Ухвала

від 01.02.2022 по справі 127/12068/17

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

01 лютого 2022 р. Справа № 127/12068/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Вінницького національного аграрного університету до до Вінницької районної ради Вінницької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Вінницького національного аграрного університету до Вінницької районної ради Вінницької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018, позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано Рішення №1 Вінницької райради.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.12.2021 касаційні скарги Вінницької районної ради Вінницької області та Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області задоволено частково, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №127/12068/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Матеріали адміністративної справи № 127/12068/17 надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду 30.12.2021 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено головуючого суддю по справі - Чернюк Аллу Юріївну. З огляду на викладене, наявні підстави для прийняття даної справи до свого провадження.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.08.2022 року на адресу суду від представника Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області надійшло клопотання, у якому він заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки, на його переконання, дана не належить до категорії малозначних справ, а тому просить здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою, п`ятою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей цього Кодексу.

Водночас, суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним та, у силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні та перелік яких чітко передбачений у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України.

У даному випадку, при вирішенні питання про прийняття справи до провадження та здійснення її розгляду в порядку спрощеного провадження, суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Доводи, наведені представником третьої особи у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства на території держави.

Крім того, відповідно до статті 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з частиною 1, 3 статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.

Разом з тим, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, виходячи зі змісту заявленого клопотання та доводів, наведених представником Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області на його обґрунтування, суд доходить висновку про його необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для його задоволення.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

В ході підготовки до розгляду справи по суті, в суду виникла необхідність витребування в учасників справи наступної інформації та доказів:

щодо переходу права постійного користування землею площею 1229,6 га, посвідченого актом серії І-ВН №001263, від Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, котрій його було раніше видано, до Дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції;

в якій частині майна та майнових прав Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції стало правонаступником за наслідком його виділення зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції як юридичної особи;

щодо входу земель, відносно яких був виданий державний акт на право постійного користування серії І-ВН №001263, до переліку земель, включених до проекту землеустрою зі зміни межі території с. Агрономічне, затвердженого Рішенням №1;

щодо порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, Рішенням №1 та щодо наділення позивача правом оскаржити Рішення №62/62 до суду відповідно до вимог статті 264 КАС України.

Відповідно до частин 6-9 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відтак, з метою об`єктивного вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність витребувати від учасників справи та зобов`язати надати суду у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали вищезазначені інформацію та докази.

При цьому суд звертає увагу, що згідно з частиною 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Витребувати в учасників справи та зобов`язати надати суду у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали наступну інформацію та докази:

- щодо переходу права постійного користування землею площею 1229,6 га, посвідченого актом серії І-ВН №001263, від Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, котрій його було раніше видано, до Дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції;

- в якій частині майна та майнових прав Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції стало правонаступником за наслідком його виділення зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції як юридичної особи;

- щодо входу земель, відносно яких був виданий державний акт на право постійного користування серії І-ВН №001263, до переліку земель, включених до проекту землеустрою зі зміни межі території с. Агрономічне, затвердженого Рішенням №1;

- щодо порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, Рішенням №1 та щодо наділення позивача правом оскаржити Рішення №62/62 до суду відповідно до вимог статті 264 КАС України.

У випадку невиконання вимог ухвали суду повідомити про причини такого невиконання.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Чернюк Алла Юріївна