Рішення

від 17.01.2022 по справі 1340/4530/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року справа №1340/4530/18

провадження № П/380/3225/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Чорненького В.І., представника відповідача Щурби Р.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кінгспан-Україна до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кінгспан-Україна (далі - ТОВ Кінгспан-Україна ) 02.10.2018 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018 №№0015511402, 0015561402, 0015571402.

Позивач не погоджується з висновками відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 205 432 грн за жовтень 2017 року. Вказує, що всі імпортні вантажно-митні декларації (всього 22 декларації) оформлені позивачем в електронній формі у відповідності з вимогами Митного кодексу України (далі - МК України) та подані до відповідного митного органу, що здійснював митне оформлення товару. Відповідно, віднесення до складу податкового кредиту за жовтень 2017 року суми ПДВ згідно з оформленими митними деклараціями у розмірі 1386941,71 грн. є правомірним. Щодо висновків відповідача про заниження податкового зобов`язання з плати за землю на суму 474 100 грн та неподання податкової декларації з плати за землю за 2017 рік, позивач зазначив, що 14.02.2017 надіслав цінним листом на адресу Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, згідно з якою самостійно задекларував до сплати 474100 грн. земельного податку. Позивач не отримував письмового повідомлення з Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про відмову в прийнятті вказаної декларації. Також позивач зазначив, що на його адресу у період з 20.02.2017 по 11.09.2018 жодних запитів, актів чи інших документів з приводу неподання декларації з плати за землю за 2017 рік не надходило. Тому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення, що ґрунтується на хибних висновках контролюючого органу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд в задоволенні позову ТОВ Кінгспан-Україна відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях. Представник відповідача вказує, що проведеною перевіркою позивача встановлено розбіжність в сумі 205432,00 грн. між сумами ПДВ відповідно до вантажно - митних декларацій та сумами податку на додану вартість віднесеними до податкового кредиту відображених у податковій декларації з податку на додану вартість: а саме платником в жовтні 2017 року відображено в рядку 11.1 декларації Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи вартість ввезених товарів в сумі 6934705 грн. та суму ПДВ 1386941 грн., однак відповідно до інформаційної бази даних Податковий блок та представлених первинних документів (вантажно - митних декларацій) фактурна вартість ввезених товарів 5907545 грн. та сума податку на додану вартість 1181509 грн. Відповідач зазначає, що при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації. Тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов`язок протягом 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тим самим забезпечується завершеність процедури декларування. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення. У разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової або неповної митної декларації суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Також перевіркою встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №715597 від 11.06.2008 ТОВ Кінгспан Україна володіє власною земельною ділянкою загальною площею 12,500 га., цільове призначення власної земельної ділянки: для будівництва та обслуговування заводу по виробництву будівельних матеріалів. Земельна ділянка розташована за адресою Донецька область, м. Артемівськ вул. Лумумби, 86-а. За результатами проведеної перевірки встановлено, що позивач не подав податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, чим порушив вимоги пункту 286.2 статті 286 ПК України та занизив податкове зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік в сумі 474100,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №1340/4530/18 від 20.02.2019 позов ТОВ Кінгспан-Україна задоволено повністю; суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.09.2018 року №0015511402, №0015561402, № 0015571402 (том 1 а.с. 104-107). Постановою від 04.07.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №1340/4530/18 (том 1 а.с. 148-157).

Верховний Суд ухвалою від 12.02.2021 замінив відповідача у справі Головне управління ДФС у Львівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області (том 1 а.с. 198-199).

За наслідками розгляду касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 15.02.2021, якою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 скасував, а справу №1340/4530/18 передав на новий розгляд до суду першої інстанції. В цій постанові Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів (не підтверджені належними засобами доказування), оскільки:

- матеріали справи не містять відомості про дату подання позивачем відповідної реєстраційної заяви (повідомлення) про наявність у нього земельної ділянки для взяття на податковий облік за неосновним місцем обліку з урахуванням дати реєстрації права власності на таку земельну ділянку (2008 рік) та, відповідно, про правові підстави здійснення позивачем платежів до місцевого бюджету зі сплати земельного податку згідно із даними інтегрованої картки платника податків. Для правильного вирішення справи судам необхідно встановити чи вчиняв позивач належні дії щодо своєчасної сплати земельного податку з огляду на те, що лише бездіяльність платника податків при сплаті податкових зобов`язань може бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених статтею 126 ПК України. У зв`язку із чим оцінці підлягає облікова справа платника податків та інші документи податкової звітності, що супроводжують факт реєстрації позивача за основним/неосновним місцем обліку, які мають бути витребувані судами попередніх інстанцій та долучені до матеріалів справи;

- матеріали справи не містять достатніх доказів для встановлення факту вчасного подання позивачем податкової декларації з плати за землю за 2017 рік, враховуючи неузгодженість дати відправлення цінного листа з відповідною декларацією, що відображена на поштовому штемпелі (а.с. 66), із датами, відображеними у роздруківці відстеження про пересилання поштового відправлення, а також датою заповнення відповідної декларації. Інші докази отримання Бахмутською об`єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області кореспонденції від позивача на відповідну дату, зокрема реєстр отриманої кореспонденції, судами не витребовувались та в матеріалах справи відсутні (а.с. 200-208).

За наслідками автоматизованого розподілу 10.03.2021 справу №1340/4530/18 передано на розгляд судді Москалю Р.М. Ухвалою від 15.03.2021 суд прийняв справу до свого провадження та призначив розгляд справи на правилами загального позовного провадження (том 2 а.с. 3-4).

Суд в порядку статті 52 КАС України замінив відповідача Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код 43143039) на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код ВП 43968090, том 2 а.с. 28).

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Головне управління ДФС у Львівській області провело планову виїзну перевірку ТОВ Кінгспан-Україна з питань дотримання податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018. За результатами перевірки складений акт №2250/13-01-14-02/34297096 від 11.09.2018 (том 1 а.с.12-36), що містить виклад таких обставин:

Перевіркою відображених показників у рядку 11.1 (рядок 12) декларації Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 у загальній сумі 23039987 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення імпорту сендвіч панелей, тощо.

Перевіркою відображених показників у рядку 11.1 Декларацій Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи (в тому числі у рядку 12.1) за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахунках 281 Товари на складі , 632 Розрахунки з іноземними постачальниками , 644 Податковий кредит , ВМД, контракти, банківські виписки, тощо встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 11.1 (рядок 12) декларації Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи в сумі 205432 гривні, а саме - у процесі проведення перевірки ТОВ Кінгспан-Україна встановлено розбіжності в сумі 205432 гривні між сумами ПДВ відповідно до вантажно-митних декларацій та сумами податку на додану вартість, віднесеними до податкового кредиту відображених у податковій декларації з податку на додану вартість: а саме платником в жовтні 2017 року відображено в рядку 11.1 декларації Ввезені на мигну територію України товари, необоротні активи вартість ввезених товарів в сумі 6934705 гривень та суму ПДВ 1386941 гривні, однак відповідно до інформаційної бази даних Податковий блок та представлених первинних документів (вантажно-митних декларацій) фактурна вартість ввезених товарів 5907545 гривень та сума податку на додану вартість 1181509 гривень.

Також під час податкової перевірки встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЕ №715597 від 11.06.2008 ТОВ Кінгспан-Україна володіє земельною ділянкою загальною площею 12500 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування заводу по виробництву будівельних матеріалів. Земельна ділянка розташована за адресою: Донецька область, м. Артемівськ вул. Лумумби, 86-а.

Перевіркою встановлено, позивач не подав податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, чим порушив вимоги пункту 286.2 статті 286 ПК України, а також встановлено заниження податкового зобов`язання з плати за землю за 2017 рік у сумі 474100 грн.

За результатами перевірки Головне управління ДФС у Львівській області дійшло висновку про порушення ТОВ Кінгспан-Україна (том 1 а.с. 35):

- п.187.8. статті 187, п. 198.2., п. 198.6. статті 198, п. 201.12. статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 205432,00 грн., в тому числі за травень 2018 року в сумі 182824 грн. та за червень 2018 року в сумі 22608 грн.;

- п.286.2. статті 286 ПК України чим занижено податкове зобов`язання по платі за землю за 2017 рік в сумі 474100,00 грн.;

- п. 120.1. статті 120 ПК України за неподання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік.

На підставі висновків акта перевірки №2250/13-01-14-02/34297096 від 11.09.2018 ГУ ДФС у Львівській області 20.09.2018 прийняло податкові повідомлення-рішення (том 1 а.с. 9-11):

- №0015511402, відповідно до якого ТОВ Кінгспан-Україна збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість в сумі 205432,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 51358,00 грн.

- №0015561402, відповідно до якого ТОВ Кінгспан-Україна збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 474100 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 118525 грн.

- №0015571402, відповідно до якого ТОВ Кінгспан-Україна застосовано штрафну санкцію за неподання податкової декларації з плати за землю за 2017 рік в сумі 170,00 грн.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів суд, з метою вирішення цього спору, керується такими правовими нормами та міркуваннями щодо їх застосування:

Щодо нарахування податку на додану вартість.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України вважається дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

В силу приписів пункту 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Згідно з частиною першою статті 261 Митного кодексу України (далі - МК України) у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша статті 54 МК України).

Норми частини чотирнадцятої статті 259 МК України регламентують, що попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх цьому митному органу відповідно до частини п`ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.

В обгрунтування правомірності включення сум ПДВ згідно оформлених ВМД до податкового кредиту за жовтень 2017 року в сумі 1386941 грн. позивач надав копії: -податкової декларації з податку на додану вартість за 2017 рік, звітна з квитанцією №2; (том 1 а.с.37-39); - вантажно-митних декларацій в кількості 22 МД, а саме: №UA209150/2017/111037 від 02.10.2017, №UA209150/2017/111193 від 04.10.2017, №UA209150/2017/111314 від 06.10.2017, №UA209150/2017/111424 від 09.10.2017, №UA209150/2017/111644 від 11.10.2017, №UA209150/2017/111933 від 18.10.2017, №UA209150/2017/111937 від 18.10.2017, №UA209150/2017/111932 від 18.10.2017, №UA209150/2017/111931 від 18.10.2017, №UA209150/2017/112221 від 23.10.2017, №UA209150/2017/112364 від 25.10.2017, №UA209150/2017/112369 від 26.10.2017, №UA209150/2017/112401 від 26.10.2017, №UA209150/2017/112402 від 26.10.2017, №UA209150/2017/112484 від 27.10.2017, №UA209150/2017/112478 від 27.10.2017, №UA209150/2017/112500 від 27.10.2017, №UA209150/2017/112499 від 27.10.2017, №UA209150/2017/112548 від 30.10.2017, №UA209150/2017/112552 від 30.10.2017, №UA209150/2017/112569 від 30.10.2017, №UA209150/2017/112570 від 30.10.2017 (том 1 а.с.40-61).

Позивач стверджує, що зазначені вище ВМД були оформлені в електронному вигляді в звичайному порядку (форма МД-2) та у відповідності до вимог МК України подані органу митного контролю для митного оформлення. Суми ПДВ по цих митних деклараціях були включені до складу податкового кредиту ТОВ Кінгспан-Україна та відображені у відповідних рядках декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року.

На новому розгляді справи у відповідь на запит як позивача, так і контролюючого органу (том 2 а.с. 93-94, 87-88 відповідно) Львівська митниця листами від 28.10.2021 №7.4-1-28-08-01/6/10308 та від 10.11.2021 №7.4-1-28-08/8/11746 повідомила, що товари, що переміщались за переліченими попередніми митними деклараціями випущені у вільний обіг на митній території України, а ТОВ Кінгспан-Україна не подавались додаткові декларації до попередніх митних декларацій (том 2 а.с. 89,96).

Щодо тверджень відповідача про фактурну вартість ввезених товарів як базу нарахування ПДВ, то такі є неспроможними та не доводять вчинення платником податкового правопорушення. Адже в митну вартість товару, з якої при ввезенні товарів на митну територію України сплачується ПДВ, включають не лише ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), тобто фактурну вартість, а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів, в тому числі фактичні витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України, комісійні та брокерські витрати, плату за використання об`єктів інтелектуальної власності тощо. Тому фактурна вартість за замовчуванням є меншою за митну вартість. Це свідчить про хибність висновків контролюючого органу про те, що наявність розбіжностей в сумі 205432,00 грн. між сумами ПДВ, обчисленими відповідно до митної та фактурної вартості товару, свідчить про завищення позивачем податкового кредиту. Наведені в сукупності обставини свідчать про те, що ТОВ Кінгспан-Україна правомірно віднесло до складу податкового кредиту за жовтень 2017 року суми податку на додану вартість, сплачені до бюджету на підставі оформлених ВМД (22 МД) на загальну суму ПДВ 1386941,71 грн.

З огляду на це у контролюючого органу не було визначених ПК України підстав збільшувати грошове зобов`язання ТОВ Кінгспан-Україна з ПДВ на 205432,00 грн. та, як наслідок, застосовувати до платника податку штрафні санкції в сумі 51358 грн. За цих обставин податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.09.2018 №0015511402 слід скасувати як протиправне.

Щодо нарахування земельного податку.

За визначенням підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 цього ж Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 49.3 статті49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

В розумінні пункту 48.2 статті 48 ПК України обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України передбачено, що податкова декларація має містити такий обов`язковий реквізит, як найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.

Відповідно до пп.49.11.1 пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (пункт 49.15 статті 49 ПК України).

Відповідно до пункту 7.2 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 N1588 взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10), поданого платником відповідно до розділу VIII цього Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об`єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 8.3, 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №715597 від 11.06.2008 ТОВ Кінгспан-Україна є власником земельної ділянки загальною площею 12,5 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування заводу по виробництву будівельних матеріалів. Зазначена земельна ділянка розташована за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Лумумби, 86-а.

З 2008 року ТзОВ Кінгспан-Україна перебувало на обліку за в Артемівській ДПІ Донецької області як платник земельного податку. Артемівська ДПІ Донецької області була реорганізована в Бахмутську ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області. З 2008 року ТзОВ Кінгспан-Україна подавало декларації з земельного податку до податкового органу за неосновним місцем обліку (Бахмутська ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області).

Факт перебування ТзОВ Кінгспан-Україна на обліку в Бахмутській ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області як платника земельного податку підтверджується зафіксованими в таблиці на сторінці 15 Акта перевірки (том 1 а.с. 26) відомостями про:

- подання товариством декларації з земельного податку за 2015 рік (від 19.02.2015 №1500003533) та декларації з земельного податку за 2016 рік (від 17.02.2016 №1600003533);

- прийняття цих декларацій за 2015-2016 роки контролюючим органом.

Позивач повідомив, що 14.02.2017 надіслав цінним листом на адресу Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області чергову податкову декларації із земельного податку - за 2017 рік. Ця обставина підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та роздруківкою з електронної системи відстеження поштових відправлень Укрпошти про вручення цінного листа з декларацією ТОВ Кінгспан-Україна по земельному податку за 2017 рік адресату 21.02.2017 (том 1 а.с. 68, том 2 а.с.34-38). Відповідач також визнає, що в цьому конверті до контролюючого органу надійшла податкова декларація позивача за 2017 рік, що додатково підтверджується листом Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 23.02.2017 №2428 про отримання декларації ТОВ Кінгспан-Україна з плати за землю за 2017 рік (том 2 а.с.39).

Платник податків наголошує, що в нього не зберіглася довідка на паперовому носії про реєстрацію в Бахмутській ОДПІ як платника земельного податку за неосновним місцем обліку; разом з тим, контролюючий орган без будь-яких зауважень прийняв в нього декларації по земельному податку за 2015-2016 роки, що підтверджується змістом акта перевірки, а також не надіслав ані повідомлення про зняття з обліку, ані повідомлення про неприйняття декларації.

На вимогу суду відповідач не надав (з мотивів відсутності таких) доказів того, що Бахмутська ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області скеровувала ТОВ Кінгспан-Україна :

- повідомлення про зняття товариства з обліку за неосновним місцем обліку;

- лист від 23.02.2017 №2428 про те, що декларація ТОВ Кінгспан-Україна з плати за землю за 2017 рік (том 2 а.с.39) вважається неприйнятою.

Оцінивши наведені обставини суд дійшов висновку, що контролюючий орган при визнанні ТОВ Кінгспан-Україна таким, що не перебуває на обліку в Бахмутській ОДПІ, діяв свавільно, оскільки не надав суду ані доказів прийняття такого рішення (згадується в листі, том 2, а.с.39), ані доказів надіслання листа про визнання декларації неприйнятою.

Суд також враховує, що ТОВ Кінгспан-Україна довело добросовісність своєї поведінки як платника земельного податку, що підтверджується сплатою задекларованих за 2017 рік сум податкових зобов`язань з земельного податку за 2017 рік на суму 474099,96 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень про сплату податку (том 2 а.с. 58-69). Щодо подання в 2018 році форми 20-ОПП, то суд приймає як адекватні пояснення платника податків про те, що він вчинив цю дію з метою уникнення повторення ситуації, що мала місце в 2017 році.

При цьому суд враховує, що визначена в оскарженому податковому повідомленні-рішенні №0015561402 від 20.09.2018 сума збільшення грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб 474100 грн. відповідає сумі переплати, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків станом на 25.01.2018 (том 1 а.с.82).

Ці обставини в їх сукупності свідчить про те, що ТОВ Кінгспан-Україна своєчасно задекларувало та сплатило податок за землю за 2017 рік, а висновки контролюючого органу про неподання платником декларації за 2017 рік та заниження ним податкового зобов`язання з плати за землю за 2017 рік в сумі 474100 грн. є очевидно помилковими. Ці висновки суду є підставною для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення ТОВ Кінгспан-Україна грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, а також нарахування штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України та 170 грн. за неподання декларації.

Підсумовуючи свої висновки суд переконаний, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.09.2018 №0015511402, №0015561402, №0015571402 не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Тому суд приймає рішення про скасування цих рішень як протиправних.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Повне рішення складене 27.01.2022.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.09.2018 №0015511402, №0015561402, №0015571402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код ВП 43968090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгспан-Україна» (79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, корп. 8, оф. 428-429; ідентифікаційний код 34297096) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 12743 (дванадцять тисяч сімсот сорок три) гривні 78 коп. Понесені відповідачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Москаль Р.М.