Постанова

від 02.02.2022 по справі 905/825/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Харків Справа № 905/825/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Ільїн О.В. , суддя Гребенюк Н.В.

за участі секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

ТОВ "ОЛТРЕЙД 2016" - Іваненко Є.В.

арбітражної керуючої Венської О.О. - Гордієнко А.Г.

представник інших учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" (вх. №3151Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2021 у справі № 905/825/21, повний текст якої складено та підписано 25.08.2021 суддею Величко Н.В. у приміщенні господарського суду Донецької області, постановлену за результатами розгляду заяви ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму 32.834.570,29 грн.

у справі за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "ОЛТРЕЙД 2016" (код ЄДРПОУ 41048384; адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9-А, секція 4, прим. 101)

до боржника ТОВ "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 36167721; адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 8, каб.№25)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2021 відкрито провадження у справі №905/825/21 про банкрутство ТОВ "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном до 18.11.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво №174 від 24.04.2013), призначено дату попереднього засідання суду.

Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі №905/825/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" (№66576 від 08.06.2021).

Боржником подано апеляційну скаргу № б/н від 25.06.21 на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі № 905/825/21, у зв`язку з чим за супровідним листом від 13.07.2021 матеріали оскарження ухвали по справі № 905/825/21 надіслані на адресу Східного апеляційного господарського суду 13.07.2021.

Станом на 19.08.2021 апеляційна скарга ТОВ "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі № 905/825/21 Східним апеляційним господарським судом до провадження не прийнята і по суті не розглянута.

12.07.2021 на адресу суду від ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" надійшла заява б/н від 08.07.2021 з грошовими вимогами до ТОВ "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на загальну суму 32.834.570,29 грн. (вх.№14838/21), що виникли з наступних правочинів: договору поставки № 03-12 від 12.04.2012 і складаються з 10.928.650,00 грн. основного боргу; з договору поставки № 8-12 від 09.07.2012 і складаються з 902.720,29 грн. основного боргу; 3200,00 грн. - судових витрат; з договору оренди від 01.09.2016 і складаються з 20.000.000,00 грн. збитків за втрату рухомого майна та 1.000.000,00 грн. штрафу; а також 4540,00 грн. - судових витрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.08.2021 у справі № 905/825/21 у визнанні грошових вимог ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" до ТОВ "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на суму 32.834.570,29 грн. (вх.№14838/21 від 12.07.2021) - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2021 у справі № 905/825/21 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» на суму 11 831 370,29 (одинадцять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят гривень 29 коп. гривень) грн. основного боргу, яка утворилась внаслідок невиконання зобов`язань за договором поставки № 03-12 від 12.04.2012 та за договором поставки № 8-12 від 09.07.2012; визнати грошові вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 35794430) як кредитора до ТОВ "Нові Енергозберігаючі технології» (ЄДРПОУ 36167721), як до боржника, що складаються з суми 20 000 000 грн. (відшкодування збитків за договором оренди щодо втраченого рухомого майна) та 1 000 000 грн. штрафу (щодо порушення зобов`язання за договором оренди) внаслідок втрати переданого ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» обладнання за договором оренди та зберігання обладнання від 01 вересня 2016 року; включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги у справі про банкрутство ТОВ «НЕСТ» .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що внаслідок надмірного формалізму, а також ненадання судом першої інстанції можливості долучити первинні документи, які не були долучені до первинної заяви з поважних причин, суд першої інстанції, на думку апелянта, передчасно відхилив заяву кредитора, тим самим не врахувавши фактичні обставини справи, які підтверджують первинними документами кредиторську заборгованість на суму заявлених кредиторських вимог.

Крім того, апелянт завернувся з клопотання про долучення письмових доказів в обґрунтування своїх вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 23.12.2021, встановлено строк для подання відзивів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 оголошено про перерву розгляді справи до 27.01.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 оголошено про перерву у розгляді справи до 02.02.2022.

01.02.2022 від представника ТОВ "ОЛТРЕЙД 2016" надійшли письмові пояснення, в яких він просить він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та відмовити у задоволенні клопотання апелянта про доручення доказів.

02.02.2022 ОСОБА_1 надала пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі.

В судове засідання 02.02.2022 з`явились представник кредитора та арбітражної керуючої, інші учасники справи в призначене судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Натомість представником ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» подано клопотання про неможливість участі у призначеному судовому засіданні та відкладення розгляду справи.

Розглянувши вищевказане клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов`язковою. Також судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу, що є недопустимим в світлі положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та поясненнях на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні у визнанні грошових вимог ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" в сумі 32.834.570,29 грн. суд першої інстанції послався на те, що заявником не додано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" б/н від 08.07.2021 з грошовими вимогами до боржника.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" про визнання кредиторських вимог до ТОВ «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» у загальному розмірі 32.831.370,29 грн., виходячи з наступного.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47 КУзПБ.

Відповідно до положень частин першої, третьої, п`ятої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Частиною першою статті 47 КУзПБ встановлено, що попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, повідомлення про відкриття провадження у справі №905/825/21 про банкрутство ТОВ "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 08.06.2021 за №66576.

Матеріали справи свідчать, що заява б/н від 07.07.2021 ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» з грошовими вимогами до боржника надіслана поштою на адресу суду 08.07.2021, тобто у строк визначений ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до поданої заяви розмір кредиторських вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ідентифікаційний код 35794430) складає загальну суму 32.834.570,29 грн., що ґрунтуються на договорі поставки № 03-12 від 12.04.2012 і складаються з 10.928.650,00 грн. основного боргу; з договору поставки № 8-12 від 09.07.2012 і складаються з 902.720,29 грн. основного боргу; 3200,00 грн. - судових витрат; з договору оренди від 01.09.2016 і складаються з 20.000.000,00 грн. збитків за втрату рухомого майна та 1.000.000,00 грн. штрафу; а також 4540,00 грн. - судових витрат.

На підтвердження вимог надано суду: правовстановлюючі (статутні) документи підприємства; договір поставки № 03-12 від 12.04.2012, договір купівлі-продажу №8-12 від 09.07.2012, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016, договір оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016, акт приймання-передачі рухомого майна № 1 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна № 2 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна № 3 від 05.09.2016, відповідь на претензію вих. № 10/01-12/2014 від 10.01.2017, квитанцію АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.2187115960.1 від 07.07.21 на суму 4540,00 грн. про сплату судового збору у справі №905/852/21; докази надсилання заяви з грошовими вимогами до боржника цінним листом з описом вкладення на адресу розпорядника майна боржника та розписку представника боржника про отримання заяви з грошовими вимогами нарочно, які долучено до справи.

Колегія суддів виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів (ч.6 ст.45 КУзПБ).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів заяви, між ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (далі - постачальник, заявник) та ТОВ «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» (далі - покупець, боржник, ТОВ «НЕСТ» ) підписано договір поставки №03-12 від 12.04.2012, за умовами якого постачальник зобов`язався за замовленнями покупця постачати та передавати у його власність матеріали та обладнання (далі - товар), а покупець зобов`язався приймати та оплачувати даний товар на умовах цього договору. Загальна вартість договору орієнтовно складає 12.000.000,00 грн. з ПДВ. При збільшенні суми договору сторони укладають додаткову угоду (розділ 1 «Предмет договору» ).

Ціни на товар є договірними і вказуються у товаросупровідних документах, за якими здійснюється відпуск товару, що є невід`ємною частиною цього договору. Вартість транспортної доставки включена у вартість товару (п.2.2, п.2.3 договору)

Розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу на 18 календарних місяців, що слідують за місяцем поставки кожної партії товару (п.3.2 договору).

Згідно з п.4.1, п.4.3, п.4.4, п.4.5, п.4.6, п.4.7 договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця за адресою: Миколаївська область, смт. Братське, вул. Промислова, 4. Датою поставки вважається дата відпуску товару, вказана у товаросупровідних документах, якими є видаткові накладні. Товар передається покупцю за кількістю шляхом підписання видаткової накладної. Право власності на товар і ризик загибелі або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару, що підтверджується підписом уповноваженими представниками покупця видаткової накладної постачальника. Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні. У момент отримання товару представник покупця зобов`язаний надати постачальнику оригінал належним чином оформленої довіреності на отримання товару.

Даний договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками обох підприємств.

Беручи до уваги приписи ст.ст. 527, 530, 626, 629, 662, 663, ч. 1,2 ст. 712 ЦК України та приписи ч. 1 ст. 265 ГК України колегія суддів дійшла висновку про те, що на підтвердження факту реального виконання договору поставки №03-12 від 12.04.2012 до заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не подано замовлень покупця, товаросупровідних документів, у тому числі видаткових та податкових накладних, а також належним чином оформленої довіреності на отримання товару покупцем.

З урахуванням положень ст. 1, ч. 1, 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1., 2.2 п. 2, п. 2.5, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, дослідивши подані документи колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару боржнику - ТОВ «НЕСТ» , відтак у суду відсутні будь-які підстави для визнання вимог за договором поставки №03-12 від 12.04.2012 на визначену заявником суму.

Також, як вбачається з матеріалів заяви, між ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (продавець) та ТОВ «НЕСТ» (покупець, боржник) підписано договір купівлі-продажу № 8-12 від 09.07.2012, предметом якого є поставка і передача у власність покупця за плату олії соняшникової нерафінованої кількістю 1800,00 +/-5% тон (далі - товар), з ціною за тону 9370,00 грн. з ПДВ, загальною вартістю 16.866.00,00 +/-5% грн. з ПДВ.

За умовами цього договору продавець здійснює поставку товару/партії товару в строк до 20.07.2012 включно. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичного отримання товару. Датою здійснення поставки товару/партії товару є дата вказана в відповідній видатковій накладній. Продавець зобов`язався надавати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, накладну на товар, податкову накладну (п.3.2 - п.3.5 договору). Товар здається продавцем і приймається покупцем в місці поставки товару в відповідності до інструкції П-6, за кількістю - відповідно до ваги, що зазначена у накладній на товар; за якістю відповідно до ДСТУ 4492:2005 (п.4.1 договору).

Згідно п.5.1, п.5.2, п.5.3 договору оплату за кожну партію товару, яка поставляється за даним договором, покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості товару вказану у відповідних накладних про передання товару. Покупець сплачує товар наступним чином: 30% вартості товару перераховується протягом 6 (шести) місяців, наступних за місяцем поставки; 70% вартості товару перераховується в строк до 31.01.2015. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Даний договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками обох підприємств.

Беручи до уваги приписи ст.ст. 527, 530, 626, 629, 662, 663, ч. 1,2 ст. 712 ЦК України та приписи ч. 1 ст. 265 ГК України колегія суддів дійшла висновку про те, що на підтвердження факту реального виконання договору купівлі-продажу № 8-12 від 09.07.2012 до заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не подано товаросупровідних документів, у тому числі видаткових та податкових накладних, а також належним чином оформленої довіреності на отримання товару покупцем.

З урахуванням положень ст. 1, ч. 1, 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1., 2.2 п. 2, п. 2.5, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, дослідивши подані документи колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару боржнику - ТОВ «НЕСТ» , відтак у суду відсутні будь-які підстави для визнання вимог за договором купівлі-продажу № 8-12 від 09.07.2012 у заявленому розмірі.

Крім того, наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016, підписаний представниками ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» та ТОВ «НЕСТ» по договору № 03-12 від 12.04.2012 та договору № 8-12 від 09.07.2012 про наявність заборгованості на користь ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» на суму 11.831.370,29 грн., колегія суддів не бере до уваги, оскільки акт звірки взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій. Сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, а тому акт звірки не може вважатися належним доказом у справі, зокрема, у підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Колегія суддів враховує, що у відповіді на претензію № 06-1/14 від 03.12.2016 вих.№10/01-12/2014 від 10.01.2017 ТОВ «НЕСТ» визнано заборгованість перед ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» за договорами №8-12 від 09.07.2012 та №03-12 від 12.04.2012 у загальному розмірі 11.831.370,29 грн. та гарантовано погасити заборгованість не пізніше 01.05.2017.

У той же час, в матеріалах справи відсутні і заявником до заяви з грошовими вимогами до боржника не додано доказів вжиття заходів по стягненню вказаної заборгованості, у тому числі у судовому порядку.

Згідно із ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із статтею 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до частин 2-5 статті 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У зобов`язальних відносинах (ст. 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Водночас, визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

У разі, якщо грошові вимоги до боржника обтяжені спливом строку позовної давності і кредитор не реалізував можливість захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду в позовному провадженні, такі вимоги не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Зазначений правовий висновок було сформовано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 року у справі №904/2394/18.

В судовому засіданні 02.02.2022 колегію суддів відтворений звукозапис судового засідання суду першої інстанції від 19.08.2021 та досліджено протокол судового засідання суду першої інстанції від 19.08.2021, в якому представником ініціюючого кредитора ТОВ "ОЛТРЕЙД 2016" зроблена заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності (а.с. 45 матеріалів оскарження ухвали від 19.08.2021).

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За загальним правилом заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Таким чином, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16.

За встановлених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для визнання і включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» вимоги ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» , що виникли з договорів №8-12 від 09.07.2012 та №03-12 від 12.04.2012.

У пункті 1 прохальної частини заяви про грошові вимоги до боржника б/н від 08.07.2021 між іншим ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» просило визнати грошові вимоги у сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень) судових витрат.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, до заяви не додано доказів понесення таких витрат, що зумовлює відмову в задоволенні заяви в цій частині.

З матеріалів заяви вбачається, що 01.09.2016 між ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (далі - власник рухомого майна, заявник), ТОВ «НЕСТ» (далі - зберігач, боржник) та ТОВ «Братський маслопресовий завод» (далі - утримувач або орендар) підписано договір оренди та зберігання обладнання, за яким власник рухомого майна, протягом вересня 2016 року, зобов`язався передати в спільне використання та зберігання ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Братський маслопресовий завод» рухоме майно (обладнання), а ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Братський маслопресовий завод» зобов`язались прийняти в платне користування та на зберігання рухоме майно (обладнання). За користування майном сторони погодили сплату власнику суми використання (оренди), обумовленої сторонами договору. Зберігання майна є похідним від оренди. Після завершення строку дії договору, або за вимогою власника майна, воно повертається за актом власнику. ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Братський маслопресовий завод» несуть солідарну відповідальність щодо оплати за використання (оренду) переданого рухомого майна - обладнання, оскільки можуть використовувати його на одній території спільно. (п.1.1 договору)

Строк дії договору сторони погодили до 01.09.2020 з умовою пролонгації на тих самих умовах, якщо сторони не повідомили про намір розірвати договір. Завершення строку договору не зупиняє зобов`язання сторін щодо належного виконання його умов, в тому числі щодо розрахунків за оренду та відшкодування шкоди і збитків у випадку її встановлення (п.1.3 договору).

Строк оренди (користування) та зберігання рухомим майном встановлюється з моменту фактичної передачі майна зберігачеві та має дію до 01.09.2020. Якщо після закінчення зазначеного терміну майно не буде витребувано власником, умови договору зберігають чинність протягом фактичного перебування рухомого майна/обладнання в оренді та зберіганні, крім випадків, передбачених законом та договором. У випадку втрати чи пошкодження майна, збитків власнику, умови договору зберігають силу до моменту їх відшкодування та повного розрахунку за договором (п.2.1 договору).

Згідно з п.1.4 та п.1.9 договору рухоме майно, що передається зазначається сторонами в акті приймання-передачі, укладеного сторонами. Підписання акту фактично вказує на прийняття рухомого майна в користування та зберігання. Відсутність в акті (актах) щодо стану прийнятого рухомого майна в користування є доказом належного технічного стану переданого майна. Основні частини рухомого майна/обладнання, що передаються на зберігання вказуються в даному договорі, або в додатковій угоді, або у актах приймання-передачі між сторонами, при передачі обладнання власником. Основними частинами рухомого майна/обладнання сторони визначили (але не виключно):

- Обладнання для екстрагування олій (200А-3), право власності належить власнику на підставі YR20110908 від 08.09.2011 контракт купівлі-продажу, АNNЕХ 1 Моdel 200А-3 Рrе-Рrеssеr - 9 одиниць;

- Обладнання для екстрагування олій (204(В)-3), право власності належить власнику на підставі YR20110908 від 08.09.2011 контракт купівлі-продажу, АNNЕХ 1 Моdel 204(В)-3 Рrе-Рrеssеr - 2 одиниць;

- Ємкість (100 м3), одна одиниця;

- Ємкість (400 м3), п`ять одиниць;

- Пальцевий верстат КЕV 80, одна одиниця;

- Жаровня трьохчанна (діаметр-3200м), одна одиниця;

- Жаровня чотирьохчанна (діаметр-3200м), одна одиниця;

- Фільтр ВНП-30, дві одиниці;

- Машина насіннєвій на НВХ, три одиниці;

- Конвеєри гвинтові 12Н-100, дев`ятнадцять одиниць;

- Машина насіннєрушальна НРХ-4-01, три одиниці;

- Зерносушильний комплекс SD-6, одна одиниця;

- та інше обладнання, згідно актів приймання-передачі.

За змістом п.1.10 договору: сторони погодили загальну оціночну вартість рухомого майна, яке передається. Загальна оціночна вартість рухомого майна/обладнання, яке має обов`язком передати власник та яке передане буде за актами в користування становить 20млн.грн. (двадцять мільйонів гривень). Якщо протягом вересня 2016 року рухоме майно/обладнання буде прийнято за актами без зазначення в них претензій, вважатиметься, що прийняте рухоме майно/обладнання в належному працездатному стані зі всіма елементами основних його частин. В такому разі з моменту підписання актів сторонами договору в вересні 2016 року набуває чинності умова договору про його загальну оціночну вартість. У випадку порушення умов договору, втрати чи пошкодження будь-якої основної частини рухомого майна, власнику має бути відшкодована сума в розмірі загальної оціночної вартості погодженої сторонами договору. Вказане необхідно з метою забезпечення належного виконання умов договору та належного зберігання рухомого майна. Обов`язок доказування наявності та належного використання і зберігання переданого майна в користування та покладається на ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» у випадку втрати чи пошкодження переданого майна, особливо основних його частин.

Ризик випадкового знищення чи пошкодження переходить від власника з моменту підписання актів приймання-передачі рухомого майна. Отримувачі майна мають самостійно забезпечити охорону рухомого майна (п.1.11 договору).

Згідно п.1.12 договору місце використання та зберігання сторони погодили за адресою: Миколаївська область, смт. Братське, вул. Промислова, 4. На території комплексу нерухомості, належного на праві власності ТОВ «НЕСТ» , ЄДРПОУ 36167721.

У пунктах 5.1 та 5.3 договору визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження майна, прийнятого від власника в користування та на зберігання, ТОВ «НЕСТ» (ЄДРПОУ 36167721) та ТОВ «Братський маслопресовий завод» несуть майнову солідарну відповідальність. Збитки завдані власнику рухомого майна втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються ТОВ «НЕСТ» (ЄДРПОУ 36167721) в першочерговому порядку: 1) у разі втрати (нестачі) майна, його основних частин - у розмірі його погодженої в договорі оціночної вартості рухомого майна/обладнання.

Якщо внаслідок пошкодження рухомого майна його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за первісним призначенням, власник майна має право відмовитися від цього майна і вимагати від зберігача відшкодування його вартості з врахуванням основної частини втраченого майна та погодженої сторонами суми оціночної вартості майна а також штрафних санкцій (п.5.4 договору).

Оплата за користування переданим рухомим майном становить власнику майна в розмірі 10.000,00 грн. за кожний місяць використання майна та має здійснюватись на банківський рахунок власника майна до 01 числа кожного місяця з моменту передання в користування частини або всього рухомого майна. Сторони погодили, що власник майна має право вимагати оплату за оренду не пізніше 1 вересня 2018 р. (відкладальна умова платежу), оскільки сторони погодили розстрочення зобов`язання із сплати за оренду. В такому випадку з 01.09.2019 за оренду рухомого майна має бути сплачена сума, яка нараховувалась, але яка не сплачувалась (п.6.1 договору).

За несвоєчасне повернення переданого майна, та або у випадку втрати будь-якої основної частини майна і несплати з цих підстав оціночної погодженої сторонами вартості майна власнику (обладнання) на умовах п.1.10 договору з моменту отримання вимоги від власника за умови відсутності оплати протягом 10 календарних днів, ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» має сплатити штраф у розмірі 1.000.000,00 грн. власнику майна (п.6.2 договору).

Даний договір підписаний всіма його сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств.

Додаткові угоди до вказаного договору не подавались.

Враховуючи положення ст. 184, 626, ч. с. 759, 760, ч. 1 ст. 761, 765, 936, 949 ЦК України колегія суддів дійшла висновку про те, що в матеріалах заяви відсутні докази наявності у ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» права власності на рухоме майно, що є предметом договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016.

Також відсутні й документи, які б підтверджували технічні характеристики такого майна, його заводські чи інвентарні номери та його вартість.

З доданих до заяви з грошовими вимогами до боржника документів вбачається, що:

- за актом приймання передачі рухомого майна № 1 від 05.09.2016, підписаного сторонами, ТОВ «НЕСТ» погодило, ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» передано, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» прийнято рухоме майно згідно переліку, всього 26 найменувань. Утримання рухомого майна що покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981), у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 36794430);

- за актом приймання передачі рухомого майна № 2 від 05.09.2016, підписаного сторонами, ТОВ «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» погоджено, ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» передано, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» прийнято рухоме майно згідно переліку, всього 2 найменування. Утримання рухомого майна що покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981), у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 36794430);

- за актом приймання передачі рухомого майна № 3 від 05.09.2016, підписаного сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» погоджено, ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» передано, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» прийнято рухоме майно згідно переліку, всього 232 найменування. Утримання рухомого майна що покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981), у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 36794430).

Надані до заяви акт приймання передачі рухомого майна №1 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна №2 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна №3 від 05.09.2016, не вважаються документами, що підтверджують здійснення господарської операції між сторонами чи наявність зобов`язання за договором договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016, оскільки такі акти не відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів, зокрема в актах відсутні відомості, що вони укладені на виконання договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016. В той же час, в актах зазначається, що утримання рухомого майна (обладнання) покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981) у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 35794430), у той час як договір оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016 є тристороннім.

Вказані акти приймання передачі рухомого майна не містять відомостей щодо оціночної вартості такого майна, заводських чи інвентарних номерів.

Як вказує заявник, передане за актами №1, №2, №3 від 05.09.2016 майно ТОВ «НЕСТ» не повернуло, повідомило про його втрату, у зв`язку з чим ТОВ «НЕСТ» згідно п.1.9, 1.10 договору оренди має сплатити власнику майна 20.000.000,00 грн. (відшкодування збитків у вигляді вартості майна), а також штраф - 1.000.000,00 грн. за умовами п.6.2 договору (щодо порушення зобов`язання за договором оренди).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до сталої судової практики для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Як вбачається, до заяви з кредиторськими вимогами до боржника не було надано доказів повного чи часткового виконання договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016 в частині здійснення орендних платежів.

Також, в матеріалах заяви відсутні докази пред`явлення ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» до боржника чи ТОВ «Братський маслопресовий завод» будь-яких претензій з приводу виконання договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016; відсутні докази пред`явлення вимог про повернення майна, що є предметом цього договору, як і будь-які докази втрати повністю чи частково такого майна.

Обов`язок щодо подання документів на підтвердження своїх вимог в силу норм ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства покладено на кредитора.

За таких обставин, відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення виключає настання цивільно-правової відповідальності боржника у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Також заявником не доведено й підстав для покладення на боржника штрафу, встановленого п.6.2 договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016, не надано доказів кредиторської заборгованості ТОВ «НЕСТ» перед ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» .

Отже, заявником не додано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" б/н від 08.07.2021 з грошовими вимогами до боржника. Відтак, підстави для визнання кредиторських вимог до ТОВ «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» у загальному розмірі 32.831.370,29 (тридцять два мільйони вісімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят) гривень 29 коп. та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі № 905/825/21 про банкрутство - відсутні.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції позбавив кредитора можливості долучити до матеріалів справи додаткові докази, колегія суддів зазначає наступне.

Обов`язковими додатками до заяви з грошовими вимогами є документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника згідно до вимог частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства .

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 16.07.2020 № 910/4475/19, при застосуванні судом норм ГПК України, які містять посилання на Закон про банкрутство, що втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.97 N 4-зп, за відповідним посиланням з 21.10.2019 застосовуються саме норми Кодексу України з процедур банкрутства, що є спеціальним законом у відповідних правовідносинах.

Порядок та строки подання доказів, які визначені нормами ГПК України, застосовуються і в справах про банкрутство. Однак, якщо нормами КУзПБ встановлені особливості подання тих чи інших документів (доказів), то в справах про банкрутство такі документи (докази) мають подаватися з урахуванням встановлених особливостей.

За приписами статті 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Апелянт належним чином не обґрунтував неможливість подання доказів у встановлений законодавством строк .

Водночас, статтею 45 КУзПБ встановлено, що до заяви з грошовими вимогами в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Вбачається, що КУзПБ встановлює особливість подання доказів, якими підтверджуються грошові вимоги конкурсного кредитора, а саме - такі докази в обов`язковому порядку повинні бути додані до заяви з грошовими вимогами в момент подання заяви з грошовими вимогами до суду (тобто, встановлений строк в розумінні статті 80 ГПК України для подання таких доказів збігається з моментом подання заяви з грошовими вимогами до суду).

Неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

По справі кредитор ТОВ АЛЬФАЕКСІМ , на момент подання заяви з грошовими вимогами був обізнаний про існування доказів, однак вказані докази не надав та не зазначив в заяві про докази, які він не зміг подати разом з заявою з грошовими вимогами, за існування якихось об`єктивних перешкод та не надавав суду докази здійснення дій, спрямованих на отримання не наданих вчасно суду доказів.

Крім того, на заявника покладений обов`язок виконання вимог ст. 80 ГПК України, незалежно від факту його (представника) присутності під час розгляду заяви.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15 було сформовано правовий висновок, відповідно до якого обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 у справі № 905/1055/19 зазначає, що за своєю правовою природою такий предмет спору щодо розміру грошових вимог до боржника не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Щодо долучення нових доказів на стадії апеляційного оскарження колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявником не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами під час апеляційного розгляду справи неможливість подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, судова колегія не приймає до розгляду нові докази як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

Відтак, за відсутності таких доказів, суд відмовляє у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів спірних вимог конкурсного кредитора.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок заявником не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх грошових вимог до боржника.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ч.1 ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані учасниками процесу. Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України .

Керуючись ст. 269 , 270 , 271 , 273 , 275 , 276 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України , Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "АЛЬФАЕКСІМ" (вх. №3151Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2021 у справі № 905/825/21 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2021 у справі № 905/825/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 11.02.2022.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.В. Ільїн

Суддя Н.В. Гребенюк