Рішення

від 17.01.2022 по справі 380/22386/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/22386/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику осіб) справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Державного підприємства Науково - дослідний центр рідких мінеральних добрив про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Науково - дослідний центр рідких мінеральних добрив про стягнення заборгованості у розмірі 3370,54 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем суму платежів, що підлягають капіталізації, у добровільному порядку на момент подання адміністративного позову не сплачено.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, проте у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим судом вирішено проводити розгляд справи на основі наявних в матеріалах справи письмових доказах в силу вимог ч.6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

У Пустомитівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області перебуває на обліку як страхувальник Державне підприємство Науково-дослідний центр рідких мінеральних добрив (Львівська обл., м. Пустомити, вул. Радянська, 16, ЄДРПОУ 05393524, реєстраційний номер 460190000719) (далі - Відповідач), яке має заборгованість з сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (2516,14грн.) та на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (854,40грн) на загальну суму 3370,54грн, що виникла до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464 (далі - Закон України №2464).

Заборгованість відповідача по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням в сумі 2516,14грн. підтверджується сформованим в системі ЄІАС Фонду Звітом по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2018 рік (копія додається), а по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 854,40грн сформованим в системі ЄІАС Фонду Звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4-й квартал 2018 року

Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку суму капіталізації коштів не сплатив, позивач завернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Надаючи оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 1105- XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV, роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Статтею 35 Закону № 1105-XIV визначено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) гіг-контракту, іншого, цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

Частина 7 статті 36 Закону №1105-XIV передбачає, що страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно частини 1 статті 42 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

За змістом статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Статтею 1 Закону № 1105-XIV визначено, що трахові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством (пункт 3 Порядку №986).

Відповідно до п.7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Судом встановлено, що відповідачем кошти у добровільному порядку не сплачені, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому у відповідності до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139 , 227 , 241-243 , 246 , 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, 73, м. Львів, 79041, код ЄДРПОУ - 41322361) до Державного підприємства Науково - дослідний центр рідких мінеральних добрив (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Радянська, 16 ЄДРПОУ 05393524) про стягнення заборгованості -задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Науково - дослідний центр рідких мінеральних добрив (Львівська обл., м.Пустомити, вул.Радянська, 16, ЄДРПОУ 05393524) заборгованість з сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на загальну суму 3370,54грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський