Рішення

від 21.01.2022 по справі 260/800/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Ужгород № 260/800/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Ковач Є.М.,

за участі:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідачів - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 260/800/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бліцарт Продукціон (вул. Загородня, буд. 4 а, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ 34154698) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694), Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бліцарт Продукціон (далі - позивач, ТОВ Бліцарт Продукціон ) в особі представника - адвоката Сочки Віталія Івановича, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 04.12.2020 року №000/2061/07-16-04-07/34154698.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 04.12.2020 року №000/2061/07-16-04-07/34154698. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бліцарт Продукціон (вул. Загородня, буд. 4 а, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ 34154698) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) грн.

13 січня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від адвоката Сочки В.І., про ухвалення додаткового рішення згідно якого останній просить суд стягнути витрати на професійну правову допомогу у справі №260/800/21 в розмірі 7600,00 грн. Заява мотивована тим, що до ухвалення рішення у справі та до закінчення судових дебатів було подано клопотання про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу з відповідними доказами.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подану представником позивача заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 260/800/21, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно частини 2 цієї ж статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: додаткову у году про внесення змін до Договору про надання правової допомоги №269/АО від 24.02.2021 року від 01.04.2021 року; Договір про надання правової допомоги №14/04-1 від 14 квітня 2021 року; акт приймання-передавання наданих послуг від 10 грудня 2021 року; звіт про надання АО Ініціаліс правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №269/АО від 24.02.2021 року; розрахунок судових витрат по справі №260/800/21; платіжне доручення №248 від 05.03.2021 року.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Згідно з положеннями статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.

З наданих доказів вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю Бліцарт Продукціон оплатило адвокатському об`єднанню Ініціаліс кошти за надання професійної правової допомоги по справі в загальній сумі 7600,00 грн.

Суд, дослідивши надані заявником докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді є співмірними по відношенню до складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд враховує обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатським об`єднанням у вигляді підготовки позовної заяви; підготовки відповіді на відзив; участь у судових засіданнях.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 7600,00 грн витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Головного управління ДПС у Закарпатській області становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представниця позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами суд вважає необхідним заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Бліцарт Продукціон про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бліцарт Продукціон (вул. Загородня, буд. 4 а, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ 34154698) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ ВП 44106694) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення виготовлений та підписаний 26 січня 2022 року.

Суддя Я. М. Калинич