Рішення

від 30.01.2022 по справі 922/3247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3247/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області справу № 922/3247/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднані інформаційні технології» (61007, м. Харків, просп. Московський, 273, код 30305621);

до відповідачів:

1)Військової частини НОМЕР_1 (63501, Харківська обл., місто Чугуїв, мікрорайон Авіатор, код НОМЕР_2 );

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Гранд» (04108, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мироцьке, вул. Шевченка, 30, код 44015372);

про визнання недійсним договору про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021,

за участі представників учасників справи:

позивача Яровенко О.Ю., ордер серія ВІ № 1050830 від 23.07.2021 ;

1-го відповідача Оселедько В.Г., довіреність № 148/9/48/12 від 10.01.2022, витяг з положення про управління військової частини НОМЕР_1 , витяг з наказу № 181 від 21.09.2021, наказ № 241 від 14.12.2020;

2-го відповідача Кривошеєнко О.Ю., довіреність б/н від 14.06.2021;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Об`єднані інформаційні технології звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.10.2021 за вх. № 22999, яку прийнято до розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у справі № 922/3247/21) просить визнати недійсним договір про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021, укладений між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд.

Позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на відсутність у ВЧ НОМЕР_1 (1-го відповідача) права укладати з ТОВ Агросервіс Гранд (2-м відповідачем) спірний договір про вирощування сільськогосподарських культур, оскільки на момент укладення зазначеного договору діяв інший договір аналогічного змісту щодо тієї ж самої земельної ділянки, укладений між 1-м відповідачем та позивачем - ТОВ Об`єднані інформаційні технології, а саме: договір про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019. Зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 у справі № 922/1372/21 визнано недійсними два односторонніх правочини ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови від договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Об`єднані інформаційні технології, які були оформлені листами від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64 та від 19.03.2021 за вих. № 148/9148/423.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі № № 922/3247/21 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву, почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 15.09.2021 об 11:30.

ВЧ НОМЕР_1 (1-й відповідач) надав відзив на позовну заяву (вх. № 20909 від 08.09.2021), в якому заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 по справі № 922/1372/21, на яке посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, було прийняте після укладення спірного договору про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021 та на час подання ТОВ Об`єднані інформаційні технології даного позову не набрало законної сили, тому, як вважає 1-й відповідач, відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору на підставі чч. 1, 3 ст. 215 ЦК України.

ТОВ Агросервіс Гранд (2-м відповідач) також надав відзив на позовну заяву (вх. № 23026 від 01.10.2021), в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить позовні вимоги залишити без задоволення з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 по справі № 922/1372/21, на яке посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не встановлено фактів, які б могли свідчити про недійсність договору про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд. Крім того, на момент укладення цього договору зазначеного судового рішення ще не існувало, тому, на думку 2-го відповідача, жодних перепон для укладення спірного договору не існувало, адже земельна ділянка не перебувала ні в спорі, ні під арештом, ні під забороною, ні в іпотеці.

Підготовче засідання по справі неодноразово відкладалось.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі № 922/3247/21 за клопотанням 2-го відповідача зупинено провадження по справі до закінчення перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 по справі № 922/1372/21 за апеляційними скаргами ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд.

25.11.2021 від позивача - ТОВ Об`єднані інформаційні технології надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 922/1372/21 залишено без задоволення апеляційні скарги ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд, рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 по справі № 922/1372/21 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/3247/21 поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 13.12.2021 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 13.12.2021 відкладено підготовче засідання на 16.12.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 16.12.2021, враховуючи, що судом у межах підготовчого провадження вчинено усі дії, передбачені ст. 182 ГПК України, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021 о 14:00, явку учасників справи в судове засідання визнано обов`язковою.

Протокольною ухвалою від 22.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 17.01.2022 об 11:30 та протокольною ухвалою від 17.01.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 31.01.2022 о 12:00.

Представник позивача - ТОВ Об`єднані інформаційні технології в судовому засіданні 31.01.2022 підтримав позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги, визнати недійсним договір про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021, укладений між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд.

Представники 1-го відповідача - ВЧ НОМЕР_1 та 2-го відповідача - ТОВ Агросервіс Гранд підтримали свої відзиви на позовну заяву, просили позовні вимоги залишити без задоволення з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, викладені в позовній заяві, та заперечення відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи в судовому засіданні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 1) та ТОВ «Об`єднані інформаційні технології» (сторона 2) укладено договір про вирощування сільськогосподарських культур № 7 (том 1 арк. спр. 17-23).

За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 по справі № 922/1372/21 визнано недійсним односторонній правочин Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови від договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ «Об`єднані інформаційні технології», який оформлений листом від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64; визнано недійсним односторонній правочин ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови від договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ «Об`єднані інформаційні технології», який оформлений листом від 19.03.2021 за вих. № 148/9148/423.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 922/1372/21 апеляційні скарги ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ Агросервіс Гранд залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 по справі № 922/1372/21 залишено без змін.

Оскільки на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у господарській справі № 922/1372/21, обставини, які були встановлені під час господарського провадження № 922/1372/21, не підлягають доказуванню в межах даної справи щодо учасників даного спору.

Так, судами встановлено, що згідно з умовами п. 1.1 договору № 7 від 08.05.2019, з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони», сторони за цим договором домовилися про вирощування сільськогосподарських культур, на земельних ділянках площею 469 га, які надані Стороні-1 в безстрокове користування та можливостей Сторони - 2 діяти, а саме: вирощування зернових сільськогосподарських культур.

Пунктом 1.2 зазначеного договору сторони домовились, що обробіток землі буде здійснюватись наступним чином: Сторона - 1 бере на себе зобов`язання залучити площу земельної ділянки, яка надана в безстрокове користування для вирощування сільськогосподарських культур; Сторона - 2 бере в користування земельні ділянки та власними коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу з вирощування сільськогосподарських культур.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору про вирощування сільськогосподарських культур №7, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором про спільну діяльність

Договором погоджені взаємні обов`язки сторін (розділ 2 Договору), права та обов`язки сторін (розділи 3, 4 Договору), а також внески, частки сторін (розділ 6 Договору) і розподіл результатів спільної діяльності (розділ 7 Договору).

Згідно з п. 11.1 договору № 7 від 08.05.2019, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Цей договір укладено строком на сім сільськогосподарських років, тобто по 2026 сільськогосподарський рік включно (п. 11.2 договору № 7 від 08.05.2019).

Відповідно до п. 11.4 договору № 7 від 08.05.2019, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється письмово.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з пункту 1.1 договору № 7 від 08.05.2019, предметом та метою договору є залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони». Сторони за цим договором домовилися про вирощування сільськогосподарських культур, на земельних ділянках площею 469 га, які надані Стороні-1 в безстрокове користування та можливостей Сторони - 2 діяти, а саме: вирощування зернових сільськогосподарських культур.

Відповідно до п.п. 3.1,3.2 договору № 7 від 08.05.2019 Сторона -1 (відповідач у справі) за цим договором зобов`язана:

- залучити для вирощування сільськогосподарської продукції, яке буде проводитись Стороною - 2 земельні ділянки, що надані Стороні - 1;

- у разі необхідності організувати обстеження земель, залучених для вирощування сільськогосподарських культур, на предмет наявності і своєчасного знешкодження небезпечних предметів з метою створення безпечних умов праці;

- попереджати Сторону-2 про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самої земельної ділянки;

- за необхідності проводити інструктаж осіб, які залучаються Стороною - 2 до виконання сільськогосподарських робіт, стосовно заходів безпеки на території полігону та дій при виявленні вибухонебезпечних предметів;

- завчасно попереджати Сторону - 2 про початок проведення військових навчань та інших заходів бойової підготовки на території полігону.

В свою чергу, положеннями п.п. 4.1, 4.2 договору № 7 від 08.05.2019 передбачено, що Сторона - 2 (позивач) за цим договором зобов`язана:

- організувати господарську діяльність з використанням залучених земельних ділянок щодо вирощування сільськогосподарських культур;

- здійснювати виробничий процес, забезпечивши його необхідними машино-тракторними агрегатами, технічним обладнанням, інвентарем, паливно-мастильними матеріалами та відповідними спеціалістами і працівниками;

- вести бухгалтерський облік майна, цінностей, зобов`язань, в тому числі платіжних та інших операцій, пов`язаних із виконанням цього договору;

- нести витрати, що виникли під час виконання цього договору;

- згідно письмового запиту надавати Стороні - 1 інформацію про хід вирощування сільськогосподарських культур;

- здійснювати своєчасну підготовку грунту для проведення сільгоспробіт;

- проводити догляд за посівами сільгоспкультур (внесення мінералів, добрив та інших засобів захисту рослин тощо);

- тримати під паром не більше 20% залученої земельної ділянки за умови, якщо це необхідно в цілях підвищення родючості грунту;

- Сторона - 2 на термін проведення навчань на полігоні зобов`язується не проводити сільськогосподарські роботи;

- Сторона - 2 щодо вищевказаної земельної ділянки бере за себе відповідальність відносно запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Згідно з п.п. 6.1 - 6.3 договору № 7 від 08.05.2019 внесок Сторони - 1 у вартість права обробки земельної ділянки загальною площею 469 (чотириста шістдесят дев`ять) га, згідно до акту обміру земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, а також професійні знання, навички, вміння, ділова репутація, ділові зв`язки та складає:

- на 2019 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2020 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2021 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2022 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2023 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2024 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2025 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.;

- на 2026 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 914 550,00 грн.

Внесок Сторони - 2 - грошові кошти, паливно-мастильні матеріали, обробка грунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв`язки, інше, що встановлюють Сторони по закінченню сільськогосподарського року.

При зміні обсягів робіт, що виконуються, Сторони вносять відповідні зміни до цього договору, у тому числі уточнюючи свою часткову участь в спільній діяльності.

Аналіз умов договору свідчить про те, що для досягнення спільної мети за договором залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та вирощування зернових сільськогосподарських культур, відповідач, як сторона 1 за договором, зобов`язаний залучити для вирощування сільськогосподарської продукції земельні ділянки, а позивач, як сторона 2 за договором, організувати господарську діяльність з вирощування сільськогосподарських культур та сплачувати щорічні внески на користь Військової частини НОМЕР_3 в порядку пунктів 6.1-6.3 договору. Цей договір укладено строком на сім сільськогосподарських років, тобто по 2026 сільськогосподарських років (пункт 11.2 договору), тобто строк спільної обробки ділянки складає сім сільськогосподарських років.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1141 ЦК України, договір простого товариства як різновид договору про сумісну діяльність припиняється у разі досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стає неможливим.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами та матеріалами справи не підтверджено наявності обставин, а також факту порушення позивачем умов договору, які б свідчили про неможливість досягнення мети товариства.

Натомість, дії відповідача з надання земельної ділянки та дії позивача з ведення господарської діяльності з вирощування на цій земельній ділянці сільськогосподарських культур зі сплатою відповідачу щорічних внесків у розмірі та порядку, визначеному умовами договору, свідчить про фактичну реалізацію намірів сторін для досягнення спільної мети за договором залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та вирощування зернових сільськогосподарських культур.

Як вбачається із п. 11.2 договору № 7 від 08.05.2019, його укладено строком на 7 сільськогосподарських років, тобто по 2026 сільськогосподарський рік включно. Умови договору вважаються виконані в повному обсязі після складання актів звірки взаєморозрахунків. Акти звірки взаєморозрахунків мають бути складеними та підписаними уповноваженими особами сторін не пізніше 05 лютого кожного наступного за звітним року, або 01 листопада кожного звітного року у випадку не виконання п. 7.5 договору.

Згідно ч. 2 ст. 1145 ЦК України, учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частина 2 вказаної статті передбачає можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Відповідно до абзацу другому частини 2 статті 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

Докази досягнення між сторонами за договором - ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ «Об`єднані інформаційні технології» взаємної згоди щодо внесення змін до договору № 7 від 08.05.2019 щодо дострокового припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем не надано доказів того, що він, як заінтересована сторона, звертався до суду з вимогою про розірвання договору. Недійсним вказаний договір у судовому порядку також не визнавався. Отже договір про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019 є діючим.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними односторонніх правочинів Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови від договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, які оформлені листами від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64 та від 19.03.2021 за вих. № 148/9148/423, господарський суд виходив з того, що умовами договору № 7 від 08.05.2019 не передбачено права будь-якої зі сторін договору на односторонню відмову від договору.

Пунктом 11.4 договору № 7 від 08.05.2019 сторони прямо передбачили, що зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за наявності домовленості Сторін та оформлюються письмово.

ВЧ НОМЕР_1 (відповідач 1), всупереч умов договору та вимог чинного законодавства, під час дії договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019 звернувся до ТОВ Об`єднані інформаційні технології (позивача) з листом від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64, в якому повідомив про припинення дії зазначеного договору з 19.01.2021, з посиланням на виникнення у ВЧ А4104 права на односторонню відмову від договору.

Позивач у відповідь на повідомлення про припинення дії договору від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64 листом від 25.02.2021 повідомив 1-го відповідача про відсутність передбачених законом та договором підстав і обставин, з якими пов`язується виникнення у 1-го відповідача права на односторонню відмову від договору.

У подальшому позивач від ВЧ НОМЕР_1 отримав лист від 19.03.2021 за вих. № 148/9148/423 з повторним повідомлення про відмову від договору № 7 від 08.05.2019 з підстав, що є аналогічними підставам, викладеним у попередньому листі-повідомленні про припинення договору № 7 від 08.05.2019 з 19.01.2021.

Як слідує з матеріалів справи, 02.04.2021 між ВЧ НОМЕР_1 (1-м відповідачем) та ТОВ Агросервіс Гранд (2-м відповідачем) укладено договір про вирощування сільськогосподарських культур № 3 (том 2 арк. спр. 131-138).

Зокрема, згідно з умовами п. 1.1 договору про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021, з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони», сторони за цим договором домовилися про вирощування сільськогосподарських культур, на земельних ділянках площею 469 га, які надані Стороні - 1 в безстрокове користування та можливостей Сторони - 2 діяти, а саме: вирощування зернових сільськогосподарських культур.

Пунктом 1.2 договору № 3 від 02.04.2021 сторони домовились, що обробіток землі буде здійснюватись наступним чином: Сторона - 1 бере на себе зобов`язання залучити площу земельної ділянки, яка надана в безстрокове користування для вирощування сільськогосподарських культур; Сторона - 2 бере в користування земельні ділянки та власними коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу з вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до п.п. 3.1,3.2 договору № 3 від 02.04.2021 Сторона - 1 (відповідач у справі) за цим договором зобов`язана:

- залучити для вирощування сільськогосподарської продукції, яке буде проводитись Стороною - 2 земельні ділянки, що надані Стороні - 1;

- у разі необхідності організувати обстеження земель, залучених для вирощування сільськогосподарських культур, на предмет наявності і своєчасного знешкодження небезпечних предметів з метою створення безпечних умов праці;

- попереджати Сторону - 2 про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самої земельної ділянки;

- за необхідності проводити інструктаж осіб, які залучаються Стороною - 2 до виконання сільськогосподарських робіт, стосовно заходів безпеки на території полігону та дій при виявленні вибухонебезпечних предметів;

- завчасно попереджати Сторону - 2 про початок проведення військових навчань та інших заходів бойової підготовки на території полігону.

Положеннями п.п. 4.1, 4.2 № 3 від 02.04.2021 передбачено, що Сторона - 2 (позивач) за цим договором зобов`язана:

- організувати господарську діяльність з використанням залучених земельних ділянок щодо вирощування сільськогосподарських культур;

- здійснювати виробничий процес, забезпечивши його необхідними машино-тракторними агрегатами, технічним обладнанням, інвентарем, паливно-мастильними матеріалами та відповідними спеціалістами і працівниками;

- вести бухгалтерський облік майна, цінностей, зобов`язань, в тому числі платіжних та інших операцій, пов`язаних із виконанням цього договору, надавати інформацію про фінансові результати спільної діяльності та всі інші необхідні, пов`язані зі спільною діяльністю за письмовим запитом Сторони;

- нести витрати, що виникли під час виконання цього договору;

- здійснювати своєчасну підготовку грунту для проведення сільгоспробіт;

- проводити догляд за посівами сільгоспкультур (внесення мінералів, добрив та інших засобів захисту рослин тощо);

- тримати під паром не більше 20% залученої земельної ділянки за умови, якщо це необхідно в цілях підвищення родючості грунту;

- Сторона - 2 на термін проведення навчань на полігоні зобов`язується не проводити сільськогосподарські роботи;

- Сторона - 2 щодо вищевказаної земельної ділянки бере за себе відповідальність відносно запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Згідно з п.п. 6.1 - 6.3 договору № 3 від 02.04.2021 внесок Сторони - 1 у вартість права обробки земельної ділянки загальною площею 469 (чотириста шістдесят дев`ять) га, згідно до акту обміру земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, а також професійні знання, навички, вміння, ділова репутація, ділові зв`язки та складає:

- на 2021 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) 1195950,00 грн;

- на 2022 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн;

- на 2023 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн;

- на 2024 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн;

- на 2025 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн;

- на 2026 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн;

- на 2027 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн;

- на 2028 сільськогосподарський рік - (в зв`язку з залученням до спільного обробітку земельної ділянки площею 469 га) - 1195950,00 грн.

Внесок Сторони - 2 - грошові кошти, паливно-мастильні матеріали, обробка грунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв`язки, інше, що встановлюють Сторони по закінченню сільськогосподарського року.

При зміні обсягів робіт, що виконуються, Сторони вносять відповідні зміни до цього договору, у тому числі уточнюючи свою часткову участь в спільній діяльності.

Згідно з п. 11.1 договору № 3 від 02.04.2021, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

За умовами п. 11.2 договору № 3 від 02.04.2021, цей договір укладений строком на сім сільськогосподарських років, тобто по 2028 сільськогосподарський рік включно.

Питання здійснення спільної діяльності регламентуються главою 77 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 1130-1131 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність мають передбачати, у тому числі координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності, і відповідні частки мають бути визначеними; обов`язки сторін у правовідносинах спільної діяльності не мають зустрічного характеру, натомість кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а в загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором і спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Згідно ч. 1 ст. 1133 ЦК України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Таким чином, характер правовідносин, що регулюється договором про спільну діяльність, полягає у об`єднанні вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору про вирощування сільськогосподарських культур №3 від 02.04.2021, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є також договором про спільну діяльність, при цьому цей договір стосується тієї ж самої земельної ділянки, яка є предметом договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, укладеного між 1-м відповідачем та позивачем, а умови договору № 3 від 02.04.2021 є аналогічними умовам договору № 7 від 08.05.2019, який був діючим станом на 02.04.2021 та є діючим на теперішній час.

Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За приписами чч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Поняття "презумпція правочину" полягає в тому, що будь-які сумніви з приводу дійсності правочину повинні трактуватись на користь його правомірності, з метою недопущення порушення прав інших сторін такого правочину та забезпечення стабільності цивільних правовідносин.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 203/2612/13-ц.

Суд зазначає, що факти, на які посилається ВЧ НОМЕР_1 в обґрунтування підстав для припинення договору у листах від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64 та від 19.03.2021 за вих. № 148/9148/423 щодо порушення ТОВ «Об`єднані інформаційні технології» умов договору, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. ВЧ НОМЕР_1 не доведено належними та допустимими доказами та матеріалами справи не підтверджено наявності обставин, а також факту порушення ТОВ «Об`єднані інформаційні технології» умов договору № 7 від 08.05.2019, які б свідчили про неможливість досягнення мети товариства.

Натомість, дії ВЧ НОМЕР_1 з надання земельної ділянки та дії ТОВ «Об`єднані інформаційні технології» з ведення господарської діяльності з вирощування на цій земельній ділянці сільськогосподарських культур зі сплатою щорічних внесків у розмірі та порядку, визначеному умовами договору, свідчить про фактичну реалізацію намірів сторін для досягнення спільної мети за договором залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України та вирощування зернових сільськогосподарських культур.

Згідно з п. 11.2 договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, цей договір укладено строком на сім сільськогосподарських років, тобто по 2026 сільськогосподарський рік включно.

Умовами зазначеного договору не передбачено права будь-якої зі сторін договору на односторонню відмову від договору, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за наявності домовленості Сторін та оформлюються письмово.

Таким чином, вчинені 1-м відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 правочини про односторонню відмову від договору № 7 від 08.05.2019 (листи від 19.01.2020 за вих. № 148/9148/64 та від 19.03.2021 за вих. № 148/9148/423) суперечать положенням зазначеного договору та умовам чинного законодавства, оскільки їх вчинено за відсутності для цього підстав, а тому вони не відповідають вимогам ст. 626, 651 та ч. 1 ст. 203 ЦК України, що і стало підставою для визнання їх недійсними.

Суд вважає, що відповідач 1, розумів, що спірна земельна ділянка площею 469 га перебуває в користуванні позивача на підставі договору № 7 від 08.05.2019, та на такій земельній ділянці відповідно до умов договору позивачем фактично проводився необхідний комплекс триваючих робіт по забезпеченню повного циклу вирощування сільськогосподарських культур (підготовки земель, посіву та обробітку посівів). Однак, всупереч умов діючого договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019, відповідач 1 безпідставно відмовився від зазначеного договору та, вважаючи його припиненим, не здійснивши жодних заходів щодо отримання переданої у користування позивачу земельної ділянки в натурі, уклав з ТОВ Агросервіс Гранд (2-м відповідачем) інший договір про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021 з аналогічними умовами щодо тієї ж самої земельної ділянки, чим порушив права позивача на користування земельною ділянкою. А відтак, дії відповідача 1 щодо укладення з ТОВ Агросервіс Гранд (2-м відповідачем) договору про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021 з аналогічними умовами щодо умов діючого договору про вирощування сільськогосподарських культур № 7 від 08.05.2019 та щодо тієї ж самої земельної ділянки є неправомірними, оскільки договір вчинено за відсутності підстав для його укладення, а отже він не відповідає вимогам ст. 626, 651 та ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним цього договору на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агросервіс Гранд.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

На підставі зазначеного, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати позивача щодо сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають відшкодуванню за рахунок 1-го відповідача та 2-го відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2, ч. 4 ст. 75, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, 236-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про вирощування сільськогосподарських культур № 3 від 02.04.2021, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агросервіс Гранд.

3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднані інформаційні технології (61007, м. Харків, просп. Московський, 273, код 30305621) судовий збір у розмірі 1135,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс Гранд (04108, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мироцьке, вул. Шевченка, 30, код 44015372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднані інформаційні технології (61007, м. Харків, просп. Московський, 273, код 30305621) судовий збір у розмірі 1135,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2022.

СуддяН.А. Новікова