Ухвала

від 27.04.2022 по справі 344/4108/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 344/4108/20

провадження № 61-3491ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської філії Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя, Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Карпати», третя особа - Державний концерн «Укроборонпром», про визнання нечинними та скасування розпоряджень, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: визнати не чинними та скасувати розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про надання державному підприємству «Виробниче об`єднання «Карпати» згоди на поділ земельної ділянки» №388 від 12 липня 2017 року, розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності» № 475 від 11 серпня 2017 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 8,5097 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12 червня 2017 року р/н НОМЕР_1 та реєстрацію права постійного користування ДП «ВО «Карпати» земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022) від 14 вересня 2017 року р/н НОМЕР_2 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку та звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог. Визнано нечинним рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року в даній справі в частині відмови у задоволенні позову про скасування державної реєстрації земельної ділянки 8,5097 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0041) від 12 червня 2017 року р/н НОМЕР_1 та реєстрації права постійного користування ДП ВО «Карпати» земельною ділянкою площею 8,2924 га (кадастровий номер 2610100000:01:005:0022) від 14 вересня 2017 року р/н НОМЕР_2 та закрито провадження в справі в цій частині позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання не чинними та скасування розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про надання державному підприємству «Виробниче об`єднання «Карпати» згоди на поділ земельної ділянки» № 388 від 12 липня 2017 року та розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності» № 475 від 11 серпня 2017 року залишено без змін.

ОСОБА_1 07 квітня 2022 року звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання не чинними та скасування розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про надання державному підприємству «Виробниче об`єднання «Карпати» згоди на поділ земельної ділянки» № 388 від 12 липня 2017 року та розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності» № 475 від 11 серпня 2017 року.

У касаційній скарзі та у поданому разом з нею клопотанням заявник просить поновити пропущений ним строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржену постанову було отримано ним лише 09 березня 2022 року, що підтверджується копією конверта апеляційного суду та витягом з сайту АТ «Укрпошта» за штрих-код ідентифікатором № 7601870779126.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.(частина третя статті 390 ЦПК України).

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, Верховний Суд вважає за можливе його поновити.

Також, разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подав заяву про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення її розгляду по суті, яке мотивоване тим, що в країні введено військовий стан та у заявника відсутній дохід, а також розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

До клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 07 квітня 2022 року (за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2022 року) та довідку АТ «Універсал Банк» від 07 квітня 2022 року про стан карткового рахунку.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені заявником доводи та надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих доказів не можливо повністю встановити майновий стан заявника.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати додаткові докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо майнового стану, якими можуть бути довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів (інших фінансових установ), разом з довідкою фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо, або надати документи що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду першої інстанції) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом позову даної справи, враховуючи відмову заявника від частини позовних вимог, яку прийнято судом апеляційної інстанції та вимоги касаційної скарги, є дві вимоги немайнового характеру (визнання не чинними та скасування розпорядження № 388 від 12 липня 2017 року та розпорядження № 475 від 11 серпня 2017 року).

Враховуючи вищевикладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 3 363,20 грн (((2 102,00 грн х 0,4) х 2)

х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 серпня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська