про визнання нечинним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації в частині відмови у задоволенні позову про скасування державної реєстрації земельної ділянки 8,5097 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12.06.2017 року р/н НОМЕР_1 та реєстрації права постійного користування ДП ВО Карпати земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022) від 14.09.2017 року р/н НОМЕР_2 та закрито провадження в справі в цій частині позовних вимог.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представники відповідачів ДП ВО Карпати Шкіра Н.І., Сохан В.Є., Івано-Франківської обласної державної адміністрації Ігнатенко О.Ю., виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Буджак В.М., представник Державного концерну Укроборонпром Гетта Т.М. заперечили доводи апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Івано-Франківської філії Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО ім. Ю.М. Білоконя в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки апелянт відмовився від частини позовних вимог і така відмова прийнята судом, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки 8,5097 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12.06.2017 року р/н НОМЕР_1 та реєстрації права постійного користування ДП ВО Карпати земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022) від 14.09.2017 року р/н 1351910526101 - закрито, то перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання не чинними розпоряджень Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати згоди на поділ земельної ділянки №388 від 12.07.2017 року та розпорядження Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності № 475 від 11.08.2017 року.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.
Ухвалюючи рішення по суті заявлених ОСОБА_1 вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з набуттям права власності на нежитлові приміщення, які розташовані на спірній земельній ділянці, до позивача, як до нового власника нерухомого майна, в силу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України не перейшло право власності чи право користування частиною спірних земельних ділянок, а відтак відсутні підстави для висновку про те, що оскаржені ним розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 12.07.2017 року №388 та від 11.08.2017 року №477 про надання згоди на поділ земельної ділянки та погодження технічної документації на такий поділ порушують права та інтересипозивача як власника об`єктів нерухомості.
З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно державного акту від 1976 року на право постійного користування землею, виданим на підставі рішення Івано-Франківського райвиконкому від 02.12.1976 року у постійне користування Прикарпатського радіозаводу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 201 було відведено 17,5 га згідно із планом і описом меж.
5 жовтня 2007 року між Івано-Франківською міською радою та ТОВ Пластпайп укладено договір оренди землі, згідно якого міська рада передала товариству в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку для обслуговування стоянки транспортних засобів на АДРЕСА_1 загальною площею 0,2196 га, відповідно до плану (схеми) розташування. На земельній ділянці нерухомого майна немає. Договір укладено до 07.12.2009 року.
Договором передбачено, що після закінчення строку договору, орендар має пережне право поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (т.1 а.с.22).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 лютого 2016 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ Пластпайт нерухоме майно - приміщення корпусу 4а, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
27 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до директора ДП Івано-Франківського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою із листом у якому посилаючись на те, що він придбав у ТОВ Пластпайп приміщення корпусу №4, за адресою: АДРЕСА_1 та з метою недопущення порушення його прав та інтересів просив призупинити виготовлення та погодження документації щодо відведення земельної ділянки (яку орендувало ТОВ Пластпайп ) по АДРЕСА_1 для ДП Виробничого об`єднання Карпати (т.1 а.с.25).
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016 року №220-6 (п.13) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати площею 8,5097 га на АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд та встановлено земельний сервітут на земельну ділянку для обслуговування нежитлового приміщення на першому поверсі, що не належить ДП Виробниче об`єднання Карпати .
У подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 2016 року, придбав у ОСОБА_3 приміщення виробничого корпусу АДРЕСА_2 , площею 4513.5 кв. м., що знаходиться на 2-му та 3-му поверхах будівлі під літерою А (т.2 а.с.177-178).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №73610087 від 22.11.2016 року - 25.08.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - виробничі корпуси №4 та №4а за адресою АДРЕСА_1 та 201/4 (т.1 а.с.18).
31 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з листом у якому просив не приймати розпорядження щодо передачі ДП ВО Карпати земельної ділянки площею 8,5097га на АДРЕСА_1 до врегулювання питання по вилученню частини земельної ділянки необхідної йому для обслуговування належних нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та 201/4 (т.1 а.с.26).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №81655461 від 02.03.2017 року відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер якої 2610100000:01:005:0026 в реєстрі відсутні (т.2 а.с.42).
Генеральний директор ДП Виробниче об`єднання Карпати у листі від 22.06.2017 року №21/16-22 адресованому голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації, у зв`язку із переходом права власності на об`єкт окремого нерухомого майна ДП ВО Карпати (корпусу №4А) до фізичної особи, просив надати згоду на поділ земельної ділянки державної власності площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041, категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в постійному користуванні Державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати на дві земельні ділянки: площею 0,2173 га та площею 8,2924 га.
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 12.07.2017 року №388 державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати надано згоду на поділ земельної ділянки державної власності площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в постійному користуванні державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати на дві земельні ділянки площами 0,2173 га та 8,2924 га відповідно. (т.1 а.с.12).
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.08.2017 року № 475 державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності загальною площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041) за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в постійному користуванні державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати на дві земельні ділянки площами 0,2173 га та 8,2924 га відповідно (т.1 а.с.13).
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 14.03.2018 року № 136 припинено державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2173 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0042), яка розташована в АДРЕСА_1 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22853741), для обслуговування виробничих приміщень, у зв`язку з добровільною відмовою від права постійного користування земельною ділянкою (т.2 а.с.46).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №229483898 від 23.10.2020 року земельна ділянка площею 0,2173 га на праві державної власності належить Івано-Франківській Обласній державній адміністрації на підставі акту на право користування землею, виданого 16.12.1976 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (т.2 а.с. 47-50).
13 жовтня 2020 року Державним концерном Укроборонпром видано наказ за №420 яким внесено та затверджено зміни до Статуту Державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати , та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміну в частині даних про юридичних осіб, правонаступником яких є Державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати , визначивши що Державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати є правонаступником Прикарпатського радіозаводу (т.2 а.с.53).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 30 червня 2021 року, скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати та Івано-Франківська обласна державна адміністрація про визнання недійсним і незаконним та скасування пункту 13 рішення Івано-Франківської міської ради від 08 липня 2016 року № 220-6 Про розгляд клопотання фізичних і юридичних осіб із земельних питань відмовлено. (т.3 а.с.7-13).
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 84 ЗК України визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статті 17 ЗК України, обласна державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Стаття 16 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частиною 4 статті 82 ЦК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено Івано-Франківським апеляційним судом у постанові від 27 жовтня 2020 року (справа № 344/16560), рішення Івано-Франківської міської ради від 8 липня 2016 року № 220-6, зокрема його пункт 13, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Виробниче об`єднання Карпати площею 8,5097 га на АДРЕСА_1 , не суперечить актам цивільного законодавства і не порушує цивільних прав або інтересів позивача.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі державного акта від 1976 року у користуванні Прикарпатського радіозаводу перебувала земельна ділянка площею 17 га на АДРЕСА_1 , у подальшому розмір цієї ділянки поступово зменшився до 8,5097 га. Затверджений міською радою проект землеустрою цієї ділянки відображає межі, розмір та конфігурацію земельної ділянки, яка залишилась у користуванні заснованого на державній формі власності підприємства, назва якого двічі змінювалась, спочатку Прикарпатський радіозавод, потім - ВО Карпати , а надалі - ДП Виробниче об`єднання Карпати .
На підставі державного акта від 1976 року у ДП Виробниче об`єднання Карпати виникло і зберігається право користування земельною ділянкою площею 8,5097 га, оскільки із законного землекористування державного підприємства земельні ділянки не вилучались.
Судом встановлено, що Івано-Франківська обласна державна адміністрація за результатами розгляду клопотання державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041) відповідно до статей 17, 79-1, 122, Земельного кодексу України, прийняла 12 липня 2017 року рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки державної власності площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на дві земельні ділянки площами 0,2173 га та 8,2924 га та 11 серпня 2017 року погодила ДП Виробниче об`єднання Карпати технічну документацію щодо такого поділу.
До клопотання державним підприємством додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.06.2017 року № 90059381, згідно якого власником земельної ділянки площею 8,5097 га (кадастровий номер: 2610100000:01:005:0041) є держава в особі Івано-Франківської облдержадміністрації, а правокористувачем - державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати (ідентифікаційний код 19389809) (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20903421).
Колегія суддів вважає, що позивачем не представлено доказів того, що оскаржені ним розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 12.07.2017 року №388 та від 11.08.2017 року №475 порушують його законні права та інтересияк власника об`єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці площею 8,5097 га та що позбавляє його можливості використовувати належні йому об`єкти нерухомості за їх призначенням.
Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги, що на період продажу приміщення ТОВ Пластпайп ОСОБА_1 , за продавцем була закріплена на праві оренди земельна ділянка площею 0.2196 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:01:005:0026.
Як встановлено Івано-Франківським апеляційним судом у постанові від 27 жовтня 2020 рокусправа № 344/16560/16-ц, в договорі купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.02.2016 року укладеного між позивачем та ТОВ Пластпайп не було зазначено таких істотних умов як відомостей про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване відчужене приміщення і яка необхідна для його обслуговування; у ТОВ Пластпайп до відчуження згаданого приміщення позивачу, не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована будівля, і яка необхідна для її обслуговування. Відтак, у зв`язку із відсутністю у продавця приміщення на момент його відчуження будь-яких речових прав на землю, до нового власника майна (позивача) не могло перейти право користування земельною ділянкою.
У зв`язку з цим, не заслуговують на увагу посилання апелянта на те суд застосував норми права без урахування висновку щодо їх застосування (ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України) у подібних правовідносинах, зокрема правового висновку викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 04.12.2018 по справі 910/18560/16 та від 05.12.2018 по справі № 713/1817/16-ц.
Так, частинами 1, 2 статті 120 ЗК України, у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 викладено правовий висновок про те, що перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.
У попередніх власників нежитлових приміщень, які придбав ОСОБА_1 не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій розташована будівля, і яка необхідна для її обслуговування, а відтак до нього в силу положень статті 120 ЗК України та 377 ЦК України не перейшло право власності чи користування спірною земельною ділянкою.
Не заслуговують також на увагу доводи апелянта про те, що судом не надано оцінки доказам, які мають значення для визначення правонаступництва ДП ВО Карпати за Прикарпатським радіозаводом, оскільки вказані обставини щодо правонаступництва встановлені при розгляді справи № 344/16560/16 та мають преюдиційне значення..
Так, Верховний Суд, переглядаючи в касаційному порядку скаргу ОСОБА_1 у справі, у постанові від 30 червня 2021 року зазначив, що ДП Виробниче об`єднання Карпати не являється новоствореним підприємством і воно не було створено в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу чи перетворення) в розумінні частини першої статті 104 ЦК України , а відтак, це підприємство згідно положень статті 73 ГК України є повним правонаступником державного підприємства Прикарпатський радіозавод, яке двічі перейменовувалось з метою приведення його найменування та підпорядкування у відповідність до вимог закону. Отже в даному випадку має місце правонаступництво, є загальновідомим і преюдиційним фактом, який, у тому числі, встановлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року у справі № к/800/62659/13.
Відповідно до положень статей 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України ).
Згідно з частиною 2 статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оскаржувані позивачем розпорядження Івано-Франківської ОДА прийняті в межах її компетенції з дотриманням процедури їх прийняття, доказів на підтвердження порушення прав позивача суду не надано.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання не чинними та скасування розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати згоди на поділ земельної ділянки №388 від 12.07.2017 року та розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності № 475 від 11.08.2017 року - без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2022 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2022 |
Оприлюднено | 14.02.2022 |
Номер документу | 103134344 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський апеляційний суд
Пнівчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні